Рішення № 107805842, 12.12.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2022 року Справа № 160/14691/22 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіБухтіярової М.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

22.09.2022 Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якій, з урахуванням уточнення від 06.10.2022, просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій від 01.09.2022 року за №000210/04-36-09-02/ НОМЕР_1 на суму 20 000 (двадцять тисяч) гривень 00 копійок.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 22.07.2022 вона отримана акт фактичної перевірки №1228/04-36-09-02/ НОМЕР_1 про виявлення порушень вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів», не погодившись з висновками якого подала заперечення. Однак при розгляді заперечень не мала змоги бути присутньою, оскільки не була повідомлена про дату, час та місце їх розгляду. 15.09.2022 було отримано рішення про застосування фінансових санкцій від 01.09.2022 року за №000210/04-36-09-02/ НОМЕР_1 на суму 20000,00грн. Позивач зазначає, що ані з актом фактичної перевірки, ані з рішенням про застосування штрафу не погоджується. Інспекторами контролюючого органу не було надано направлення та наказ на проведення перевірки. Заперечення на акт не були враховані при прийнятті оспорюваного рішення. На переконання позивача, процедурні порушення при призначені перевірки мають наслідком протиправність прийнятого керівником податкового органу наказу на проведення перевірки. Про відсутність акта відмови від отримання наказу та підпису у направленнях говорить те, що до інформації про результати розгляду заперечення не долучено копію наказу, направлень, акту відмови від отримання наказу та підпису у направленнях, ані в акті фактичної перевірки, ані в інформації про результати розгляду заперечення не зазначено номера акта відмови від отримання та підписання документів. Тобто, твердження відповідача про пред`явлення позивачу копії наказу та повідомлень на перевірки є сумнівними. Крім того, контрольна закупівля не передбачена чинним законодавством. Не обґрунтовано зазначення в акті перевірки іншої ціни за пляшку горілки 0,5 л 40% спирту (85,00грн.), хоча до заперечень до акту надавалась копія фіскального чеку на підтвердження продажу пляшки горілки Пшенична 0,5 л. за ціною 120,00грн. З огляду на викладене, нарахування штрафних санкцій в сумі 20000,00 грн. є безпідставним. Окрім наведеного, позивач зазначає, що 17.03.2022 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 13.03.2022р. № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану», якою було вирішено припинити проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в період воєнного стану. Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану №2260-ІХ від 12.05.2022 визначено, що податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті зупиняються. Разом з цим, ані акт фактичної перевірки, ані інформація про розгляд заперечення не містять жодного посилання на рішення Національної комісії, як і не містить інформацію про підстави проведення фактичної перевірки у відповідності до п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України. За вказаних обставин, рішення про застосування фінансових санкцій від 01.09.2022 №000210/04-36-09-02/ НОМЕР_1 підлягає скасуванню як протиправне.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.09.2022 позовну заяву залишено без руху, запропоновано позивачеві строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову.

06.10.2022 позивачем усунено недоліки позову, подано уточнену позовну заяву щодо коду ЄДРПОУ відповідача.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.10.2022 прийнято до розгляду позовну заяву (уточнену) та відкрито провадження в адміністративній справі №160/14691/22, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні), а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Цією ж ухвалою суду було витребувано від відповідача копії наказу на перевірку від 19.07.2022 року № 1766-п; направлення на проведення фактичної перевірки від 20.07.2022 року № 2406, від 20.07.2022 року № 2408; докази вручення наказу та направлень позивачу; акту відмови від отримання наказу та підпису у направленнях.

