Рішення № 107781316, 28.11.2022, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

28 листопада 2022 р. Справа № 120/8450/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Мультян М.Б.,

за участю:

секретаря судового засідання: Компанієць Р.Р.

позивача: ОСОБА_1

представника позивача: Поворознюка Б.М.

представників відповідача: Горбачук К.Я., Стеценко А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в режимі відеоконференції адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Війтівецької сільської ради Хмільницького району Вінницької області про зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2020 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Війтівецької сільської ради Хмільницького району Вінницької області про зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що на підставі рішення 1 сесії 8 скликання Війтівецької сільської ради Хмільницького району Вінницької області від 25.11.2020 за № 16 та розпорядження сільського голови Ядвіжиної С.З. від 25.11.2020 за 57/07-03 «Про звільнення ОСОБА_1 » позивача звільнено з посади виконуючого обов`язки старости Качанівського старостинського округу з 25.11.2020 у зв`язку із закінченням строку повноважень виконавчого комітету сільської ради, ч. 1 ст. 51 Закону України «Про місцеве самоврядування». В зв`язку з звільненням з займаної посади, позивач 07.12.2020 звернувся до Війтівецької сільської ради з заявою, в якій просив надати йому попередню роботу (посаду), яку він обіймав до обрання його сільським головою, а за її відсутності надати іншу рівноцінну роботу (посаду). Окрім того, на період його працевлаштування позивач просив відповідача нарахувати та виплатити йому середню заробітну плату, яку він одержував на посаді виконуючого обов`язки старости Качанівського старостинського округу. Разом з тим, всупереч нормам чинного законодавства, відповідач не вчинив дій щодо поновлення ОСОБА_1 на попередній посаді, або, за його згодою, на іншому підприємстві, в установі, організації, а також не забезпечив виплату середнього заробітку на період його працевлаштування.

Враховуючи вищевикладене, позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив суд:

- зобов`язати Війтівецьку сільську раду Хмільницького району Вінницької області надати йому попередню роботу (посаду), яку він обіймав до обрання в 2010 році Качанівським сільським головою Хмільницького району Вінницької області, а за її відсутності - іншу рівноцінну роботу (посаду) у Війтівецькій сільській раді Хмільницького району Вінницької області, або, за його згодою, на іншому підприємстві, в установі, організації;

- зобов`язати Війтівецьку сільську раду Хмільницького району Вінницької області у період з 26.11.2020 до його працевлаштування, але не більше шести місяців, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 із місцевого бюджету середню заробітну плату, яку він одержував на посаді виконуючого обов`язки старости Качанівського старостинського округу.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 15.02.2021 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 15 лютого 2020 року - без змін.

Постановою Верховного Суду від 01.09.2022 скасовано рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 15.02.2021 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2021, а справу направлено на новий розгляд до Вінницького окружного адміністративного суду.

Як слідує з висновків Верховного Суду, судами першої та апеляційної інстанції не було з`ясовано, чи існувала у Війтівецькій сільській раді Хмільницького району Вінницької області посада, яку позивач обіймав до обрання його головою сільської ради, тобто спеціаліста землевпорядника, а також чи пропонувалась вона позивачу (у разі існування).

13.09.2022 адміністративна справа №120/8450/20-а надійшла до Вінницького окружного адміністративного суду.

Ухвалою від 19.09.2022 прийнято до свого провадження адміністративну справу 120/8450/20-а за позовом ОСОБА_1 до Війтівецької сільської ради Хмільницького району про зобов`язання вчинити дії, визначено, що розгляд справи здійснюватиметься за правилами загального позовного провадження. Крім того, даною ухвалою запропоновано сторонам подати узагальнюючі письмові пояснення по суті спору, в тому числі з урахуванням висновків суду касаційної інстанції за результатами касаційного перегляду справи та витребувано у Війтівецької сільської ради Хмільницького району матеріали:

- чи існувала у Війтівецькій сільській раді Хмільницького району Вінницької області на момент звільнення ОСОБА_1 посада, яку він обіймав до обрання у 2010 році головою сільської ради;

- чи пропонувалась Війтівецької сільської ради Хмільницького району ця посада (у разі її існування на момент звільнення) ОСОБА_1 ;

- чи пропонувалась Війтівецькою сільською радою Хмільницького району інша рівноцінна робота (посада) ОСОБА_1 на тому самому або, за згодою позивача, на іншому підприємстві, в установі, організації у разі відсутності посади, яку він обіймав до обрання головою.

