Рішення № 107805780, 08.12.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2022 року Справа № 160/14800/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши у порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту патрульної поліції (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3, код ЄДРПОУ: 40108646) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язати вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

26 вересня 2022 року Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції Національної поліції України по невиплаті ОСОБА_1 додаткової доплати до грошового забезпечення пропорційно відпрацьованому часу в умовах забезпечення життєдіяльності населення (забезпечення правопорядку і безпеки громадян) та внаслідок виконання своїх обов`язків мав безпосередній контакт з населенням з 01 лютого 2021 року по теперішній час в розмірі 50 відсотків грошового забезпечення ОСОБА_1 за кожен місяць;

- зобов`язати Департамент патрульної поліції Національної поліції України нарахувати та виплатити інспекторові взводу №1 роти Тактико-оперативного реагування Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України ОСОБА_1 додаткову доплату до його грошового забезпечення пропорційно відпрацьованому часу в умовах забезпечення життєдіяльності населення (забезпечення правопорядку і безпеки громадян) та внаслідок виконання своїх обов`язків мав безпосередній контакт з населенням з 01 лютого 2021 року по теперішній час в розмірі 50 відсотків грошового забезпечення ОСОБА_1 за кожен місяць та в подальшому нараховувати та виплачувати цю додаткову доплату.

Позовна заява обґрунтована тим, що за час проходження служби за період з 01.02.2021 по дату звернення з позовом, він перебував на посаді інспектора взводу №1 роти Тактико-оперативного реагування Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України та забезпечував життєдіяльність населення (забезпечення правопорядку і безпеки громадян) та внаслідок виконання своїх обов`язків мав безпосередній контакт з населенням. При цьому відповідачем протиправно не було встановлено додаткову доплату до грошового забезпечення пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах.

Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 160/14800/22 та у зв`язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі №160/14800/22 та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2022 року у задоволенні клопотання представника Департаменту патрульної поліції про залишення позовної заяви без розгляду по адміністративній справі № 160/14800/22 - відмовлено.

До суду від Департаменту патрульної поліції надійшов відзив на позовну заяву (вх. №76261 від 25.10.2022), в якому зазначає, що відповідно до п.6. 7 Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.04.2016 №260, підставою для виплати грошового забезпечення є наказ керівника (начальника) органу, закладу, установи Національної поліції про призначення на посаду поліцейського відповідно до номенклатури посад, наказ ректора ЗВО про зарахування на навчання або наказ про зарахування в розпорядження відповідного органу поліції та встановлення конкретного розміру окладів, надбавок, доплат. Грошове забезпечення поліцейським виплачується за місцем проходження служби виключно в межах асигнувань, затверджених кошторисом органу поліції на грошове забезпечення. Наказів відносно позивача про здійснення додаткових доплат на період карантину за оскаржуваний період не видавалося. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2022 року клопотання представника відповідача про продовження строку надання документів на виконання вимог ухвали суду від 30.09.2022 року по адміністративній справі №160/14800/22 задоволено та продовжено Департаменту патрульної поліції строк надання документів до суду, а саме: довідку про суму грошового забезпечення, яка підлягає виплаті ОСОБА_1 за службу в умовах забезпечення життєдіяльність населення (забезпечення правопорядку і безпеки громадян) та внаслідок виконання своїх обов`язків мав безпосередній контакт з населенням за період з 01 лютого 2021 року по 01 вересня 2022 року на десять днів з дня вручення даної ухвали.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2022 року витребувано від Департаменту патрульної поліції належним чином завірені копії посадової інструкції ОСОБА_1 на посаді інспектора взводу №1 роти тактично-оперативного реагування управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції; довідку про відпрацьований ОСОБА_1 у 2021 році час по серпень 2022 року (включно) на вказаній посаді.

