Рішення № 107806054, 12.12.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2022 року Справа № 160/9698/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рянської В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в місті Дніпрі у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 046350009585 від 30.03.2022 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 ОСОБА_1 відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 18.02.2022 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XI від 05.11.1991, з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020 у справі № 1-5/2018 (746/15).

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 18.02.2022 позивач через відділ обслуговування громадян № 23 (сервісний центр) управління обслуговування громадян звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». На час звернення із заявою про призначення пенсії вона досягла віку 50 років, мала стаж роботи за Списком № 2 21 рік 03 місяці 07 днів, загальний страховий стаж 31 рік 02 місяці 11 днів. Позивач вважає, що з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020 у справі № 1-5/2018 (746/15), вона має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. 30.03.2022 вона отримала копію рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 046350009585 від 30.03.2022 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2. У рішенні було зазначено страховий та пільговий стаж, що є меншими за наявні у позивача, а також вказано про недосягнення нею пенсійного віку. Позивач не погоджується з оскаржуваним рішенням, вважає його протиправним, оскільки на момент звернення із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах були наявні підстави для її призначення.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.07.2022 позовну заяву було залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

27.07.2022 у встановлений строк в порядку усунення недоліків до суду надійло клопотання позивача з доданими до нього документами.

Ухвалою від 01.08.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи, витребувано докази у відповідача.

26.08.2022 до суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому відповідач-1 просив відмовити у задоволенні позову. Зазначив, що 18.02.2022 ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Заяву ОСОБА_1 та додані до заяви документи за принципом екстериторіальності було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області, яким прийнято оскаржуване рішення № 046350009585 від 30.03.2022 про відмову у призначенні пенсії позивачу. Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило ОСОБА_1 про відмову у призначенні пенсії листом № 0400-010226-8/37749 від 07.04.2022. 10.05.2022 ОСОБА_1 повторно звернулася до відповідача-1 із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 13.05.2022 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії. Правовідносини щодо визначення права пільгову пенсію за віком регламентуються Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020 (справа № 1-5/2018 (746/15) має враховуватись при призначенні пенсії на пільгових умовах, право на яке виникло до 11.10.2017, тобто на вказану дату має бути досягнуто віку, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». Відповідно до наданих документів загальний стаж ОСОБА_1 становить 27 років 01 місяць 28 днів, пільговий стаж за Списком № 2 26 років 03 місяці 03 дні. Станом на ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 досягла віку 46 років, тобто не досягла пенсійного віку, встановленого абз. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (50 років). На час звернення за призначенням пенсії ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 досягла віку 50 повних років та не досягла пенсійного віку, встановленого п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (55 років). Позивач набуде право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах після досягнення 55 років. Крім того, відповідач-1 зазначив, що прийняття рішення за результатами розгляду поданих заявником документів є дискреційними повноваженнями пенсійного органу, тому позивачем обрано неналежний спосіб захисту права шляхом зобов`язання відповідача призначити їй пенсію.

У відзиві відповідача-1 містилося клопотання про залучення до участі у справі як співвідповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, яким було розглянуто заяву ОСОБА_1 від 18.02.2022 та прийнято оскаржуване рішення.

Ухвалою суду від 29.08.2022 залучено до участі у справі як другого відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області; постановлено розгляд справи розпочати спочатку; встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

19.09.2022 до суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, в якому відповідач-2 просив відмовити у задоволенні позову. Обґрунтовуючи заперечення проти позовних вимог, зазначив, що за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 18.02.2022 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області прийнято рішення № 046350009585 від 30.03.2022 про відмову у призначенні пенсії. На момент звернення із заявою страховий стаж ОСОБА_1 становив 29 років 08 місяців 06 днів, стаж для призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2, підтверджений належними документами, - 05 років 05 місяців 24 дні, вік заявниці 50 років. 10.05.2022 ОСОБА_1 повторно звернулася до відповідача-1 із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах, яку було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області та прийнято рішення № 046350009585 про відмову у призначенні пенсії. За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 10.05.2022 органом Пенсійного фонду встановлено, що згідно з даними трудової книжки та додатково поданими документами страховий стаж позивача становить 30 років, стаж для призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2, підтверджений належними документами, - 26 років 03 місяці. До страхового та пільгового стажу враховано всі періоди згідно з наданими документами. Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» є пріоритетним у правовідносинах щодо призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2 з моменту набрання чинності Законом України № 2148-VIII від 03.10.2017 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» - з 11.10.2017. Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020 поширюється на осіб, у яких право на призначення пенсії на пільгових умовах виникло до 11.10.2017. Відповідач-2 вважає, що дії Пенсійного фонду щодо не призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку з недосягненням пенсійного віку, встановленого Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», відповідають вимогам чинного законодавства. Також, у відзиві відповідача-2 міститься клопотання про залучення як співвідповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.

Згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. Згідно із ч. 4 ст. 48 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача.

З огляду на те, що позивачем пред`явлено позов з вимогами про визнання протиправними та скасування рішення № 046350009585 від 30.03.2022 про відмову у призначенні пенсії, прийнятого відповідачем-2, та про зобов`язання відповідача-1 призначити, нарахувати та виплатити їй пенсію з 18.02.2022 дати звернення із відповідною заявою, суд дійшов висновку про відсутність передбачених ст. 48 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для залучення до участі у справі Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, рішення, дії або бездіяльність якого не є предметом оскарження у даній справі.

27.09.2022 до суду надійшов змінений та уточнений адміністративний позов ОСОБА_1 , поданий її представником за довіреністю ОСОБА_2 , до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 046350009585 від 13.05.2022 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.05.2022 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XI від 05.11.1991, з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020 у справі № 1-5/2018 (746/15).

Ухвалою суду від 27.09.2022 заяву ОСОБА_1 про зміну предмету та підстав позову, подану у формі зміненого та уточненого адміністративного позову, повернуто позивачеві.

В ухвалі судом зазначено, що разом зі зміненим та уточненим адміністративним позовом ОСОБА_1 не подано докази надіслання його копії відповідачам - Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та Головному управлінню Пенсійного фонду України в Тернопільській області. У зміненому та уточненому адміністративному позові вказано відповідачем Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, яке не є учасником даної справи, та зміст позовних вимог, пред`явлених до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області. Тобто, змінено не лише предмет або підстави позову, як це передбачено КАС України, а змінено і предмет, і підстави позову, і склад учасників справи одночасно після відкриття провадження у справі за позовом з іншими позовними вимогами до інших відповідачів, які виникли з інших спірних правовідносин.

Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - зміну обставин, на яких ґрунтуються вимоги особи, яка звернулася з позовом. Зміна предмету або підстав позову може відбуватися лише у межах спірних правовідносин. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Наслідком розгляду заяви, зміст якої свідчить про одночасну зміну предмета і підстав позову є повернення такої заяви та розгляд раніше заявлених позовних вимог, якщо позивач не відмовляється від позову. Водночас у таких випадках позивач не позбавлений права звернутися з новим окремим позовом у загальному порядку.

Такий правовий підхід щодо застосування норми процесуального права - статті 47 КАС України викладений у постановах Верховного Суду від 22.01.2020 у справі № 826/19197/16 та від 30.08.2021 у справі № 520/11672/19.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

14.11.2022 на адресу електронної пошти суду надійшов уточнений адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про:

- визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області № 046350009585 від 30.03.2022 та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 046350009585 від 13.05.2022 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 ОСОБА_1 відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;

- зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XI від 05.11.1991, з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020 у справі № 1-5/2018 (746/15).

Заяву ОСОБА_1 про зміну предмету та підстав позову, подану у формі уточненого позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії ухвалою суду повернуто позивачеві.

В ухвалі про повернення заяви зазначено, що уточнений адміністративний позов ОСОБА_1 та додані до нього документи не скріплені електронним підписом представника позивача, надійшли з адреси електронної пошти, яку не було зазначено у раніше поданих до суду документах як таку, що належить позивачу або його представнику. Станом на час розгляду справи у паперовій формі такі документи до суду не надійшли, як і докази направлення уточненого позову другому відповідачу - Головному управлінню Пенсійного фонду України в Тернопільській області. В уточненому адміністративному позові ОСОБА_1 змінено зміст позовних вимог, зокрема, включено вимогу про визання протиправним та скасування рішення № 046350009585 від 13.05.2022 про відмову у призначенні пенсії, прийнятого Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області, яке не є відповідачем у даній справі. Отже, змінено предмет і підстави позову одночасно після відкриття провадження у справі за позовом з іншими позовними вимогами, які виникли з інших спірних правовідносин.

