Ухвала суду № 107786593, 11.12.2022, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/11060/22

Провадження № 1-кс/204/2476/22

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

49006, м. Дніпро, проспект Пушкіна 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua

_____________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2022 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

слідчого судді Дубіжанської Т.О.

за участю секретаря Єфімової А.О.

за участю прокурора Криворучко Д.

за участю підозрюваного ОСОБА_1

за участю захисника Чаплигіна Д.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Муравлєнковський Тюменської області, російська федерація, громадянина України, маючого середню освіту, не працюючого, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зі слів раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 186 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

10 грудня 2022 року до суду надійшло клопотання слідчого СВ Відділення поліції № 6 Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області Плескачової В.С., погоджене прокурором західної окружної прокуратури м. Дніпра Криворучко Д. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_1 .

В обґрунтування клопотання зазначає, що достовірно знаючипро те,що навсій територіїУкраїни запровадженоправовий режимвоєнного стану, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,08.12.2022приблизно о13годині 10хвилин,знаходячись уприміщенні спеціалізованогомагазину зроздрібної торгівліодягом «House»(дочірнєпідприємство «ЛППУкраїна» акціонерноготовариства «ЛПП»,код ЄДРПОУ32435513),розташованого уторговельно-розважальномукомплексі «Appolo»адресою:м.Дніпро,вул.Титова,буд.36,побачив наприлавках вказаногомагазину товар,що належитьДП «ЛППУкраїна» АТ«ЛПП»,а саме:плащ чоловічийарт.9637O-99X-XLвартістю 1999грн.00коп.та взуттячоловіче арт.2995P-99X-46вартістю 1299грн.00коп.,які вінвизначив якоб`єкт свогозлочинного посягання.Відтак, ОСОБА_1 ,знаходячись втому жмісці,в тойже час,реалізуючи свійраптово сформованийзлочинний умисел,направлений натаємне викраденнячужого майна,діючи самостійно,в умовахвоєнного стануіз корисливихмотивів таособистої зацікавленості,з метоюгрошового збагачення,вважаючи,що йогодії залишаютьсятаємними дляоточуючих,взяв зприлавку магазинуз роздрібноїторгівлі одягом«House»плащ чоловічийарт.9637O-99X-XLвартістю 1999грн.00коп.та взуттячоловіче арт.2995P-99X-46вартістю 1299грн.00коп.,після чоговзув чоловічевзуття,а плащчоловічий ставтримати присобі.Після чого ОСОБА_1 попрямувавв біквиходу зприміщення магазину«House»,тримаючи присобі майно,яке мавнамір викрасти,а самеплащ чоловічийарт.9637O-99X-XLвартістю 1999грн.00коп.та взуттячоловіче арт.2995P-99X-46вартістю 1299грн.00коп.,та діючиумисно,в умовахвоєнного стану,з корисливихмотивів таособистої зацікавленості,з метоюдоведення злочинногонаміру направленогона таємневикрадення чужогомайна докінця,з метоюотримання реальноїможливість розпорядитисьвикраденим майномна власнийрозсуд,зробив спробупокинути місце,де здійснивнезаконне заволодіннямайном,яке належитьДП «ЛППУкраїна» АТ«ЛПП»,однак діїостаннього небули таємними,оскільки булипомічені співробітникамимагазину «House»,які почалипереслідувати ОСОБА_1 ,при цьомувимагаючи зупинитисьта повернутиодяг,яким віннезаконно заволодів.Зрозумівши,що йогодії буливиявлені співробітникаммагазину, ОСОБА_1 продовживсвої дії,направленні навикрадення майна,а самекинув плащчоловічий арт.9637O-99X-XLвартістю 1999грн.00коп.та почавбігти,будучи взутиму взуттячоловіче арт.2995P-99X-46вартістю 1299грн.00коп.у напрямкувиходу зторговельно-розважальногокомплексу «Appolo»,однак,був зупиненийна виходіз ТРКспівробітниками магазину«House»,через щоне отримавреальної можливостірозпорядитись викрадениммайном. Умиснідії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які виразились у закінченому замаху на відкрите викрадення чужого майна (грабежі), вчиненому в умовах воєнного стану, кваліфікуються за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 186 КК України. За вказаним фактом 08.12.2022 року СВВідділення поліції№ 6Дніпровського районногоуправління поліціїГоловного управлінняНаціональної поліціїв Дніпропетровськійобласті булорозпочато досудоверозслідування покримінальному провадженнювнесеному доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза №12022041680000829від 08.12.2022,за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого,ч.2ст.15ч.4ст.186КК України,а саме:у закінченомузамаху відкритомувикраденні чужогомайна (грабежі),вчиненому вумовах воєнногостану.08.12.2022року о21.45годині (датата часфактичного затримання-08.12.2022року 13.15година),за підозроюу вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.2ст.15ч.4ст.186КК України,в порядкуст.208КПК Українизатримано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця смт.