05 грудня 2022 року на адресу суду представником відповідача подано клопотання (вх. №86495/22) відповідно до якого зазначає, що надати витребувані документи в часині довідки про відпрацьований позивачем у 2021 році по серпень 2022 року (включно) та відновити дану інформацію не вдається можливим. Також надано посадову інструкцію ОСОБА_1

07 грудня 2022 року представником відповідача подано до Дніпропетровського окружного адміністративного суду пояснення (вх. №87364/22), відповідно до яких зазначає, що Кабінет Міністрів України 26.03.2022 вніс зміни до постанови №1236, яким визначено особливості дії карантину для боротьби із короновірусною хворобою на час дії воєнного стану в Україні. Згідно із змінами, зелений, жовтий, помаранчевий та червоні епідемічної небезпеки поширення COVID-19 та відповідні обмежувальні протиепідемічні заходи не застосовуються на період воєнного стану в Україні, який введено на всій території України Указом Президента 24.02.2022 №64/2022. Таким чином, у зв`язку з тим, що відповідні обмежувальні протиепідемічні заходи не застосовуються на період дії воєнного стану в Україні, зазначений позивачем період в частині часу дії воєнного стану в Україні не підлягає задоволенню.

Згідно положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

ОСОБА_1 проходить службу на посаді інспектора взводу №1 роти Тактико-оперативного реагування Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України.

Позивач зазначає, що в період з 01.02.2021 позивачу не здійснюється додаткова доплата до грошового забезпечення пропорційно відпрацьованому часу в умовах забезпечення життєдіяльності населення (забезпечення правопорядку і безпеки громадян) та внаслідок виконання своїх обов`язків мав безпосередній контакт з населенням з 01 лютого 2021 року по теперішній час в розмірі 50 відсотків грошового забезпечення за кожен місяць, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Розглядаючи спір по суті суд зазначає наступне.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України від 02 липня 2015 року №580-VIII «Про Національну поліцію»(далі - Закон № 580-VIII).

Відповідно до частин першої та другої статті 94 Закону №580-VIII поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.

Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

Згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» грошове забезпечення поліцейських складається з: посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» (зі змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року №342 «Про визначення переліку посад працівників, службових і посадових осіб, щодо яких не застосовується обмеження під час нарахування заробітної плати, грошового забезпечення у квітні 2020 р. та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі - Постанова №342) установлено, що обмеження під час нарахування заробітної плати, грошового забезпечення у квітні 2020 р. та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, не застосовується для таких категорій посад, зокрема: поліцейські, які беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, у тому числі в операції Об`єднаних сил (ООС), здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбитті збройного нападу на об`єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні цих об`єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою.

Згідно з пунктом 2 Постанови №342 визначення переліку посад (професій) працівників, службових і посадових осіб, військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, поліцейських, зазначених у пункті 1 цієї постанови, з урахуванням специфіки їх участі у заходах, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, у тому числі в операції Об`єднаних сил (ООС), здійснюється відповідним центральним органом виконавчої влади у сфері, у якій він реалізує державну політику, органом державної влади, іншим державним органом.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року №375 «Деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни» (далі - Постанова №375) установлено, що на період дії карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та протягом 30 днів з дня його відміни окремим категоріям працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв`язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) (далі - працівники) та внаслідок виконання своїх обов`язків мають безпосередній контакт з населенням, встановлюється додаткова доплата до заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах.

За приписами п.п.2-5 Постанови №375 встановлення доплати, визначеної пунктом 1 цієї постанови, працівникам підприємств, установ та організацій, органів державної влади, які фінансуються з державного та місцевих бюджетів, здійснюється у граничному розмірі до 50 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення).

Встановлення доплати, визначеної пунктом 1 цієї постанови, працівникам надавачів соціальних послуг державного/комунального сектору, які безпосередньо надають соціальні послуги за місцем проживання/перебування їх отримувачів (вдома), здійснюється у граничному розмірі до 100 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення).

Перелік посад (професій) працівників, яким встановлюються такі доплати, визначається відповідним центральним органом виконавчої влади у сфері, у якій він реалізує державну політику.

Персональний перелік працівників, яким встановлюється доплата, визначається керівником (керівником державної служби) відповідного підприємства, установи та організації, органу державної влади.

Доплати, визначені пунктами 2 і 3 цієї постанови, здійснюються за рахунок та в межах видатків державного та місцевих бюджетів, передбачених за відповідними бюджетними програмами головних розпорядників бюджетних коштів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10 червня 2020 року №485 «Про виділення коштів для здійснення доплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення, медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, у відомчих закладах охорони здоров`я» затверджено Порядок використання коштів, виділених для здійснення доплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення, медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, у відомчих закладах охорони здоров`я (далі - Порядок).