26.10.2022 представником Війтівецької сільської ради Хмільницького району Вінницької області подано відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що звільнення ОСОБА_1 відбулося із дотриманням органом місцевого самоврядування законів України. Так, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення виборчого законодавства» від 16.07.2020 року 805-1X пункт 4 статті 54 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», яким передбачалось, що на старост поширюються гарантії діяльності депутатів місцевих рад, передбачені Законом України «Про статус депутаті місцевих рай» вилучено. Тому, посилання ОСОБА_1 на те, що відповідно ч. 5 ст. 12 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» на сільського голову поширюються повноваження та гарантії депутатів рад, передбачені Законом про статус депутатів рад є безпідставними та такими, що не відповідають вищевказаним приписам чинного законодавства України.

Відповідач зазначає, що ОСОБА_1 на момент звільнення 25 листопада 2020 року в силу дії приписів Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення виборчого законодавства» від 16.07.2020 року №805-1Х не мав статусу ні сільського голови, ні депутата сільської ради, відповідно на нього не могли поширюватися вимоги ст. 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» та ст. 118 КЗпП України, тому надання йому попередньої чи рівнозначної роботи (посади) не є обов`язком Війтівецької сільської ради.

Крім того, відповідач зазначає, що дипломом НОМЕР_1 від 24.12.2004, виданим Верхівським сільськогосподарським технікумом Вінницького державного аграрного університету посвідчено, що ОСОБА_1 отримав освіту молодшого спеціаліста за спеціальністю «Землевпорядкування» і здобув кваліфікацію техніка - землевпорядника. Поряд із цим, посади, які передбачені штатним розписом органу місцевого самоврядування і могли б відповідати спеціальності ОСОБА_1 містять вимоги до наявності у посадовця обов`язкової вищої освіти не нижче ступеня бакалавра.

16.11.2022 на виконання вимог ухвали суду від 19.09.2022 відповідачем надано витребувану інформацію, відповідно якої, повідомлено суд, що на момент звільнення ОСОБА_2 , а саме 25.11.2020, посада, яку він обіймав до обрання його головою сільської ради у 2010 році, була відсутня, що підтверджується рішенням 50 сесії Жданівської сільської ради сьомого скликання від 29.05.2020 №897 «Про внесення змін в структуру виконавчих органів та штатну чисельність працівників Жданівської сільської ради, затверджену рішенням 1 сесії сільської ради 1 скликання від 11.01.2017 «Про утворення та затвердження структури та апарату Виконавчого органу Жданівської сільської ради ОТГ Хмільницького району Вінницької області» (із змінами). Отже, ОСОБА_3 при звільненні не могла пропонуватись посада, яку він обіймав до обрання його головою сільської ради у 2010 році, через те, що вона не існувала. Інша посада в органі місцевого самоврядування, рівноцінна тій, яку ОСОБА_1 обіймав до обрання його головою сільської ради у 2010 році, на момент звільнення його, а саме 25.11.2020, не існувала.

Ухвалою суду від 16.11.2022 закрито підготовче підготовче та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні 28.11.2022 позивач та його представник позовні вимоги підтримали з підстав наведених у позовній заяві, а також усних пояснень наданих під час судового розгляду справи.

Представники відповідача в судовому засіданні щодо заявлених позовних вимог заперечили, просили в задоволені позову відмовити покликаючись на мотиви наведені у відзиві на позовну заяву від 26.10.2022 та у поясненнях від 16.11.2022, а також в усних поясненнях наданих по суті заявлених позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив наступні обставини.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 , згідно розпорядження сільського голови Качанівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області від 16.06.2006 ОСОБА_1 призначений на посаду спеціаліста землевпорядника Качанівської сіліської ради за результатами конкурсу.

