Рішення № 107805698, 12.12.2022, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2022 року ЛуцькСправа № 140/6579/22

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Смокович В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі відповідач, ГУ ПФУ у Волинській області, пенсійний орган) про визнання протиправною відмову щодо призначення пенсії позивачу у зв`язку із втратою годувальника; зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплачувати пенсію у зв`язку із втратою годувальника, яку отримує після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з 28 грудня 2021 року (дати призначення пенсії) з урахуванням виплачених сум.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який перебував на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримував пенсію за віком, призначену у відповідності до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Оскільки ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, його син - ОСОБА_1 17 січня 2022 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області із заявою про призначення пенсії по втраті годувальника, яку з 28 грудня 2021 року було призначено.

Однак після призначення пенсії позивачу стало відомо, що під час розрахунку пенсії померлого годувальника не було застосовано вимоги Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Позивач звернувся до пенсійного органу із зверненням про роз`яснення причин не призначення йому пенсії відповідно до положень статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

ГУ ПФУ у Волинській області листом від 02 червня 2022 року №5398-4026/П-02/8-0300/22 повідомило, що періоди роботи листопад-грудень 2010 року на ВП «Шахта №9 «Нововолинська» ДП «Волиньвугілля» не підлягають зарахуванню, з тих підстав, що роботодавцем не сплачено страхові внески, а отже і відсутні підстави для призначення пенсії відповідно до положень статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Позивач вказує, що відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_1 ОСОБА_2 вбачається, що загальний пільговий стаж по Списку №1 (на день звернення за призначенням пенсії) становить 15 років 00 місяців 26 днів.

Як вбачається із довідки форми ОК-5 у періоди грудень-листопад 2010 року на ВП «Шахта №9 «Нововолинська» ДП «Волиньвугілля» ОСОБА_2 була нарахована та виплачена заробітна плата.

Окремо звертає увагу, що в період з 08 травня 1980 року по 15 жовтня 1980 року проходив навчання у Нововолинському ПТУ №1 по професії гірничий робітник очисного забою. Відповідно до запису №5 трудової книжки 29 жовтня 1980 року - був прийнятий на «Шахту №9 «Нововолинськ» на посаду підземний гірничий робітник очисного забою з повним робочим днем під землею, тобто тримісячної перерви між закінченням професійно-технічного закладу та прийому на роботу за професією не було, а тому період навчання підлягає зарахуванню до пільгового стажу, що в сумарному підсумку становить 15 роки 00 місяці 26 дні.

Крім того, у трудовій книжці зроблений запис, що ОСОБА_2 звільнено по статті 38 КЗпП України у зв`язку з виходом на пенсію за віком та зазначено, що стаж роботи у вугільній галузі складає 15 років.

З наведених підстав уважає дану відмову безпідставною та протиправною, просить позов задовольнити.

У відзиві на позовну заяву від 27 жовтня 2022 року №0300-0902-7/35590, ГУ ПФУ у Волинській області позовних вимог не визнало, мотивуючи тим, що позивач перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України як одержувач пенсії по втраті годувальника відповідно до норм Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 28 грудня 2021 року.

Згідно з матеріалами пенсійної справи розмір пенсії позивача визначено з врахуванням страхового стажу тривалістю 48 роки, 00 місяці, 27 дні із них: 14 роки 4 місяці 23 дні - пільгова робота з повним робочим днем під землею. При призначенні пенсії до пільгового стажу по Списку №1 не враховано періоди роботи у грудні - листопаді 2010 року у ВП шахта №9 Нововолинська ДП «Волиньвугілля» у зв`язку з відсутністю сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України.

На думку пенсійного органу, для відновлення права на перерахунок пенсії з врахуванням вказаних періодів роботи позивачу необхідно звернутися з позовними вимогами до ВП шахта №9 Нововолинська» ДП «Волиньвугілля» з вимогою про сплату страхових внесків, отже зарахувати до страхового та пільгового стажу період роботи годувальника (листопад-грудень 2010 року) немає законних підстав.

З урахуванням зазначеного відповідач просить в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю (арк. спр. 50-53).

