Рішення № 107807082, 08.12.2022, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 грудня 2022 року справа № 320/494/22

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Кудінової В.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження матеріали адміністративної справи за позовом депутата Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області ОСОБА_1 до Сільського голови Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області Пянчука Миколи Леонідовича, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області про визнання протиправними дій, визнання незаконним та скасування розпорядження.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернувся депутат Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області Бойко Дмитро Вікторович з позовом до Сільського голови Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області Пянчука Миколи Леонідовича, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Сільського голови Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області Пянчука Миколи Леонідовича, що полягають у прийнятті розпорядження від 30.12.2021 №152-О;

- визнати незаконним та скасувати розпорядження Сільського голови Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області Пянчука Миколи Леонідовича від 30.12.2021 №152-О.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач зазначив, що оскаржуване розпорядження прийнято відповідачем з порушенням вимог Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 №280/97-ВР.

Так, позивач стверджує, що в порушення приписів ч.4 ст.59 вказаного Закону відповідачем при прийнятті 30.12.2021 розпорядження №152-О не було дотримано п`ятиденного строку, який є присічним, і при цьому розпорядження №152-О не містить жодного обґрунтування зауважень, що стали підставою для зупинення дії рішення Феодосіївської сільської ради від 23.12.2021 №01, а так само не містить і самих зауважень. Також стверджує, що станом на дату звернення позивача із цим позовом до суду, визначений законом двотижневий строк, протягом якого Феодосіївська сільрада мала повторно розглянути відповідне рішення сплинув, жодних дій, спрямованих на призначення в межах цього строку сесії та внесення до її порядку денного зазначеного питання відповідачем вчинено не було.

Заінтересованість позивача у визнанні дій відповідача незаконними, визнання незаконним та скасування розпорядження №152-О обґрунтовується положеннями Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», відповідно до яких позивач як депутат Феодосіївської сільської ради: 1) є представником інтересів Феодосіївської громади (ст.2 Закону);2) має право порушувати питання, що зачіпають інтереси виборців, та вимагати їх вирішення (ст.11); як представник інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу у разі виявлення порушення прав та законних інтересів громадян або інших порушень законності має право вимагати припинення порушень (ст.13).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.02.2022 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 10.03.2022; залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Феодосіївську сільську раду Обухівського району Київської області (далі третя особа) та витребувано докази у справі від сторін.

Відповідач правом надати відзив на позовну заяву не скористався.

Третьою особою подано пояснення щодо даного позову, у яких третя особа просила відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що оскаржуваним розпорядженням зупинено дію рішення сесії Федосіївської сільської ради №01 від 23.12.2021 «Про звітування комунальних підприємств Федосіївської сільської ради» та винесено на повторний розгляд відповідної ради із правками на другому пленарному засіданні чергової 14 сесії Феодосіївської сільської ради, оскільки воно суперечило положенням Закону України Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 №280/97-ВР. Також третя особа зазначила, що повторний розгляд рішення Феодосіївської сільської ради №01 від 23.12.2021 з правками на пленарному засіданні Феодосіївської сільської ради, у зв`язку з повномасштабним вторгненням Російської Федерації на територію України та ракетно-бомбовими ударами по території України, не відбувся.

10.03.2022 судове засідання у справі не відбулось у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введенням воєнного стану в Україні згідно указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 та активними бойовими діями на території Київської області. Наступне судове засідання призначене на 25.05.2022.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.05.2022 судове засідання відкладено у зв`язку з неявною сторін на 07.07.2022.

07.07.2022 на адресу суду від позивача надійшло клопотання про здійснення розгляду справи у порядку письмового провадження.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.07.2022 на підставі статей 194, 205 Кодексу адміністративного судочинства України вирішено здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 є депутатом Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області, що підтверджується посвідченням депутата міської ради від 24.11.2020 (а.с.11).

ОСОБА_2 обіймає посаду Сільського голови Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області.

23.12.2021 на 14 сесії VІІІ скликання Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області прийнято рішення №01 від 23.12.2021 «Про звітування комунальних підприємств Феодосіївської сільської ради», яким доручено керівникам комунальних підприємств Феодосіївської сільської ради: «Ходосівське», «Ходкомунсервіс», «Феодосіївське архітектурно-проектне бюро», «Хотів», «Фудсервіс» підготувати та внести на розгляд наступної чергової сесії Феодосіївської сільської ради звіти про їх фінансово-господарську діяльність за 2021 рік.

Розпорядженням сільського голови Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області Пянчука Миколи Леонідовича «Про зупинення дії рішення сесії Феодосіївської сільської ради» від 30.12.2021 №152-О зупинено дію рішення сесії Феодосіївської сільської ради №01 від 23.12.2021 «Про звітування комунальних підприємств Федосіївської сільської ради» (пункт 1).