В 2010 році ОСОБА_1 обрано Качанівським сільським головою та згідно з рішенням 1 сесії 6 скликання Качанівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області від 22.11.2010 позивач приступив до виконання обов`язків сільського голови.

В 2015 році на чергових виборах позивача повторно обрано Качанівським сільським головою та рішенням 1 першої сесії 7 скликання від 05.11.2015 ви знано його повноваження.

Рішенням № 167 Жданівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області 9 сесії 7 скликання від 22.09.2016 «Про добровільне об`єднання територіальних громад» на підставі статей 2, 4, 6, 7 Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад» вирішено об`єднатися з територіальними громадами сіл Війтівці, Дібрівка, Ольгине Жданівської сільської ради та сіл Качанівка, Семки Качанівської сільської ради в Жданівську сільську об`єднану територіальну громаду з центром у селі Війтівці Хмільницького району Вінницької області.

Також, 29.12.2016 відбулась перша сесія першого скликання Жданівської сільської ради ОТГ Хмільницького району Вінницької області. Внаслідок чого, у відповідності до приписів ч. 2 ст. 8 Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад», 29.12.2016 припинились його повноваження як голови Качанівського сільського голови з одночасним покладенням на нього обов`язків старости сіл Качанівки та Семки Хмільницького району Вінницької області, оскільки до об`єднання територіальних громад він здійснював повноваження Качанівського сільського голови.

Рішенням 6 сесії Жданівської сільської ради 1 скликання від 30.05.2017 № 110 назву Жданівська сільська рада ОТГ змінено на Жданівська сільська рада.

Рішенням 40 сесії 7 скликання Жданівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області від 24.06.2019 за № 594 позивача з посади виконуючого обов`язки старости у села Качанівка та Семки переведено на посаду виконуючого обов`язки старости Качанівського старостинського округу.

Рішенням 51 сесії 7 скликання Жданівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області від 01.07.2020 року №912 Жданівську сільську раду Хмільницького району Вінницької області перейменовано у Війтівецьку сільську раду Хмільницького району Вінницької області.

На підставі рішення 1 сесії 8 скликання Війтівецької сільської ради Хмільницького району Вінницької області від 25.11.2020 за № 16 та розпорядження сільського голови Ядвіжиної С.З. від 25.11.2020 за № 57/07-03 «Про звільнення ОСОБА_1 » позивача звільнено з посади виконуючого обов`язки старости Качанівського старостинського округу з 25.11.2020 у зв`язку із закінченням строку повноважень виконавчого комітету сільської ради, ч. 1 ст. 51 Закону України «Про місцеве самоврядування».

В зв`язку з звільненням з займаної посади, позивач 07.12.2020 звернувся до Війтівецької сільської ради з заявою, в якій просив надати йому попередню роботу (посаду), яку він обіймав до обрання його сільським головою, а за її відсутності надати іншу рівноцінну роботу (посаду). Окрім того, на період його працевлаштування позивач просив відповідача нарахувати та виплатити йому середню заробітну плату, яку він одержував на посаді виконуючого обов`язки старости Качанівського старостинського округу.

Разом з тим, відповідач не вчинив дій щодо поновлення ОСОБА_1 на попередній посаді, або, за його згодою, на іншому підприємстві, в установі, організації, а також не забезпечив виплату середнього заробітку на період його працевлаштування.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного їх правового регулювання.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом статті 140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Правові, організаційні, матеріальні та соціальні умови реалізації громадянами України права на службу в органах місцевого самоврядування, загальні засади діяльності посадових осіб місцевого самоврядування, їх правовий статус, порядок та правові гарантії перебування на службі в органах місцевого самоврядування врегульовані Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.

