Ухвала суду № 107790456, 18.11.2022, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/23088/21

Провадження № 1-кс/947/11680/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.11.2022 рокуслідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону ОСОБА_3 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в рамках кримінального провадження № 42020161010000137 від 19.05.2020 року відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мирне Біляївського району Одеської області, громадянина України, українця, із середньою спеціальною освітою, одруженого, інваліда ІІ групи, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 191 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з поданого стороною обвинувачення клопотання, в 2019 році, більш точна дата в ході проведення досудового слідства не встановлена, ОСОБА_7 , перебуваючи на посаді тимчасово виконуючого обов`язки директора державного підприємства «Інвестжитло» створював відповідні умови для незаконного нарахування заробітної плати, шляхом використання документів осіб, які не мають законних підстав для нарахування та виплати заробітної плати.

Так, за планом ОСОБА_7 , заволодіння грошовими коштами державного бюджету вирішено здійснювати шляхом використання документів осіб, які не мають законних підстав для нарахування та виплати заробітної плати, у яких останній, використовуючи свої повноваження, отримав копії документів, які містять особисті персональні данні для офіційного працевлаштування, що передбачено Кодексом Законів про Працю України (далі КЗпПУ) та Законом України «Про оплату праці».

Цими нормативно-правовими актами затверджено відповідні процедури нарахування та виплати заробітної плати.

Так, приступивши до реалізації злочинного наміру, ОСОБА_7 , будучи службовою особою державного підприємства «Інвестжитло» імовірно вступивши у злочинну змову з ОСОБА_8 , яка діяла в якості пособника, використовуючи документи, що містять персональні дані останньої, створив відповідні умови для незаконного нарахування та подальшої виплати заробітної плати, передбаченої розділом IV Закону України «Про оплату працю», та главою VII КЗпПУ достовірно знаючи, що ОСОБА_8 свої функціональні обов`язки не виконуватиме.

Так, в травні 2019 року, більш точна дата в ході досудового слідства не встановлена, ОСОБА_7 , знаходячись у невстановленому досудовим розслідуванням місці, імовірно запропонував ОСОБА_8 незаконно отримувати заробітну плату, передбачену Законом України «Про оплату праці» та КЗпПУ, на що остання погодилася.

При цьому ОСОБА_7 , достовірно знаючи про відсутність законних підстав у ОСОБА_8 для отримання заробітної плати повідомив останній, що у разі надання її згоди на участь у даній злочинній діяльності остання повинна надати йому частину незаконної винагороди від нарахованої суми заробітної плати.

Разом з цим, на думку органу досудового розслідування, ОСОБА_8 маючи намір на незаконне отримання грошових коштів з державного бюджету, в якості заробітної плати, достовірно знаючи про відсутність у неї законних підстав для отримання зазначеного виду доходу, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою пособництва у заволодінні та розтраті грошовими коштами державного бюджету, за попередньою змовою з ОСОБА_7 погодилась на пропозицію та умови останнього.

У подальшому, у липні 2019 році, більш точна дата та час в ході досудового слідства не встановлена, ОСОБА_8 діючи в якості пособника, за вказівкою ОСОБА_7 , знаходячись у приміщенні державного підприємства «Інвестжитло», розташованого за адресою: м. Одеса, вул. М. Боровського, 35, надала останньому копії документів, що містять персональні дані для офіційного працевлаштування останньої на посаді менеджера з адміністративної діяльності.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_7 , будучи службовою особою державного підприємства «Інвестжитло», обіймаючи посаду, пов`язану з розпорядженням бюджетними коштами, зловживаючи своїм службовим становищем, 10.07.2019 року видав наказ №75-к про призначення на посаду менеджера з адміністративної діяльності ОСОБА_8 з оплатою відповідно до штатного розкладу.

Продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння коштами державного підприємства, достовірно знаючи про те, що ОСОБА_8 свої службові обов`язки не буде виконувати, на своєму робочому місці присутньою не буде, директор державного підприємства ОСОБА_7 , перебуваючи на своєму робочому місці, в приміщенні державного підприємства, підписав офіційно оформлений вищезазначений наказ.