09.11.2022 від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області засобами поштового зв`язку надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнає, просить у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своєї позиції зазначає наступне. Фактична перевірка ФОП ОСОБА_1 за адресою місце провадження господарської діяльності: АДРЕСА_1 , проведена працівниками ГУДПС у Дніпропетровській області на підставі наказу від 19.07.2022 №1766-п та направлень №2406 та №2408 від 20.07.2022. Перед початком проведення фактичної перевірки продавцю ФОП ОСОБА_1 пред`явлені службові посвідчення, ознайомлено з копією наказу від 19.07.2022 №1766-п та з направленнями на проведення фактичної перевірки №2406 та №2408 від 20.07.2022. Після ознайомлення з наказом продавець ФОП ОСОБА_1 відмовлено в отриманні наказу та підпису у направленні, про що складено відповідний акт. Перед початком фактичної перевірки посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.9 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України проведена контрольна розрахункова операція та встановлено реалізацію тютюнових виробів за цінами, вищими за встановлені максимальні роздрібні ціни встановлені виробником, або імпортерами таких тютюнових виробів, а саме: реалізація пачки цигарок «Данхіл» за ціною 90,00грн. за пачку. Максимальна роздрібна ціна складає 83,99грн. (МРЦ 79,99грн., ціна зазначена на пачці цигарок плюс 3 грн. 99коп. 5% від ціни), та реалізацію алкогольних напоїв за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої, а саме: реалізація пляшки горілки «Пшенична» 0,5л., 40% спирту, за ціною 85грн. 00коп. Мінімальна роздрібна ціна за пляшку 0.5л., 40% становить 89грн. 40коп.За результатами перевірки складено відповідний акт №1228/04-36-09-02/ НОМЕР_1 від 22.07.2022, в якому відображені зазначене порушення. На підставі висновків акту винесено рішення про застосування фінансових санкцій від 01.09.2022 №000210/04-36-09-02/ НОМЕР_1 . Викладені в акті фактичної перевірки є доведеними у повному обсязі. З огляду на викладене, вважає, що оспорюване рішення є законними та обґрунтованими, відповідач при його прийнятті діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, а тому відсутні підстави для його скасування.

Відповідно до частини першої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Відповідно до частини восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно з частиною п`ятою статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення у порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

ОСОБА_1 зареєстрована фізичною особою-підприємцем 24.05.2021, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вчинено запис про проведення державної реєстрації №2002240000000153528 за реєстраційним номером облікової картки НОМЕР_1 ; з 24.05.2021 позивач перебуває на обліку в Головному управління ДПС у Дніпропетровській області (Правобережна ДПІ, Чечеловський район м. Дніпра); адреса місцезнаходження фізичної особи-підприємця: АДРЕСА_2 ; основний вид економічної діяльності за КВЕД: 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 здійснює господарську діяльність на підставі ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями реєстраційний номер 04620308202202199 від 31.05.2022 (термін дії: з 31.05.2022 по 31.05.2023); та ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами реєстраційний номер 04620311202202197 від 31.05.2022 (термін дії: з 31.05.2022 по 31.05.2023).

19.07.2022 уповноваженою особою заступником начальника управління начальник відділу управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, керуючись ст.19-1, ст. 20, п.п.75.1.3 п.75.1 ст. 75, на підставі п.п.80.2.2, п.п. 80.2.5 п.80.2 ст. 80 Податкового кодексу України прийнято наказ №1766-п від 19.07.2022 провести з 19.07.2022тривалістю не більше 10 діб фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) за адресою: АДРЕСА_1 , магазин з кафетерієм з питань дотримання законодавства у сфері обігу підакцизних товарів; період діяльності, що буде перевірятись: згідно із ст.102 Податкового кодексу України.

20.07.2022 на підставі наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 19.07.2022 року № 1766-п та направлень на перевірку №2406 від 20.07.2022 та №2408 від 20.07.2022 посадовими особами контролюючого органу розпочато проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) за адресою господарської одиниці магазину з кафетерієм, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , з питань дотримання законодавства у сфері обігу підакцизних товарів.

У акті зазначено, що перевірка здійснена у присутності суб`єкта господарювання ОСОБА_1 .

У зв`язку із відмовою від підпису у направленнях Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області складено акт відмови від 20.07.2022 № 023495/1.

За результатами фактичної перевірки складено акт від 22.07.2022 №1228/04-36-09-02/ НОМЕР_1 .

За висновками акту від 22.07.2022№1228/04-36-09-02/ НОМЕР_1 встановлено такі порушення:

-ст.11-1, ст.18 Закону України № 481/95-ВР від 19.12.1995 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального», постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року № 957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва», а саме:

реалізація тютюнових виробів за цінами, вищими за встановлені максимальні роздрібні ціни встановлені виробником, або імпортерами таких тютюнових виробів (реалізація пачки цигарок «Данхіл» за ціною 90,00грн. за пачку) та

реалізація алкогольних напоїв за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої (реалізація пляшки горілки «Пшенична» ємністю 0,5л., 40% спирту, за ціною 85грн. 00коп. за пляшку.