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до частини другої, четвертої статті 262 Кодексу адміністравтиного судочинства України (далі - КАС України) (арк. спр. 31).

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2022 року вирішено судовий розгляд даної справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у межах строку розгляду справи, передбаченого частиною першою статті 258 КАС України (арк. спр. 31).

Суд, перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області , отримує пенсію по втраті годувальника свого батька, ОСОБА_2 , відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 28 грудня 2021 року на підставі заяви від 17 січня 2022 року.

При призначенні пенсії позивачу не було застосовано вимоги Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Однак згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 ОСОБА_2 вбачається, що пільговий підземний стаж по Списку №1 (на день звернення за призначенням пенсії) становить 15 років 00 місяців 26 днів.

Крім того, у трудовій книжці зроблений запис, що ОСОБА_2 звільнено по статті 38 КЗпП України у зв`язку з виходом на пенсію за віком та зазначено, що стаж роботи у вугільній галузі складає 15 років.

Як вбачається із довідки форми ОК-5 у періоди грудень-листопад 2010 року на ВП «Шахта №9 «Нововолинська» ДП «Волиньвугілля» ОСОБА_2 була нарахована та виплачена заробітна плата.

ОСОБА_1 звернувся із заявою до відповідача про роз`яснення причин не призначення йому пенсії відповідно до положень статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

ГУ ПФУ у Волинській області листом від 02 червня 2022 року №5398-4026/П-02/8-0300/22 повідомило, що періоди роботи листопад-грудень 2010 року на ВП «Шахта №9 «Нововолинська» ДП «Волиньвугілля» не підлягають зарахуванню, з тих підстав, що роботодавцем не сплачено страхові внески, а отже і відсутні підстави для призначення пенсії відповідно до положень статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Так при призначенні пенсії до пільгового стажу по Списку №1 не враховано періоди роботи годувальника листопад-грудень 2010 року у ВП шахта №9 Нововолинська ДП «Волиньвугілля», у зв`язку з відсутністю сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України та за відсутності необхідного пільгового шахтарського стажу роботи - 15 років, на позивача не поширюються норми Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці (арк. спр. 23).

Вважаючи такі дії пенсійного органу протиправними, ОСОБА_1 звернувся до суду із цим позовом.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України громадянам гарантоване право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Спірні відносини врегульовані Законом України від 09 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV) та Законом України від 02 вересня 2008 року №345-VI «Про підвищення престижності шахтарської праці» (далі - Закон №345-VI).

Закон №1058-IV, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до статті 1 Закону №345-VI його дія поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.

За приписами статті 8 Закону №345-VI мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Такі ж самі умови для виплати у зазначеному розмірі пенсії працівникам, зайнятим повний робочий день під землею, встановлені абзацом третім частини першої статті 28 Закону №1058-IV.

Отже, з наведеного слідує, що необхідною умовою для набуття права на отримання пенсії в розмірі, передбаченому статті 8 Закону №345-VI, є зайнятість на підземних роботах за Списком №1 повний робочий день не менш як 15 років (для чоловіків).

Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України (стаття 62 Закону України від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення»).

Згідно з пунктами 2, 3, 10 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, який затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за №1451/11731), під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80% робочого часу, встановленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637).

Пунктом 20 Порядку №637 обумовлено, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Як установлено судом та не заперечується сторонами, позивач є сином ОСОБА_2 , який працював на ВП шахта №9 Нововолинська ДП «Волиньвугілля» , з 28 грудня 2021 року перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно із матеріалами пенсійної справи годувальника, розмір пенсії позивача визначено з врахуванням страхового стажу 48 роки 00 місяці 27 днів, з них: 14 років 04 місяці 23 днів - пільгова робота з повним робочим днем під землею та 05 місяців 08 днів навчання за фахом.