У подальшому, ОСОБА_7 діючи умисно, знаходячись у приміщенні державного підприємства «Інвестжитло» надав усну вказівку головному бухгалтеру ОСОБА_9 , а та в свою чергу ОСОБА_10 , яка не була обізнана про злочинні наміри ОСОБА_7 щодо внесення відомостей до табелю обліку робочого часу нібито відпрацьованих ОСОБА_8 годин, які є підставою для нарахування і виплати заробітної плати останньому. Так, виконуючи вказівку службових осіб підприємства, ОСОБА_11 протягом липня 2019 року травня 2020 року складала типову форму П-5 «табель обліку використання робочого часу», затверджену Наказом Державного комітету статистики України № 489 від 05.12.2008 року та за вказівкою ОСОБА_9 вносила до нього завідомо неправдиві відомості щодо перебування на робочому місці ОСОБА_8 яка фактично на роботу не виходила та свої функціональні обов`язки не виконувала.

Після чого, продовжуючи свою злочинну діяльність, направлену на привласнення грошових коштів, ОСОБА_7 , перевіряв та завіряв своїм підписом табелі обліку використання робочого часу, тим самим надавав підтвердження щодо знаходження співробітника на робочому місці і кількості відпрацьованих годин, які є підставою для нарахування і виплати заробітної плати, які у подальшому передавав головному бухгалтеру державного підприємства ДП «Інвестжитло» - ОСОБА_9 для нарахування та подальшої виплати заробітної плати ОСОБА_8 .

ОСОБА_9 в свою чергу, продовжуючи злочинну діяльність, безпідставно здійснила незаконні дії щодо подальшого нарахування та виплати бюджетних грошових коштів ОСОБА_8 .

У подальшому, після нарахування та отримання щомісячної заробітної плати, ОСОБА_8 , діючи в якості пособника, в невстановлені досудовим розслідуванням місцях, при особистих зустрічах, на території м. Одеси, передавала ОСОБА_7 частину незаконно отриманих грошових коштів, в якості заробітної плати, точна сума яких під час досудового розслідування не встановлена.

Внаслідок чого, у період часу з липня 2019 по травень 2020 року ОСОБА_8 спільно з ОСОБА_7 незаконно заволодів бюджетними грошовими коштами, в якості заробітної плати на загальну суму 95242 грн. 58 коп., чим завдала державному бюджету збитків на вказану суму.

20 вересня 2022 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 191 КК України, й ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 26.09.2022 відносно останнього застосовано міру запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Посилаючись на обставини того, що в рамках даного кримінального провадження продовжують існувати ризики, які стали підставою для застосування запобіжного заходу, й які на теперішній час не зменшилися, з огляду на процесуальну не можливість завершення досудового розслідування до завершення строку дії попередньої ухвали слідчого судді про застосування відносно підозрюваного міри запобіжного заходу, сторона обвинувачення звертається до слідчого судді з даним клопотанням.

Прокурор в судовому засіданні вимоги поданого клопотання підтримав у повному обсязі, вказане клопотання просив задовольнити.

Захисник не заперечував проти задоволення клопотання.

Підозрюваний підтримав думку захисника.

Вивчивши клопотання та долучені до нього матеріали, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 КПК України. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців (ч. 6 ст. 181 КПК України).

З долучених до клопотання матеріалів вбачається, що 20.09.2022 ОСОБА_5 повідомлено про підозру за фактом можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 191 КК України, за кваліфікуючими ознаками: пособництво у розтраті чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

В підтвердження наявності в рамках даного кримінального провадження обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 191 КК України, сторона обвинувачення посилається на: протокол допиту свідка ОСОБА_12 ; протокол допиту свідка ОСОБА_13 ; протокол допиту ОСОБА_14 ; протокол впізнання ОСОБА_12 ; протокол впізнання ОСОБА_13 ; висновок почеркознавчої експертизи; висновок судово-економічної експертизи.