В акті зазначено, що зауваження до акту не надходили.

У акті від 22.07.2022№1228/04-36-09-02/ НОМЕР_1 також зазначено, що ФОП ОСОБА_1 від підписання акта перевірки відмовилась.

У зв`язку із відмовою від писання акту Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області складено акт відмови від ознайомлення та підписання акту фактичної перевірки від 22.07.2022 №023495/2.

Копію акту надіслану позивачу на податкову адресу засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням за штрих-кодовим ідентифікатором 5193111685640, що підтверджується квитанцією АТ Укрпошта від 22.07.2022.

15.08.2022 позивачем подано Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області заперечення на акт фактичної перевірки від 22.07.2022 №1228/04-36-09-02/ НОМЕР_1 , в якому просила переглянути результати перевірки та викликати до ГУ ДПС у Дніпропетровській області для участі у процесі розгляду матеріалів перевірки.

Листом від 29.08.2022 № 43661/6/04-36-09-02-07 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області розглянуто заперечення на акт перевірки та повідомлено позивача про відсутність обставин, які б спростовували висновки перевірки.

Копію листа від 29.08.2022р. № 43661/6/04-36-09-02-07 направлено позивачу засобами поштового зв`язку.

01.09.2022 на підставі акту від 22.07.2022 №1228/04-36-09-02/ НОМЕР_1 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області прийнято рішення про застосування фінансових санкцій №000210/04-36-09-02/ НОМЕР_1 , згідно з яким до ФОП ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 ) застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу на суму 20 000,00грн., з яких:

-10000,00грн. роздрібна торгівля тютюновими виробами за цінами вищими за встановлені максимальні роздрібні ціни, встановлені виробником або імпортерами таких тютюнових виробів,

-10000,00грн. роздрібна торгівля алкогольними напоями за цінами нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни законодавством.

Не погодившись з рішенням про застосування фінансових санкцій, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України в редакції на час виникнення спірних відносин).

Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до положень підпунктів 19-1.1.13. - 19-1.1.20 пункту 19-1.1.статті 19-1 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, зокрема, здійснюють ліцензування діяльності суб`єктів господарювання з виробництва спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, оптової торгівлі спиртом, оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами і рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та контроль за таким виробництвом; здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері; забезпечують контроль за прийняттям декларацій про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію), встановлені виробником або імпортером, та узагальненням відомостей, зазначених у таких деклараціях, для організації роботи та контролю за повнотою обчислення і сплати акцизного податку; здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального; проводять роботу щодо боротьби з незаконним виробництвом, переміщенням, обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального; організовують роботу, пов`язану із замовленням марок акцизного податку, їх зберіганням, продажем, відбором зразків, з метою проведення експертизи щодо їх автентичності та здійснюють контроль за наявністю таких марок на пляшках (упаковках) з алкогольними напоями, пачках (упаковках) тютюнових виробів, ємностях (упаковках) з рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, під час їх транспортування, зберігання і реалізації; забезпечують контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, які провадять роздрібну торгівлю тютюновими виробами, вимог законодавства щодо максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких виробів; забезпечують контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, які провадять оптову або роздрібну торгівлю алкогольними напоями, вимог законодавства щодо мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін на такі напої.

За змістом підпунктів 20.1.10., 20.1.11., 20.1.19. пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів; проводити контрольні розрахункові операції до початку перевірки платника податків щодо дотримання ним порядку проведення готівкових розрахунків та застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій; застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 75.1.3. пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Пунктом 80.1 статті 80 ПК визначено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки (пункт 80.2 статті 80 ПК України).

Перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція (пункт 80.4 статті 80 ПК України).

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу (пункт 80.5 статті 80 ПК України).

Так, згідно із абзацами першим-четвертим пункту 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

При цьому, абзац п`ятий пункту 81.1 статті 81 ПК України визначає, що непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється (абзац шостий підпункту 81.1 статті 81 ПК України).

За змістом абзаців 7-8 підпункту 81.1 статті 81 ПК України при пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Підстави призначення, обставини та порядок проведення перевірки визначено положеннями статті 80 ПК України.

