Рішення № 107806946, 05.12.2022, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" грудня 2022 р. справа № 300/1631/22

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шумея М.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Комісії Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача: Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання до вчинення дій,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Комісії Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій. учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача: Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області про визнання рішення незаконним та надання статусу учасника бойових дій.

Позовні вимоги мотивовані протиправним рішенням відповідача, яким позивачу відмовлено у наданні статусу учасника бойових дій. Просить позовні вимоги задоволити.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.04.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду 11.04.2022 відмовлено у відкритті провадження в адміністративній даній справі в частині встановлення факту, що ОСОБА_1 , перебував у відрядженні в районі проведення антитерористичної операції (ООС) в м. Авдіївка, Донецької області (брав участь в антитерористичній операції (ООС) чи інших подіях), що дає право на визнання його учасником бойових дій.

02.05.2022 третя особа без самостійних вимог на предмет спору подала суду пояснення на позовну заяву, у якому вважають зазначений позов таким, що не відповідає дійним обставинам справи і вимогам закону, тому заперечує проти нього в повному обсязі з підстав викладених у поясненні. Просить відмовити у задоволенні позову.

11.05.2022 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву. Відповідно до якого, Національна поліція України повідомляє, що позов не визнає у повному обсязі, вважає його безпідставним та необгрунтованим з підстав викладених у відзиві. Просить відмовити у задоволенні позову.

19.05.2022 позивач подав до суду відповідь на відзив, в якому не погоджується із відзивом відповідача та просить суд задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.

23.05.2022 позивач подав до суду клопотання: про виклик свідків, про розгляд справи з викликом сторін.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.07.2022 у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про виклик свідків в адміністративній справі № 300/1631/22, а також про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін - відмовлено.

Суд, розглянувши відповідно до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, дослідивши докази і письмові пояснення, викладених у заяві по суті справи, встановив наступне.

З 02 червня 2018 року по 04 вересня 2018 року ОСОБА_1 , поліцейського Коломийського відділу поліції, було направлено в складі підрозділу в кількості 13 чоловік з ГУНП в Івано-Франківській області (наказ № 215 від 30.05.2018) як вказано в наказі для проходження стажування в ГУНП в Донецькій області.

Згідно з наказом ГУНП в Донецькій області № 1461 від 04.06.2018 року, позивача та ще 11 чоловік його підрозділу з 03 червня по 03 вересня 2018 року направлено для проходження стажування в Авдіївське відділення поліції Покровського ВП ГУНП в Донецькій області на посаді інспектора сектору превенції.

Відповідно до наказу Авдіївського відділення поліції Покровського ВП ГУНП в Донецькій області від 04.06.2018 року № 90 та на виконання ст. 75 Закону України "Про Національну поліцію", листа Національної поліції України від 26.01.2018 №1053/01/12-2018 "Про організацію проведення стажування в системі Національної поліції України" для позивача та ще 11 чоловік підрозділу позивача з 03 червня по 03 вересня 2018 року організувано стажування працівників ГУНП в Івано-Франківській області на посаді інспектора сектору превенції.

Позивачем 31.08.2021 року на адресу Міністерства внутрішніх справ було надіслано заяву про надання йому статусу учасника бойових дій.

15.09.2021 позивачу надано відповідь №4-23911/09 про те, що його заяву направлено на розгляд в Національну поліцію України.

Листом від 21.10.2021 №12771/04/12-2021 Національна поліція України повідомила ОСОБА_1 , про те, що на засіданні комісії Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України розглянуто звернення позивача щодо надання йому статусу учасника бойових дій розглянуто та згідно з рішенням комісії (протокол №6 від 06.10.2021 року) - відмовлено в наданні статусу учасника бойових дій та повідомлено, що отримати відповідне рішення поивач зможе в Головному управлінні Національної поліції в Івано-Франківській області, на адресу якого воно буде надіслано.

В листопаді 2021 року у Головному управлінні Національної поліції в Івано-Франківській області позивач отримав Рішення №6/ІІ.2/ІХ/1 від 06.10.2021 року, згідно якого позивачу відмовлено у наданні статусу учасника бойових дій.

Позивач вважаючи таке рішення відповідача незаконним та таким, що підлягає скасуванню звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Суд, визначаючись щодо заявлених вимог по суті, виходить з того, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон № 3551-XII визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.

Відповідно до пункту 19 частини першої статті 6 Закону № 3551-XII в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин, учасниками бойових дій визнаються військовослужбовці (резервісти, військовозобов`язані) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, категорії таких осіб та терміни їх участі (забезпечення проведення) в антитерористичній операції, у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також райони антитерористичної операції визначаються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 4 Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 413 (далі - Порядок № 413), визначено, що підставою для надання особам статусу учасника бойових дій є: для осіб, зазначених в абзаці другому пункту 2 цього Порядку, - документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення, направлення (прибуття) у відрядження до районів проведення антитерористичної операції, їх перебування в таких районах з метою виконання завдань із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України шляхом безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення (витяги з наказів, директив, розпоряджень, посвідчень про відрядження, оперативних завдань, журналів бойових дій, бойових донесень, дислокацій, книг нарядів, графіків несення служби, звітів, зведень, донесень, матеріалів спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень, а також інші офіційні документи, видані державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції у районах її проведення).

Згідно з пунктом 5 Порядку № 413 рішення про надання статусу учасника бойових дій приймається, зокрема, комісіями з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, утвореними в Міноборони, МВС, Національній гвардії, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецтрансслужби, Управлінні державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, ДСНС, ДПтС (далі - комісія), - стосовно осіб, зазначених в абзаці другому пункту 2 цього Порядку.

Для надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзацах другому та третьому пункту 2 цього Порядку, командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів) або інші керівники підприємств, установ та організацій у місячний строк після завершення особами виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення (після видання відповідного наказу керівника Антитерористичного центру при СБУ або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ) зобов`язані подати на розгляд комісії, утвореної міністерством, центральним органом виконавчої влади чи іншим державним органом, у підпорядкуванні яких перебували військові частини (органи, підрозділи), установи та заклади, у складі яких проходили службу чи працювали особи, довідки за формою згідно з додатком 1 та документи із зазначених у пункті 4 цього Порядку, які є підставою для надання особам статусу учасника бойових дій. У разі коли місце постійної дислокації військової частини (органу, підрозділу) або підприємства, установи та організації розташоване безпосередньо у районі проведення антитерористичної операції, документи командирами (начальниками) або іншими керівниками підприємств, установ та організацій подаються на розгляд комісії не раніше ніж через 30 календарних днів після зарахування осіб до списків військової частини (органу, підрозділу) або підприємства, установи та організації чи призначення їх на відповідні посади (абзац 1 пункту 6 Порядку).

Пунктом 8 Порядку № 413 передбачено, що у разі неподання командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу) або іншим керівником підприємства, установи та організації до комісії документів, необхідних для надання статусу учасника бойових дій, особи, зазначені в абзацах другому і третьому пункту 2 цього Порядку, можуть самостійно звернутися до відповідної комісії.

Основні функції, завдання, повноваження та склад комісії Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України (далі - Комісія), а також організацію її роботи визначено Положенням № 405.

Основними завданнями Комісії є вивчення документів та прийняття рішення щодо надання поліцейським, державним службовцям та іншим працівникам Національної поліції України статусу учасника бойових дій.

Комісія приймає рішення щодо надання та позбавлення статусу учасника бойових дій, учасника війни в місячний строк з дня надходження документів (уточненої інформації) (пункт 3 розділу ІІ Положення № 405).

Пунктом 4 розділу ІІ вказаного Положення передбачено, що Комісія відмовляє в наданні статусу учасника бойових дій у разі відсутності документів, що містять достатні підтвердні докази і є підставою для надання статусу учасника бойових дій, учасника війни.

Тобто, такий перелік є вичерпним і не потребує додаткового тлумачення.

Особливості надання поліцейським статусу учасника бойових дій, державним службовцям та іншим працівникам Національної поліції України статусу учасника війни за участь в антитерористичній операції чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення визначені у розділі IIІ Положення № 405.

Аналізуючи викладене, суд зазначає, що відповідно до вимог пункту 19 статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", Порядку п. 4 розділу II Положення про комісію Національної Поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України, затвердженого Наказом МВС від 23.05.2016 № 405, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.06.2016 № 857/28987, відсутні правові підстави для надання статусу учасника бойових дій, зокрема витяги з наказів Генерального штабу збройних сил України про залучення до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі, стримування збройної агресії Російської федерації в Донецькій і Луганській областях, витягів із наказів Командувача об"єднаних сил, командирів оперативно-тактичних угрупувань про прибуття (вибуття до (з) районів здійснення цих заходів, а також ураховуючи те що згідно з наказом ГУНП в Івано-Франківській області від 30.05.2018 № 215 о/с ДСК - позивач направлявся до ГУНП в Донецькій області з метою проходження стажування, а не в підпорядкування Командувача об"єднаних сил, що також підтверджується наказом ГУНП в Донецькій області № 1461 від 04.06.2018 "Про організацію стажування працівників ГУНП в Івано-Франківській області" та наказом Покровського відділу поліції (Авдіївського відділення поліції) ГУНП в Донецькій області № 90 від 04.06.2018 "Про організацію та проведення стажування працівників ГУНП в Івано-Франківській області.

Відповідно до положень статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За встановлених в цій справі фактичних обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити повністю.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Шумей М.В.