Таким чином, зважаючи на дані, які містяться в наданих слідчому судді матеріалах, а також приймаючи до уваги п. 175 рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.07.2011 року, згідно якого термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, слідчий суддя приходить до переконання про існування в рамках даного кримінального провадження обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 191 КК України.

При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що при розгляді даного клопотання не вирішується питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі долучених до клопотання доказів, вирішується питання наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінальних правопорушень, що може бути підставою для застосування/продовження застосування міри запобіжного заходу.

В розрізі продовження існування обставин, які обґрунтовують необхідність подальшого застосування відносно підозрюваної особи міри запобіжного заходу, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Згідно поданого стороною обвинувачення клопотання, закінчити досудове розслідування до завершення строку дії попередньої ухвали слідчого судді не представляється можливим, оскільки для прийняття законного та обґрунтованого рішення за вказаними матеріалами досудового розслідування необхідно виконати ряд слідчих дій, перелік яких міститься в клопотанні.

Слідчий суддя вважає обґрунтованими вказані доводи сторони обвинувачення, оскільки такі доводи підтверджуються наявною в матеріалах клопотання постановою керівника Одеської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері від 17.11.2022, відповідно до якої строк досудового розслідування в означеному кримінальному провадженні було продовжено до 3-х місяців, а саме до 20.12.2022 року.

При вирішенні питання продовження існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, в тому числі, що стосується оцінки зменшення ступеня їх настання, слідчий суддя виходить з наступного.

Так, з огляду на наявність в рамках даного кримінального провадження обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 191 КК України, з огляду на тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у його вчиненні, слідчий суддя приходить до переконання, що ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, у вигляді можливого переховування від органів досудового розслідування та суду в рамках даного кримінального провадження не зменшився та продовжує існувати.

Крім того, оскільки на теперішній час в рамках даного кримінального провадження обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_5 підозри в переважній мірі ґрунтується на показаннях свідків, які безпосередньо не допитувалися судом, в зв`язку з чим, такими показаннями у випадку направлення обвинувального акту до суду, суд не зможе обґрунтовувати свої процесуальні рішення, з огляду на те, що анкетні дані свідків відомі підозрюваному, оскільки додатки до даного клопотання вручені стороні захисту, слідчий суддя також приходить до переконання про продовження існування в рамках даного кримінального провадження ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, у вигляді можливого незаконного впливу з боку підозрюваного на свідків в рамках кримінального провадження.

Що стосується посилань сторони обвинувачення на існування в рамках даного кримінального провадження ризиків, передбачених п. п. 2, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, то слідчий суддя приходить до переконання про необґрунтованість відповідних доводів сторони обвинувачення, оскільки стороною обвинувачення не було зазначено та документально підтверджено існування нових обставин, яким би не надавалася правова оцінка слідчим суддею при першочерговому вирішенні питання застосування міри запобіжного заходу відносно підозрюваної особи.

Беручи до уваги вищенаведені доводи у своїй сукупності, з урахуванням думки учасників судового засідання, які не заперечували проти задоволення даного клопотання та продовження існуючої міри запобіжного заходу, слідчий суддя, з огляду на продовження існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які на переконання слідчого судді наразі не зменшилися, приходить до переконання про відсутність правових підстав для застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 більш м`якої міри запобіжного заходу.

Аналогічними мотивами слідчий суддя керується й при вирішенні питання можливості зменшення покладених на підозрюваного ОСОБА_5 процесуальних обов`язків, з огляду на що, не знаходить підстав для їх зміни.

З урахуванням вищенаведеного у своїй сукупності та керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 194, 199, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону ОСОБА_3 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в рамках кримінального провадження № 42020161010000137 від 19.05.2020 року відносно ОСОБА_5 задовольнити.

Продовжити відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 20.12.2022 року, включно, в межах строку досудового розслідування, із забороною цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 .

Продовжити,строком до 20.12.2022 року, включно, в межах строку досудового розслідування, дію обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:

1. прибувати до органу досудового розслідування та/або суду за першою вимогою;

2. повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

3. утримуватися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні;

4. здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Копію ухвали про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту направити для виконання до органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1