Пунктом 2 вказаного розпорядження передбачено винести на повторний розгляд рішення Феодосіївської сільської ради №01 від 23.12.2021 з правками на другому пленарному засіданні чергової 14 сесії Феодосіївської сільської ради.

Відповідне оголошення про видання розпорядження було опубліковане шляхом розміщення на офіційному веб-сайті Феодосіївської сільської ради в мережі Інтернет.

Вказуючи на процедурні порушення прийняття оскаржуваного розпорядження, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 №280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР) сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Статтею 25 Закону №280/97-ВР визначено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Згідно зі статтею 37 Закону №280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать такі власні (самоврядні) повноваження: 1) підготовка і внесення на розгляд ради питань щодо найменування (перейменування) вулиць, провулків, проспектів, площ, парків, скверів, мостів та інших споруд, розташованих на території відповідного населеного пункту; 2) підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо питань адміністративно-територіального устрою в порядку і межах повноважень, визначених законом.

Відповідно до частини десятої статті 59 Закону №280/97-ВР акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Статтею 2 Закону України «Про статус депутатів місцевих ради» від 11.07.2002 №93-IV (далі - Закон №93-IV) передбачено, що депутат сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради (далі - депутат місцевої ради) є представником інтересів територіальної громади села, селища, міста чи їх громад, який відповідно до Конституції України і закону про місцеві вибори обирається на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування на строк, встановлений Конституцією України.

Депутат місцевої ради як представник інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу зобов`язаний виражати і захищати інтереси відповідної територіальної громади та її частини - виборців свого виборчого округу, виконувати їх доручення в межах своїх повноважень, наданих законом, брати активну участь у здійсненні місцевого самоврядування.

Згідно зі статтею 11 Закону №93-IV у виборчому окрузі депутат місцевої ради має право: 1) офіційно представляти виборців свого виборчого округу та інтереси територіальної громади в місцевих органах виконавчої влади, відповідних органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах і організаціях незалежно від форми власності з питань, що належать до відання органів місцевого самоврядування відповідного рівня; 2) брати участь з правом дорадчого голосу у засіданнях інших місцевих рад та їх органів, загальних зборах громадян за місцем проживання, засіданнях органів самоорганізації населення, що проводяться в межах території його виборчого округу; 3) порушувати перед органами і організаціями, передбаченими пунктом 1 частини першої цієї статті, та їх посадовими особами, а також керівниками правоохоронних та контролюючих органів питання, що зачіпають інтереси виборців, та вимагати їх вирішення; 4) доступу до засобів масової інформації комунальної форми власності з метою оприлюднення результатів власної депутатської діяльності та інформування про роботу ради в порядку, встановленому відповідною радою; 5) вносити на розгляд органів і організацій, передбачених пунктом 1 частини першої цієї статті, та їх посадових осіб пропозиції з питань, пов`язаних з його депутатськими повноваженнями у виборчому окрузі відповідно до закону, брати участь у їх розгляді.

При здійсненні депутатських повноважень депутат місцевої ради має також право: 1) на депутатське звернення, депутатський запит, депутатське запитання; 2) на невідкладний прийом; 3) вимагати усунення порушень законності і встановлення правового порядку.

Депутат місцевої ради є відповідальним перед виборцями свого виборчого округу і їм підзвітним. У своїй роботі у виборчому окрузі взаємодіє з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, органами самоорганізації населення, трудовими колективами, об`єднаннями громадян.

Статтею 15 Закону №93-IV визначено, що депутат місцевої ради як представник інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу у разі виявлення порушення прав і законних інтересів громадян або інших порушень законності має право вимагати припинення порушень, а в необхідних випадках звернутися до відповідних місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, а також до правоохоронних і контролюючих органів та їх керівників з вимогою вжити заходів щодо припинення порушень законності.

У разі виявлення порушення законності депутат місцевої ради має право на депутатське звернення до керівників відповідних правоохоронних чи контролюючих органів.

Місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи, об`єднання громадян, керівники підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, до яких звернувся депутат місцевої ради, зобов`язані негайно вжити заходів до усунення порушення, а в разі необхідності - до притягнення винних до відповідальності з наступним інформуванням про це депутата місцевої ради.

У разі невжиття відповідних заходів посадові особи місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та керівники правоохоронних і контролюючих органів, до яких звернувся депутат місцевої ради, несуть адміністративну або кримінальну відповідальність, встановлену законом.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач звернувся до суду з метою захисту інтересів територіальної громади, як зацікавлена особа, щоб важливі питання розглядалися сільською радою у відповідності до вимог Закону № 280/97-ВР.

