Рішення № 107784864, 09.12.2022, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.12.2022Справа № 910/9473/22

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ю.ЕН.ПІ.Трейдінг» (79035, м. Львів, вул. Зелена, буд. 149-Б)

До Товариства з обмеженою відповідальністю «АШАН УКРАЇНА ГІПЕРМАРКЕТ» (04073, м. Київ, пр-т. Степана Бандери, 15-А)

Про стягнення заборгованості у розмірі 315 582, 56 грн.

Суддя Бондаренко-Легких Г. П.

Без виклику представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ю.ЕН.ПІ.Трейдінг» (надалі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «АШАН УКРАЇНА ГІПЕРМАРКЕТ» (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 315 582, 56 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами 18.03.2019 було укладено Договір поставки №П7124 на виконання умов якого позивач поставив відповідачеві в період з 01.12.2021 по 23.02.2022 товар на загальну суму 242 290, 36 грн та відповідач не сплатив вартість поставленого товару в строки, передбачені договором. У зв`язку з чим, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 315 582, 56 грн, що складається з основного боргу у розмірі 242 290, 36 грн., 42330,41 грн. - пені, 3580,29 грн. - 3% річних, 27381,77 грн. - інфляційних витрат.

22.09.2022 Суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі, в якій вирішив розгляд справи № 910/9473/22 здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

07.10.2022 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Згідно з частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення на нього, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

1. Фактичні обставини, що стали підставою спору (підстави позову).

18.03.2019 між ТОВ «Ю.ЕН.ПІ. ТРЕЙДІНГ» через ТОВ «Ю.ЕН.ПІ. ТРЕЙДІНГ», КИЇВСЬКА ФІЛІЯ ТОВ «Ю.ЕН.ПІ. ТРЕЙДІНГ» та ТОВ «АШАН Україна ГІПЕРМАРКЕТ» укладено договір поставки № П 7124 (наділі - Договір), відповідно до умов якого, постачальник (позивач) зобов`язується за замовленнями покупця (відповідач) здійснити виготовлення або організувати і забезпечити виготовлення товару у третіх осіб, а також здійснити поставку покупцю такого товару на умовах DDP, Україна (Інкотермс-2010 року) за адресою, вказаною в замовленні, під торговельною маркою «Ашан/Auchan» та/або під торговельною маркою «Кожень День», та/або під іншими торговельними марками (знаками для товарів та послуг), якими покупець користується на відповідній правовій підставі, та які будуть зазначатись у технічній специфікації (форма якого наводиться за зразком у додатку № 2 до цього Договору), а покупець зобов`язується своєчасно сплачувати постачальнику вартість виготовлення та постачання товару (п. 1.1. Договору).

Згідно з підпунктом 1.2.4. пункту 1.2. Договору, ціна і якість товару визначені Договором та в Додатках до нього.

Відповідно до пункту 2.1. Договору, найменування та ціна товару встановлюються у Додатку № 1 "Найменування й ціна Товару» Додаток № 1 може бути змінений за згодою сторін.

У відповідності до пункту 2.2. Договору покупець оплачує товар за цінами, зазначеними у Додатку №1, що є чинними на дату розміщення замовлення.

Пунктом 2.3. сторони узгодили, що оплата товару покупцем здійснюється протягом 65 календарних днів з дати прийому товару, але не раніше дати отримання від постачальника належним чином оформленої товарної накладної, але не раніше дати першого четверга, або першого після нього робочого дня (якщо цей четвер припадає на вихідний день), то вищезазначений платіж здійснюється на найближчий четвер, що слідує за ним. Зміна строків оплати, у вищезгаданих випадках, не є порушенням умов Договору з боку покупця. Вимоги зазначеного пункту щодо строку оплати не розповсюджуються та не застосовуються сторонами при проведенні розрахунків за окремі групи товарів, стосовно яких чинним законодавством встановлено інші строки (терміни) для проведення розрахунків. У разі визначення та/або зміни чинним законодавством України строків (термінів) проведення розрахунків за окремі групи товарів, сторони підтверджують свій обов`язок по їх дотриманню.