Строки проведення фактичної перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу.

Порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Судом встановлено, що в основу проведення фактичної перевірки платника податків відповідачем покладено підпункти 80.2.2, 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України.

Зазначеними пунктами передбачено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів; у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

Результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка (пункт 86.1 статті 86 ПК України).

За змістом пунктів 86.5, 86.6 статті 86 ПК України акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).

У разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів контролюючого органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції.

У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта (довідки) перевірки чи неможливості його вручення платнику податків або його законним представникам чи особі, яка здійснювала розрахункові операції з будь-яких причин, такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених в цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт або робиться позначка в акті або довідці про результати перевірки.

Відмова платника податків або його законних представників чи особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта перевірки або отримання його примірника не звільняє платника податків від обов`язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов`язання.

За змістом підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Відповідно до приписів частини першої статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.1995р. № 481/95-ВР за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Таким чином, нормами Податкового кодексу України з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок. Лише їх дотримання може бути належною підставою для про проведення перевірки.

У посадових осіб контролюючого органу виникає право на проведення документальної планової/позапланової виїзної перевірки, фактичної перевірки за сукупності двох умов: наявності визначених законом підстав для її проведення (правова підстава) та надіслання/пред`явлення оформлених відповідно до вимог ПК України направлення і наказу на проведення перевірки, а також службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки (формальна підстава).

При цьому, законодавцем встановлено випадки, коли платник податків може скористатись правом недопуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки: непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків документів, визначених абзацами другим-четвертим пункту 81.1 статті 81 ПК України (направлення та наказу на проведення перевірки, службового посвідчення); оформлення документів, вказаних в абзацах другому-третьому пункту 81.1 статті 81 ПК України, з порушенням вимог, встановлених цим пунктом.

У силу вимог абзацу восьмого п. 81.1 ст. 81 ПК Кодексу, у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

В ході судового розгляду встановлено та матеріалами справи підтверджено, що підставою для прийняття оспорюваного рішення про застосування фінансових санкцій від 01.09.2022 року №000210/04-36-09-02/2844813987 стали висновки фактичної перевірки, призначеної наказом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 19.07.2022 №1766-п, посилання на який міститься в акті перевірки.

Обґрунтовуючи протиправність прийнятого рішення, позивач зазначає про допущення відповідачем процедурних порушень під час проведення фактичної перевірки, що виразились у непред`явленні перевіряючими копій наказу та направлень на перевірку, не зазначення в акті фактичної перевірки інформації про підстави перевірки, що зумовило її необізнаність з підставою перевірки.

Однак, такі доводи позивача не знайшли свого підтвердження, є необґрунтованими та безпідставними, виходячи з наступного.

Суд звертає увагу, що за змістом положень пункту 80.1 статті 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Як вбачається з матеріалів справи, фактична перевірка господарської одиниці магазину з кафетерієм за адресою: АДРЕСА_1 , де здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) була здійснена 20.07.2022 на підставі наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 19.07.2022 року № 1766-п та направлень на перевірку №2406 від 20.07.2022 та №2408 від 20.07.2022 у присутності суб`єкта господарювання ФОП ОСОБА_1 , про що є відмітка у акті фактичної перевірки та що не заперечується позивачем.

Перед початком проведення фактичної перевірки головним державним інспектором відділу контролю за виробництвом та обігом пального управління контролю за підакцизними товарами ОСОБА_2 та начальником відділу контролю за виробництвом та обігом пального управління контролю за підакцизними товарами ОСОБА_3 пред`явлено службові посвідчення, направлення на проведення фактичної перевірки від 20.07.2022 №2406 від 20.07.2022 та №2408 від 20.07.2022, та надано ФОП ОСОБА_1 копію наказу.

Однак, внаслідок відмови в ознайомленні з наказом та у вчиненні підпису в направленнях на перевірку, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було складено акт від 20.07.2022 № 023495/1 відмови від підпису у направленні.

Відповідно до п. 81.1 ст. 81 Кодексу - у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Після складання акту фактичної перевірки, в якому відображені відомості про підстави проведення перевірки, його 22.07.2022 було надано для ознайомлення та підписання ФОП ОСОБА_1 , яка відмовилась від підпису в ньому, про що було складено відповідний акт.