Муравлєнковський Тюменськоїобласті,російська федерація,громадянин України,маючий середнюосвіту,не працюючий,офіційно неодружений,без реєстраціїмісця проживання,фактично проживаючийза адресою: АДРЕСА_2 ,зі слівраніше несудимий.09.12.2022року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,в порядкуст.ст.276-278КПК Україниповідомлено пропідозру увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.2ст.15ч.4ст.186КК України.Підозра відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,у вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.2ст.15ч.4ст.186КК Українипідтверджується таобґрунтовується зібранимипід часдосудового розслідуваннядоказами,а саме:Протоколом прийняттязаяви провчинене кримінальнеправопорушення аботаке,що готується;Рапортом;Протоколом допитупотерпілого ОСОБА_2 ;Протоколом оглядумісця подіївід 08.12.2022року;Протоколом оглядумісця подіївід 08.12.2022року;Протоколом допитусвідка ОСОБА_3 ;Протоколом допитусвідка ОСОБА_4 ;Протоколом пред`явленнявпізнання особидля впізнанняза фотознімкамиза участюпредставника потерпілогоМанько М.Ю.;Протоколом пред`явленнявпізнання особидля впізнанняза фотознімкамиза участюсвідка ОСОБА_3 ;Іншими наявнимив матеріалахдоказами,зібраними підчас проведеннядосудового розслідування.Метою затриманняє подальшерозслідування кримінальногопровадження шляхомпідтвердження абозняття підозр,які єпідставою длязатримання.Таким чином,факти,які викликаютьпідозру,не повиннібути такогож рівня,як ті,які необхіднідля обґрунтуванняобвинувального вирокуабо навітьпритягнення довідповідальності,який зможезапобігти зазначеномуризику.У ходідосудового розслідуванняпо вказаномукримінальному провадженнювиникла необхідністьу застосуваннізапобіжного заходувідносно підозрюваногоу виглядітримання підвартою,оскільки єдостатньо підставвважати,що існуютьризики,що підозрюваний ОСОБА_1 може здійснитидії,передбачені п.п.1,3,5ч.1ст.177КПК України,а саме:В ходіпроведення досудовогорозслідування встановлено,що ОСОБА_1 підозрюється увчиненні тяжкогозлочину,санкція якогопередбачає виключнепокарання увигляді позбавленняволі відсеми додесяти років.В органудосудового розслідуванняє достатніпідстави вважати,що,враховуючи тяжкістьвчиненого кримінальногоправопорушення,підозрювана ОСОБА_1 ,який підозрюєтьсяу вчиненнікримінального правопорушення,усвідомлює невідворотністьпокарання завчинене нимкримінальне правопорушення,а томуз метоюуникнення відповідальності,може переховуватисьвід органудосудового розслідуваннята суду.Органом досудовогорозслідування ізврахуванням тогофакту,що підозрюваний ОСОБА_1 ,знає депрацюють свідкикримінального правопорушення,крім цього,коло свідківта очевидцівв даномукримінальному провадженнівстановлюється,а томує всіпідстави вважати,що існуєобґрунтований ризикнезаконного впливуна потерпілогота свідківкримінального правопорушення,з метоюуникнення відповідальностіза вчиненийтяжкий злочиншляхом їхзалякування,умовляння,пропонування неправомірноївигоди.У ходідосудового розслідуваннявстановлено,що підозрюваний ОСОБА_1 ,підозрюється увчиненні тяжкогокримінального правопорушення;крім того,підозрюваний немає офіційногомісця роботи,що свідчитьпро відсутністьзаконного достатньогоджерела доходу,який здатнийзабезпечити достатнійрівень життяпідозрюваного,є всіпідстави вважати,що підозрюваний ОСОБА_1 ,у разізастосування донього більшм`якого запобіжногозаходу ніжтримання підвартою,може вчинитиінші,в томучислі корисливі,кримінальні правопорушення.На підставівикладеного,вважаю,що зурахуванням реальноїнаявності вказанихризиків,з метоюзабезпечення виконанняпідозрюваним покладенихна ньогопроцесуальних обов`язків,можливо лишепри застосуваннідо ньогозапобіжного заходуу виглядітримання підвартою,оскільки ОСОБА_1 не маєпостійного місцяроботи абонавчання,а такожвраховуючи особупідозрюваного,запобігання вищезазначенимризикам шляхомзастосування більшм`яких запобіжнихзаходів єнеможливим.Таким чином,обрання підозрюваномузапобіжного заходуу виглядітримання підвартою,надасть гарантіїдотримання підозрюваним ОСОБА_1 належної процесуальноїповедінки тапокладеного обов`язкуявки якдо слідчогоабо прокуроратак ідо суду.Тому, слідчий звертається до суду з даним клопотанням.

