Ухвала суду № 107805826, 08.12.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

08 грудня 2022 року Справа № 160/15690/22 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рищенка А.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа №160/15690/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-6289-50/67У від 03.02.2021, яка була складена ГУ ДПС у Дніпропетровській області на суму 37 788,71 грн.

01.11.2022 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву до якого, зокрема, було надано додаткові докази, а саме: копію корінця оскаржуваної вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-6289-50/67У від 03.02.2021, а також докази направлення та вручення ОСОБА_1 цієї вимоги, а саме: рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яким ця вимога надсилалася на адресу позивача, з якої слідує, що остання отримана позивачем 21.05.2021.

З огляду на надані відповідачем додаткові докази отримання позивачем спірної вимоги, після відкриття провадження у справі №160/15690/22 постало питання щодо наявності підстав для залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.11.2022 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та запроновано протягом п`яти днів з дня отримання копії цієї ухвали усунути недоліки, зокрема, шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважних причин пропуску строку звернення до суду та доказів на підтвердження поважності цих причин.

28.11.2022 на адресу суду від позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до суду, в якій ОСОБА_1 було зазначено, що про існування спірної вимоги №Ф-6289-50/67У від 03.02.2021 їй стало відомо лише 04.10.2022. При цьому, 21.05.2021 позивач жодної вимоги не отримувала, підпис, що міститься на поштовому повідомленні про вручення поштового відправлення (штрих код відправлення 4903502217938) їй не належить. Більш того, за даними веб-сайту Укрпошти жодного поштового відправлення з таким штрих кодом не існує. Також, зазначено про те, що ОСОБА_1 з 2009 року не проживає за адресою: АДРЕСА_1 , а тому отримати спірну податкову вимогу саме 21.05.2021 не могла.

Суд, дослідивши матеріали справи та подану заяву, дійшов до наступного висновку.

Згідно частиною 1 та 2 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI) платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Верховний Суд у постанові від 05.03.2021 у справі №640/9172/20 дійшов до висновку, що Закон України №2464-VI не передбачає застосування обмежувального (присічного) строку в 10 днів для оскарження до суду вимоги про сплату недоїмки з єдиного соціального внеску. Платник єдиного соціального внеску для захисту своїх прав і законних інтересів має право на звернення до суду з позовом про оскарження вимоги у межах гарантованого процесуальним законом строку, встановленого статтею 122 КАС, а не статтею 25 Закону №2464-VI.

Судом встановлено, що вимога №Ф-6289-50/67У від 03.02.2021 на суму 37 788,71 грн., згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (штрих код відправлення 4903502217938), отримана позивачем 21.05.2021.

До суду з даним позовом позивач звернувся 10.10.2022, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду, передбаченого ч. 2 ст. 122 КАС України.

При цьому, посилання позивача на те, що він не отримував 21.05.2021 вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-6289-50/67У від 03.02.2021 не підтверджено жодними належними доказами та спростовується, доказами наданими відповідачем щодо отримання позивачем вимоги саме 21.05.2021.

Відтак, відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В обґрунтування заяви про поновлення строку звернення до суду від 28.11.2022 позивачем зазначено, що підпис на рекомендованому повідомленні №4903502217938 про начебто отриману позивачем вимогу ГУ ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-6289-50/67У від 03.02.2021 не належить позивачу, оскільки останній не проживає за адресою своєї реєстрації, та хто саме отримав вимогу про сплату боргу (недоїмки) та чи отримано взагалі кимось за вказаною адресою невідомо.

Частиною 2 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 358 КК України визначено відповідальність за підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів.

Тобто, у разі наявності у позивача підстав вважати, що документи містять ознаки підробки останній вправі звернутись до відповідних органів.

Поряд з цим, суд звертає увагу на те, що позивач зазначаючи про те, що з 2009 року не мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , з не зрозумілих підстав зазначає цю адресу як в позовній заяві, так і в інших процесуальних заявах, що містяться в матеріалах справи, при тому, що жодних інших адрес, як то фактичного місця проживання ОСОБА_1 не вказано.

Означене додатково свідчить про те, що оскаржувана вимога №Ф-6289-50/67У від 03.02.2021 була отримана позивачем безпосередньо 21.05.2021.

Що стосується тверджень позивача стосовно того, що за даними веб-сайту Укрпошти жодного поштового відправлення з таким штрих кодом (4903502217938) не існує, то з цього приводу слід зазначити, що з моменту отримання поштового відправлення (21.05.2021 року) минуло більше року, а тому дані стосовно штрих коду (4903502217938) могли не зберігтися.

Більш того, з наданої відповідачем копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (штрих код 4903502217938) вбачається, що остання містить як підпис посадової особи поштового зв`язку, так і відповідний штемпель відділення Укрпошти, тож стверджувати про недійсність такого поштового відправлення не доводиться.

Будь-яких інших належних та допустимих доказів неможливості звернутись до суду за захистом порушеного права у строк, визначений чинним законодавством України, позивачем не надано.

При цьому, інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, яка звертається до суду, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Враховуючи викладене, причини пропуску строку звернення до суду з позовною вимогою про визнання протиправною та скасування вимоги №Ф-6289-50/67У від 03.02.2021, суд вважає неповажними.

Належних доказів на підтвердження існування обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду, позивач суду не надав.

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 240 КАС України суд ухвалою залишає позовну заяву без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Згідно з частиною 3 статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду.

Керуючись ст.ст. 171, 240, 241, 256, 295 КАС України, суд

УХВАЛИВ :

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду від 28.11.2022.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 256 КАС України та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 295-297 КАС України.

Суддя А. Ю. Рищенко