Згідно з пунктом 2.4. Договору, оплата товару здійснюється шляхом банківського переказу на поточний рахунок постачальника, зазначений у цьому Договорі. Всі розрахунки між постачальником і покупцем здійснюються в національній валюті України - гривні. Вважається, що покупець виконав свої зобов`язання, якщо грошові кошти були списані з рахунку покупця. Якщо такі кошти, з причин, не залежних від покупця, не були зараховані на рахунок постачальника, то штрафні санкції в такому випадку, до покупця не застосовуються.

Пунктами 4.1. та 4.2. Договору передбачено, що постачальник вважається таким, що виконав свої зобов`язання щодо поставки товару, якщо він доставив точно в строк товар покупцеві на умовах і за адресою, що зазначені у цьому Договорі та замовленні, а покупець прийняв товар. Доставка товару здійснюється силами та за рахунок постачальника.

Відповідно до пункту 4.5. Договору, момент приймання товару підтверджується відповідною відміткою покупця в товарній накладній на поставлений товар, що містить дату й час приймання товару. У випадку невідповідності поставленого товару замовленню покупець складає та підписує акт невідповідності.

Так, позивач здійснив поставку товару відповідача:

- 01.12.2021 на суму 9 483, 84 грн, а останній прийняв його, що підтверджується рахунком фактури № КВ3304 від 01.12.2021, Видатковою накладною (надалі - ВН) № КВ3304 від 01.12.2021, Товарно-транспортною накладною (надалі - ТТН) № КВ3304 від 01.12.2021 (завірені копії, яких знаходяться в матеріалах справи);

- 01.12.2021 на суму 14 508, 00 грн, а останній прийняв його, що підтверджується рахунком фактури № КВ3305 від 01.12.2021, ВН № КВ3305від 01.12.2021, ТТН № КВ3305 від 01.12.2021 (завірені копії, яких знаходяться в матеріалах справи);

- 15.12.2021 на суму 9 152, 35 грн, а останній прийняв його, що підтверджується рахунком фактури № КВ3514 від 15.12.2021, ВН № КВ3514 від 15.12.2021, ТТН № КВ3514 від 15.12.2021 (завірені копії, яких знаходяться в матеріалах справи);

- 15.12.2021 на суму 10 961, 28 грн, а останній прийняв його, що підтверджується рахунком фактури № КВ3515 від 15.12.2021, ВН № КВ3515 від 15.12.2021, ТТН № КВ3515 від 15.12.2021 (завірені копії, яких знаходяться в матеріалах справи);

- 15.12.2021 на суму 23 076, 00 грн, а останній прийняв його, що підтверджується рахунком фактури № КВ3516 від 15.12.2021, ВН № КВ3516 від 15.12.2021, ТТН № КВ3516 від 15.12.2021 (завірені копії, яких знаходяться в матеріалах справи);

- 29.12.2021 на суму 7 882, 56 грн, а останній прийняв його, що підтверджується рахунком фактури № КВ3710 від 29.12.2021, ВН № КВ3710 від 29.12.2021, ТТН № КВ3710 від 29.12.2021 (завірені копії, яких знаходяться в матеріалах справи);

- 29.12.2021 на суму 9 152, 35 грн, а останній прийняв його, що підтверджується рахунком фактури № КВ3711 від 29.12.2021, ВН № КВ3711 від 29.12.2021, ТТН № КВ3711 від 29.12.2021 (завірені копії, яких знаходяться в матеріалах справи);

- 29.12.2021 на суму 21 096, 00 грн, а останній прийняв його, що підтверджується рахунком фактури № КВ3712 від 29.12.2021, ВН № КВ3712 від 29.12.2021, ТТН № КВ3712 від 29.12.2021 (завірені копії, яких знаходяться в матеріалах справи);

- 12.01.2022 на суму 44 820, 00 грн, а останній прийняв його, що підтверджується рахунком фактури № КВ0071 від 12.01.2022, ВН № КВ0071 від 12.01.2022, ТТН № КВ0071 від 12.01.2022 (завірені копії, яких знаходяться в матеріалах справи);