У судовому засіданні прокурор підтримав дане клопотання та просив його задовольнити.

Підозрюваний у судовому засіданні просив обрати відносно нього домашній арешт.

Захисник підозрюваного у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, просив обрати відносно його підзахисного домашній арешт.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані матеріали, якими слідчий, прокурор обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя враховує положення ст. 178 КПК України, зокрема вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, репутацію підозрюваного, його вік, стан здоров`я, наявність постійного місця проживання, роботи.

У ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 186 КК України, і подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст. ст. 183, 184 КПК України.

Відповідно до приписів ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього кодексу.

Так, слідчим у клопотанні та прокурором у судовому засіданні зазначено, що існують ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний ОСОБА_1 з метою уникнення відповідальності за скоєне може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків та потерпілу, а також вчинити нове кримінальне правопорушення. У судовому засіданні було встановлено наявність всіх зазначених ризиків.

Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України,зазначено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Виключною (єдиною)метою застосуваннязапобіжних заходіву кримінальномупровадженні єзабезпечення виконанняпідозрюваним,обвинуваченим покладенихна ньогопроцесуальних обов`язків.Застосування такихзаходів завждипов`язаноіз необхідністюзапобігання ризикам,передбаченим ст.177КПК.Слідчий суддя,суд маєзважати,що слідчий,прокурор немають праваініціювати застосуваннязапобіжного заходуза відсутностідля цьогопідстав,передбачених ст.177КПК.Тому,в разірозгляду відповідногоклопотання,не підкріпленоговизначеними уКПК метоюта підставами,останнє маєбути відхилено.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Мамедов проти Росії» від 01 червня 2006 року, зазначено, що «суди, перевіряючи законність та обґрунтованість запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, незмінно посилались на тяжкість обвинувачень як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявник переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини. Однак Суд неодноразово відзначив, що, хоча суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховуватися від правосуддя чи вчинення нових злочинів, потребу позбавлення когось волі не можна оцінювати з виняткового абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину».

Відповідно до конвенції та практики Європейського суду з прав людини, зокрема у справах «Нечипорук і Йонкало проти України», «Харченко проти України», «Лабіта проти Італії» та «Ігнатов проти України», обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення. Це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може бути підставою для запобіжного заходу у вигляді ув`язнення.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу, враховую вимоги п. 3, 4, 5Конвенції про захист прав людини і основоположних свободта практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Оцінюючи вищевказані обставини, суд також приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

У судовому засідання прокурором було повністю обґрунтовано той факт, що лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе запобігти ризикам, наявність яких встановлена у судовому засіданні, оскільки підозрюваний не має постійного місця проживання, реєстрації, не працює, не має джерела доходу, який здатний забезпечити його життя, не має тісних соціальних зв`язків, а тому інші запобіжні заходи не зможуть запобігти встановленим у судовому засіданні ризикам.

Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , вагомість наявних доказів вчинення ним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, враховуючи його вік, стан здоров`я, відсутність стійких соціальних зв`язків, постійного місця проживання та реєстрації, а також відсутність постійного місця роботи, та враховуючи, що існують ризики, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків, а також вчинити нове кримінальне правопорушення, слідчий суддя дійшов до висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні підозрюваного, оскільки застосування більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбаченихчастиною четвертоюцієї статті.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

З урахуванням цього слідчий суддя вважає, що достатньою сумою застави необхідно визначити 100 000 гривень, що буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 131, 132, 176-178, 182-186, 193-197, 205 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчогопро застосуваннязапобіжного заходуу виглядітримання підвартою відносно ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 186 КК України задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до5лютого 2023року.

Визначити заставу у розмірі 100000(стотисяч) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали у національній грошовій одиниці на депозитний рахунок з наступними реквізитами: отримувач ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, код отримувача (ЄДРПОУ) 26239738, МФО 820172, р/р UA158201720355229002000017442 в ГУДКСУ у м. Київ.

Покласти напідозрюваного ОСОБА_1 у разівнесення заставинаступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до ВП № 6 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватись від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвалу направити до ВП № 6 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її оголошення.

Слідчий суддя Т.О. Дубіжанська