Рішення № 107805929, 12.12.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2022 року Справа № 160/15652/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ніколайчук С.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПРОМТОРГ" (вул. Маяковського 43, м. Дніпро,49064, код ) до Дніпровської митниці (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22, код ЄДРПОУ 43971371) про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

07 жовтня 2022 року товариство з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПРОМТОРГ" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Дніпровської митниці, у якій позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA А110150/2022/000029/1 від 01.09.2022 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що до митного органу були надані документи, необхідні для митного оформлення товарів з визначенням його митної вартості за першим методом (за ціною контракту), що надійшли на митну територію України на підставі зовнішньоекономічного контракту. Однак, митниця, на думку позивача, витребувавши у підприємства додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості, прийняла рішення про коригування митної вартості товарів за другорядним методом на підставі необґрунтованих та необ`єктивних зауважень. Надані документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Позивач вважає, що відповідач всупереч вимог чинного законодавства, висновків Верховного Суду, витребує додаткові документи, а не здійснює перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість. У зв`язку з чим, на думку позивача, наявні усі підстави для скасування рішення, яке звернене до оскарження.

Ухвалою Дніпропетровського кружного адміністративного суду 14 жовтня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1,2ст.257, ч.1 ст.260 Кодексу адміністративного судочинства Українизазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.

Згідно з ч.ч. 3, 4ст.262 КАС Українипідготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться.

28 жовтня 2020 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому Дніпровська митниця Держмитслужби просила відмовити в задоволенні позовної заяви, зазначаючи, що під час митного оформлення виник сумнів в заявлених відомостях декларантом, оскільки містились розбіжності і неточності в поданих документах. До митного оформлення не було подано ряд документів на підтвердження заявленої митної вартості, що в свою чергу свідчить про заявлення декларантом неповних даних, а також не всіх складових митної вартості. В даному випадку були наявні розбіжності в числових значеннях, а також не підтверджено числові значення складових митної вартості товару. Враховуючи зазначені в повідомленні митниці результати перевірки документів, наданих до митного оформлення оцінюваної партії товару за ЕМД, відмову декларанта від надання додаткових документів, ненадання документів у спростування виявлених невідповідностей, що унеможливлює перевірити числове значення вартості заявленого товару, відсутність документального підтвердження повноти включення складових митної вартості, відсутність документального підтвердження ціни, що фактично сплачена, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не може бути застосований відповідно п.2.ст.58 Митного кодексу України, п.6ст.54 Митного кодексу України. Таким чином, на думку відповідача, посадові особи митниці при прийнятті спірного рішення про коригування митної вартості, заявленого позивачем товару, діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

10.03.2020 року між ТОВ «ІНТЕРПРОМТОРГ» (Україна) та компанією «NURIA BARAKA TEKS» (Республіка Узбикестан) укладений контракт № 3 (надалі «Контракт»), за умовами якого продавець зобов`язаний продати, а покупець купити та оплатити готові вироби, а саме в`язально-прошивне полотно в рулонах по 70+/-їм з поверхневою щільністю 170гр/м2+/-5гр. Ширина 140+/-5см., вартість якого складає 12 223,05 дол. США.

01.09.2022 року до Дніпровської митниці з метою митного оформлення подано електронну митну декларацію (надалі - «МД») № UA110150/2022/009251.

У відповідності до ст.53 Митного кодексу України відповідачу було надано наступні документи:

-рахунок-фактура №15 від 02.08.2022 (інвойс);

-автотранспортна накладна CMR 000138 від 02.08.2022 р., в якій зазначено, що поставка виконується за замовленням NURIA BARAKA TEKS, вантажоотримувач: TOB «ІНТЕРПРОМТОРГ»;

-посвідчення якості № 12 від 02.08.2022р.;

-зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів № 3 від 10.03.2020 року між ТОВ «ІНТЕРПРОМТОРГ» та компанією «NURIA BARAKA TEKS»;

-рахунок на оплату №30 від 02.12.2021Р.4;

-заявка №3 від 01.08.2022 року до договору № 010622 від 01.06.2022 року;

-платіжне доручення в іноземній валюті № 11 від 03.12.2021 року;

-специфікація №11 від 02.08.2022 року до Контракту №3 від 10.03.2022 року;

-рахунок на оплату транспортних послуг № 187 від 02.08.2022 року;

-прайс - лист вих. 21 від 20.07.2022 року.