Однак, при призначенні пенсії до пільгового стажу по Списку №1 не враховано періоди роботи позивача у листопаді - грудні 2010 року у ВП шахта №9 Нововолинська ДП «Волиньвугілля», у зв`язку з відсутністю сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Суд зазначає, що виконувана годувальником робота за посадою підземний гірничий робітник очисного забою у спірний період передбачена Списком №1, що затверджений постановами Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36 та від 24 червня 2016 року №461 (розділ І підрозділ 1). Період роботи підтверджується записами трудової книжки, а також довідками роботодавця про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній , довідка про перерахунок пенсії (арк. спр. 14-22).

Як установлено судом, період роботи позивача листопад - грудень 2010 на ВП «Шахта №9 «Нововолинська» ДП «Волиньвугілля» не був зарахований до пільгового стажу позивача виключно з тих підстав, що за даними персоніфікованого обліку відсутня інформація про сплату страхових внесків.

Персоніфікований облік у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється з метою обліку застрахованих осіб, учасників накопичувальної системи пенсійного страхування та їх ідентифікації, а також накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про облік застрахованих осіб і реалізацію ними права на страхові виплати у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та накопичувальній системі пенсійного страхування (частина перша статті 21 Закону №1058-IV).

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону №1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Абзацом першим частини першої статті 24 Закону №1058-IV встановлено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Як передбачено частиною другою статті 24 Закону №1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року (абзац десятий частини третьої статті 24 Закону №1058-IV).

Відповідно до частини першої статті 15 Закону №1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

За приписами статті 1 Закону №1058-IV застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону; страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески (частина друга статті 20 Закону №1058-IV).

Частинами четвертою - шостою, дев`ятою, десятою, дванадцятою статті 20 Закону №1058-IV встановлено, що сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду - суб`єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення. Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць. Днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду - день списання установою банку, органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

На переконання суду, відсутність за даними системи індивідуальних відомостей про застраховану особу про сплату страхових внесків за вказані періоди не може бути підставою для не зарахування таких внесків до страхового стажу під час визначення пільгового стажу для призначення пенсії позивачу.

Порушення страхувальником вимог законодавства щодо порядку та строків сплати страхових внесків (у зв`язку із чим утворилася заборгованість зі сплати таких внесків) тягне негативні наслідки лише щодо самого страхувальника (зокрема, у вигляді сплати недоїмки, штрафних санкцій та пені та не може мати негативних наслідків для застрахованої особи у вигляді не зарахування до страхового стажу періоду роботи, протягом якого такій особі нараховувалася заробітна плата, на яку у свою чергу нараховувалися страхові внески, проте не з вини застрахованої особи сплачені страхові внески зараховувалися в рахунок сплати заборгованих страхувальником сум недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Суд зазначає, що фактично внаслідок невиконання роботодавцем обов`язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.

Таким чином позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу позивача такого періоду роботи.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30 грудня 2021 року у справі №348/1249/17 від 23 березня 2020 року по справі №535/1031/16-а, від 30 вересня 2019 року у справі №414/736/17, від 20 березня 2019 року у справі №688/947/17, від 27 березня 2018 року у справі №208/6680/16-а.

Згідно з індивідуальними відомостями з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування про застраховану особу ОСОБА_2 (довідка за формою ОК-5) інформація щодо сплати страхових внесків за період листопад-грудень 2010 року відсутня (арк. спр. 55-59).

Разом з тим, як установлено судом у вказаний період позивач працював на ВП «Шахта №9 «Нововолинська» ДП «Волиньвугілля», підземним гірничим робітником очисного забою з повним робочим днем під землею, що підтверджується записами трудової книжки НОМЕР_2 та НОМЕР_3 та за вказаний період йому була нарахована та виплачена заробітна плата, тому у відповідача відсутні підстави не зараховувати до пільгового стажу позивача вказані періоди роботи при проведенні перерахунку призначеної йому пенсії.

При цьому суд зауважує, що відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату страхових внесків для нарахування пенсії за спірний період не може бути підставою для позбавлення пенсіонера права на пенсію у відповідному розмірі з урахуванням періоду його трудової діяльності, оскільки застрахована особа не відповідає за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо сплати страхових внесків.