Враховуючи викладене, акт перевірки було направлено засобами поштового зв`язку на податкову адресу позивача, що підтверджується квитанцією ПАТ «Укрпошта» від 22.07.2022.

Вказані обставини позивачем належними та допустимими доказами не спростовано.

Відтак, суд вважає, що відповідачем було дотримано процедуру проведення перевірки.

Доводи позивача у позові про те, що їй не відомо, у присутності яких осіб було складено акт відмови у підписанні у направленні, не можуть бути враховані судом.

Ані в акті фактичної перевірки, ані в акті відмови від підпису у направленні від 20.07.2022 № 023495/1 відсутня інформація щодо присутності 20.07.2022 іншої особи (ПІБ касира, продавця) в магазині за адресою: АДРЕСА_1 .

При цьому суд враховує, що фактично позивачем не заперечується її присутність під час перевірки, отримання 22.07.2022 акту фактичної перевірки, тобто у день його складання і підписання, а відтак, обізнаності з підставами перевірки, вбачається із змісту позовної заяви.

Доводи позивача про порушення відповідачем процедури розгляду заперечень на акти фактичних перевірок, а саме невчасне повідомлення про їх розгляд, відхиляються судом, оскільки порушення строків повідомлення платника податку про розгляд заперечень не можуть нівелювати наявність тих порушення, що встановлені контролюючим органом під час здійснення відповідної перевірки.

При цьому, суд критично оцінює доводи позивача про те, що перевіряючими була здійснена не фактична перевірка, а контрольна закупівля, оскільки можливість проведення посадовими особами контролюючими органами контрольної розрахункової операції перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, передбачена в силу положень пункту 80.4 статті 80 ПК України.

За таких обставин, наведені позивачем обставини щодо процедурних порушень контролюючим органом проведення фактичної перевірки не є такими, що тягнуть протиправність рішення, прийнятого за наслідками такого контрольного заходу.

Щодо суті виявлених податковим органом порушень, суд зазначає наступне.

В абзаці першому преамбули Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.1995р. № 481/95-ВР (далі - Закон №481/95-ВР) зазначено, що цей Закон визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального на території України.

Відповідно до статті 1 Закону №481/95-ВР алкогольні напої - продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об`ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу «живого» бродіння), 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об`ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД.

За змістом абзацу 30статті 1 Закону №481/95-ВР мінімальні оптово-відпускні ціни на алкогольні напої - ціни, які визначаються за кодами виробів Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності за 1 літр 100-відсоткового спирту, обраховані виходячи з найнижчої оптової ціни на вітчизняну або контрактної вартості на імпортну продукцію та податків і зборів, які відповідно до чинного законодавства підлягають сплаті з одиниці продукції вітчизняними виробниками й імпортерами, та з урахуванням вартості тари.

Відповідно до статті 18 Закону №481/95 передбачено надання Кабінету Міністрів України право встановлювати мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої.

Кабінет Міністрів України постановою від 30.10.2008 № 957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» (далі Постанова №957, в редакції на час виникнення спірних відносин) установив розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв згідно з додатком.

У ході фактичної перевірки встановлено роздрібну торгівлю алкогольними напоями за цінами нижчими від встановлених мінімальних роздрібних цін алкогольні напої, а саме: реалізацію пляшки горілки «Пшенична» 0,5 л, 40% спирту, за ціною 85,00грн., що підтверджується чеком терміналу №030173 від 20.07.2022, доданого до акту, та який міститься в матеріалах справи.

Згідно із додатком до Постанови №957, за кодом виробів згідно з УКТЗЕД 2208 60, 2208 70, 2208 90 горілка та лікеро-горілчані вироби, інші мінімальна ціна за 1 літр 100 відсоткового спирту оптово-відпускна становить 321грн., роздрібна 447грн. Мінімальна роздрібна ціна на 1 пляшку горілки міцністю 40% об`ємом 0,5 л становить 89,40грн.

Фіскальний чек на суму 120,00грн., наданий позивачем до позовної заяви, не може бути врахований судом в якості належного доказу, оскільки хоч і стосується операції з продажу «горілки Пшеничної, 0,5 л» за ціною 120,00грн., однак готівкою, відтак не підтверджує здійснення операція з реалізації пляшки горілки саме в рамках проведеної контрольної розрахункової операції у спірних відносинах.