01.09.2022 року Дніпровською митницею прийняте рішення про коригування митної вартості товарів № UA110150/2022/000029/1, яким митну вартість визначено за другорядним - резервним методом 2-г.

Дніпровською митницею зазначено що основний метод не застосовувався тому, що у наданих декларантом до митного оформлення документах на підтвердження митної вартості містяться наступні обставини:

1. ТОВ «Інтерпромторг» до митного контролю та оформлення за ЕМД № UA110150/2022/009251 від 01.09.2022 заявлено партію товару, імпортовану за угодою з виробником (код 4104 в гр..44) від 10.03.2020 № 3 з ООО «NURIYA BARAKA TEKS», специфікацією від 02.08.2022 №11, рахунком-інвойсом №15 від 02.08.2022. Відповідно до відомостей специфікації від 02.08.2022 №11 та рахунку-інвойсу №15 від 02.08.2022 визначено вартість оцінюваного товару «Хлопчатобумажное холстопрошивное нетканое полотно, в рулонах по 70+/-їм, плотность 170гр/м2+/-5гр. Ширина 140+/-5см» - 12 223,05 дол.США. Згідно з пунктом 3.1 контракту визначено, що оплата за товар здійснюється на умовах 100% передплати. Якщо рахунок сплачено, документами, що підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (частина 2 статті 53 МКУ). До митного оформлення надано платіжне доручення в іноземній валюті від 03.12.2021 №11 на суму 34300 дол. США. У призначенні платежу (графа 70) вказано реквізити контракту від 0.03.2020 №3 та інвойсу від 02.12.2021 №30. У графі 44 ЕМД наявні реквізити вказаного документу під кодом «0325» - рахунок-проформа. При цьому, у рахунку-проформі від 02.12.2021 року №30 визначена вартість товару «Хлопчатобумажное холстопрошивное нетканое полотно в рулонах по 70+/-1м, плотность 160гр/м2+/-5гр. Ширина 140+/-5см» на рівні 34300 дол. США. Згідно з пунктом 4.1 контракту від 10.03.2020 №3 вказано, що відвантаження товару продавцем здійснюється протягом 10 днів банківських днів з дня 100% отримання грошових коштів за товар на рахунок продавця згідно з рахунком або специфікації. Оплата за платіжним дорученням від 03.12.2021 №11 не кореспондується по даті з датою формування ціни оцінюваної партії (специфікація від 02.08.2022 №11, рахунок-інвойс №15 від 02.08.2022) та датою відвантаження (автотранспортна накладна від 02.08.2022 №000138). Крім того, оплата за платіжним дорученням від 03.12.2021 №11 здійснена за товар, що не відповідає заявленому, а саме щодо показника щільності тканини (заявлено - 170гр/м2+/- 5гр., у рахунку-проформі від 02.12.2021 - 160гр/м2+/-5гр). У відповідності до вимог статей 54, 58 МКУ, відсутнє документальне підтвердження відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

2.У призначенні платежу (графа 70) вказано реквізити контракту від 10.03.2020 №3 та інвойсу від 02.12.2021 №30. У графі 44 ЕМД наявні реквізити вказаного документу під кодом «0325» - рахунок-проформа. При цьому, у рахунку-проформі від 02.12.2021 №30 визначена вартість товару «Хлопчатобумажное холстопрошивное нетканое полотно в рулонах по 70+ЛІм, плотность 160гр/м2+/-5гр. Ширина 140+/-5см» на рівні 34300 дол. США. Згідно пункту 4.1 контракту від 10.03.2020 №3 вказано, що відвантаження товару продавцем здійснюється протягом 10 днів банківських днів з дня 100% отримання грошових коштів за товар на рахунок продавця згідно рахунку або специфікації. Оплата за платіжним дорученням від 03.12.2021 №11 не кореспондується по даті з датою формування ціни оцінюваної партії (специфікація від 02.08.2022 №11, рахунок-інвойс №15 від 02.08.2022) та датою відвантаження (автотранспортна накладна від 02.08.2022 №000138). Крім того, оплата за платіжним дорученням від 03.12.2021 №11 здійснена за товар, що не відповідає заявленому, а саме щодо показника щільності тканини (заявлено - 170гр/м2+/- 5гр., у рахунку-проформі від 02.12.2021 - 160гр/м2+/-5гр).