У пункті 1 Порядку вказано, що цей Порядок визначає механізм використання коштів державного бюджету за програмами, зокрема: здійснення доплати поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, за рахунок коштів, виділених з фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками(далі - бюджетні кошти).

Згідно з пунктом 2 Порядку головним розпорядником бюджетних коштів є МВС. Відповідальними виконавцями бюджетних програм є МВС, Національна гвардія, Адміністрація Держприкордонслужби, ДСНС та Національна поліція (далі - органи системи МВС).

Абзацами 1 та 2 пункту 4 Порядку визначено, що кошти, отримані органами системи МВС відповідно до пункту 3 цього Порядку, використовуються виключно для: доплати до грошового забезпечення військовослужбовцям Національної гвардії та Адміністрації Держприкордонслужби, особам рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

На виконання пункту 4 Постанови №375 Міністерством внутрішніх справ видано наказ від 03 червня 2020 року №431 «Про окремі питання організації оплати праці на період дії карантину, яким визначено керівникам, зокрема, Національної поліції України забезпечити встановлення на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», та протягом 30 днів з дня його відміни окремим категоріям поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв`язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) та внаслідок виконання своїх обов`язків мають безпосередній контакт з населенням, додаткової доплати у граничному розмірі до 50 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах (пункт 1); виплату додаткової доплати здійснювати поліцейським, які перебувають відповідно на штатних посадах в органах (підрозділах) Національної поліції України (пункт 2); нарахування додаткової доплати здійснювати у відсотковому співвідношенні до заробітної плати (грошового забезпечення) з розрахунку всіх складових, у тому числі премії, за винятком виплат, що носять одноразовий та компенсаційний характер (пункт 3); персональний перелік осіб, яким установлюється додаткова доплата, визначається керівником відповідного органу, закладу, зазначених у пункті 1 цього наказу (пункт 4).

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що підставою для отримання доплати за Постановою №375 є сукупність таких умов: 1) особа є поліцейським; 2) забезпечує життєдіяльність населення, зокрема шляхом забезпечення правопорядку і безпеки громадян, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, вказана доплата здійснюється не всім поліцейським, а лише окремим категоріям поліцейських, які внаслідок безпосереднього виконання своїх обов`язків забезпечують життєдіяльність населення, у зв`язку з чим мають з населенням безпосередній контакт.

Забезпечення життєдіяльності населення - комплекс організаційних, економічних, соціальних та інших заходів, спрямованих на створення і підтримання нормальних умов життя, здоров`я, працездатності людей, які здійснюються з метою планування і підготовки до нормованого (у разі необхідності) забезпечення населення продовольчими та непродовольчими товарами, медичним обслуговуванням, послугами зв`язку, транспорту, комунальними та побутовими послугами в особливий період.

У загальному розумінні під громадським порядком розуміють урегульовану правовими та іншими соціальними нормами певну частину суспільних відносин, які складають режим життєдіяльності у відповідних сферах, забезпечують недоторканність життя, здоров`я та гідності громадян, власності та умов, що склалися для нормальної діяльності установ, підприємств, організацій, посадових осіб і громадян.

Громадський порядок у вузькому розумінні визначається як морально-правовий стан суспільства, при якому компетентні органи виконавчої влади шляхом поліцейського нагляду забезпечують безпеку і правомірну поведінку громадян в громадських місцях, вільне використання ними своїх прав і свобод, а також упорядження громадських місць, яке сприяє трудовій діяльності та відпочинку громадян.

Суд зазначає, що у спірний період часу позивач проходив службу інспектором патрульної поліції, відповідно до пп. 1 п. 2.1 розділу ІІ посадової інструкції до його функцій відносилось патрулювати в пішому порядку в місцях скупчення людей та/або підвищеної криміногенної обстановки з метою забезпечення публічної безпеки і порядку.

Отже, позивач у спірний період часу належав до категорії поліцейських, які внаслідок безпосереднього виконання своїх обов`язків забезпечують життєдіяльність населення у зв`язку з чим мають з населенням безпосередній контакт.