Частина п`ята статті 12 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», зміст якої не зазнавав змін з моменту обрання позивача сільським головую у 2010 році, передбачає, що на сільських, селищних, міських голів поширюються повноваження та гарантії депутатів рад, передбачені законом про статус депутатів рад, якщо інше не встановлено законом.

Правовий статус депутата сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради (далі - місцева рада) як представника інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу та рівноправного члена місцевої ради, встановлює гарантії депутатської діяльності та порядок відкликання депутата місцевої ради визначено Законом України «Про статус депутатів місцевих рад».

Частиною другою статті 33 вищевказаного Закону передбачено, що депутату місцевої ради, який працював у раді на постійній основі, після закінчення таких повноважень надається попередня робота (посада), а за її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою депутата, на іншому підприємстві, в установі, організації.

У разі неможливості надання відповідної роботи (посади) на період працевлаштування за колишнім депутатом місцевої ради зберігається, але не більше шести місяців, середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді у раді, що виплачується з відповідного місцевого бюджету.

Статтею 7 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» унормовано, що на посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

Статтею 14-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», в редакції чинній на момент призначення позивача виконуючим обов`язки старости, визначено, що у селах, селищах, визначених за рішенням місцевої ради об`єднаної територіальної громади, утвореної відповідно до Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад», за винятком її адміністративного центру, обирається староста на строк повноважень місцевої ради. Староста є посадовою особою місцевого самоврядування.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо статусу старости села, селища» від 9 лютого 2017 року № 1848-VIII, Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» доповнено статтею 54-1 за змістом частини четвертої якої на старост поширюються гарантії діяльності депутатів місцевих рад, передбачені Законом України «Про статус депутатів місцевих рад», якщо інше не встановлено законом.

Статтею 118 Кодексу законів про працю України (далі - «КЗпП України») передбачено гарантії для працівників, обраних на виборні посади, відповідно до якої працівникам, звільненим від роботи внаслідок обрання їх на виборні посади в державних органах, а також у партійних, профспілкових, комсомольських, кооперативних та інших громадських організаціях, надається після закінчення їх повноважень за виборною посадою попередня робота (посада), а при її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою працівника, на іншому підприємстві, в установі, орган.

Під рівноцінною роботою (посадою) слід розуміти роботу (посаду), не нижче за кваліфікацією чи посадою, за якою особа працювала до обрання на виборну посаду (відповідного голови/секретаря).

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення виборчого законодавства» від 16 липня 2020 року № 805-ІХ частину четверту статті 54-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», нормою якою передбачалось, що на старост поширюються гарантії діяльності депутатів місцевих рад, передбачені Законом України «Про статус депутатів місцевих рад» - вилучено.

Повноваження позивача як голови сільської ради були на нього покладені у листопаді 2010 року, а у подальшому шляхом його переобрання у 2015 році на цю посаду продовжили ним виконуватись до 29 грудня 2016 року.

Причиною дострокового завершення повноважень ОСОБА_1 як Качанівського сільського голови стало рішення №167 Жданівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області 9 сесії 7 скликання від 22 вересня 2016 року «Про добровільне об`єднання територіальних громад» на підставі статей 2, 4, 6, 7 Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад» територіальними громадами сіл Війтівці, Дібрівка, Ольгине Жданівської сільської ради та сіл Качанівка, Семки Качанівської сільської ради, відповідно до якого вирішено об`єднатися в Жданівську сільську об`єднану територіальну громаду з центром у селі Війтівці Хмільницького району Вінницької області.

З огляду на цю обставину в силу прямої вказівки пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад» (в редакції чинній на момент покладення на позивача обов`язків старости), а саме: у селах, селищах, в яких знаходилися органи місцевого самоврядування територіальних громад, що об`єдналися, обов`язки старости до обрання на перших виборах старости виконує особа, яка здійснювала повноваження сільського, селищного голови відповідної територіальної громади до об`єднання, на позивача були покладені обов`язки старости сіл Качанівки та Семки Хмільницького району Вінницької області.