3. У відповідності до вимог статей 54, 58 Митного кодексу України відсутнє документальне підтвердження відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до відомостей наданих до митного оформлення документів, поставка оцінюваного товару здійснюється на комерційних умовах FCA м.Чиназ (Узбекистан), згідно Інкотермс. Відповідно до офіційних правил Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів (Інкотермс), за терміном FCA покупець зобов`язаний за свій рахунок укласти договір перевезення товару. Згідно з частинами 10 статті 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості товарів до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до порту або іншого місця ввезення на митну територію України та витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрати на страхування цих товарів.

4. Відповідно до Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», при заповненні графи 20 декларації митної вартості: для підтвердження витрат на транспортування декларантом, відповідно до частини 2 статті 53 Митного кодексу України, подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Відповідно до відомостей декларації митної вартості, до ціни товару додані витрати на транспортування - 320 000,0 грн. Для організації міжнародного перевезення ТОВ «Інтерпромторг» (замовник) укладено договір на перевезення від 01.06.2022 № 010622 з ФОП Міллер (виконавець). Згідно з CMR від 02.08.2022 № 000138, безпосереднім перевізником виступає компанія «Gokdemir Transport». З урахуванням зазначеного, до митного оформлення не надані документи, що підтверджують наявність договірних відносин з безпосереднім перевізником товару (компанія «Gokdemir Transport»).

5. З метою підтвердження заявленого рівня вартості транспортування декларантом до митного контролю надано: рахунок ФОП Міллер від 02.08.2022 № 187; заявка від 01.08.2022 року № 3 до договору на перевезення від 01.06.2022 №010622. Відповідно до відомостей рахунку від 02.08.2022 № 187 та заявки від 01.08.2022 № 3, визначені наступні витрати на транспортування оцінюваної партії товарів: - послуги з організації перевезення вантажу автомобільним транспортом по іноземній території Чіназ -п/п Порубне - 320 000, 00 грн - послуги з організації перевезення вантажу автомобільним транспортом по території України -п/п Порубне -Дніпро - 81500,00 грн - експедиційні послуги по маршруту Чіназ - Дніпро - 250 грн. З урахуванням відомостей рахунку від 02.08.2022 № 187, до заявленого рівня транспортної складової не включені експедиційні витрати.

6. Відповідно до вимог ч.11 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. До митної вартості не включаються нижчезазначені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню: 2) витрати на транспортування після ввезення. Крім того, відповідно до наданої до митного оформлення CMR від 02.08.2022 №000138, місце завантаження вантажу - Ташкент, що не кореспондується з інформацією щодо місця завантаження на комерційних умовах поставки FCA м.Чиназ. Відповідно до відкритих інформаційних ресурсів, відстань між містами Чіназ та Ташкент складає 62,6 км. Відомості щодо вартості доставки товарів між вказаними містами чи її включення до загальної вартості транспортування відсутні у наданих до митного оформлення документах.

З урахуванням вищезазначеного митна вартість товару №1 скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-ґ - резервний метод згідно з положеннями ст.64 Митного кодексу України та ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митним органом митній вартості товару, враховуючи країну виробництва та експорту, відомості щодо виробника опис товару, обсяги ввезення, призначення: товару №1 до рівня ЕМД від 25.01.2022 №UA110150/2022/001215 - 3,96 дол.США/кг.