- 12.01.2022 на суму 10 499, 04 грн, а останній прийняв його, що підтверджується рахунком фактури № КВ0072 від 12.01.2022, ВН № КВ0072 від 12.01.2022, ТТН № КВ0072 від 12.01.2022 (завірені копії, яких знаходяться в матеріалах справи);

- 26.01.2022 на суму 7 081, 92 грн, а останній прийняв його, що підтверджується рахунком фактури № КВ0226 від 26.01.2022, ВН № КВ0226 від 26.01.2022, ТТН № КВ0226 від 26.01.2022 (завірені копії, яких знаходяться в матеріалах справи);

- 26.01.2022 на суму 17 460, 00 грн, а останній прийняв його, що підтверджується рахунком фактури № КВ0227 від 26.01.2022, ВН № КВ0227 від 26.01.2022, ТТН № КВ0227 від 26.01.2022 (завірені копії, яких знаходяться в матеріалах справи);

- 09.02.2022 на суму 12 528, 00 грн, а останній прийняв його, що підтверджується рахунком фактури № КВ0343 від 09.02.2022, ВН № КВ0343 від 09.02.2022, ТТН № КВ0343 від 09.02.2022 (завірені копії, яких знаходяться в матеріалах справи);

- 09.02.2022 на суму 9 152, 35 грн, а останній прийняв його, що підтверджується рахунком фактури № КВ0344 від 09.02.2022, ВН № КВ0344 від 09.02.2022, ТТН № КВ0344 від 09.02.2022 (завірені копії, яких знаходяться в матеріалах справи);

- 09.02.2022 на суму 4 680, 00 грн, а останній прийняв його, що підтверджується рахунком фактури № КВ0345 від 09.02.2022, ВН № КВ0345 від 09.02.2022, ТТН № КВ0345 від 09.02.2022 (завірені копії, яких знаходяться в матеріалах справи);

- 23.02.2022 на суму 14 184, 00 грн, а останній прийняв його, що підтверджується рахунком фактури № КВ0504 від 23.02.2022, ВН № КВ0504 від 23.02.2022, ТТН № КВ0504 від 23.02.2022 (завірені копії, яких знаходяться в матеріалах справи);

- 23.02.2022 на суму 9 152, 35 грн, а останній прийняв його, що підтверджується рахунком фактури № КВ0505 від 23.02.2022, ВН № КВ0505 від 23.02.2022, ТТН № КВ0505 від 23.02.2022 (завірені копії, яких знаходяться в матеріалах справи);

- 23.02.2022 на суму 7 420, 32 грн, а останній прийняв його, що підтверджується рахунком фактури № КВ0506 від 23.02.2022, ВН № КВ0506 від 23.02.2022, ТТН № КВ0506 від 23.02.2022 (завірені копії, яких знаходяться в матеріалах справи);

Отже позивач поставив відповідачу з 01.12.2021 по 23.02.2022 товар на загальну суму 242 290, 36 грн, а останній всупереч вимогам пункту 2.3. Договору не оплатив його у визначені договором строки.

Згідно з пунктом 7.7. Договору сторона, винна у невиконанні (неналежному виконанні) своїх обов`язків за Договором або у наданні завідомо неправдивої інформації іншій стороні, відшкодовує останній всі документально підтверджені спричинені збитки, включаючи штрафні санкції, сплачені цією стороною на користь третіх осіб.

У відповідності до пункту 7.10. Договору, за недотримання строків оплати покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення.

Розділом 11 Договору сторони погодили, що будь-які та усі спори, що виникають з/або пов`язані з виконанням цього Договору підлягають вирішенню шляхом переговорів між сторонами (п.11.1.). Якщо відповідний спір неможливо вирішити шляхом переговорів, він підлягає вирішенню в судовому порядку за встановленою підвідомчістю та підсудністю такого спору відповідно до чинного законодавства України (п.11.2.).

Таким чином, за твердженням позивача у відповідача перед позивачем наявна заборгованість в розмірі 242 290, 36 грн.