Поряд з цим, позивачем не обґрунтовано ненадання розрахункового документа одразу після вчинення операції у відповідності до положень пунктів 1, 2 статті 3 Закону №265/95-ВР. Не містять матеріали справи жодних доказів на спростування продажу товару, вчиненого позивачем на 85,00грн. згідно із чеком терміналу №030173 від 20.07.2022 в рамках контрольної розрахункової операції.

За змістом пункту 1 частини першої статті 13 Закону України «Про ціни і ціноутворення» граничні ціни, установлені органами державної влади та місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, є обов`язковими для застосування суб`єктами господарювання.

При цьому, згідно із пунктом 2 частини першої статті 1 Закону «Про ціни і ціноутворення» гранична ціна - максимально або мінімально допустимий рівень ціни, який може застосовуватися суб`єктом господарювання.

Відповідно до приписів частини першої статті 17 Закону № 481/95-ВР за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Згідно із абзацом 14 частини другої статті 17 Закону № 481/95-ВР визначено, що до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000 гривень.

Отже, встановлення факту роздрібної торгівлі алкогольними напоями за цінами нижчими за мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої, має наслідком накладення штрафу на суб`єкта господарювання, який здійснював таку торгівлю, у розмірі не менше 10000 гривень.

З огляду на викладене, беручи до уваги відсутність беззаперечних доказів на спростування відомостей щодо встановленого факту роздрібної торгівлі алкогольними напоями за цінами нижчими від встановлених мінімальних цін на алкогольні напої, суд погоджується з висновком відповідача про порушення позивачем статті 18 Закону №481/95-ВР, постанови КМУ від 30.10.2008 № 957, тому застосування фінансових санкцій в цій частині є правомірним.

Щодо порушення статті 11-1 Закону №481/95-ВР.

За змістом вказаної статті Закону №481/95-ВР встановлена виробником або імпортером максимальна роздрібна ціна на тютюнові вироби наноситься на пачку, коробку або сувенірну коробку тютюнових виробів разом з датою їх виготовлення.

Максимальна роздрібна ціна за пачку, коробку або сувенірну коробку наноситься визначеним виробником способом у визначеному виробником місці і складається з її цифрового виразу та скороченого найменування грошової одиниці України.

Дата виготовлення наноситься визначеним виробником способом у визначеному виробником місці і складається із шести цифр, перші дві з яких означають день, наступні дві - місяць, останні дві - рік такої дати.

Нанесення максимальної роздрібної ціни та дати виготовлення на упаковку тютюнових виробів, призначених для вивезення (експортування) за межі митної території України, здійснюється згідно з умовами відповідної угоди на експорт.

У відповідності до підпункту 14.1.106 пункту 14.1 статті 14 ПК України максимальні роздрібні ціни - ціни, встановлені на підакцизні товари (продукцію з урахуванням усіх видів податків (зборів). Акцизний податок з реалізованих суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів не включається до максимальної роздрібної ціни.

Максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію) встановлюються для тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, виробниками або імпортерами товарів (продукції) шляхом декларування таких цін у порядку, встановленому цим Кодексом. Продаж суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, на які встановлюються максимальні роздрібні ціни, не може здійснюватися за цінами, вищими за максимальні роздрібні ціни, збільшені на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

За наявності у місці торгівлі тютюновими виробами таких виробів одного найменування, на пачках, коробках та сувенірних коробках яких зазначені різні максимальні роздрібні ціни, продаж таких тютюнових виробів здійснюється за цінами, не вищими ніж ті, що зазначені на відповідних пачках, коробках та сувенірних коробках, збільшеними на суму акцизного податку з реалізованих суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну (пункт 221.3 статті 221 Податкового Кодексу України).

Підпунктом 215.3.10. пункту 215.3. статті 215 Податкового Кодексу України для пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, реалізованих відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, ставка податку становить 5 відсотків.