Митним органом декларанта повідомлено про можливість подати за власним бажанням інші наявні у нього додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Митницею, відповідно до ст. 55 Митного кодексу України , проведено консультацію із декларантом.

Підчас проведення консультації декларант ТОВ «Інтерпромторг» 01.09.2022 року надано наступні документи, а саме: скановану копію договору про транспортне перевезення вантажів від 26.07.2022 року № 177, укладений між ТОВ «Міллер» та ТОВ «Дніпротрансальянс»; контракт від 04.01.2022 року № 04/01/2022/1/22,укладений між ТОВ «Дніпротрансальянс» та компанією «Marcem Global Logistik san ve tic sti», договір від 01.08.2022 року між компанією «Marcem Global Logistik san ve tic sti» та «Gokdemir Transport», рахунок ТОВ «Міллер» від 02.08.2022 року № 187 , гарантійний лист від 07.12.2021 року № 07-12.

Листом декларанта від 01.09.2022 року проінформовано митницю, що додаткові документи надати немає можливості.

У зв`язку із неможливостю застосування першого методу визначення митної вартості товарів посадовою особою Дніпровської митниці було послідовно перейдено до другорядних методів визначення митної вартості.

У зв`язку з неможливістю застосування митної вартості, заявленої декларантом, з урахуванням вищезазначеного прийнято рішення про коригування митної вартості від 01.09.2022 №UA110150/2022/000029/1.

Не погодившись з рішенням про коригування митної вартості від 01.09.2022 року № UA110150/2022/000029/1, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладеним в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діють на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела прав.

Частиною 1статті 7 Митного кодексу Українивстановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цьогоКодексу, законівта інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (п.24 ч.1ст.4 Митного кодексу України).

Відповідно до ч.2ст.53 Митного кодексу Українидокументами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 вказаної статті також передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою , контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до ч.1, 2, 3ст. 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55Митного кодексу України.

Приписамист. 337 Митного кодексу України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато- логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Згідно з п.1 ч.4ст.54 Митного кодексу України контроль заявленої декларантом митної вартості товарів здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.6ст.54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.2 4ст.53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним углаві 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з ч.1статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених ч.6ст.54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 2ст.55 Митного кодексу України визначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених ч.3ст.53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Передбачене частиною п`ятоюстатті 54 Митного кодексу України право митного органу на витребування у декларанта додаткових документів реалізується виключно з підстав, які передбачені частиною третьоюстатті 53 МК України, - надання декларантом документів, які містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару, а відтак суперечності (розбіжності) між відомостями які не впливають на ціну товару та інші складові митної вартості не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару та витребування додаткових документів, передбачених ч.3Митного кодексу України.

Стосовно зазначених Дніпровською митницею розбіжностей, у наданих декларантом до митного оформлення документах, судом встановлено наступне:

- пунктом 3.1. контракту № 3 від 10.03.2020 передбачено передоплату, відтак покупець здійснив таку передоплату за одним SWIFT рахунком по декількох поставках, щоб зафіксувати ціну на товар в термін стрімкого росту світових цін на бавовну (хлопок) та бавовняну сировину наприкінці 2021 року, гарантійний лист продавця щодо постачання товару наявний в матеріалах справи. Посвідченням якості № 12 від 02.08.2022 року, специфікацією № 11 від 02.08.2022року, рахунком фактурою № 15 від 02.08.2022 року, листом вих.. № 07-12 від 07.12.2021 року, рахунком на оплату № 30 від 02.12.2021 року, прайс-листом вих. №21 від 20.07.2022 року передбачено розбіжність у щільності товару, відтак не може бути підставою для твердження пор наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару;

