Рішення № 107785140, 06.10.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2021 року м. Київ № 440/1206/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі суддів: головуючого Каракашьяна С.К. , суддів Григоровича П.О., Смолія І.В., при секретарі судового засідання Мині І.І., за участі представника відповідача Лісовенка О.О., позивача Басая М.М. (в режимі відеоконференції) розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу:

за позовом Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Горішньоплавнівської міської ради" до за участі третьої особи Кабінету Міністрів України Міністерства розвитку громад та територій України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

До Окружного адміністративного суду міста Києва передано позов Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Горішньоплавнівської міської ради", в якому позивач просить суд :

«Визнати протиправною бездіяльність Кабінету Міністрів України у зв`язку з порушенням приписів пункту 7 статті 6, пункту 5 Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання та водовідведення за спожиті енергоносії» від 03 листопада 2016 року № 1730-VIII (далі - Закон № 1730- VIII) щодо затвердження Порядку списання неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожиту електроенергію та зобов`язати Кабінет Міністрів України розробити та затвердити Порядок списання неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожиту електроенергію у відповідності до вимог пункту 7 статті 6, пункту 5 Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1730-VIII.

Позовні вимоги мотивовано тим, що, на думку позивача, відповідача вищезазначеними нормами було зобов`язано затвердити порядок списання. При цьому позивач стверджує, що бездіяльність відповідача унеможливлює списання сум пені, інфляційних втрат та штрафу, застосованих до позивача постачальником та стягнутих судовими рішеннями.

Відповідач стверджує про відсутність порушення прав та охоронюваних Законом інтересів позивача .

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами позивач - Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Горішньоплавнівської міської ради" є підприємством централізованого водопостачання та водовідведення.

05.11.2015 р. Господарським судом Полтавської області винесено рішення по справі №917/2044/15 про часткове задоволення позову ПАТ «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО» до Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" про стягнення штрафних санкцій за невиконання договірних зобов`язань: пеня в розмірі 45 353,95 грн., інфляційних втрат в розмірі 974 456,68 грн., та 3% річних 68 704,16 грн., а також витрат на сплату судового збору в розмірі 16 327,72 грн.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 10.03.2016 р. у справі № 917/2654/15, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" в особі Комсомольської філії Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" було задоволено частково та стягнуто Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Горішньоплавнівської міської ради на користь Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" в особі Комсомольської філії Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" 99267,98 грн. пені, 7400,30 грн. 3% річних та 14376,24 грн. інфляційних втрат, 3304,69 грн. судового збору.

Позивач звернувся до Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" з вимогою про списання даної заборгованості на підставі приписів Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії».

Зазначений контрагент відмовив позивачу, стверджуючи про те, що нормами вищезазначеного Закону списання вищезазначених штрафних санкцій та втрат не передбачено.

Вважаючи протиправною бездіяльність Кабінету Міністрів України позивач звернувся до суду.

Розглянувши вимоги позивача, колегія висловлює наступну правову позицію.

Відповідно до преамбули Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії» від 3 листопада 2016 року №1730-VIII ( в редакції, чинній на момент прийняття, далі - Закон 1730), цей Закон визначає комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення.

Згідно з частиною першою статті 6 Закону, реструктуризації підлягає кредиторська заборгованість підприємств централізованого водопостачання, водовідведення за спожиту електричну енергію станом на 1 липня 2016 року для виробництва та надання послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) (без урахування суми неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожиту електричну енергію), не погашена станом на 31 грудня 2016 року, за умови відсутності поточної заборгованості за електричну енергію на дату укладення договору про реструктуризацію заборгованості.

Для досягнення цієї мети Закон передбачає комплекс організаційних та економічних заходів, зокрема, реструктуризацію заборгованості (стаття 6) та списання неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за енергоносії (стаття 7).