II. Предмет та підстави позову.

Предметом позову у даній справі є вимоги позивача про стягнення з відповідача грошових коштів у розмір 242 290, 36 грн заборгованості за поставлений товар та 73 292, 20 грн штрафних санкцій (пеня, 3% річних, інфляційних втрат).

Юридичними підставами позову є статті 692, 712, 714 Цивільного кодексу України, статті 265, 275, 276 Господарського кодексу України.

Фактичними підставами позову є неналежне виконання відповідачем умов Договору поставки № П 7124 від 18.03.2019.

III. Доводи позивача щодо суті позовних вимог.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав взятих на себе зобов`язань встановлених Договором № П 7124 від 18.03.2019 в частині оплати за поставлений позивачем на об`єкт відповідача товару за ТТН №КВ3304 від 01.12.2021, №КВ3305 від 01.12.2021, №КВ3514 від 15.12.2021, №КВ3515 від 15.12.2021, №КВ3516 від 15.12.2021, №КВ710 від 29.12.2021, №КВ711 від 29.12.2021, №КВ712 від 29.12.2021, №КВ0071 від 12.01.2022, №КВ0072 від 12.01.2022, №КВ0226 від 26.01.2022, №КВ0227 від 26.01.2022, №КВ0343 від 09.02.2022, №КВ0344 від 09.02.2022, №КВ0345 від 09.02.2022, №КВ0504 від 23.02.2022, №КВ0505 від 23.02.2022, №КВ0506 від 23.02.2022 в загальному розмірі 242 290, 36 грн.

У зв`язку з викладеним позивач просить стягнути з відповідача 315 582, 56 грн (242 290, 36 грн основного боргу, 42 330, 14 грн пені, 3 580, 29 грн 3% річних, 27 381, 77 грн інфляційних нарахувань).

IV. Заперечення відповідача у справі.

Відповідач, заперечуючи щодо розміру позовних вимог, у відзиві до позовної заяви зазначив, що позивачем не враховано платіж, який суттєво зменшує заборгованість відповідача перед позивачем та повідомляє, що відповідачем 29.09.2022 було сплачено позивачу борг в розмірі 242 290, 36 грн на підтвердження чого надає платіжне доручення №622760 від 29.09.2022 на суму 242 290, 36 грн.

З огляду на зазначене відповідач просить позовні вимоги позивача задовольнити частково, з врахуванням факту сплати позивачу суми основного боргу.

V. Оцінка доказів судом та висновки суду.

З урахуванням предмету позовних вимог, їх юридичних та фактичних підстав, суд визначає, що перелік обставин, які є предметом доказування у справі, становлять обставини, від яких залежить відповідь на такі ключові питання:

- чи підтверджений факт укладання між сторонами договору поставки та на яких умовах;

- чи підтверджений факт поставки позивачем товару відповідачу з 01.12.2021 по 23.02.2022 на загальну суму 242 290, 36 грн;

- чи були порушені відповідачем обов`язки по оплаті за поставлений товар за Договором?

- чи підтверджений факт прострочення відповідачем договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати товару за період з 01.12.2021 по 23.02.2022;

- чи підлягають позовні вимоги задоволенню та в якій частині;

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

(1) Щодо стягнення суми основного боргу.

Договір, укладений між сторонами, є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України та § 1 Глави 30 Господарського кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно статтей 173, 174, 175 Господарського кодексу України, статтей 11, 202, 509, 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

В частині 1 статті 265 Господарського кодексу України зазначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 6 статті 265 Господарського кодексу України внормовано, що до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до частини 2, 3 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Згідно з частини 1 статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 691 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - зі ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно частини 1 та частини 2 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Як підтверджено матеріалами справи, 18.03.2019 сторони уклали Договір поставки № П7124 відповідно до умов якого, постачальник (позивач) зобов`язується за замовленнями покупця (відповідач) здійснити виготовлення або організувати і забезпечити виготовлення товару у третіх осіб, а також здійснити поставку покупцю такого товару на умовах DDP, Україна (Інкотермс-2010 року) за адресою, вказаною в замовленні, під торговельною маркою «Ашан/Auchan» та/або під торговельною маркою «Кожень День», та/або під іншими торговельними марками (знаками для товарів та послуг), якими покупець користується на відповідній правовій підставі, та які будуть зазначатись у технічній специфікації (форма якого наводиться за зразком у додатку № 2 до цього Договору), а покупець зобов`язується своєчасно сплачувати постачальнику вартість виготовлення та постачання товару.

Згідно наявних в матеріалах справи рахунків фактури, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, позивач поставив відповідачеві впродовж грудня 2021 - лютий 2022 товар на загальну суму 242 290, 36 грн.

Відповідно до пункту 2.3. Договору оплата товару покупцем здійснюється протягом 65 календарних днів з дати прийому товару.

Відповідно до пункту 4.1. Договору постачальник вважається таким, що виконав свої зобов`язання щодо поставки товару, якщо він доставив точно в строк товар покупцеві на умовах і за адресою, що зазначені у цьому Договорі та замовленні, а покупець прийняв товар.

Відповідно до пункту 4.5. Договору, момент приймання товару підтверджується відповідною відміткою покупця в товарній накладній на поставлений товар, що містить дату й час приймання товару.

Так, відповідач зобов`язаний був здійснити оплату за поставлений товар позивачу:

- за поставки від 01.12.2021 до 04.02.2022 включно;

- за поставки від 15.12.2021 до 18.02.2022 включно;

- за поставки від 29.12.2021 до 04.03.2022 включно;

- за поставки від 12.01.2022 до 18.03.2022 включно;

- за поставки від 26.01.2022 до 01.04.2022 включно;

- за поставки від 09.02.2022 до 15.04.2022 включно;

- за поставки від 23.02.2022 до 29.04.2022 включно.

Проте відповідач в обумовлені терміни в пункті 2.3. Договору не здійснив оплату позивачу за поставлений товар в загальному розмірі 242 290, 36 грн, що в свою чергу і спонукало позивача 20.09.2022 звернутися до суду з позовною заявою.

В відзиві на позовну заяву, який надійшов до суду 07.10.2022 відповідач не погоджувався із заявленими позивачем розміром позовних вимог про стягнення, оскільки 29.09.2022 (після звернення позивача до суду та після відкриття провадження у справі 22.09.2022) відповідач здійснив оплату основного боргу в розмірі 242 290, 36 грн на підтвердження чого надав платіжне доручення № 622760 від 29.09.2022, з якого вбачається, що відповідач здійснив оплату на рахунок ТОВ «Ю.ЕН.ПІ.ТРЕЙДІНГ», КИЇВСЬКА ФІЛІЯ, в призначенні платежу наявні номера видаткових накладних, але не всіх щодо яких заявлені позовні вимоги, проте загальна сума відповідає сумі основного боргу.

Від позивача в свою чергу, заперечень з приводу даного питання не надходило.

Тому, суд дійшов до висновку, що відповідач оплатив позивачу поставлений товар у період з грудня 2021 по лютий 2022 в загальному розмірі 242 290, 36 грн.

В силу приписів пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо, відсутній предмет спору.

Таким чином, враховуючи те, що відповідач 29.09.2022 здійснив оплату за поставлений позивачем товар, суд дійшов до висновку закрити провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 242 290, 36 грн, у зв`язку з відсутністю предмета спору на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

(2) Щодо стягнення пені.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню в загальному розмірі 42 330, 14 грн.

За змістом з частини 2 статті 217 Господарського кодексу України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частини 1 статті 230 Господарського кодексу України).

За приписами частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

В пункті 7.10. Договору зазначено, що за недотримання строків оплати покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення.

Позивач надав розрахунок пені, перевіривши який, суд зазначає, що він частково є не вірним.

Так позивач, розраховує пеню:

- за накладними від 01.12.2021 з 05.02.2022 по 15.09.2022;

- за накладними від 15.12.2021 з 19.02.2022 по 15.09.2022;

- за накладними від 29.12.2022 з 05.03.2022 по 14.09.2022.