В аспекті викладеного суд зазначає, що правовий статус депутата місцевої ради як представника інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого органу та рівноправного члена місцевої ради, а також гарантії депутатської діяльності визначені та встановлені Конституцією України, Законом №280-97/ВР і Законом №93-IV.

З аналізу положень указаних норм чинного законодавства випливає, що депутат місцевої ради має право реалізувати свої права щодо внесення пропозицій для розгляду їх радою та її органами, пропозицій і зауважень до порядку денного засідань ради та її органів, порядку розгляду обговорюваних питань та їх суті, поставити на розгляд ради та її органів пропозиції з питань, пов`язаних з його депутатською діяльністю.

Саме у такий спосіб депутат місцевої ради реалізує своє право на участь у діяльності ради та у прийнятті радою відповідних рішень.

Водночас депутат місцевої ради законодавчо не наділений правом здійснювати представництво інтересів територіальної громади в судах. Нормами чинного законодавства встановлено для депутата особливий спосіб впливу як на прийняття рішень органом місцевого самоврядування, так і на життя членів відповідної територіальної громади.

Саме відповідні ради, а не окремі депутати, згідно зі статтею 10 Закон №280/97-ВР, є тими представницькими органами місцевого самоврядування, які представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їхнього імені та в їхніх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, Законом №280/97-ВР та іншими законами, а, отже, й наділені в силу закону на звернення до суду з метою захисту порушених прав територіальної громади.

Право захищати інтереси територіальної громади (або її окремих представників) у суді може бути реалізоване шляхом представництва. Проте депутат місцевої ради не уповноважений представляти в судах інтереси такої ради або інтереси утворених нею комісій, або інтереси виборців інакше, ніж поза відносинами представництва.

Правові висновки аналогічного змісту у подібних правовідносинах викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №803/413/18, у постановах Верховного Суду від 26.02.2020 у справі №320/740/16-а, від 07.08.2020 у справі № 1917/1104/12.

У розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, захист прав, свобод та інтересів осіб завжди передбачає наявність встановленого судом факту їхнього порушення. Отже, право на судовий захист має лише та особа, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Тож для того, щоб особі було надано судовий захист, суд установлює, чи особа дійсно має порушене право, свободу чи інтерес і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем у публічно-владних правовідносинах, що виникли між ним і позивачем.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що доводи позивача є абстрактними, не містять жодного обґрунтування негативного впливу оскаржуваного розпорядження на конкретні реальні індивідуально виражені права, свободи чи інтереси позивача. Це свідчить про відсутність предмету захисту в суді, адже позивачем не визначено права, свободи чи інтересу, які мають бути захищені (поновлені) у судовому порядку, що фактично вказує на безпредметність заявленого позову.

Суд також звертає увагу, що з`ясування правової заінтересованості позивача передує розгляду питання щодо правомірності рішення, яке оскаржується.

З огляду на те, що висновки суду щодо правомірності чи неправомірності оскарженого розпорядження сільського голови Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області Пянчука Миколи Леонідовича «Про зупинення дії рішення сесії Феодосіївської сільської ради» від 30.12.2021 №152-О не мають самостійного правового значення, тому суд не вбачає необхідності надавати оцінку такому розпорядженню.

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У силу принципу змагальності сторони та інші особи, які беруть участь у справі, з метою одержання рішення на свою користь зобов`язані повідомити суду істотні для справи обставини, надати суду докази, які підтверджують або спростовують ці факти, а також вчиняти процесуальні дії, спрямовані на те, щоб переконати суд у необхідності постановлення бажаного для них рішення.

В адміністративному судочинстві змагальність виявляється в тому, що дії суду залежать від вимог позивача та заперечень відповідача; суд вирішує справу в межах заявлених вимог та на підставі наданих йому доказів; особи, які беруть участь у справі, займають активне становище щодо інших учасників процесу та суду; кожна особа зобов`язана доказати факти, на які вона покликається; у разі невиконання процесуальних обов`язків або нездійснення процесуальних прав для особи настають небажані для неї правові наслідки.

Основний зміст принципу змагальності полягає у тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, на підставі своїх вимог або заперечень.

Позивачем не доведено суду належними та допустимими доказами порушення прав, про які він стверджує є своєму позові.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є необґрунтованим і задоволенню не підлягає.

Підстави для вирішення судом питання про розподіл між сторонами судових витрат у відповідності до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.

Керуючись статтями 243-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення суду складено 08.12.2022 р.

Суддя Кушнова А.О.