Згідно з пунктів 5, 6 постанови Правління Нацбанку від 15.03.2018 №25 «Про оптимізацію обігу монет дрібних номіналів» (далі - Постанова №25) суб`єктам господарювання сфери торгівлі, громадського харчування та послуг, які здійснюють готівкові розрахунки зі споживачами із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій, під час проведення готівкових розрахунків зазначати в чеках, актах про видачу коштів та інших документах, що оформляються під час повернення коштів у разі повернення товару, загальні суми до заокруглення та після заокруглення. Юридичні та фізичні особи під час здійснення безготівкових розрахунків заокруглення не здійснюють.

При цьому, продаж підакцизних товарів, на які встановлюються максимальні роздрібні ціни, не може здійснюватися за цінами, вищими за максимальні роздрібні ціни, збільшені на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

У ході фактичної перевірки встановлено реалізацію сигарет «Данхіл» за ціною 90,00грн. за пачку, що є вищою від максимальної роздрібної ціни на тютюнові вироби, встановлені виробником або імпортером (МРЦ на пачці 79,99 грн., ціна на пачці цигарок + 3,99грн. 5% від ціни).

На підтвердження обставин, викладених в акті фактичної перевірки, контролюючим органом було надано копію чеку з терміналу №030174 від 20.07.2022.

Проте, на спростування цих порушень ані до заперечень до акту, ані до позову не зазначено та не додано жодних доказів.

Згідно із абзацом 15 частини другої статті 17 Закону № 481/95-ВР визначено, що до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, збільшеними на суми акцизного податку з реалізації через роздрібну торговельну мережу тютюнових виробів, - 100 відсотків вартості наявних у суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) тютюнових виробів, але не менше 10000 гривень.

Отже, встановлення факту продажу тютюнових виробів за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, має наслідком накладення штрафу на суб`єкта господарювання, який здійснював таку торгівлю, у розмірі не менше 10000 гривень.

З огляду на викладене, беручи до уваги відсутність беззаперечних доказів на спростування відомостей щодо встановленого факту роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими за встановлені максимальні роздрібні ціни встановлені виробником, або імпортерами таких тютюнових виробів, застосування фінансових санкцій на суму 10000,00грн. за порушення статті 11-1 Закону №481/95-ВР, є правомірним.

Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на викладене, з урахуванням наведених судом законодавчих норм та встановлених обставин, суд дійшов висновку, що рішення про застосування фінансових санкцій від 01.09.2022 року за №000210/04-36-09-02/2844813987 прийнято відповідачем на підставі, у межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, та відповідає критеріям, визначених частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, що, в свою чергу, свідчить про відсутність правових підстав для його скасування.

Посилання позивача на положення постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 № 303, Закону України «№2260-ІХ від 12.05.2022 в якості незаконності проведення перевірки ФОП ОСОБА_1 , безпідставні, оскільки не враховують спірних відносин.

13.03.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану, згідно з якою поставлено припинити проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 «Про введення воєнного стану в Україні».

Отже, вказана постанова Уряду України стосується планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю), та жодним чином не стосується фактичних перевірок.

Законом України №2260-ІХ від 12.05.2022 внесено зміни до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» (далі Закон №2260-ІХ).

Згідно із абзацом першим пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України (в редакції Закону №2260-ІХ) установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в України» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Підпунктом 69.2. підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України (в редакції Закону №2260-ІХ) визначено, що податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються, крім:

а) камеральних перевірок;

б) документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків та/або з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, та/або документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;

в) фактичних перевірок.

Отже, з урахуванням викладених положень Податкового кодексу (в редакції Закону №2260-ІХ) тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються, крім, зокрема, фактичних перевірок.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із положеннями статті 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому, в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень. Разом з тим, згідно з принципом змагальності позивач має спростувати доводи суб`єкта владних повноважень, якщо заперечує їх обґрунтованість.

Натомість в даному випадку позивачем не підтверджено належними доказами обставин, якими обґрунтовує заявлені вимоги, не спростовано доводів відповідача, заперечуючи їх обґрунтованість.

Враховуючи викладене, на підставі оцінки поданих доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи та системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позовна заява не є обґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись ст.ст. 9, 72-90, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658, місцезнаходження: 49600, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А) про визнання протиправними та скасування рішення про застосування фінансових санкцій відмовити.

Рішення суду набирає законної сили до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення суду складено 12.12.2022.

Суддя М.М. Бухтіярова