З огляду на вказане у спірний період позивач працював за наявності всіх умов, що дають право на встановлення додаткової виплати, передбаченої Постановою КМУ № 375, а тому відповідач мав встановити та виплачувати позивачу в цей період додаткову доплату у розмірі до 50% грошового забезпечення пропорційно відпрацьованому часу у відповідних умовах.

Разом з тим за період з 01 лютого 2021 року додаткова доплата за службу в особливих умовах, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 375 від 29.04.2020 року, позивачу не нараховувалась і не виплачувалась, незважаючи на те, що позивач продовжував службу на зазначеній вище посаді і виконував ті ж самі функції та обов`язки, які зазначені судом вище, що не спростовано відповідачем.

Факт такого ненарахування та невиплати позивачеві додаткової доплати до грошового забезпечення, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №375 у вказаний період також підтверджений і самим відповідачем у відзиві на позов.

Щодо посилання відповідача на п. 5 постанови № 375, відповідно до якого доплати, визначені пунктами 2 і 3 цієї постанови, здійснюються за рахунок та в межах видатків державного та місцевих бюджетів, передбачених за відповідними бюджетними програмами головних розпорядників бюджетних коштів, а також на те, що бюджетні асигнування на виплату додаткової доплати у спірний період часу не виділялися, а тому і накази про здійснення таких доплат у період з не видавалися.

Зазначені доводи суд вважає безпідставними з огляду на таке.

Як зазначалось вище, за наявності всіх умов, визначених у пункті 1 постанови № 375, додаткова доплата до грошового забезпечення відповідної особи встановлюється імперативно, тобто прийняття наказу про встановлення такої доплати є обов`язковим. Разом з тим, сам розмір зазначеної доплати у відсотках до грошового забезпечення визначається в залежності від наявних бюджетних коштів і не може перевищувати 50 відсотків грошового забезпечення.

При цьому неприйняття відповідачем наказів про встановлення спірної доплати, на що послався відмовляючи в позові суд першої інстанції, по суті є складовою предмету позову, оскільки позивач вважає, що відповідач повинен був такі накази видати, тому що він працював в умовах карантину, як це передбачено постановою № 375, а відповідач заперечує проти цього, мотивуючи це відсутністю бюджетних асигнувань.

У зв`язку з цим неприйняття зазначених наказів не є перешкодою для задоволення позову, оскільки у випадку задоволення вимог позивача відповідач повинен прийняти такі накази за спірний період часу, визначивши відсотковий розмір додаткової доплати до грошового забезпечення, після чого нарахувати і виплатити позивачу невиплачену за цей час доплату.

Крім того, за правовою позицією ЄСПЛ у справі "Кечко проти України" (рішення від 08 листопада 2005 року) у межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в цих виплатах, доки відповідні положення є чинними. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Проте, відповідачем не доведена жодними належними доказами правомірність бездіяльності щодо ненарахування та невиплати позивачеві додаткової доплати до грошового забезпечення, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №375 за період лютий 2021 по серпень 2022 року (включно), з урахуванням встановлених судом обставин, що відповідачем не спростовані, та приписів наведеного чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини.

При цьому, судом не можуть бути покладені в основу судового рішення та відхиляються доводи відповідача про те, що спірна додаткова доплата до грошового забезпечення не є постійною складовою грошового забезпечення, повноваження щодо її встановлення мають лише керівники та такі повноваження є дискреційними, оскільки наведені доводи не звільняють посадових осіб суб`єктів владних повноважень діяти з дотриманням Конституції та законів України, які регулюють спірні правовідносини, а відповідно, не звільняють від обов`язку таких посадових осіб належним чином виконувати свої повноваження, передбачені постановою Кабінету Міністрів України №375, які не дозволяють вчиняти жодної бездіяльності (норми постанови №375 таких умов не містять).

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Перевіривши правомірність бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачеві додаткової доплати до грошового забезпечення, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №375 у періоди лютий 2021 року по серпень 2022 року (включно), суд робить висновок, що вчиняючи наведену бездіяльність, відповідач діяв не у спосіб та не у порядку, передбаченому Конституцією та законами України, необґрунтовано, без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України №375 не відбулось.