Суд наголошує, що механізм державного соціального страхування передбачає державні гарантії реалізації застрахованими особами своїх конституційних прав, а тому позивач не може бути позбавлений права на отримання соціальних гарантій через те, що орган, відповідальний за повноту та своєчасність сплати страхових внесків, своєчасно не вжив дієвих заходів, що призвело до порушення гарантованого державою права на отримання позивачем належної пенсії із солідарної системи з урахуванням страхового стажу. Застраховані особи самостійно, без сприяння державних органів, позбавлені можливості безпосередньо і оперативно впливати на повноту і своєчасність сплати роботодавцями страхових внесків.

Таким чином, бездіяльність відповідача щодо незарахування до пільгового стажу годувальника періоду роботи листопад-грудень 2010 на ВП «Шахта №9 «Нововолинська» ДП «Волиньвугілля» з підстав відсутності відомостей про сплату роботодавцем страхових внесків не узгоджуються з наведеними вище нормами чинного законодавства та порушує державні гарантії на належне пенсійне забезпечення та як наслідок потрібно здійснити перерахунок пенсії позивачу, яку він отримує після смерті годувальника ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Отже, слід дійти висновку, що відповідач протиправно не зарахував до пільгового стажу ОСОБА_2 періоду роботи листопад-грудень 2010 року на ВП «Шахта №9 «Нововолинська» ДП «Волиньвугілля» для перерахунку пенсії позивачу.

При вирішенні даного спору суд виходить з того, що позивач з 28 грудня 2021 року перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 по питанню здійснення перерахунку пенсії, відповідач листом від 02 червня 2022 року №5398-4026/П-02/8-0300/22 повідомив, що з відсутністю необхідного пільгового шахтарського стажу роботи - 15 років, на позивача не поширюються норми Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» (арк. спр. 23).

Разом з тим, судом встановлено, що спірний стаж позивача на підземних роботах за Списком №1 ( 2 місяці) з урахуванням безспірного стажу 14 років 04 місяці 23 днів та 05 місяців 08 днів навчання за фахом, пільговий стаж становить більше 15 років, тобто, умова для перерахунку пенсії відповідно до статті 8 Закону №345-VI виконується.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, суд дійшов висновку, виходячи із наданих суду статтею 245 КАС України повноважень, що для належного та ефективного способу захисту порушеного права позивача необхідно вийти за межі позовних вимог та задовольнити позовні вимоги шляхом прийняття судом рішення про визнання протиправною бездіяльності ГУ ПФУ у Волинській області щодо відмови Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника ОСОБА_1 на пільгових умовах відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та зобов`язати відповідача провести позивачу з 28 грудня 2021 року (з дати призначення пенсії) перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) призначеної пенсії у зв`язку з втратою годувальника на пільгових умовах відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», зарахувавши до пільгового страхового стажу період роботи листопад-грудень 2010 на ВП «Шахта №9 «Нововолинська» ДП «Волиньвугілля».

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

За змістом частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір в сумі 992,40 грн (дев`ятсот дев`яносто дві гривні сорок копійок), який сплачений відповідно до квитанції ID 5780-3555-1880-2194 від 04 жовтня 2022 року (арк. спр. 8) та зарахований до спеціального фонду Державного бюджету, що підтверджується відповідною випискою (арк. спр. 30).

Керуючись статтями 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, 22В, ідентифікаційний код юридичної особи 13358826) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови у призначенні пенсії у зв`язку з втратою годувальника ОСОБА_1 відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» незарахувавши до страхового та пільгового стажу періоду роботи ОСОБА_2 за листопад-грудень 2010 року на ВП «Шахта №9 «Нововолинська» ДП «Волиньвугілля».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області провести ОСОБА_1 з 28 грудня 2021 року перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) призначеної пенсії у зв`язку з втратою годувальника на пільгових умовах відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», зарахувавши до пільгового страхового стажу період роботи листопад-грудень 2010 року на ВП «Шахта №9 «Нововолинська» ДП «Волиньвугілля».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 992,40 грн (дев`ятсот дев`яносто дві гривні сорок копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.І. Смокович

Повний текст судового рішення складено 12 грудня 2022 року.