Враховуючи вищенаведене, судом здійснюється розгляд раніше заявлених позовних вимог.

Станом на час розгляду справи відповідей на відзиви та заперечень до суду не надійшло. Згідно з ч. 4 ст. 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою від 18.02.2022 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.

На час звернення ОСОБА_1 до відповідача-1 за призначенням пенсії вона досягла віку 50 років.

Згідно з довідкою № 196 від 18.02.2022 про підтвердження пільгового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданою виробничим структурним підрозділом «ШАХТОУПРАВЛІННЯ імені ГЕРОЇВ КОСМОСУ» ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ», яку було додано до заяви від 18.02.2022 про призначення пенсії, ОСОБА_1 працювала на шахті за такими професіями, посадами:

19.07.1993-10.03.1994 машиніст конвеєрів дільниці технологічного комплексу поверхні з повним робочим днем на поверхні (наказ № 116к від 19.07.1993), що передбачено Списком 2 розділ 1 підрозділ 1 пункт «а» позиція 2010100а-13777, затвердженим постановою КМ СРСР № 10 від 26.01.1991 (07 місяців 20 днів);

11.03.1994-14.01.1999 - машиніст конвеєрів дільниці технологічного комплексу поверхні з повним робочим днем на поверхні, що передбачено Списком 2 розділ 1 підрозділ 1 пункт «а» позиція 2010100а-13777, затвердженим постановою КМУ № 162 від 11.03.1994 04 роки 10 місяців 04 дні);

22.01.1999-15.01.2003 гірник з виборки породи дільниці технологічного комплексу поверхні з повним робочим днем на поверхні (наказ № 11к від 22.01.1999), що передбачено Списком 2 розділ 1 підрозділ 1 пункт «а» позиція 2010100а-17708, затвердженим постановою КМУ № 162 від 11.03.1994 (03 роки 11 місяців 25 днів);

16.01.2003-02.08.2016 - гірник з виборки породи дільниці технологічного комплексу поверхні з повним робочим днем на поверхні, що передбачено Списком 2 розділ 1 підрозділ 1 пункт «а» позиція 1.1а, затвердженим постановою КМУ № 36 від 16.01.2003 (13 років 06 місяців 18 днів);

з 03.08.2016 і станом на дату видачі довідки - гірник з виборки породи дільниці технологічного комплексу поверхні з повним робочим днем на поверхні, що передбачено Списком 2 розділ 1 підрозділ 1, затвердженим постановою КМУ № 461 від 24.06.2016 (за період з 03.08.2016 до 17.02.2022 05 років 06 місяців 15 днів).

У довідці зазначено, що професія пройшла атестацію, містяться посилання на документи, на підставі яких проведено атестацію. Підстава для видачі довідки: архівні накази, картка Ф-П-2, розрахункові відомості, табель обліку робочого часу, ЕТКС, технологічний процес.

Трудова книжка ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , заповнена вперше 20.03.1990, яку було надано позивачем із заявою про призначення пенсії, містить відповідні довідці № 196 від 18.02.2022 відомості про періоди її роботи за професіями, передбаченими Списком № 2, із зазначенням реквізитів наказів, на підставі яких внесено записи до трудової книжки, та відомостей про атестацію робочих місць.

Згідно з розпискою-повідомленням спеціаліста відділу обслуговування громадян № 23 (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заяву ОСОБА_1 було прийнято 18.02.2022 і зареєстровано за № 1247. У переліку документів, доданих до заяви у графі «Документи про виконання роботи, що дає право на певний вид пенсій» зазначено: «атестація», кількість 7.