Щодо посилання відповідача на внесення змін Кабінетом Міністрів України до постанови №1236, яким визначено особливості дії каранатину для боротьби з короновірусною хворобою на час дії воєнного стану в Україні, відповідно до рішення, яке ухвалили під час засідання Уряду 26.03.2022 року. Згідно зі змінами, зелений, жовтий, помаранчевий та червоні епідемічної небезпеки поширення COVID-19 та відповідні обмежувальні протиепідемічні заходи не застосовуються на період воєнного стану в Україні, який введено на всій території України Указом Президента 24.02.2022 №64/2022, слід зазначити.

Так, постановою КМУ від 09.12.2020 року за №1236, зі змінами від 26.03.2022 року за №372 зазначено, що залежно від епідемічної ситуації на території України в цілому або на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) встановлюється зелений, жовтий, помаранчевий або червоний рівень епідемічної небезпеки поширення COVID-19 (далі - рівень епідемічної небезпеки), крім періоду воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 Про введення воєнного стану в Україні.

На період воєнного стану:

- фізичним особам і суб`єктам господарювання рекомендувати дотримуватися протиепідемічних заходів, спрямованих на запобігання поширенню COVID-19;

- фізичним особам рекомендувати забезпечити отримання повного курсу вакцинації від COVID-19 вакцинами, включеними ВООЗ до переліку дозволених для використання в надзвичайних ситуаціях;

- закладам охорони здоров`я забезпечити готовність до реагування на спалахи COVID-19 в умовах воєнного стану.

Постановою КМУ від 19.08.2022 року №928 "Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 р. № 338 і постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236" до 31 грудня 2022 року продовжено карантинні заходи.

Отже, дотримання протиепідемічних заходів, спрямованих на запобігання поширенню COVID-19 на час дії воєнного стану не скасовані.

За викладених обставин суд робить висновок, що вказаною бездіяльністю відповідачем порушені права позивача, які підлягають судовому захисту шляхом визнання такої бездіяльності протиправною.

Що стосується позовних вимог про зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату позивачеві додаткової доплати до грошового забезпечення, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №375 за спірний період, то в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню як похідні від основної позовної вимоги (визнання бездіяльності протиправною) та як ефективний, належний спосіб захисту порушеного права позивача з урахуванням повноважень адміністративного суду, встановлених ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України та приписів ст.13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

При цьому, позовні вимоги щодо зобов`язання Департаменту патрульної поліції нарахувати та виплатити додаткову доплату до грошового забезпечення з 01.02.2021 по теперішній час є абстрактними. Оскільки позивачем не вказано до якої саме дати йому не виплачувалась відповідна доплата, суд вважає за необхідне визначити кінцевою датою такого зобов`язання місяць, що передує даті подання позовної заяви, а саме серпень 2022 року (включно), оскільки судовому захисту підтягають лише порушення права позивач.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд робить висновок про часткове задоволення позовної заяви.

На підставі ч.3 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати розподіляються пропорційно до задоволених вимог позивача.

З огляду на те, що позивач звільнений від сплати судового збору, а докази понесення ним інших судових витрат у матеріалах справи відсутні, питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту патрульної поліції (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3, код ЄДРПОУ: 40108646) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язати вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції Національної поліції України щодо невиплати ОСОБА_1 додаткової доплати до грошового забезпечення пропорційно відпрацьованому часу в умовах забезпечення життєдіяльності населення (забезпечення правопорядку і безпеки громадян) та внаслідок виконання своїх обов`язків мав безпосередній контакт з населенням з 01 лютого 2021 року по серпень 2022 року (включно) в розмірі 50 відсотків грошового забезпечення за кожен місяць.

Зобов`язати Департамент патрульної поліції Національної поліції України нарахувати та виплатити інспекторові взводу №1 роти Тактико-оперативного реагування Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України ОСОБА_1 додаткову доплату до його грошового забезпечення пропорційно відпрацьованому часу в умовах забезпечення життєдіяльності населення (забезпечення правопорядку і безпеки громадян) та внаслідок виконання своїх обов`язків мав безпосередній контакт з населенням з 01 лютого 2021 року по серпень 2022 року (включно) в розмірі 50 відсотків грошового забезпечення за кожен місяць.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснювався.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко