Ухвала суду № 107786890, 30.11.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1У Х В А Л А

30 листопада 2022 року м. Київ № 640/1987/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Чудак О.М., за участю секретаря судового засідання Лисун А.А., позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Одуденко В.В., розглянувши в підготовчому судовому засіданні клопотання позивача про поновлення пропущеного процесуального строку та клопотання представника відповідача про залишення без розгляду заяви позивача про уточнення позовних вимог в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

установив:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Офісу Генерального прокурора (Генеральна прокуратура України), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Генеральної прокуратури України від 21.12.2019 №2093ц про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу екстрадиції управління правової допомоги та екстрадиції Департаменту міжнародно-правового співробітництва Генеральної прокуратури України та органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» з 24.12.2019;

- поновити ОСОБА_1 на відповідній посаді в органі прокуратури України з 25.12.2019;

- стягнути з Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора України) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 25.12.2019 по дату винесення судового рішення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.02.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи.

22.04.2021 позивачем подано до суду заяву про уточнення позовних вимог, у якій з посиланням на частину першу статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), висловлено прохання позовну вимогу

«визнати протиправним та скасувати наказ Генеральної прокуратури України від 21.12.2019 №2093ц про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу екстрадиції управління правової допомоги та екстрадиції Департаменту міжнародно-правового співробітництва Генеральної прокуратури України та органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» з 24.12.2019»

прийняти до розгляду як уточнену у наступній редакції:

«визнати протиправним та скасувати рішення Другої кадрової комісії від 06.122019 №14 про неуспішне проходження прокурором ОСОБА_1 атестації, визнати протиправним та скасувати наказ Генеральної прокуратури України від 21.12.2019 №2093ц про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу екстрадиції управління правової допомоги та екстрадиції Департаменту міжнародно-правового співробітництва Генеральної прокуратури України та органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» з 24.12.2019».

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.09.2022 у справі призначено засідання, а в засіданні - протокольною ухвалою від 03.11.2022 вирішено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження із заміною призначеного судового засідання по суті на підготовче.

Представник відповідача проти прийняття заяви заперечувала посилаючись на те, що під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Окрім того, подала письмове клопотання про залишення заяви позивача без розгляду у зв`язку із пропуском строку звернення до суду.

Так, пояснила, що позивача звільнено 21.12.2019, а тому строк на звернення до суду з позовними вимогами про визнання протиправним рішення Другої кадрової комісії від 06.12.2019 №14 про неуспішне проходження ним атестації сплив 21.01.2020. Проте до суду за захистом свої прав із вказаними вимогами ОСОБА_1 звернувся із заявою про уточнення позовних вимог лише 20.04.2021.

У свою чергу ОСОБА_1 , подано клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку, у якому зазначено, що саме у квітні 2021 року він дізнався про порушення своїх прав у зв`язку з наявністю такого рішення кадрової комісії як підстави для прийняття наказу про звільнення. Рішення йому не доводилося, починаючи з грудня 2019 року по квітень 2021 року.

При цьому, наказ про звільнення він отримав під розписку 23.12.2019 у Департаменті кадрової роботи та державної служби Генеральної прокуратури України. На запитання позивача та його колег, чи це всі наявні документи, які мають видавати у зв`язку зі звільненням, відповідь була, що ніяких інших документів видавати немає, а достатньо самого наказу про звільнення. Не вказано номер, дату рішення і у поданому відповідачем відзиві на позовну заяву, що також не закладало підстав для його оскарження.

Отже, визначаючись щодо прийняття заяви позивача про уточнення позовних вимог щодо оскарження рішення Другої кадрової комісії від 06.12.2019 №14, суд виходить з того, що відповідно до частин першої, другої, п`ятої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Частинами третьою та четвертою статті 123 КАС України передбачено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

При цьому суд наголошує, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише поважні причини - обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.

Так, надаючи оцінку наведеним позивачем підставам суд зазначає, що погоджується із встановленою обставиною неотримання ОСОБА_1 рішення Другої кадрової комісії про неуспішне проходження атестації. Разом з тим, виходить з того, що позивач був обізнаний з наявністю самого рішення, та власне тим, що рішення і стало підставою його звільнення з органів прокуратури.

Тобто, в судовому він засіданні підтвердив, що на співбесіді, після поставлених питань та проведеного комісією голосування йому оголошено про прийняте рішення про неуспішне проходження атестації, а в подальшому, він отримав наказ про звільнення з посади начальника відділу екстрадиції управління правової допомоги та екстрадиції Департаменту міжнародно-правового співробітництва Генеральної прокуратури України на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" з 24.12.2019.

Відповідно, позивач, як фаховий правник та особа, яка подала заяву про переведення до Офісу Генерального прокурора й намір пройти атестацію, мав би розуміти положення:

пункту 13 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 19.09.2019 №113-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» згідно якого непроходження відповідного етапу атестації є підставою для ухвалення кадровою комісією рішення про її неуспішне проходження прокурором;

пункту 17 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону та підпунктів 7, 8 розділу І Порядку проходження прокурорами атестації, затвердженого наказом Генерального прокурора від 03.10.2019 №221, якими визначено, що кадрові комісії за результатами атестації прокурора ухвалюють одне із таких рішень: рішення про успішне проходження прокурором атестації або рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.

Тобто, будучи запрошеним на проголошення ухваленого комісією рішення про результати його атестації, розуміючи можливість прийняття комісією лише одного з двох рішень, та власне будучи звільненим з органів прокуратури на підставі рішення комісії, на думку суду, позивач на підставі наведених правових норм повинен був дізнатися про порушення своїх прав ще у 2019 році.

Неотримання рішення Другої кадрової комісії про неуспішне проходження позивачем атестації не стало і перешкодою звернення ОСОБА_1 до суду з вимогою про оскарження наказу Генеральної прокуратури України від 21.12.2019 №2093ц про його звільнення з посади начальника відділу екстрадиції управління правової допомоги та екстрадиції Департаменту міжнародно-правового співробітництва Генеральної прокуратури України та органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» з 24.12.2019.

Тобто, позивач не був позбавлений права на судовий захист.

При цьому, відповідно до пунктів 15-18 Порядку роботи кадрових комісій, затвердженого наказом Генерального прокурора №233 (в редакції станом на час виникнення спірних відносин) після завершення обговорення з прокурором матеріалів атестації та виконаного ним практичного завдання члени комісії без присутності прокурора, з яким проводиться співбесіда, обговорюють її результати, висловлюють пропозиції щодо рішення комісії, а також проводять відкрите голосування щодо рішення комісії стосовно прокурора, який проходить атестацію. Результати голосування вказуються у протоколі засідання.

Залежно від результатів голосування комісія ухвалює рішення про успішне проходження прокурором атестації або про неуспішне проходження прокурором атестації.

Прокурори, які проходять співбесіду, запрошуються комісією на проголошення ухваленого комісією рішення про результати їх атестації.

Результати атестації прокурорів за підсумками проведення співбесіди оприлюднюються на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора).

Тобто, звернувшись з позовом до суду про визнання протиправним та скасування наказу відповідача про звільнення, ОСОБА_1 не подав клопотання про витребування доказів, не надав доказів самостійного звернення до будь-якого суб`єкта щодо отримання документів, в тому числі копії рішення Другої кадрової комісії (до квітня 2021 року), відповідно не надав пояснень щодо наявності будь яких перешкод подати заяву в порядку статті 47 КАС України до цього часу.

За таких обставин, суд зазначає, що сама по собі необізнаність із датою, номером чи мотивацією рішення не свідчить про необізнаність із фактом прийняття кадровою комісією рішення та прийняття конкретного рішення про неуспішне проходження атестації.

Такі доводи не можуть свідчити про наявність об`єктивно непереборних обставин, які, не залежать від волевиявлення позивача, і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідної дії.

Отже, враховуючи викладене у сукупності, суд вважає, що позивачем не наведено причин, які свідчили б про об`єктивну неможливість оскарження рішення кадрової комісії протягом такого тривалого часу - п`ятнадцяти місяців, що свідчить про пропуск встановленого КАС України скороченого строку звернення до суду у справах щодо проходження публічної служби без поважних причин, та як наслідок, наявність підстав для залишення заяви без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись статтями 47, 122, 123, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Підстави пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду про оскарження рішення Другої кадрової комісії від 06.12.2019 №14 визнати неповажними.

Клопотання представника відповідача задовольнити.

Заяву ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог в адміністративній справі за його позовом до Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали складено 09.12.2022.

Суддя О.М. Чудак