-декларування товарів з загальної партії здійснюється частинами, у відповідності до п. 7.2 Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України, від 30.05.2012 року, № 651, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України, 14.08.2012р., № 1372/21684, відповідно до якого, за бажанням Декларанта товари, що ввозяться на митну територію України у складі однієї партії, можуть декларуватись за кількома МД за умови, що фактурна вартість кожної частини партії, отриманої в результаті такого розділення, перевищує суму, еквівалентну 100 євро. Специфікація була узгоджена сторонами, а інвойс був виданий продавцем на загальну партію поставлених товарів, тобто у даних документах зазначені перелік, найменування, вартість усіх товарів що входять до загальної товарної партії. В даному випадку декларується частина з зазначеної загальної товарної партії. Таким чином, вартість товарів у специфікації та інвойсі не може бути ідентичною з вартістю, зазначеною у ЕМД, оскільки вартість зарекларованої частини товарів є нижчою ніж вартість загальної партії;

-на підтвердження ціни по транспорту Декларантом Митниці надані договір, заявки, рахунки, платіжні доручення між ТОВ «Інтерпромторг» та ТОВ «Міллер», з повною розшифровкою всіх транспортних витрат. Додатково надано договір між ТОВ «Міллер» та посередником ТОВ «Дніпротранс Альянс», договір між ТОВ «Дніпротранс Альянс» та Markern Global Logistik San Ve Tic LTD STI, договір між Logistik San Ve Tic LTD STI та безпосереднім перевізником товару компанією Gokdemir Transport;

-ТОВ «ІНТЕРПРОМТОРГ» надав митному органу договір між Logistik San Ve Tic LTD STI та безпосереднім перевізником товару компанією Gokdemir Transport;

-експедиційні витрати в рахунку фактурі відокремлено пункт на такі витрати та нараховано податок на додану вартість, що в свою чергу підтверджує відношення таких витрат до витрат на перевезення товару по Україні. Відповідно до чинного законодавства України такі витрати не враховуються під час визначення митної вартості товарів;

- експортній декларації відправника зазначено місто завантаження Чіназ (Ташкентська область), що повністю кореспондується зі всіма наданими ТОВ «ІНТЕРПРОМТОРГ» транспортними документами.

Таким чином, у відповідача були всі запитувані документи, які дозволяють здійснити митне оформлення товару за ціною договору.

Верховним Судом, при прийнятті рішень по справам про коригування митної вартості неодноразово висловлювались наступні правові висновки щодо умов оплати за товар: у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 804/4680/16.

Згідно з частиною першою, другоюстатті 256 МК України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.

Відповідно до частини сьомоїстатті 54 МК України, у разі, якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

З тлумачення даних норм у їх системному зв`язку між собою та з положеннями пункту 2 частини шостої статті54, частини третьої статті53 МК України, вбачається що відмова у митному оформленні має бути аргументованою невиконанням вимог, що пов`язані саме з тими недоліками, у зв`язку з якими органом доходів і зборів витребувані додаткові документи.

Аналогічний правовий висновок здійснений Верховним Судом у постанові від 06 березня 2018 року по справі №815/3142/17.

Надані позивачем документи, на думку суду, у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, шо спростовує висновки митного органу щодо відсутності таких підтверджень.

За таких обставин, усі доводи митного органу, які покладені в основу оскаржуваного рішення та наведені у відзиві на позовну заяву не знайшли свого правового підтвердження під час судового розгляду справи та спростовані наданим позивачем документальними доказами.

Згідно з ч. 3 ст. 335 МК України разом з митною декларацією органу доходів і зборів подаються рахунок або інший документ, який визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, декларація митної вартості. У встановленому цим Кодексом порядку в митній декларації декларантом або уповноваженою ним особою зазначаються відомості про:

1) документи, що підтверджують повноваження особи, яка подає митну декларацію;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або інші документи, що підтверджують право володіння, користування та/або розпорядження товарами;

3) транспортні (перевізні) документи;

4) комерційні документи, наявні у особи, яка подає декларацію;

5) у разі необхідності - документи, що підтверджують дотримання заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;

6) документи, що підтверджують дотримання обмежень, які виникають у зв`язку із застосуванням захисних, антидемпінгових та компенсаційних заходів (за наявності таких обмежень);

7) у випадках, передбачених цим Кодексом, - документи, що підтверджують країну походження товару;

8) у разі необхідності - документи, що підтверджують сплату та/або забезпечення сплати митних платежів;

9) у разі необхідності - документи, що підтверджують право на пільги із сплати митних платежів, на застосування повного чи часткового звільнення від сплати митних платежів відповідно до обраного митного режиму;

10) у разі необхідності - документи, що підтверджують зміну термінів сплати митних платежів;

11) у разі необхідності - документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів та обраний метод її визначення відповідно до статті 53 цього Кодексу.

