Ухвала суду № 107800323, 08.12.2022, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

08.12.2022р. Справа № 904/9402/21

Суддя Васильєв О.Ю. розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-офісний центр «Інсток» про розстрочення виконання рішення суду у справі

За позовом: Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі», м. Дніпро

До: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-офісний центр «Інсток», м. Дніпро

Про: стягнення 94 409, 53 грн.

Суддя Васильєв О.Ю.

Секретар судового засідання Броян А.Р.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: не з`явився;

Від відповідача: Супрун П.О. (адвокат)

СУТЬ СПОРУ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 08.07.22р. (залишеного без змін постановою ЦАГС від 26.09.22р.) у справі №904/9402/21 позовні вимоги задоволено у повному обсязі; стягнуто з відповідача ТОВ «Торгівельно-офісний центр «Інсток» на користь позивача АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» : 94 409, 53 грн. заборгованості та 2 270, 00 грн. - витрат на сплату судового збору. 18.10.22р. на виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.07.22р. видано наказ.

22.11.22р. ТОВ «Торгівельно-офісний центр «Інсток» подав до суду заяву про розстрочення виконання рішення суду на 8 місяців. Заява обґрунтована наявністю обставин, які пов`язані з військовою агресією та воєнним станом, що ускладнюють виконання рішення суду. З початком військової агресії рф проти України відбулось зменшення надходжень від господарської діяльності ТОВ ТОЦ «Інсток» та доходи товариство значно скоротились, що підтверджується роздруківками електронних податкових декларацій за 2021, 2022 рік. Одночасно, боржник має суттєве щомісячне навантаження зі сплати електроенергії, а також з теплової енергії перед КП «Теплоенерго» Дніпровської міської ради. Також, боржником надано докази часткового виконання рішення суду та погашення заборгованості у розмірі 23 915,27 грн. за активну електроенергію за жовтень 2018р. в т.ч. ПДВ 3 985,88грн., що підтверджується платіжним дорученням №1013 від 01.11.22р.

АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» (позивач) проти задоволення заяви заперечував , оскільки посилання відповідача на відсутність коштів, важке фінансове становищем є недостатніми підставами для розстрочення виконання рішення і вказані обставини не носять особливий і надзвичайний характер, а свідчать про негативні явища в поточній господарській діяльності. Згідно з нормами ст. 331 ГПК України вищевказані обставини не можуть вважатись виключними обставинами.

Ухвалою суду від 23.11.22р. розгляд вищезазначеної заяви призначено на 01.12.22р.

Позивачем надано пояснення, за змістом яких підтверджено зарахування грошових коштів у розмірі 23 915,27грн. за активну електроенергію за жовтень 2018р. Також, позивач просив суд розглянути заяву без участі його представника.

В засідання 08.12.22р. з`явився лише представник відповідача.

Розглянувши подану заяву, а також докази подані в її обґрунтування, заслухавши в засіданні доводи боржника, суд дійшов висновку про можливість часткового задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду з огляду на наступне.

Відповідно до ст.331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом) - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій поставляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

У зв`язку з тим, що відстрочка та розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача при їх наданні, суди, в цілях вирішення питання про можливість їх надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції, згідно з якою "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру", а у системному розумінні даної норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто, довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

На державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі «Чижов проти України», заява № 6962/02).

Таким чином, питання про розстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін.

Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумних строків розстрочення. Тобто, можливість розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку у будь-якому випадку пов`язується з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення. При цьому рішення про відстрочення виконання рішення суду має ґрунтуватись на додержанні балансу інтересів стягувача та боржника, позаяк останній не може надаватися виключно в інтересах боржника, із посиланням на необхідність поліпшення його фінансового стану. Також слід враховувати, що довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.

Слід зазначити, що ГПК України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи утруднюють його виконання, а тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 73-74 ГПК України, тобто, до заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення. Визначальним фактором є не тільки винятковість цих випадків, а й їх об`єктивний вплив на виконання судового рішення.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 74 ГПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування поданої заяви про розстрочення виконання рішення боржник посилається на скрутне фінансове становище підприємства, що пов`язане з військовою агресією та воєнним станом. В свою чергу, позивач заперечує проти задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду з підстав скрутного фінансового становища. Суд погоджується з доводами позивача, що складна фінансова ситуація відповідача не є підставою для надання розстрочення виконання судового рішення, оскільки наявна заборгованість впливає на фінансовий стан обох сторін. Водночас, з урахуванням правової позиції Європейського суду з прав людини та обставин справи та враховуючи часткову сплату відповідачем заборгованості, суд дійшов висновку, що часткове задоволення заяви про розстрочення виконання судового рішення строком на 4 місяці сприятиме реальному та фактичному виконанню рішення суду. В задоволенні іншої частини заяви, враховуючи доводи та заперечення позивача, суд вважає за необхідне відмовити.

На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст.ст.234, 235, 255, 256, 331 ГПК України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-офісний центр «Інсток» про розстрочення виконання рішення суду задовольнити частково.

2. Розстрочити виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.07.22р. у справі №904/9402/21 в частині стягнення 72 764,26грн. строком на 4 місяці шляхом сплати кожного 30 числа календарного місяця (грудень 2022р., січень, лютий, та березень 2023р.) на користь позивача по 18 191,06 грн.

3. В задоволенні іншої частини заяви відмовити.

Відповідно до вимог ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Васильєв О.Ю.