Тобто, позивач виконував обов`язки старости строково, до обрання на перших виборах старости відповідної територіальної одиниці, в силу указаного положення Закону. З підстав обрання на посаду старости Качанівського старостинського округу іншої особи, ОСОБА_1 був з неї звільнений.

Варто звернути увагу, що в силу частини п`ятої статті 12 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» на сільських, селищних, міських голів поширюються повноваження та гарантії депутатів рад, передбачені законом про статус депутатів рад, якщо інше не встановлено законом.

Згідно із частиною другою статті 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» передбачено, що депутату місцевої ради, який працював у раді на постійній основі, після закінчення таких повноважень надається попередня робота (посада), а за її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою депутата, на іншому підприємстві, в установі, організації.

У разі неможливості надання відповідної роботи (посади) на період працевлаштування за колишнім депутатом місцевої ради зберігається, але не більше шести місяців, середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді у раді, що виплачується з відповідного місцевого бюджету.

Тобто, достроково завершивши повноваження голови сільської ради, ОСОБА_1 мав законодавчу гарантію бути працевлаштованим на попередню роботу.

Покладення на ОСОБА_1 обов`язків старости села Качанівка та Семки, а згодом старости Качанівського старостинського округу, не можна вважати реалізацією указаної гарантії статусу голови сільської ради з огляду на те, що така посада не є посадою, яку обіймав позивач до обрання головою сільської ради у розумінні статті 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», а покладення на нього таких повноважень (виконуючого обов`язки старости) відбулось в силу прямої вказівки Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад» і до обрання старости відповідної територіальної одиниці (тобто строково), в силу того, що ця посада також є виборною.

Варто наголосити, що ОСОБА_1 не обирався на посаду старости, його діяльність на посадах в.о. старости села Качанівка та Семки, а згодом в.о. старости Качанівського старостинського округу, випливала з його основної посади - Качанівського сільського голови, адже їх він мав займати безальтернативно (в силу Закону) до проведення виборів старости. А тому, законодавчі зміни обсягу гарантій старост сіл не мають безпосереднього відношення до обсягу правових гарантій ОСОБА_1 як голови сільської ради, повноваження якого достроково завершились з підстав зміни меж територіальної одиниці.

Тому, ОСОБА_1 , набуваючи статусу голови сільської ради на момент свого обрання Качанівським сільським головою, розраховував на ті законодавчі гарантії, які, зокрема, закріплювала (і наразі закріплює) частина друга статті 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», а саме: що залишиться працевлаштованим після завершення своєї діяльності на виборній посаді.

Проте, відповідачем гарантій позивача, передбачені частиною другою статті 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», не були відновлені.

З огляду на вищевикладене, суд констатує, що ОСОБА_1 , на момент його звільнення з посади в.о. старости, мала пропонуватись посада, яку він обіймав до обрання головою сільської ради, а у разі її відсутності інша рівноцінна робота (посада) на цьому, або за згодою позивача, іншому підприємстві, установі, організації. А у разі неможливості надання відповідної роботи (посади) на період працевлаштування за ОСОБА_1 мала зберігатись, але не більше шести місяців, середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді у раді.

Як встановлено судом позивач до обрання його головою сільської ради у 2010 році займав посаду спеціаліста землевпорядника Качанівської сіліської ради.

Як повідомив відповідач, на момент звільнення ОСОБА_2 , а саме 25.11.2020, посада, яку він обіймав до обрання його головою сільської ради у 2010 році, була відсутня, що підтверджується рішенням 50 сесії Жданівської сільської ради сьомого скликання від 29.05.2020 №897 «Про внесення змін в структуру виконавчих органів та штатну чисельність працівників Жданівської сільської ради, затверджену рішенням 1 сесії сільської ради 1 скликання від 11.01.2017 «Про утворення та затвердження структури та апарату Виконавчого органу Жданівської сільської ради ОТГ Хмільницького району Вінницької області» (із змінами).

Отже, зазначає, що ОСОБА_3 при звільненні не могла пропонуватись посада, яку він обіймав до обрання його головою сільської ради у 2010 році, через те, що вона не існувала.

Проте, дослідивши надане відповідачем рішення 50 сесії Жданівської сільської ради сьомого скликання від 29.05.2020 №897 «Про внесення змін в структуру виконавчих органів та штатну чисельність працівників Жданівської сільської ради, затверджену рішенням 1 сесії сільської ради 1 скликання від 11.01.2017 «Про утворення та затвердження структури та апарату Виконавчого органу Жданівської сільської ради ОТГ Хмільницького району Вінницької області» (із змінами), суд зазначає, що внесено зміни у структуру виконавчих органів Жданівської сільської ради, а саме виведено посаду старшого інспектора відділу фінансів, бухгалтерського обліку та звітності.

При цьому відповідно до додатку №1 до рішення №897, у структурі Жданівської сільської ради наявний відділ житлово-комунального господарства, земельних відносин та архітектури, в якому містяться посади головний спеціаліст - 1; та спеціаліст І категорії - 1.

Проте як встановлено судом такі посади позивачу не пропонувалися.

Суд також не вбачає переконливими доводи відповідача, що пропозиція позивачеві іншої рівноцінної посади є неможливою з огляду на відсутність у ОСОБА_1 вищої освіти. Оскільки, положення статті 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» передбачає три альтернативи реалізації гарантій колишнього сільського голови, а саме: 1) попередня робота (посада); 2) а за її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому 3) або, за згодою депутата, на іншому підприємстві, в установі, організації.

При цьому належних доказів відсутності на іншому підприємстві, в установі, організації рівноцінної роботи (посади), тій, яку позивач обіймав до обрання у 2010 році головою сільської ради, відповідачем не надано.

Разом із тим, відповідач зазначив, що така робота (посада) позивачу не пропонувалася, з підстав відсутності порядку реалізації такої пропозиції.

З цього суд робить висновок, що відповідачем не було запропоновано посаду, рівнозначну тій, яку він займав до обрання його на виборну посаду.

А отже, з моменту звільнення з посади 26.11.2020 і до дня розгляду справи судом, позивач є не працевлаштованим. Докази на спростування зазначеної обставини відсутні.

Як наслідок, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог шляхом зобов`язання Війтівецької сільської ради Хмільницького району Вінницької області надати ОСОБА_1 попередню роботу (посаду), яку він обіймав до обрання в 2010 році Качанівським сільським головою Хмільницького району Вінницької області, а за її відсутності - іншу рівнозначну роботу (посаду) у Війтівецькій сільській раді Хмільницького району Вінницької області, або, за його згодою, на іншому підприємстві, в установі, організації.

Також суд зазначає, що з моменту звільнення позивача з виборної посади, у нього виникає право на збереження середньої заробітної плати, яку він одержував на виборній посаді на період його працевлаштування, але не більше шести місяців.

З цього приводу, суд зазначає, що відповідач не надав доказів виплати ОСОБА_1 середньої заробітної плати протягом шести місяців з дня закінчення повноважень старости Качанівського старостинського округу (25.11.2020), як і не надав доказів працевлаштування позивача протягом спірного періоду.

За такого правового регулювання та обставин справи, суд приходить до висновку про зобов`язання Війтівецької сільської ради Хмільницького району Вінницької області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 із місцевого бюджету середню заробітну плату, яку він одержував на посаді виконуючого обов`язки старости Качанівського старостинського округу, у період з 26.11.2020 до його працевлаштування, але не більше шести місяців.

При цьому, судом не надається оцінка доводам позивача та його представника в частині перебування ОСОБА_1 на лікарняному станом на дату прийняття рішення 1 сесії 8 скликання Війтівецької сільської ради Хмільницького району Вінницької області від 25.11.2020 № 16 та розпорядження сільського голови Ядвіжиної С.З. від 25.11.2020 №57/07-03 «Про звільнення ОСОБА_1 » його звільнення з посади виконуючого обов`язки старости Качанівського старостинського округу, оскільки позивач в межах даної адміністративної справи не оскаржує підстави та порядок свого звільнення з займаної посади.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При вказаних обставинах суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість своїх дій та рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позов належить задовольнити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керуються наступним.