Заяву позивача від 18.02.2022 про призначення пенсії було розглянуто за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області, яким прийнято рішення № 046350009585 від 30.03.2022 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. У рішенні зазначено, що пільговий стаж на дату звернення становить 05 років 05 місяців 24 дні, страховий стаж 29 років 08 місяців 06 днів. За доданими до заяви документами до страхового стажу зараховано всі періоди роботи. Зарахування до пільгового стажу періодів роботи згідно з пільговою довідкою № 196 від 18.02.2022 можливо переглянути після надходження результатів акту зустрічної перевірки. Копії наказів про результати атестації робочих місць засвідчені неналежним чином (від 21.12.2004, 16.01.2013). Крім того, у зв`язку з відсутністю встановленого законодавством пенсійного віку, на даний час відсутні для призначення пенсії за віком відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» підстави.

Копію зазначеного рішення направлено позивачу Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з повідомленням від 07.04.2022 № 0400-010226-8/37749.

Спір між сторонами виник щодо досягнення ОСОБА_1 станом на час звернення із заявою про призначення пенсії 18.02.2022 необхідного пенсійного віку та наявності у неї стажу за Списком № 2 для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

У преамбулі Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII від 05.11.1991 (далі - Закон №1788-XII) зазначено, що цей Закон відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

Згідно з пунктом «б статті 13 Закону № 1788-XII (в редакції, чинній до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» №213-VІІІ від 02.03.2015 (далі - Закон №213-VІІІ), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що затверджений Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Статтею 13 Закону № 1788-XII було передбачено зменшення пенсійного віку для чоловіків і жінок відносно загального пенсійного віку (60 років для чоловіків і 55 років для жінок), з урахуванням різниці між пенсійним віком у чоловіків і жінок на 10 років для працівників, зайнятих повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, та на 5 років для працівників, зайнятих повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці; зменшення пенсійного віку та стажу для чоловіків і жінок стосовно загального пенсійного віку з урахуванням різниці між пенсійним віком у чоловіків і жінок на 5 років.

Отже, за змістом вищенаведеної норми пенсія за віком на пільгових умовах є особливим видом пенсії, яка призначається конкретній особі на підставі наявного страхового стажу, залежить від праці такої особи в особливих умовах певно визначений час, призначення якої має відбуватись при досягненні нижчого пенсійного віку.

Законом № 213-VІІІ, який набрав чинності 01.04.2015, збільшено раніше передбачений пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 50 років до 55 років.

09.07.2003 ухвалено Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон № 1058-ІV).

Підстави призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників визначені ст. 114 Закону №1058-IV (у чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції).

Так, відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону № 1058-IV, право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

03.10.2017 Верховною Радою України було ухвалено Закон № 2148-VIII, який набрав чинності 11.10.2017, що доповнив Закон № 1058-ІV розділом XIV-1, який містить пункт 2 частини 2 статті 114, відповідно до якого на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

За приписами статті 12 Закону № 1788-XII, право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Таким чином, з 01.10.2017 правила призначення пенсій за Списком № 2 почали регламентуватись одночасно двома абсолютно ідентичними законами, а саме: пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-XII у редакції Закону № 213-VIII від 02.03.2015 та пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV від 09.07.2003 в редакції Закону № 2148-VIII від 03.10.2017.

Такий стан правового регулювання існував до ухвалення Конституційним Судом України рішення від 23.01.2020 №1-р/2020 у справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень розділу I, пункту 2 розділу III Прикінцеві положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року №213-VIII.

Відповідно до пункту 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом № 213-VIII.

Згідно з пунктом 3 резолютивної частини зазначеного Рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, у тому числі жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Таким чином, Рішенням № 1-р/2020 Конституційний Суд України визнав неконституційними окремі положення Закону № 1788-ХІІ, у зв`язку із чим вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення). Одночасно Конституційний Суд України встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII.

У зв`язку з цим на час виникнення спірних правовідносин Закон № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, для жінок після досягнення 50 років (за наявності стажу роботи та інших умов, визначених в рішенні КСУ).

Отже, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058-ІV - з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік у 50 років, тоді як другий - у 55 років.

Оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.11.2021 у справі № 360/3611/20 дійшла висновку, що вони явно суперечать один одному. Таке регулювання порушує вимогу якості закону, передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (див. пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України»).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Отже, у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV.

