Рішення № 107805687, 09.12.2022, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2022 року ЛуцькСправа № 140/6924/22

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Плахтій Н.Б.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі відповідач1, ГУ ПФУ у Волинській області), Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі відповідач2, ГУ ПФУ у Львівській області) про визнання протиправними дій відповідача2 щодо відмови у перерахунку пенсії за віком протиправними та скасування рішення про відмову від 29.08.2022 №033050007127; зобов`язання відповідача1 провести перерахунок та виплату пенсії за віком з дня призначення пенсії (20.06.2022), зарахувавши до страхового стажу період проходження військової служби з 20.06.1986 по 18.08.1992.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 08.08.2022 звернувся до територіального управління ПФУ за місцем проживання із заявою про призначення пенсії за віком, досягнувши необхідного пенсійного віку та надавши необхідний пакет документів для призначення пенсії.

За принципом екстериторіальності його документи для призначення пенсії були направлені на розгляд до ГУ ПФУ у Львівській області, яким прийнято рішення про призначення пенсії. Однак при призначенні пенсії не було враховано період проходження військової служби з 20.06.1986 по 18.08.1992, тому 22.08.2022 ОСОБА_1 була подана заява про проведення перерахунку пенсії з врахуванням спірного періоду. Рішенням від 29.08.2022 №033050007127 йому відмовлено у проведенні перерахунку, оскільки період військової служби накладається з періодом навчання.

З такими діями відповідача2 позивач не погоджується, вважає їх незаконними та такими, що не відповідають діючому законодавству, порушують його конституційне право на соціальний захист з огляду на наступне.

Так, згідно з військовим квитком НОМЕР_1 від 16.11.1994 період проходження військової служби становить з 17.08.1984 по 18.08.1992, що у період 1984-1986 роках накладається з періодом навчання.

По між тим, позивач вказує, що у 1980 році він вступив до Новосибірського медичного інституту. Після закінчення 4 курсу перевівся до Томського медичного інституту на військово-медичний факультет, який закінчив у 1986 році, що підтверджується дипломом НОМЕР_2 .

Водночас ОСОБА_1 посилається на те, що оскільки він вступив до військового закладу, то одразу набув статусу військового у 1984 році. При цьому, являвся слухачем учбового закладу, що стверджується військовим квитком НОМЕР_1 від 16.11.1994, в якому зроблено відповідний запис на сторінці 10: «08.1984 - 08.1986 - слухач». До військової служби в якості молодшого лікаря медичного пункту приступив після закінчення учбового закладу у серпні 1986 року, що також стверджується військовим квитком, в якому зроблено відповідний запис на сторінці 10: «08.1986-08.1987 - мол. лікар мед. пункту». Відповідно до записів у військовому квитку військову службу проходив до 18.08.1992 після чого був звільнений в запас.

ОСОБА_1 зазначає, що записи у військовому квитку свідчать про те, що ніякої накладки стажу, що ставило б під сумнів період навчання та період військової служби, немає. Окрім того, період навчання і період військової служби підтверджені належними документами, а тому вважає, що не має потреби у витребовуванні додаткових документів, як того вимагає відповідач. Крім того, звертає увагу на той факт, що навчання та службу у спірні періоди він проходив на території російської федерації та в зв`язку з розірванням дипломатичних стосунків з країною унеможливлює отримання будь-яких додаткових документів.

З врахуванням наведеного, просить позов задовольнити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 25.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.14).

У відзиві на позов (а.с.18-23) представник відповідача2 позовних вимог ОСОБА_1 не визнав, вважає позов необґрунтованим і безпідставним та просить відмовити в його задоволенні. Свою позицію обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 період навчання з 01.09.1980 по 19.06.1986 згідно диплому НОМЕР_2 зарахований до страхового стажу. Так, згідно долученого військового квитка НОМЕР_3 період військової служби становив з 17.08.1984 по 18.08.1992, тому даний період не зарахований та потребує уточнення, оскільки в період з 01.09.1980 по 19.06.1986 ОСОБА_1 перебував на навчанні.

Управління повідомило ОСОБА_1 , що оскільки ці періоди накладаються, для правильного обчислення страхового стажу та здійснення перерахунку необхідно долучити уточнюючу довідку про періоди військової служби та навчання.