Проте, в даних розрахунках, позивач не врахував приписів частини 6 статті 232 Господарського кодексу України в якому зазначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

При дослідженні договору №П7124 від 18.03.2019 судом не знайдено пункту умови, що сторони узгодили не застосовувати до правовідносин з приводу нарахування пені за договором №П7124 від 18.03.2019 положення частини 6 статті 232 Господарського кодексу України. Також, законом не встановлено, що до правовідносин, які виникають за договором поставки не застосовуються вище зазначені положення Господарського кодексу України.

Таким чином, суд здійснив перерахунок пені за накладними від 01.12.2021, 15.12.2021 та 29.12.2021 з врахуванням частини 6 статті 232 Господарського кодексу України.

Отже, за накладними від 01.12.2021 за період прострочення з 05.02.2022 по 04.08.2022 підлягає стягненню 3 621, 79 грн. За накладними від 15.12.2021 за період прострочення з 19.02.2022 по 18.08.2022 підлягає стягненню 7 016, 84 грн. За накладними від 29.12.2021 за період прострочення з 05.03.2022 по 04.09.2022 підлягає стягненню 6 790, 44 грн.

За накладними від 12.01.2022, 26.01.2022, 09.02.2022, 23.02.2022 позивач здійснив вірний розрахунок.

З огляду на вище зазначене з відповідача підлягає стягненню пеня в загальному розмірі 41 535, 16 грн.

(3) Щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат.

Окрім цього позивач також просить стягнути з відповідача 3% річних в загальному розмірі 3 580, 29 грн та інфляційних нарахувань в загальному розмірі 27 381, 77 грн.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних, суд зазначає, що розрахунок за накладними від 01.12.2021 є не вірним та здійснивши перерахунок сума 3% річних за накладними від 01.12.2021 становить 439, 74 грн (позивач розраховує 384, 53 грн).

Перевіривши розрахунок інфляційних нарахувань, суд зазначає, що вони є не вірними, суд зробивши перерахунок зазначає наступне: 1) за накладними від 01.12.2021 сума інфляційних втрат становить 4 318, 30 грн (позивач розраховує 3 569, 29 грн); 2) за накладними від 15.12.2021 сума інфляційних втрат становить 6 971, 14 грн (позивач розраховує 6 425, 37 грн); 3) за накладними від 29.12.2021 сума інфляційних втрат становить 6 154, 62 грн (позивач розраховує 5 672, 78 грн); 4) за накладними від 12.01.2022 сума інфляційних втрат становить 6 162, 26 грн (позивач розраховує 5 493, 32 грн); 5) за накладними від 26.01.2022 сума інфляційних втрат становить 2 733, 84 грн (позивач розраховує 2 437, 08 грн); 6) за накладними від 09.02.2022 сума інфляційних втрат становить 2 055, 52 грн (позивач розраховує 1 746, 34 грн); 7) за накладними від 24.02.2022 сума інфляційних втрат становить 2 398, 33 грн (позивач розраховує 2 037, 57 грн).

Проте, оскільки вище наведений розрахунок 3% річних та інфляційних втрат носить характер збільшення позовних вимог, а суд у відповідності до частини 2 статті 237 Господарського процесуального кодексу України не може виходити у рішення за межі позовних вимог, суд задовольняє вимоги позивача щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат в межах розрахованих позивачем сум, тобто 3 580, 29 грн 3% річних та 27 381, 77 грн інфляційних втрат.

VІ.Розподіл судових витрат.

Щодо судових витрат позивача, суд зазначає, що в позовній заяві при зазначенні попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат позивач повідомляє суд про те, що ним понесено витрати в зв`язку з розглядом справи у розмірі 10 000, 00 грн без конкретизації даних витрат. В прохальній частині позовної заяви, позивач просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу та сплачений судовий збір.

Сплачений судовий збір в даній справі становить 4 733, 74 грн.

Проте, позивач до позовної заяви, також надав розрахунок витрат на професійну правничу допомогу, згідно якого витрати на правничу допомогу становлять 15 000, 00 грн.

(1) Щодо судового збору.

Пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України внормовано, що судовий збір покладається, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України внормовано, що судовий збір покладається, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги позивача задоволені частково на суму 72 497, 93 грн та те, що судом закрито провадження на суму 242 290, 36 грн, суд зазначає наступне.

Сума сплаченого судового збору в частині закритого провадження (3 634, 04 грн) за клопотанням позивача може бути повернена останньому.

Іншу частину судового збору суд розподіляє між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, суд покладає на відповідача 1 087, 78 грн судового збору.

(2) Щодо витрат на професійну правничу допомогу.

В якості доказів здійснення витрат на послуги адвоката у даній справі у розмірі 15 000, 00 грн представником позивача долучено до матеріалів справи копію договору про надання правової допомоги № 18/31 від 29.12.2018, копію доручення № 1/2022 від 14.09.2022 до договору про надання правової допомоги № 18/31 від 29.12.2018 та розрахунок витрат на професійну правничу допомогу на виконання договору про надання правової допомоги № 18/31 від 29.12.2018.

Згідно з частиною 2 - 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4).

Згідно частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюються судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Дослідивши подані докази щодо стягнення з відповідача на користь позивача 15 000, 00 грн за професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Пунктом 3.2. договору про надання правової допомоги № 18/31 від 29.12.2018 сторони узгодили, що за надання правової допомоги за цим договором (в частині надання інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, здійснення правового супроводу діяльності замовника, складання документів правового характеру) клієнт зобов`язується виплачувати об`єднанню гонорар у розмірі 15 000, 00 грн без урахування податку на додану вартість та єдиного податку, на місяць в строк не пізніше 5 (п`ятого) числа наступного місяця, що йде за місяцем у якому надавалася правова допомога.

Отже, виходячи з умов договору про надання правової допомоги, витрати на правову допомогу мали бути сплачені позивачем до 05.10.2022. Проте, позивачем на дату прийняття рішення по справі не надано доказів здійснення оплати адвокату суми, що обумовлена договором у строк передбачений пунктом 3.2. договору про надання правової допомоги № 18/31 від 29.12.2018.

Крім того, суд зазначає, що при розрахунку витрат на правову допомогу адвокатом було включено складання процесуальних документів та представництво в суді першої інстанції складає 6000,00 грн., що є відмінним від таких витрат як підготовка позову - 6000,00 грн. та збір доказів для підготовки та подання позову - 3000, 00 грн., однак дана справа розглядалась в спрощеному провадженні без виклику сторін, і ніяких процесуальних документів, крім позову позивачем не подавалось.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами як оплати за надані послуги адвокату в сумі 15 000, 00 грн., так і не доведено обґрунтованості розміру вказаних послуг та факту надання включених до розрахунку послуг.

Керуючись статтями 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 242 290, 36 грн - закрити.

2. Інші позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ю.ЕН.ПІ.Трейдінг» до Товариства з обмеженою відповідальністю «АШАН УКРАЇНА ГІПЕРМАРКЕТ» про стягнення пені, 3 % річних та інфляційних витрат задовольнити частково.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АШАН УКРАЇНА ГІПЕРМАРКЕТ» (04073, м. Київ, пр-т. Степана Бандери, 15-А; ідентифікаційний код: 35442481) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Ю.ЕН.ПІ.Трейдінг» (79035, м. Львів, вул. Зелена, буд. 149-Б; ідентифікаційний код: 42601935) пеню у розмірі 41 535, (сорок одна тисяча п`ятсот тридцять п`ять) грн 16 коп., 3% річних у розмірі 3 580 (три тисячі п`ятсот вісімдесят) грн 29 коп., інфляційних втрат у розмірі 27 381 (двадцять сім тисяч триста вісімдесят одна) грн 77 коп. та судовий збір у розмірі 1 087 (одна тисяча вісімдесят сім) грн 78 коп.

4. Відмовити в задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені в загальному розмірі 794, 98 грн.

5. Витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000, 00 грн покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Ю.ЕН.ПІ.Трейдінг».

6. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Г.П. Бондаренко - Легких