Однак, в оскаржуваному рішенні № 046350009585 від 30.03.2022 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідач-2 посилався, у тому числі, на відсутність у позивача встановленого законодавством пенсійного віку для призначення пенсії за віком відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Беручи до уваги вищенаведене, відмова позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах з цієї підстави є протиправною.

При вирішенні зазначеного спору судом враховано правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2021 у зразковій справі № 360/3611/20, які відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Також у рішенні № 046350009585 від 30.03.2022 було зазначено, що зарахування до пільгового стажу періодів роботи згідно з пільговою довідкою № 196 від 18.02.2022 можливо переглянути після надходження результатів акту зустрічної перевірки.

Разом з тим, у відзиві Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області не обґрунтовано підстави не зарахування до пільгового стажу позивача періодів роботи, зазначених у довідці № 196 від 18.02.2022 про підтвердження пільгового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

У відзиві відповідачем-2 зазначено, що після повторного звернення ОСОБА_1 із заявою про призначення пенсії від 10.05.2022, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області за результатами розгляду заяви та додатково поданих документів зараховано до страхового та пільгового стажу позивача всі періоди (30 років страхового стажу, 26 років 03 місяці пільгового стажу).

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 046350009585 від 13.05.2022, яке не є предметом оскарження у даній справі, відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку з недосягненням пенсійного віку 55 років, визначеного п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Згідно з формою РС-право, наданою відповідачем-2, страховий стаж ОСОБА_1 (дата звернення 10.05.2022) становить 30 років 17 днів, пільговий стаж за Списком № 2 26 років 03 місяці 03 дні.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ від 05.11.1991 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 20 Порядку підтвердження наявності трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 (далі також Порядок № 637), передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Відповідно до пункту 23 Порядку № 637 документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою (у разі наявності).

Згідно з пунктом 24 Порядку № 637 для підтвердження трудового стажу приймаються лише ті відомості про період роботи, які внесені в довідки на підставі документів.

Суд зазначає, що довідка № 196 від 18.02.2022 про підтвердження пільгового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, видана виробничим структурним підрозділом «ШАХТОУПРАВЛІННЯ імені ГЕРОЇВ КОСМОСУ» ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ», містить усі відомості, передбачені Порядком № 637 (додатком № 5).

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у трудовій книжці позивача містяться записи, згідно з якими з 19.07.1993 вона працювала машиністом конвеєрів технологічного комплексу (наказ № 116к від 19.07.1993), з 22.01.1999 - гірником з виборки породи (наказ № 11к від 22.01.1999).

Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 383 від 18.11.2005, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за №1451/11731 (далі також Порядок № 383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Відповідно до пункту 10 Порядку № 383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.

Суд звертає увагу, що період, який підлягає зарахуванню до пільгового стажу роботи із зазначенням відповідного Списку, до якого віднесено професію працівника, визначає саме підприємство шляхом надання уточнюючої довідки.

При цьому, уточнююча довідка підтверджує спеціальний стаж роботи та її характер, а не право особи на пільгову пенсію. Зазначена довідка необхідна для подальшого її надання відповідним органам Пенсійного фонду України, які в свою чергу визначають наявність підстав і права особи на пенсію на пільгових умовах.

Доказів тієї обставини, що довідка № 196 від 18.02.2022 оскаржувалась у судовому порядку та визнавалась недійсною, матеріали справи не містять.

Зазначений у довідці № 196 від 18.02.2022 про підтвердження пільгового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній пільговий стаж позивача не було враховано Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області. Підстав для його незарахування ні в оскаржуваному рішенні, ні у відзиві відповідачем-2 не зазначено.

Статтею 44 Закону № 1058-IV встановлено порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії, відповідно до якого призначення пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом. Звернення за призначенням пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи. Порядок подання та оформлення документів для призначення пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Відповідно до ч. 5 ст. 45 Закону № 1058-IV документи про призначення пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення або про відмову в призначенні пенсії. Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника територіального органу Пенсійного фонду України на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій урегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (далі Порядок № 22-1).

За змістом пункту 1.1 розділу І Порядку № 22-1 заява про призначення пенсії подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).

Відповідно до п. 1.9 розділу І Порядку № 22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви. У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу). Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви, або дата реєстрації заяви на вебпорталі. Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Пунктом 4.2 розділу IV Порядку № 22-1 встановлено, що при прийманні документів працівник сервісного центру: ідентифікує заявника (його представника); надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії; реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз`яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов`язкового пенсійного страхування; з`ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис; надсилає запити про витребування з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених пунктом 2.28 розділу II цього Порядку; повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал; видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам`ятку пенсіонеру (додаток 6). Скановані розписка та пам`ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі; повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних системах та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповіді органу, який веде відповідний інформаційний реєстр. Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

За змістом пункту 4.3 розділу IV Порядку № 22-1 рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви. Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.

Частиною третьою статті 44 Закону № передбачено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Пунктом 4.7 Порядку 22-1 передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

На переконання суду, відповідач-2 у разі незгоди з відомостями, зазначеними в документах позивача, має право на реалізацію повноважень, наданих йому частиною третьою статті 44 Закону № 1058-IV, а саме: вимагати відповідні документи від підприємства, перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню тощо. Однак, в матеріалах справи відсутні відомості про те, що відповідач-2 як суб`єкт владних повноважень скористався таким правом.

У даному випадку позивач не може бути позбавлена права на пенсійне забезпечення через те, що Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області не отримало (не витребовувало) та не перевірило деякі підтверджуючі документи про пільгові умови праці ОСОБА_1 . Відповідачем не доведено вжиття всіх передбачених законодавством заходів для повного, всебічного та об`єктивного розгляду заяви позивача від 18.02.2022.

Наведені обставини свідчать про неналежну перевірку наданих позивачем документів, не забезпечення повного, всебічного та об`єктивного розгляду заяви позивача, відсутність належних обґрунтувань рішення суб`єкта владних повноважень та передчасні висновки про недостатність у позивача пільгового стажу для призначення їй пенсії, без належного дослідження документів та без врахування норм права, що регулюють спірні правовідносини.

Беручи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області № 046350009585 від 30.03.2022 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах.

З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування рішення № 046350009585 від 30.03.2022 є доведеними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити, нарахувати та виплатити їй з 18.02.2022 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XI від 05.11.1991, з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020 у справі № 1-5/2018 (746/15), суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як встановлено з матеріалів справи оскаржуване рішення відповідача-2 було прийнято у зв`язку з не зарахуванням пільгового стажу позивача у повному обсязі та висновком відповідача-2 про недосягнення позивачем необхідного пенсійного віку.

Статтею 58 Закону № 1058-IV визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, та на свій розсуд розраховувати пільговий та страховий стаж позивача.

З урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення пенсії та визначення підстав, за яких призначається пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні, суд дійшов висновку про зобов`язання відповідача-2, як визначеного суб`єкта призначення пенсії, повторно розглянути заяву позивача від 18.02.2022 про призначення пенсії та прийняти рішення у встановленому порядку відповідно до норм чинного законодавства України, з урахуванням наданої судом у цьому рішенні правової оцінки.

Суд звертає увагу, що відповідно до абз. 2 ч. 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Беручи до уваги, що відповідача-1 не було визначено органом призначення пенсії позивачу, підстави для задоволення позовних вимог, пред`явлених ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відсутні.

З огляду на вищенаведене, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, з урахуванням висновків Верховного Суду щодо застосування відповідних норм права, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з виходом за межі позовних вимог.

Як встановлено з матеріалів справи, позивачем за подання до суду позовної заяви було сплачено судовий збір у сумі 992,40 грн, що підтверджується квитанцією № 0.0.2596085062.1 від 02.07.2022.

З урахуванням положень ст. 139 КАС України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-2 підлягають стягненню на користь позивача понесені нею витрати зі сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 139, 241-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області № 046350009585 від 30.03.2022 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.02.2022 про призначення пенсії та прийняти рішення у встановленому порядку відповідно до норм чинного законодавства України, з урахуванням наданої судом у цьому рішенні правової оцінки.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 992,40 грн (дев`ятсот дев`яносто дві гривні гривні 40 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач-1: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427.

Відповідач-2: Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, місцезнаходження: 46001, м. Тернопіль, Майдан Волі, буд. 3, код ЄДРПОУ 14035769.

Повне рішення складено 12.12.2022.

Суддя В.В. Рянська