Судом встановлено, що у спірній митній декларації зазначені всі відомості, передбачені вказаною вище нормою.

Жодних порушень митного законодавства судом не встановлено.

Посилання митного органу на порушення позивачем митного законодавства при декларуванні товару не можуть вважатись розбіжністю у розумінні частини 3 ст. 53 МК України, не можуть бути підставою для витребування додаткових документів та коригування митної вартості.

Зворотного суду не доведено.

Рішення про коригування митної вартості заповнюються посадовою особою митниці відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів (далі - Правила), затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 1 червня 2012 р. за № 883/21195.

Згідно з п.1.3 Правил, рішення заповнюється посадовою особою митного органу, що здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, в електронному вигляді за затвердженою наказом формою:

У графі 31 Код методу визначення вартості митного органу зазначається порядковий номер методу визначення митної вартості, що був застосований митним органом при визначенні митної вартості товару;

У графі 33 Обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу зазначається посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Згідно з п.2.3 Правил, рішення надсилається декларанту або уповноваженій ним особі у формі електронного документа у порядку, передбаченомуМитним кодексом, для електронного декларування.

Ненадання без будь-яких пояснень позивачу на його письмове прохання в ході консультацій інформації та документів (витяги з бази) щодо раніше оформлених товарів для ознайомлення та реагування, свідчать про грубе порушення митницею одного із принципів здійснення державної митної справи - додержання прав та охоронюваних законом інтересів осіб ( пункт 7 частини 1статті 8 МК України), який означає обов`язок органу доходів і зборів вжити заходів щодо забезпечення інтересів декларанта, зокрема інтересу бути обізнаним із оцінкою, даною органом доходів і зборів у справі.

Тобто, орган доходів і зборів повинен довести до відома декларанта таку свою оцінку з тим, щоб декларант міг сформувати власну правову позицію і стратегію її відстоювання у конкретній митній процедурі.

Відповідно до усталеної правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, неодноразово висловленої у постановах: від 30.01.2018 р., по справі № 813/7903/14, від 18.12.2018 р., по справі №826/15706/13-а, від 29.01.2019 р., по справі № 815/6827/17, від 16.04.2019 р., по справі №815/6698/17, митна вартість товарів, відкоригована за резервним методом має ґрунтуватися на митній вартості, раніше визнаній (визначеній) митними органами, що міститься в Єдиній автоматизованій інформаційній системі (даліЄАІС).

При цьому, митний орган повинен не просто зазначити, зокрема, обставину відсутності в нього інформації щодо оформлення ідентичних та подібних товарів (як на підставу незастосування методів за ціною договору щодо ідентичних товарів та за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів), а навести цінову інформацію з ЄАІС про оформлення товарів, що мають ознаки, найбільш схожі на ознаки задекларованих товарів та пояснити з урахуванням положень статей59,60 МК України, чому ця інформація не може бути взята за основу для визначення митної вартості, чого в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості, відповідач не зазначив.

Таким чином, факт того, що рівень задекларованої митної вартості товару значно нижчий за рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, сам собою не може бути підставою для витребування додаткових документів; цей факт є лише підставою для поглибленої перевірки повноти та достовірності документів. І лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третійстатті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів.

Аналогічний підхід закріплено і у Методичних рекомендаціях щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби від 11.09.2015 N 689. Так, у пункті 8 розділу 2 цих Методичних рекомендацій зазначено, що у випадках спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв`язку з ризиком заниження митної вартості та декларуванням митної вартості нижчої, ніж вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, здійснює перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, та відповідно до частин третьої - четвертої статті 53 Кодексу здійснює запит додаткових документів. У випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Кодексу та частиною першою статті 55 Кодексу, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, приймає рішення про коригування митної вартості товарів. Тобто при відповідному спрацюванні автоматизованої системи аналізу та управління ризиками митний орган повинен насамперед здійснити перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, і лише після цього у разі виявлення підстав може витребувати у декларанта додаткові документи, що повністю співпадає з правовим висновком, висловленим Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, по справі №809/453/17 від 03.04.2018р.

Підсумовуючи вищенаведене, суд зробив висновок про надання позивачем митниці належного та достатнього пакету документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару, визначеної за основним методом, а відповідачем не підтверджено належними доводами наявність у поданих декларантом документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, отже правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, а наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

В свою чергу, відповідачем не надано обґрунтованих пояснень відносно безпосереднього впливу вказаних ним зауважень на числові значення митної вартості товару та її розрахунок.

По суті, вказані митним органом зауваження носять формальний характер, що у їх сукупності та окремо кожне не вказує про наявність підстав для коригування заявленої декларантом вартості товару.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що вказувати про можливі порушення позивачем та/або припущення з боку суб`єкта владних повноважень є неприпустимим. Суд не може включати такі докази до предмету дослідження, оскільки вони не є належними доказами в розумінні положень КАС України.

З урахуванням викладеного, з наданих документів вбачається, що підприємство для митного оформлення і підтвердження митної вартості надало усі документи для застосування основного методу визначення митної вартості. Надані документи підтверджують числові значення складових митної вартості, відомості в них не мають протиріч та розбіжностей дозволяють провести обчислення митної вартості.

Додатково суд зазначає, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

В даному випадку вказаних обставин митницею не наведено.

Застосована правова позиція відповідає правовому висновку, висловленому Верховним Судом у постанові від 08.02.2019 у справі № 825/648/17.

Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об`єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар. Факт наявності у автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано позивачем, розмитнювався ним раніше чи іншими особами за значно вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Викладена правова позиція відповідає правовому висновку верховного Суду, наведеному у постанові від 07.08.2018 у справі № 815/3400/17.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В оскаржуваному рішенні від 01.09.2020 року № UA А110150/2022/000029/1, митницею наведено лише номер та дату ЕМД, на підставі якої здійснено коригування, проте, оскаржуване рішення не містить конкретизації, який саме товар завозився за наведеною митною декларацією, і в рішенні відсутня інформація, що за цією декларацією відбулось митне оформлення такого ж самого товару.

Вказане свідчить про недотримання відповідачем процедури прийняття оскаржуваних рішень, що обставини, покладені в обґрунтування підстав прийняття оскаржуваних рішення та картки відмови носять формальний характер та не мають під собою ніякого правового підґрунтя з огляду на те, що не мають жодного відношення саме до числового визначення заявленої позивачем митної вартості, наслідком чого є скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З урахуванням наведеного, суд зробив висновок, що митним органом оспорювані рішення прийняті без урахування усіх обставин та без дотримання норм чинного законодавства ч. 2 ст. 2 КАС України, суд вважає, що відповідач, приймаючи оскаржуване рішення, діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України., тому наявні підстави для їх скасування.

Решта доводів сторін висновків суду по суті спору не спростовують.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд зробив висновок, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства Українисуд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч. 1ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що за подання вказаного адміністративного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 4227,23 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 44501 від 05.10.2022 року.

Отже, оскільки позовну заяву задоволено повністю, сплачений судовий збір за в сумі 4227,23 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 9, 73-77, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПРОМТОРГ" (вул. Маяковського 43, м. Дніпро,49064, код )доДніпровської митниці (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22, код ЄДРПОУ 43971371)про визнання протиправним та скасування рішення - задоволити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA А110150/2022/000029/1 від 01.09.2022 року.

В порядку розподілу судових витрат стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22, код ЄДРПОУ 43971371)на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПРОМТОРГ" (вул. Маяковського 43, м. Дніпро,49064)судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 4227,23 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складено 12.12.2022 року.

Суддя С.В. Ніколайчук