За загальним правилом частин першої-третьої статті 6 та частини першої статті 7 Закону застосування механізму реструктуризації заборгованості та списання відповідних нарахувань пов`язується з укладенням між сторонами договору про реструктуризацію заборгованості на 60 місяців і його належним виконанням.

У частині першій статті 6 Закону йдеться про визначення розміру заборгованості, яка підлягає реструктуризації і до якої на момент її визначення не включаються суми неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, у той час як у частині третій статті 6 Закону йдеться про те, що в подальшому на визначену у договорі заборгованість не здійснюються такі нарахування. Стаття 7 Закону стосується списання суми неустойки, інфляційних нарахувань, процентів річних і подальше звільнення від нарахування на реструктуризовану заборгованість, водночас не обмежує дію норми частини першої статті 5 Закону, відповідно до якої заборгованість, яка тільки підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону, однак ще не реструктуризована, визначається без урахування суми неустойки, інфляційних нарахувань, процентів річних.

Також Закон надає кредитору можливість захистити свої права у разі недобросовісної поведінки боржника, який після включення до Реєстру ухиляється від погашення заборгованості.

Тобто норми Закону в сукупності встановлюють засоби для кредитора, які спрямовані на забезпечення виконання обов`язку боржника, якого включено в Реєстр, однак він ухиляється від сплати заборгованості. Кредитор має ініціювати укладення договору про реструктуризацію, а в разі ухилення боржника від його укладення - звернутись до Органу для виключення боржника з Реєстру, після чого кредитор може здійснити нарахування на непогашену суму заборгованості неустойку (штраф, пеню), проценти річних та інфляційні нарахування за весь час існування такої заборгованості.

З огляду на викладене, суд вважає, що за нормою частини першої статті 6 Закону реструктуризації підлягає кредиторська заборгованість підприємств централізованого водопостачання, водовідведення за спожиту електричну енергію станом на 1 липня 2016 року для виробництва та надання послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) (без урахування суми неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожиту електричну енергію), не погашена станом на 31 грудня 2016 року, за умови відсутності поточної заборгованості за електричну енергію на дату укладення договору про реструктуризацію заборгованості, є такою, що підлягає реструктуризації за умови включення такої організації до Реєстру. У випадку погашення цієї заборгованості боржником - учасником процедури врегулювання без укладення договору про реструктуризацію відсутні підстав для стягнення з нього неустойки (штрафу, пені), процентів річних та інфляційних нарахувань, нарахованих на таку заборгованість, що повністю відповідає основній меті Закону.

Отже, суми неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за електричну енергію, нараховані за попередній період не є заборгованістю, яка підлягає реструктуризації за нормами Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії» від 3 листопада 2016 року №1730-VIII.

З огляду на викладене, суд доходить висновків про відсутність порушення прав позивача відповідачем.

Частиною 7 статті 6 вищезазначеного Закону в редакції, яка діяла на момент пред`явлення позову, було визначено, що типовий договір про реструктуризацію заборгованості та порядок списання неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожиту електричну енергію, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно із Законом України від 14.07.2021 р. №1639-IX «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу», який набрав чинності 29.08.2021р. у частині сьомій статті 6 слова "та порядок списання неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість" виключено.

Тобто, з 29.08.21р. відповідач має затверджувати лише типовий договір про реструктуризацію заборгованості за спожиту електричну енергію, а не порядок списання неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожиту електричну енергію.

Зазначене, на думку колегії суддів, унеможливлює задоволення вимог позивача про зобов`язання відповідача вчинити дії, оскільки на момент розгляду справи серед зобов`язань та повноважень відповідача відсутні обов`язки та повноваження на затвердження порядку списання неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожиту електроенергію.

Згідно з частинами першою та третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку відмовою в позові судові витрати розподілу не підлягають, з огляду на викладене та керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Горішньоплавнівської міської ради" відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Повний текст рішення складено 18.10.2021.

Головуючий суддя С.К. Каракашьян

Судді П.О.Григорович

І.В. Смолій