Рішення № 107807169, 08.12.2022, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 грудня 2022 року № 320/8666/22

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Марича Є.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо застосування при призначенні у 2022р. пенсії позивачу показника середньої заробітної плати у галузі економіки України в сумі 4888,83 грн. за 2014-2016 роки;

- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у галузі економіки України за 3 роки, що передують року звернення, тобто за 2019-2021 роки в сумі 10846,37 грн., починаючи з 03.08.2022р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 01.11.2016р. позивачу призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення". Маючи одночасне право обирати як пенсію за вислугу років, так і пенсію за віком, що призначається відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", позивач 07.07.2022р. звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком. Відповідач листом повідомив, що позивача з 07.07.2022р. переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком на умовах Закону №1058-ІV. Водночас, при розрахунку пенсії відповідач застосував середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки, яка враховується при переведенні на інший вид пенсії, а не за 2019-2021 роки, як цього вимагає чинне законодавство при призначенні пенсії за віком вперше. Позивач вважає, що в даному випадку має місце призначення пенсії за віком вперше, а тому орган Пенсійного фонду був зобов`язаний при обчисленні розміру пенсії за віком у 2022р. врахувати показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують призначенню нового виду пенсії.

Ухвалою суду по справі відкрито спрощене позовне провадження без проведення судового засідання.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень послався на те, що позивач з 01.11.2016р. отримувала пенсію за вислугу років працівника освіти відповідно до Закону України від 05.11.1991р. №1788-XII "Про пенсійне забезпечення". 07.07.2022р. звернулась із заявою про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV. Вказав, що середня заробітна плата в Україні, з якої сплачені страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення, застосовується лише для призначення пенсії. Оскільки позивач переведена з одного виду пенсії на інший, тому пенсійний орган врахував показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2014-2016 роки. Просив у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши позовну заяву та відзив, дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Київській області, у період з 01.11.2016р. по 06.07.2022р. включно отримувала пенсію за вислугу років відповідно до приписів п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а з 07.07.2022р. - отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

З 03.11.2016р. виплати пенсії була призупинена у зв`язку з працевлаштуванням на роботу за спеціальністю, яка дає право на пенсію за вислугу років.

03.08.2022р. позивач звернулась до ГУ ПФУ у Київській області із заявою, в якій просила надати роз`яснення щодо розрахунку призначеної пенсії за віком без застосування середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2019-2021 роки.

ГУ ПФУ у Київській області листом від 09.08.2022р. №4753-10549/Ф-02/8-1000/22 повідомило позивача про відсутність підстав для задоволення вимог, визначених в його зверненні, оскільки застосування середньої заробітної плати (доходу), визначеної частиною другою статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", можливе за умови призначення пенсії при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, якщо особа після призначення пенсії інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, а тому підстави для застосування вказаних положень (тобто нарахування середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії) при переведенні з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відсутні.

Вважаючи такі дії органу Пенсійного фонду протиправними, позивач звернулась з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим судом обставинам справи та відповідним правовідносинам, суд враховує таке.

Згідно зі статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов`язаннями України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, визначено Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003р. №1058-IV, який набрав чинності 01.01.2004р. (далі - Закон №1058-IV).

Цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону (ч. 1 ст. 5 Закону №1058-IV).

Статтею 8 Закону №1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону №1058-IV, в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно зі ст. 10 Закону №1058-IV, особа, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один з цих видів пенсії за її вибором.

Тобто, Законом №1058-IV передбачено такі пенсійні виплати, як пенсію за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та врегульовано переведення між цими видами пенсії.

Таким чином, законодавцем визначено чіткий перелік видів пенсії, що призначаються за Законом №1058-IV.

Поряд з цим, абзацами 1, 2 п. 16 розділу XV Прикінцеві положення Закону №1058-IV встановлено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії.

Тобто, чинне законодавство України передбачає також призначення пенсії особі за вислугу років.

Як встановлено судом, пенсія позивачу призначена з 01.11.2016р. за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991р. №1788-XII (далі - Закон №1788-XII).

Відповідно до частин першої та другої статті 40 Закону №1058-IV, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 1 січня 2016 року, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь - які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв.

Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск: К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.

Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 +... + Кз n);

К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Згідно з положеннями частини першої статті 45 Закону №1058-IV, пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-IV.

З огляду на те, що Закон №1788-XII передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону №1058-IV позивач звернувся вперше 07.07.2022р., суд вважає, що у спірних правовідносинах переведення з одного на інший вид пенсії в межах одного Закону відсутнє.

Отже, у випадку, коли особі було призначено пенсію за вислугу років за Законом №1788-XII, надалі при розрахунку пенсії за віком за Законом №1058-IV такій особі показник середньої заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, оскільки пенсія за віком передбачена іншим законом, ніж пенсія, яка до цього була призначена позивачу.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач має право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону N1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у галузі економіки України за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Вказані висновки щодо застосування норм права узгоджуються з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в постанові від 31.10.2018р. у справі №876/5312/17, та застосовуються судом до спірних правовідносин на виконання ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і ч. 5 ст. 242 КАС України.

Аналізуючи наведені відповідачем аргументи щодо обчислення пенсії позивача за віком з урахуванням покажчика середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2014-2016 роки, суд звертає увагу на таке.

Пунктом 4-3 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV передбачено, що пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.

При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу першого цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 1 грудня 2017 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", збільшений на 79 гривень.

Судом встановлено, що, розглянувши заяву позивача від 03.08.2022р., відповідач відмовив у переведенні позивача на пенсію за віком із застосуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2019-2021 роки.

Поряд з цим, згідно з листом відповідача від 09.08.2022р., на виконання пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021р. №127 "Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році", органом Пенсійного фонду автоматизованим способом проведено перерахунок пенсії позивача з 07.07.2022р. за віком, за наслідками якого пенсію обчислено з урахуванням покажчика середньої заробітної плати по країні за 2014, 2015 та 2016 роки, тобто застосовано алгоритм, встановлений пунктом 4-3 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV.

Такий розрахунок суд вважає необґрунтованим та безпідставним, оскільки вищевказана правова норма підлягає застосуванню при перерахунку з 1 жовтня 2017 року пенсій, призначених відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій". Однак, за обставинами справи, пенсія позивачу підлягає призначенню за нормами іншого закону.

Отже, у спірних правовідносинах орган Пенсійного фонду був зобов`язаний призначити позивачу пенсію за віком відповідно до Закону N1058-IV, застосувавши при обчисленні пенсії положення ч. 2 ст. 40 цього Закону.

Всупереч приписам чинного пенсійного законодавства, відповідач обумовлених дій не вчинив.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частина друга статті 2 КАС України передбачає, що у справах щодо оскарження рішень (дій, бездіяльності) суб`єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов висновку про протиправність дій органу Пенсійного фонду щодо неврахування показників середньої заробітної плати за три роки, що передують даті звернення позивача за призначенням пенсії за віком, які порушують гарантоване Конституцією України право позивача на соціальний захист, визначене Законом №1058-IV.

Згідно із частиною 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зі змісту вказаної норми, можна зробити висновок, що при розгляді справи суд обмежений предметом та обсягом заявлених позовних вимог та не може застосовувати інший спосіб захисту ніж той, що зазначив позивач у позовній заяві. Водночас, суд може вийти за межі правового обґрунтування, зазначеного у позовній заяві, якщо вбачає порушення інших приписів ніж ті, про які йдеться у позовній заяві.

Вихід за межі позовних вимог можливий у справах за позовами до суб`єктів владних повноважень, при цьому вихід за межі позовних вимог повинен бути пов`язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна вимога.

Суд зауважує на тому, що пенсія позивача має бути перерахована не з моменту звернення останнього до відповідача за роз`ясненнями щодо порушення його прав із заявою від 03.08.2022р., а з моменту допущення відповідачем відповідного порушення, а саме з моменту призначення позивачу пенсії за віком без врахування показників середньої заробітної плати за три роки, що передують даті відповідного звернення, тобто з 07.07.2022р.

Отже, суд з урахуванням вимог ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає необхідним вийти за межі позовних вимог та відновити порушене право, шляхом зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії з 07.07.2022р. із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2019-2021 роки відповідно до частини другої статті 40 Закону №1058-IV, з урахуванням раніше виплачених сум.

При цьому, таке рішення суду не призведе до втручання у дискреційні повноваження відповідача, оскільки дискреційні повноваження не є необмеженими (абсолютними) та закінчуються з прийняттям таким органом Пенсійного фонду певного рішення, яке свідчить про те, що він скористався наданим йому правом свободи дій для його винесення (дискреційними повноваженнями), чим виключив можливість прийняття іншого рішення.

Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 21.03.2019р. у справі №817/498/17 (NК/9901/44445/18), які є обов`язковими для врахування судами в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач належними та допустимими доказами не підтвердив правомірності своєї поведінки у спірних правовідносинах. Натомість, позовні вимоги ґрунтуються на приписах чинного законодавства, відповідають обставинам справи та підлягають задоволенню.

Документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору суд присуджує на користь позивача відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; рнокпп: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (місцезнаходження: Київська область, м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, буд. 10, індекс: 08500; код ЄДРПОУ: 22933548) задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо обчислення пенсії ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; рнокпп: НОМЕР_1 ) із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (місцезнаходження: Київська область, м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, буд. 10, індекс: 08500; код ЄДРПОУ: 22933548) здійснити ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; рнокпп: НОМЕР_1 ) з 07.07.2022р. перерахунок та виплату пенсії за віком з застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки (2019, 2020, 2021 роки), що передують року звернення за призначенням пенсії за віком.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; рнокпп: НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 992 (дев`ятсот дев`яноста дві) грн 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ - 22933548, Київська область, м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, 10).

5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

7. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Марич Є.В.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 08 грудня 2022 р.