Крім того представник відповідача2 посилається на те, що питання призначення пенсії є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу. Адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Представник відповідача1 у відзиві на позовну заяву (а.с.27-29) позовні вимоги позивача не визнав з тих підстав, що в документах про освіту та службу в Збройних силах СРСР виявлено певні розбіжності. Так, у дипломі серії НОМЕР_2 , виданому 19.06.1986 Новосибірським медичним інститутом, зазначено період навчання з 1980 по 25.06.1986. Згідно військового квитка НОМЕР_1 , виданого 16.11.1994, період військової служби вказаний з 17.08.1984 по 18.08.1992. До страхового стажу позивача зараховано період навчання з 01.09.1980 по 25.06.1986, службу в Збройних силах СРСР не зараховано. Враховуючи наведене, оскільки періоди навчання та військової служби частково співпадають - навчання з 01.09.1980 по 25.06.1986, військова служба з 17.08.1984 по 18.08.1992, ці періоди не підтверджені довідками про навчання та військову службу, тому представник відповідача1 зазначає, що відповідач не мав законних підстав для зарахування спірного періоду з 20.06.1986 по 18.08.1992 до страхового стажу ОСОБА_1 .

Таким чином, представник відповідача1 у відзиві посилається на те, що позов ОСОБА_1 є безпідставним та необґрунтованим, дії та рішення пенсійного органу щодо пенсійного забезпечення не можна вважати протиправними, оскільки він діяв виключно в межах, визначених нормами чинного законодавства, просив відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Інших заяв по суті справи не надходило.

Враховуючи вимоги статті 263 КАС України судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 08.08.2022 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію за віком згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (а.с.9, 31-32)

22.08.2022 позивач звернувся із заявою про проведення перерахунку пенсії у зв`язку з наданням додаткових документів (а.с.33).

29.08.2022 відділ перерахунків пенсій №2 Управління пенсійного забезпечення ГУ ПФУ у Львівській області прийняв рішення №0325003961 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 , оскільки період навчання і військової служби накладаються, тому для вірного обчислення страхового стажу необхідно долучити уточнюючу довідку про періоди військової служби та навчання (а.с.8).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписом пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Закон України від 09 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон №1058-IV) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Умови призначення пенсії за віком встановлено статтею 26 Закону №1058-IV, якою визначено, що право на пенсію за віком особи набувають при досягненні 60-річного віку та за наявності страхового стажу з 01 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років.

Відповідно до статті 1 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Таке ж визначення містить і частина 1 статті 24 Закону №1058-IV, яка передбачає, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно з частиною 2 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини 4 статті 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Таким чином, до 01.01.2004 стаж роботи підтверджується в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Законом №1058-IV.

Так, приписами статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі Закон №1788-ХІІ) визначено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. До стажу роботи зараховується також військова служба та перебування в партизанських загонах і з`єднаннях, служба в органах державної безпеки внутрішніх справ та Національної поліції, незалежно від місця проходження служби.

Статтею 62 Закону №1788-XII передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637).

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з пунктом 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що основним документом, який підтверджує трудовий стаж позивача є його трудова книжка. При цьому, лише у разі відсутності трудової книжки або записів в ній органи пенсійного фонду мають право встановлювати трудовий стаж на підставі інших первинних документів.

Відповідно до пункту 6 Порядку №637 для підтвердження військової служби, служби цивільного захисту, служби в органах державної безпеки, розвідувальних органах, Держспецзв`язку приймаються: військові квитки; довідки військових комісаріатів, військових частин і установ системи Міноборони, МВС, МНС, Мінінфраструктури, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, ДПС, Управління державної охорони, Держспецзв`язку, Держприкордонслужби, Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС; довідки архівних і військово-лікувальних установ.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

З аналізу вищенаведених правових норм слідує, що час проходження військової служби зараховується до страхового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком.

Спірні правовідносини виникли у зв`язку з неврахуванням до страхового стажу позивача періоду проходження ним військової служби. При цьому у спірному рішенні відповідача2 про відмову у перерахунку пенсії вказано, що період військової служби накладається з періодом навчання, а тому потребує уточнення.

Судом встановлено, що при призначенні пенсії орган Пенсійного фонду зарахував до страхового стажу позивача період навчання з 01.09.1980 по 19.06.1986 за даними диплома серії НОМЕР_2 , виданого Новосибірським медичним інститутом, що підтверджується розрахунком стажу (а.с.9). При цьому період військової служби з 17.08.1984 по 18.08.1992, вказаний у військовому квитку НОМЕР_1 , не зараховано.

Разом з тим, суд вважає, що рішення ГУ ПФУ у Львівській області від 29.08.2022 №033050007127 не відповідає критеріям обґрунтованості та добросовісності рішення суб`єкта владних повноважень, дотримання яких перевіряється адміністративним судом відповідно до вимог пунктів 3, 5 частини другої статті 2 КАС України.

Так, з копії трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_4 (а.с.38-41) слідує, що дата її заповнення 07.07.1992, а тому для підтвердження військової служби позивача слід керуватися даними військового квитка НОМЕР_1 .

