Ухвала суду № 107789242, 08.12.2022, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/10550/22

Провадження № 1-кп/204/834/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2022 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючогосудді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12022041680000627, внесене доЄдиногореєструдосудових розслідувань 20.09.2022, за обвинуваченням:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Дніпропетровськ, громадянина України, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, утриманців не маючого, не одруженого, ранше судимого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська перебуває обвинувальний акт по вищевказаному кримінальному провадженні.

Прокурор подала до суду клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 .

Клопотання прокурора обґрунтовано наявністю ризиків, передбачених ч.1 ст.177КПК України, які обумовлені тим, що ОСОБА_6 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від семи до десяти років. З метою уникнення від відповідальності, усвідомлюючи невідворотність покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, враховуючи те, що офіційного місця роботи, міцних соціальних зв`язків ОСОБА_6 не має, останній може переховуватися від суду. Обвинувачений раніше неодноразово судимий, не має офіційних джерел доходів, а злочин, в якому він обвинувачується вчинявся ним з корисливих мотивів, тобто вчинений злочин є способом забезпечення обвинуваченим свого побуту та життєвих потреб. Менш м`які запобіжні заходи не здатні забезпечити запобігання вищевказаним ризикам, оскільки є достатньо підстав вважати, що без постійного нагляду ОСОБА_6 спробує уникнути кримінальної відповідальності шляхом переховування від суду та продовжити свою злочинну діяльність.

Прокурор в судовому засіданні підтримала вищезазначене клопотання та просила його задовольнити та призначити справу до судового розгляду.

Захисник у судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання, з огляду на те, що ризики про які зазначила прокурор не існують, відтак просила змінити застосований запобіжний захід на домашній арешт та не заперечувала протии призначення справи до судового розгляду.

Обвинувачений у судовому засіданні підтримав позицію захисника. Проти призначення справи до судового розгляду не заперечував.

Вислухавши позиції учасників процесу, суд доходить наступних висновків.

Частиною 3статті 315КПК Українипередбачено, що під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбаченихрозділом ІІцього Кодексу.

Положеннями статей 131-132, 176 КПК України, визначено, що запобіжний захід у виді тримання під вартою є заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Згідно зі ст. ст. 7,8,9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до практики ЄСПЛ, суворість передбаченого покарання, врахування тяжкості злочину, ступеню суспільної небезпечності особи та інтересів суспільства є суттєвими елементами при прогнозуванні та оцінці ймовірної майбутньої поведінки особи. Доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Продовження строку тримання під вартою, як підстава для втручання в право особи на свободу, має містити його обґрунтування, доцільність, аналіз ризиків у конкретних обставинах та інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. («W проти Швейцарії», «Тейс проти Румунії» та ін.).

При розгляді цього клопотання, суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення дійсних ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України при наявності обґрунтованої підозри.

Як встановлено судом, ОСОБА_6 офіційно не працевлаштований, не одружений, утриманців не маючий, раніше неодноразово судимий, в тому числі за ст. 185, 186 КК України. Вказане дає підстави вважати, що у випадку не продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, останній може перешкоджати кримінальному провадженню та продовжити вчиняти кримінальні правопорушення. Враховуючи введення на території України правового режиму воєнного стану, з метою переховування від суду та уникнення кримінальної відповідальності у разі визнання винуватим судом, обвинувачений може переховуватися від суду, в тому числі шляхом виїзду за межі області та України. Також судом встановлено наявність ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки останні ще не допитані в судовому засіданні.

Суд зазначає, що застосований до ОСОБА_6 запобіжний захід не виходить за межі розумного строку тривалості, відповідає чинним підставам, меті його застосування та кореспондується із суспільним інтересом, отже, альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати його належну поведінку.

Частиною 4 ст. 183 КПК України передбачено, що суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбаченістаттями 177 та178цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

З огляду на викладене, враховуючи обставини кримінального провадження, суд доходить висновку, що згідно ст. 197 КПК України, дію обраного запобіжного заходу слід продовжити на 60 днів без визначення застави.

На підставі викладеного, керуючись статтями 110, 176-178, 183, 193-194, 197, 314-317, 331, 369- 372, 376, 392-393 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою -задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів до 05 лютого 2023 року включно.

В задоволенні клопотання сторони захисту про зміну застосованого запобіжного заходу на домашній арешт - відмовити.

Призначити кримінальне провадження № 12022041680000627, внесене доЄдиногореєструдосудових розслідувань 20.09.2022, за обвинуваченням: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська за адресою: м. Дніпро, пр. Пушкіна, 77б, на 08.12.2022 о 13.55 го.

Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.

В судове засідання викликати учасників кримінального провадження.

Копію ухвали вручити учасникам кримінального провадження та направити до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)» для виконання.

Згідно ст. 317 КПК України роз`яснити учасникам судового провадження можливість ознайомитися з матеріалами кримінального провадження, якщо вони про це заявлять клопотання.

Ухвала в частині продовження дії запобіжного заходу може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено 09.12.2022.

Суддя ОСОБА_1