Відповідно до положень пункту 1 частини 3 статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами 1 - 3 статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Як видно з поданих документів, 04.12.2020 між позивачем та адвокатом Поворознюком Б.М. укладено Договір про надання правової допомоги по адміністративній справі.

За умовами цього договору (пункт 1) Адвокат бере на себе зобов`язання провести досудову підготовку матеріалів справи, скласти адміністративний позов та представляти інтереси Клієнта в Вінницькому окружному адміністративному суді за адміністративним позовом Клієнта до Війтівецької сільська рада Хмільницького району Вінницької області про зобов`язання вчинити дії. Клієнт зобов`язується виплатити Адвокату гонорар за надання правової допомоги в сумі 10000 (десять тисяч) гривень.

Приписами частини 4 статті 134 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, що викладена у постанові від 28.12.2020 по справі № 640/18402/19, розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у Договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від витраченого адвокатом часу.

Верховний Суд звернув увагу, що якщо в межах справи розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, останній не залежить від часу витраченого представником позивача, а отже є визначеним.

Таким чином надання детального опису робіт (наданих послуг) передбаченого частиною 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи не є визначальним.

Разом із тим позивачем надано акт наданих послуг по договору про надання правової допомоги по адміністративній справі від 04.12.2020, відповідно якого надано наступну професійну правничу допомогу: консультування Клієнта, визначення правової позиції - 1 год.; вивчення документів, наданих Клієнтом - 1 год.; аналіз законодавства та судової практики з питань працевлаштування в.о. старости після припинення повноважень - 1 год.; складення позовної заяви про зобов`язання вчинити дії - 4 год.; участь у судових засіданнях Вінницького оружного адміністративного суду - орієнтовно 1 год.

Оплата за вищевказану правову допомогу визначена Договором у фіксованому розмірі в сумі 10000 (десять тисяч) гривень та фактично сплачена Клієнтом згідно квитанції до прибуткового касового ордера № 97 від 04.12.2020.

Тому, дослідивши зміст наданих доказів на підтвердження витрат на правничу допомогу суд доходить висновку, що такі витрати дійсно було пов`язані саме із розглядом цієї справи, а виконана адвокатом робота знайшла своє відображення у матеріалах справи.

Отже, витрати позивача в розмірі 10000,00 грн на професійну правничу допомогу дійсно мали місце та повністю доводяться належними і допустимим доказами, відтак суд вважає за доцільне покласти на відповідача понесені позивачем судові витрати на оплату правничої допомоги адвоката в сумі 10000,00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, питання про його розподіл у цій справі не вирішується.

Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Зобов`язати Війтівецьку сільську раду Хмільницького району Вінницької області надати ОСОБА_1 попередню роботу (посаду), яку він обіймав до обрання в 2010 році Качанівським сільським головою Хмільницького району Вінницької області, а за її відсутності - іншу рівнозначну роботу (посаду) у Війтівецькій сільській раді Хмільницького району Вінницької області, або, за його згодою, на іншому підприємстві, в установі, організації.

Зобов`язати Війтівецьку сільську раду Хмільницького району Вінницької області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 із місцевого бюджету середню заробітну плату, яку він одержував на посаді виконуючого обов`язки старости Качанівського старостинського округу, у період з 26.11.2020 до його працевлаштування, але не більше шести місяців.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Війтівецької сільської ради Хмільницького району Вінницької області понесені судові витрати на правничу допомогу в сумі 10000 грн (десять тисяч гривень).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 )

Війтівецька сільська рада Хмільницького району Вінницької області (вул. Зої Космедем`янської, 8, с. Війтівці, Хмельницький район, Вінницька область, 22050, код ЄДРПОУ 04331633)

Копію рішення у повному обсязі сторони можуть одержати: 08.12.2022.

Суддя Мультян Марина Бондівна