З військового квитка НОМЕР_1 (а.с.10) вбачається, що ОСОБА_1 проходив військову службу в Збройних Силах СРСР з 17.08.1984 по 18.08.1992 на таких посадах:

з 08.1984 по 08.1986 слухач;

з 08.1986 по 11.1987 молодший лікар медичного пункту;

з 11.1987 по 08.1989 начальник медичного пункту;

з 08.1989 по 05.1990 начальник медичної служби-начальник медичного пункту;

з 05.1990 по 08.1991 старший лікар спеціаліст відділення анестезії;

з 08.1991 по 08.1992 старший ординатор госпітального взводу медичної роти.

Отже, позивач у період з 17.08.1984 року по 18.08.1992 року проходив військову службу в лавах Збройних Сил СРСР на посадах слухача та в подальшому медичного працівника, після чого був звільнений в запас (а.с.10зворот).

При цьому з копії диплома Новосибірського медичного інституту КВ №063633 слідує, що ОСОБА_1 навчався за спеціальністю лікувально-профілактична справа з 1980 та в 1986 закінчив повний курс військово-медичного факультету при Томському медичному інституті. Рішенням Державної екзаменаційної комісії від 19.06.1986 позивачу присвоєно кваліфікацію військового лікаря (а.с.11).

Суд зазначає, що військово-медичний факультет при Томському медичному інституті включений у перелік військових навчальних закладів Збройних Сил СРСР.

Таким чином, позивач, навчаючись на військово-медичному факультеті при Томському медичному інституті, одночасно проходив службу у лавах Збройних Сил СРСР з 17.08.1984 та здобув посаду слухач, а по закінченню навчання продовжував проходити військову службу на посаді молодшого лікаря медичного пункту, що підтверджується копією військового квитка НОМЕР_1 (а.с.10).

Відтак, період військової служби позивача на посаді слухача є періодом його одночасного навчання у військово-медичному факультеті при Томському медичному інституті, з огляду на що вказані періоди цілком зрозуміло збігаються (як стверджують відповідачі накладаються) в документах про освіту та про військову службу.

Разом з тим, зазначена обставина не є підставою для не зарахування періоду подальшого проходження військової служби після закінчення вищого навчального закладу, що а лише свідчить про необґрунтованість та недобросовісність дій ГУ ПФУ у Львівській області при розгляді документів ОСОБА_1 при визначенні його права на перерахунок пенсії, що в результаті призвело до порушення його прав.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач2 протиправно не зарахував до страхового стажу позивача період проходження військової служби в лавах Збройних Сил СРСР з 20.06.1986 по 18.08.1992.

Доводи відповідача2 про необхідність підтвердження періодів військової служби та навчання уточнюючими довідками суд вважає нерозсудливими, оскільки з огляду на збройну агресію з боку російської федерації та розірвання усіх дипломатичних зв`язків позивач позбавлений можливості надати відповідні довідки.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач ГУ ПФУ у Львівській області як суб`єкт владних повноважень не надав суду достатніх та беззаперечних доказів, які б свідчили, що рішення від 29.08.2022 №033050007127 про відмову у перерахунку пенсії прийняте відповідно до норм законодавства, з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення для його прийняття.

За вказаних обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити шляхом прийняття судом рішення про: визнання протиправним та скасування рішення відповідача2 від 29.08.2022 №033050007127 про відмову у перерахунку пенсії; зобов`язання ГУ ПФУ у Волинській області зарахувати до страхового стажу позивача період проходження військової служби з 20.06.1986 по 18.08.1992 та здійснити перерахунок пенсії за віком з дня призначення пенсії, тобто з 20.06.2022.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Водночас суд зауважує, що у даному спорі є два відповідачі, однак тягар по відшкодуванню судових витрат слід покласти на відповідача2 ГУ ПФУ у Львівській області, позаяк саме він прийняв спірне рішення, яке в подальшому судом визнано протиправним та скасовано. Тобто, вина у виникненні даних спірних правовідносин лежить лише на ГУ ПФУ у Львівській області.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача2 судовий збір в розмірі 992,40 грн, сплачений при поданні даного позову (а.с.6).

Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення від 29.08.2022 №033050007127 відділу перерахунків пенсій №2 Управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період проходження військової служби з 20.06.1986 по 18.08.1992 та здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за віком з врахуванням даного стажу з дня призначення пенсії, з 20.06.2022 (з урахуванням виплачених сум).

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській судовий збір у розмірі 992,40 грн (дев`ятсот дев`яносто дві грн 40 коп.).

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 );

Відповідач1: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська обл., м.Луцьк, вул.Кравчука, 22-В, код ЄДРПОУ 13358826);

Відповідач2: Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79000, м.Львів, вул.Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885).

Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій