Вирок № 107780662, 09.12.2022, Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 192/1505/21

Провадження № 1-кп/192/50/22

В И Р О К

Іменем України

"09" грудня 2022 р. Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Стрельникова О.О.,

суддів Щербини Н.О., Тітової О.О.,

за участю секретаря судового засідання Петровської О.Д.,

розглянувши у закритому судовому засіданні в смт Солоне, Солонянського району, Дніпропетровської області, кримінальне провадження №12021041030000880, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 серпня 2021 року відносно

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Нововоскресенське, Нововоронцовського району, Херсонської області, громадянина України, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , який офіційно не працевлаштований, не навчається, має середню освіту, не одруженого, малолітніх чи неповнолітніх дітей на утриманні немає, ступеню інвалідності не має, невійськовозобов`язаний, раніше не судимого,

неповнолітнього ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Дніпропетровськ, громадянина України, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , який офіційно не працевлаштований, навчається в Державному професійно-технічному навчальному закладі «Солонянський професійний аграрний ліцей» 2 курс, має середню освіту, не одруженого, малолітніх чи неповнолітніх дітей на утриманні немає, ступеню інвалідності не має, невійськовозобов`язаний, раніше не судимого,

обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України,

неповнолітнього ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в смт Солоне, Солонянського району, Дніпропетровської області, громадянина України, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_3 , який офіційно не працевлаштований, навчається в Державному професійно-технічному навчальному закладі «Солонянський професійний аграрний ліцей» 2 курс, має середню освіту, не одруженого, малолітніх чи неповнолітніх дітей на утриманні немає, ступеню інвалідності не має, невійськовозобов`язаний, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,

за участю учасників судового провадження:

прокурора Трикозенко К.О.,

обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 ,

захисників Томи В.П., Соболєва Є.В., Гусєва І.І.,

потерпілої ОСОБА_4 ,

представника потерпілих адвоката Мулька А.В.,

психолога ОСОБА_5 ,

В С Т А Н О В И В:

20 серпня 2021 року приблизно о 20 год. 30 хв. знаходячись поблизу буд. 6 по вул. Шевченко, в смт Солоне, Солонянського району, Дніпропетровської області, у ОСОБА_1 та у неповнолітнього ОСОБА_2 виник злочинний умисел на щодо вчинення нападу на потерпілого ОСОБА_6 з метою заволодінням його майном, поєднаний із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров`я потерпілого, вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень.

З метою реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_2 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_1 підійшовши до потерпілого та використовуючи незначний привід, наніс кулаком правої руки удар в область обличчя потерпілого ОСОБА_6 , від чого потерпілий впав на землю на спину. Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел ОСОБА_2 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_1 з метою заволодіння майном потерпілого, наніс один удар лівою ногою, взутою в кросівок в область голови ОСОБА_7 . Після цього ОСОБА_1 реалізовуючи свій злочинний умисел, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2 наніс не менше трьох ударів ногою, взутою в кросівок в область голови ОСОБА_7 , який в цей час лежав на землі. Тим самим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , своїми умисними діями завдали ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку 2-го ступеню з вогнищами забиття речовини головного мозку в лобній частині праворуч, субарахноїдального крововиливу, субдуральної гематоми у правій лобно-скроневій частці, що в посттравматичному періоді призвела до дислокаційного синдрому і потребувала оперативного втручання, синців в обох параорбітальних областях, субкон`юктивального крововиливу правого ока, розриву зовнішнього краю верхньої та нижньої повіки правого ока з переходом в порожнину орбіти, численних саден обличчя та голови, численних саден кінцівок, які за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя, що в момент заподіяння (завдання) чи в клінічному перебігу через різні проміжки часу спричиняють загрозливі для життя явища.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на заволодіння майном потерпілого, ОСОБА_1 витягнув з кишені одягу, одягненого на ОСОБА_6 , мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 9c», який належить потерпілому та заволодів ним. В цей час ОСОБА_2 продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_1 з кишені одягу, одягненого на ОСОБА_6 , дістав гроші у сумі 60 грн. 00 коп. та неповну пачку цигарок.

Заволодівши майном потерпілого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, разом з майном потерпілого, яким розпорядились на власний розсуд, завдавши шкоду потерпілому ОСОБА_7 на загальну суму 2719 грн. 00 коп.

ОСОБА_3 20 серпня 2021 року приблизно о 21 год. 20 хв. знаходячись поблизу буд. 6 по вул.Шевченко, в смт Солоне, Солонянського району, Дніпропетровської області, перебуваючи поруч з ОСОБА_6 , який в цей час лежав на землі на спині, відчуваючи особисту неприязнь до ОСОБА_6 , маючи умисел на заподіяння йому тілесних ушкоджень, з метою реалізації свого злочинного умислу, наніс ОСОБА_6 умисно один удар ногою взутою в кросівок в область голови, тим самим завдав ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку 2-го ступеню з вогнищами забиття речовини головного мозку в лобній частині праворуч, субарахноїдального крововиливу, субдуральної гематоми у правій лобно-скроневій частці, що в посттравматичному періоді призвела до дислокаційного синдрому і потребувала оперативного втручання, синців в обох параорбітальних областях, субкон`юктивального крововиливу правого ока, розриву, зовнішнього краю верхньої та нижньої повіки правого ока з переходом в порожнину орбіти, численних саден обличчя та голови, численних саден кінцівок, які за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя, що в момент заподіяння (завдання) чи в клінічному перебігу через різні проміжки часу спричиняють загрозливі для життя явища.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні під час судового розгляду свою вину в пред`явленому йому обвинувачені не визнав повністю, надавати суду будь-які показання відмовився.

Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні під час судового розгляду свою вину в пред`явленому йому обвинувачені не визнав повністю, надавати суду будь-які показання відмовився.

Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні під час судового розгляду свою вину в пред`явленому йому обвинувачені визнав повністю. Надав показання суду, що 20 серпня 2021 року у ввечері він відпочивав разом з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 в кафе «Ковчег», що розташоване в смт Солоне, Солонянського району, Дніпропетровської області, точну адресу він не знає. Під час відпочинку, хтось з хлопців, хто він не пам`ятає, повідомив, що недалеко від кафе біля каменів лежить людина. Він запропонував ОСОБА_10 сходити з ним подивитись на потерпілого, на що той погодився. Підійшовши до потерпілого він оглянув його кармани з метою знайти документи потерпілого, але нічого не знайшов, і потім вдарив один раз ногою по голові потерпілого. Причину таких дій повідомити суду не зміг. В подальшому він попросив у ОСОБА_10 телефон і викликав медичну допомогу потерпілому.

Дії ОСОБА_1 та ОСОБА_8 кваліфікуються за ч. 4 ст. 187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень.

Дії ОСОБА_3 кваліфікуються за ч. 1 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження небезпечне для життя в момент заподіяння.

Не зважаючи на не визнання вини обвинуваченими ОСОБА_1 та ОСОБА_8 , їх вина у вчиненні інкримінованого їм кримінального правопорушення, підтверджується такими доказами, дослідженими під час судового розгляду.

Показаннями потерпілої ОСОБА_4 даними під час судового розгляду, яка показала, що 21 серпня 2021 року їй повідомили, що її брат ОСОБА_6 перебуває в лікарні, оскільки невідомі особи побили його. В подальшому також вона дізналась, що під час побиття, у брата зникло його майно.

Показаннями свідків, які були допитані під час судового розгляду:

ОСОБА_12 , який під час допиту показав суду, що в серпні місяці 2021 року точної дати він не пам`ятає, приблизно о 20 год. 00 хв. точний час він не пам`ятає, він зустрівся в кафе «Ковчег», що розташоване в смт Солоне, Солонянського району, Дніпропетровської області з ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , також там він зустрів ОСОБА_3 . Під час спілкування, він від ОСОБА_10 , який був в кафе, дізнався, що хтось побив ОСОБА_6 . Вони десь о 21 год. 00 хв. всі разом пішли подивитись на потерпілого, який лежав недалеко від училища, точної адреси він не пам`ятає, потерпілий був одягнений у штани та футболку на обличчі у нього він бачив кров, поруч з потерпілим перебували ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Вони постояли біля потерпілого і потім з ОСОБА_9 разом пішли гуляти в центр смт Солоне, Солонянського району, Дніпропетровської області.

ОСОБА_13 , який в судовому засіданні підтвердив показання свідка ОСОБА_11 , та під час допиту показав суду, що коли він перебував разом із ОСОБА_11 в кафе «Ковчег», що розташоване в смт Солоне, Солонянського району, Дніпропетровської області, до них підійшов хтось і повідомив, що побили ОСОБА_6 . Вони разом пішли дивитись на потерпілого, поруч з ним був ОСОБА_1 , ОСОБА_14 та ОСОБА_10 , потерпілий лежав на землі, на обличчі у нього була кров. Також ОСОБА_10 сказав йому, що обвинувачені побили потерпілого.

Свідка ОСОБА_8 , який в судовому засіданні підтвердив показання свідка ОСОБА_11 , в частині того, що він також бачив побитого потерпілого, який був непритомний.

Свідка ОСОБА_15 , який в судовому засіданні підтвердив показання свідка ОСОБА_11 , а також додатково показав, що під час коли він перебував поруч з потерпілим разом з ОСОБА_11 , ОСОБА_9 та обвинуваченим, ОСОБА_3 взяв у ОСОБА_10 мобільний телефон та викликав медичну допомогу потерпілому. Крім того, на наступний день він придбав у обвинуваченого ОСОБА_1 мобільний телефон «Xiaomi Redmi», що був у використанні, і в подальшому коли працівники поліції їх разом з ОСОБА_1 забрали до відділення поліції, він встиг передати цей телефон ОСОБА_16 .

Свідка ОСОБА_10 , який під час допиту показав суду, що 20 серпня 2021 року після обід він зустрівся в смт Солоне, Солонянського району, Дніпропетровської області із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Після цього вони пішли в напрямку стадіону училища, адресу він не пам`ятає, де побачили потерпілого. Підійшовши до нього вони спілкувались з ним, а потім ОСОБА_8 наніс удар потерпілому кулаком по голові, далі, коли потерпілий впав - ногою в обличчя, після чого удари потерпілому став наносити ОСОБА_1 . Яким чином ОСОБА_1 наносив удари і куди він не пам`ятає. Потерпілий лежав на землі на спині і він бачив кров на обличчі потерпілого. Після цього він бачив, що хтось з обвинувачених витягнув у потерпілого з кишені телефон та цигарки. Залишивши потерпілого лежати вони разом з обвинуваченими пішли до кафе «Ковчег» в смт Солоне, Солонянського району, Дніпропетровської області, точної адреси він не пам`ятає.

Свідка ОСОБА_16 , який в судовому засіданні підтвердив показання свідка ОСОБА_15 в частині передачі йому телефону «Xiaomi Redmi 9c» 21 серпня 2021 року, а також те, що даний телефон ОСОБА_15 придбав у ОСОБА_1 . Крім того, додатково зазначив, що ввечері того ж дня він добровільно видав вказаний телефон працівникам поліції.

Письмовими доказами дослідженими під час судового розгляду:

Протоколами огляду місця події від 21 серпня 2021 року з фототаблицями, згідно яких об`єктом огляду була ділянка місцевості за адресою: АДРЕСА_4 , тобто місце вчинення кримінального правопорушення (Т. 2 а.с. 34-37).

Протоколом проведення слідчого експерименту від 21 серпня 2021 року з додатком відеоносієм з відеофіксацією перебігу слідчого експерименту, згідно якого обвинувачений ОСОБА_8 показав, як відбулась 20 серпня 2021 року попередня змова між ним та обвинуваченим ОСОБА_1 , а також яким чином вони наносили разом з ОСОБА_1 тілесні ушкодження потерпілому та як заволоділи майном потерпілого (Т. 2 а.с. 45-47).

Довідкою КП «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова» ДОР» №646 про те, що ОСОБА_6 в приймально-діагностичному відділенні 21 серпня 2021 року була надана медична допомогу з приводу отримання травм (Т. 2 а.с. 33).

Висновком експерта № 2546е від 30 вересня 2021 року, згідно якого у ОСОБА_6 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку 2-го ступеню з вогнищами забиття речовини головного мозку в лобній частині праворуч, субарахноїдального крововиливу, субдуральної гематоми у правій лобно-скроневій частці, що в посттравматичному періоді призвела до дислокаційного синдрому і потребувала оперативного втручання, синців в обох параорбітальних областях, субкон`юктивального крововиливу правого ока, розриву зовнішнього краю верхньої та нижньої повіки правого ока з переходом в порожнину орбіти, численних саден обличчя та голови, численних саден кінцівок, за своїм характером по ступеню тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень небезпечних для життя, що в момент заподіяння (завдання) чи в клінічному перебігу через різні проміжки часу спричиняють загрозливі для життя явища, а тілесні ушкодження у вигляді численних саден кінцівок відносяться до легких тілесні ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки.

Виявлені у ОСОБА_6 тілесні ушкодження на голові, обличчі та кінцівках, не відображають на собі характерологічні особливості та розміри травмуючого предмету, яким були нанесені, можливо лише вказати, що вони спричинені від механічної дії тупого твердого предмету (предметів), що діяв (діяли) у вищевказані анатомічні ділянки, яким могла бути і рука, нога або інші предмети з аналогічними травмуючими властивостями.

Враховуючи характер та локалізацію виявлених у ОСОБА_6 тілесних ушкоджень, ступень ознак їх загоєння та дані медичної документації, можливо вказати, що вони отримані незадовго до надходження на стаціонарне лікування в КП «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова» ДОР».

Враховуючи характер та локалізацію виявлених у нього тілесних ушкоджень, розташування їх по різним анатомічним лініям та поверхням, можливо вказати, що вони є не характерними для спричинення при падінні з висоти власного зросту (Т. 2 а.с. 51-54).

Відповіддю КП «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова» ДОР» №15/694 від 31 серпня 2021 року про те, що ОСОБА_6 перебував на лікуванні з діагнозом тяжка відкрита черепно-мозкова травма, забій головного мозку ІІІ ступеню, геморагічний забій правої лобної частки головного мозку, субарахноідальний, внутрішньошлуночковий крововилив, множинні забої обличчя (Т. 2 а.с. 55).

Протоколом проведення слідчого експерименту від 12 жовтня 2021 року за участю свідка ОСОБА_10 , з додатком відеоносієм з відеофіксацією перебігу слідчого експерименту, під час якого свідок детально показав на місці вчинення кримінального правопорушення, яким чином обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_8 наносили удари потерпілому, яким чином заволоділи майном потерпілого (Т. 2 а.с.78-81).

Висновком експерта №2646е від 15 жовтня 2021 року, згідно якого: локалізація та характер виявлених у ОСОБА_6 тілесних ушкоджень, механізм їх спричинення встановлений при проведені судово-медичної експертизи, не суперечать механізму, локалізації та характеру на які вказує свідок ОСОБА_10 , в ході проведення слідчого експерименту за його участі, тобто від механічних дій (ударів) руками та ногами по голові і обличчю. Локалізація та характер виявлених у ОСОБА_6 тілесних ушкоджень, механізм їх спричинення встановлений при проведені судово-медичної експертизи, не суперечать механізму, локалізації та характеру на які вказує обвинувачений ОСОБА_8 , в ході проведення слідчого експерименту за його участі, тобто від механічних дій (ударів) руками та ногами по голові і обличчю (Т. 2 а.с. 86-87).

Заявою від 22 серпня 2021 року ОСОБА_16 , який добровільно видав працівникам поліції мобільний телефон «Xiaomi Redmi 9» (Т. 2 а.с. 90).

Протоколом огляду від 22 серпня 2021 року, згідно якого об`єктом огляду був мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 9» синього кольору, який добровільно видав ОСОБА_16 , який йому віддав ОСОБА_17 21 серпня 2021 року приблизно о 17 год. 00 хв. (Т. 2 а.с. 93-94).

Висновком експерта №4971-21 від 29 вересня 2021 року, згідно якого станом на 20 серпня 2021 року ринкова вартість мобільного телефону «Xiaomi Redmi 9с», який придбаний у січні 2020 року, становить 2659 грн. 00 коп. (Т. 2 а.с. 96-97).

Дослідивши всебічно, повно й неупереджено в судовому засіданні обставини кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, та оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд вважає, що надані стороною обвинувачення докази на підтвердження обставин кримінального правопорушення зазначені судом, є належними, допустимими та достовірними, і в своїй сукупності є достатніми для прийняття рішення про вину обвинувачених ОСОБА_1 і ОСОБА_8 у вчинені кримінального правопорушення за пред`явленим обвинуваченням.

Суд розцінює невизнання вини обвинуваченими як намагання ухилитись від покарання за вчинене кримінальне правопорушення, оскільки під час судового розгляду судом достовірно встановлено, що обвинувачені діяли за попередньою змовою і здійснили напад на обвинуваченого саме з метою заволодіння його майном, заподівши йому при цьому тяжкі тілесні ушкодження.

В той же час суд не враховує в якості доказу протокол проведення слідчого експерименту від 12жовтня 2021 року за участю обвинуваченого ОСОБА_1 , з додатком відеоносієм з відеофіксацією перебігу слідчого експерименту, оскільки як встановлено під час судового розгляду, обвинувачений ОСОБА_1 під час проведення слідчого експерименту приймав участь не за власним бажанням, а за вказівкою його захисника Степанова Ігоря Вікторовича, який не врахував, його небажання приймати участь в слідчому експерименті, яке він висловив у своїй письмовій заяві від 22 серпня 2021 року. Дана обставини свідчить про порушення ст. 63 Конституції України по відношенню до обвинуваченого під час слідчого експерименту 12 жовтня 2021 року, і тому даний доказ є недопустимим (Т. 3 а.с. 61).

Враховуючи недопустимість як доказу протокол проведення слідчого експерименту за участю обвинуваченого ОСОБА_1 , суд також не враховує в якості доказу висновок експерта №2646е від 15 жовтня 2021 року в частині висновку, який зроблений за результатами слідчого експерименту за участю обвинуваченого ОСОБА_1 12 жовтня 2021 року.

В той же час, суд не враховує в якості доказу показання потерпілого ОСОБА_6 , оскільки він за станом здоров`я нічого не зміг повідомити суду про обставини кримінального правопорушення вчиненого по відношенню до нього.

Що стосується наданих стороною обвинувачення в якості доказів висновки експертів № 675 від 15 жовтня 2021 та №676 від 11 жовтня 2021 року, згідно яких на речах, що були на обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_8 в момент вчинення кримінального правопорушення, і що були вилучені працівниками поліції протоколами огляду місця події від 27 серпня 2021 року, слідів крові не виявлено, то суд зауважує, що вказані докази не підтверджують винуватість обвинувачених у інкримінованому їм кримінальному правопорушенні, враховуючи відсутність на вилучених речах будь-яких слідів. При цьому оцінюючи можливість використання вказаних доказів на підтвердження невинуватості обвинувачених, суд зазначає, що даних доказів недостатньо для розумного сумніву у невинуватості обвинувачених, враховуючи наявність інших доказів їх винуватості наданих стороною обвинувачення.

Посилання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 , про застосування відносно обвинуваченого працівниками поліції недозволених заходів досудового розслідування, судом враховані. При цьому суд зауважує, що під час вирішення слідчим суддею питання про застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу, слідчий суддя Бабушкінського районного м.Дніпропетровська 23 серпня 2021 року ухвалою доручив Дніпровському районному управлінню поліції ГУНП в Дніпропетровській області проведення перевірки фактів викладених в усній заяві ОСОБА_1 про застосування до нього насильства під час затримання та тримання в уповноваженому органі досудового розслідування. Тому, як зазначено вже судом, протокол проведення слідчого експерименту від 12 жовтня 2021 року за участю обвинуваченого ОСОБА_1 , а також висновок експерта №2646е від 15 жовтня 2021 року в частині висновку, який зроблений за результатами слідчого експерименту за участю обвинуваченого ОСОБА_1 12 жовтня 2021 року судом, як доказ вини обвинуваченого ОСОБА_1 не враховується.

Також суд вважає безпідставними посилання захисника Крамаренка П.П., на те що дії обвинуваченого невірно кваліфіковані, враховуючи, що диспозиція ч. 4 ст. 187 КК України не має кваліфікуючої ознаки, як вчинення кримінального правопорушення за попередньою змовою групою осіб, оскільки дії обвинуваченого ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 4 ст. 187 КК України за кваліфікуючою ознакою: розбій поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень. При цьому ч.2 ст. 187 КК України має кваліфікуючу ознаку: розбій, вчинений за попередньою змовою групою осіб, і у випадку наявності кваліфікуючої ознаки за ч. 4 ст. 187 КК України, додаткове кваліфікування дій обвинуваченого за ч. 2 ст. 187 КК України не потрібне.

Стосовно посилань захисника Крамаренка П.П., на відсутність доказового значення протоколів огляду місця події від 21 серпня 2021 року, то суд дані доводи відхиляє, враховуючи, що дані доводи є припущенням сторони захисту і необґрунтовані.

Щодо доводів захисника Крамаренка П.П., в частині не доведення вини обвинуваченого ОСОБА_1 висновком експерта №2546е від 30 вересня 2021 року, оскільки даний висновок не містить посилань на те, що зазначені тілесні ушкодження заподіяні саме обвинуваченим ОСОБА_1 , то суд ставиться до даних доводів критично, враховуючи, що обставина спричинення обвинуваченим ОСОБА_1 тілесних ушкоджень потерпілому доводиться зазначеним судом доказами в їх сукупності, а не конкретно одним висновком експерта.

Посилання захисника на те, що оскільки після дій обвинуваченого ОСОБА_1 , потерпілому ще було нанесено тілесні ушкодження ОСОБА_3 , і тому підстав вважати, що потерпілий отримав саме тяжкі тілесні ушкодження від дій обвинуваченого ОСОБА_1 , суд не приймає з таких підстав. В судовому засіданні достовірно встановлено факт нанесення ОСОБА_1 тілесних ушкоджень потерпілому за попередньою змовою з ОСОБА_8 , при цьому ОСОБА_1 наносив удари по голові, тобто у життєво важливий орган, потерпілий зі слів свідка ОСОБА_10 втратив свідомість після спільних дій обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_8 , а обвинувачений ОСОБА_3 наніс один удар потерпілому через незначний проміжок часу після обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_8 .

Стосовно доводів сторони захисту ОСОБА_1 , щодо відсутності даних належності потерпілому мобільного телефону, то суд зауважує, що в судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт заволодіння обвинуваченими ОСОБА_1 та ОСОБА_8 мобільним телефоном потерпілого, і те, що вони здійснили напад на потерпілого саме з метою заволодіння його майном, при цьому даний факт підтверджується і показаннями свідка ОСОБА_10 . Обставина, що потерпіла ОСОБА_4 написала заяву про викрадення телефону її брата вже після повернення телефону, не свідчить про відсутність умислу обвинувачених на вчинення розбою і на неправильну кваліфікацію дій обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_8 .

Щодо доводів сторони захисту ОСОБА_8 , то суд дані доводи не приймає з тих же підстав, що і доводи сторони захисту ОСОБА_1 , оскільки доводи захисника Добролюбова М.В. ідентичні доводам захисника Крамаренка П.П.

За обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, суд вважає, що його вина у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, підтверджується такими доказами, дослідженими під час судового розгляду:

Показаннями потерпілої ОСОБА_4 даними під час судового розгляду, яка показала, що 21 серпня 2021 року їй повідомили, що її брат ОСОБА_6 перебуває в лікарні, оскільки невідомі особи його побили.

Показаннями свідків, які були допитані під час судового розгляду:

Свідка ОСОБА_10 , який під час його допиту показав суду, що 20 серпня 2021 року перебуваючи в кафе «Ковчег» в смт Солоне, Солонянського району, Дніпропетровської області, точної адреси він не пам`ятає, разом із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 спілкувались про те, що неподалік від кафе лежить побитий потерпілий ОСОБА_6 . Після цього обвинувачений ОСОБА_3 запропонував йому піти до потерпілого і подивитись на нього, на що він погодився. Прийшовши до потерпілого вони побачили, що той лежав на землі, а обвинувачений ОСОБА_3 став його оглядати і в цей час потерпілий почав підніматись і обвинувачений ОСОБА_3 завдав йому удар по голові. Після цього вони разом з ОСОБА_3 повернулись до кафе. Потім обвинувачений ОСОБА_3 попросив в нього телефон і по його телефону викликав медичну допомогу потерпілому.

Свідка ОСОБА_15 , який в судовому засіданні показав суду, що під час коли він перебував поруч з потерпілим, то обвинувачений ОСОБА_3 взяв у ОСОБА_10 мобільний телефон та викликав медичну допомогу потерпілому.

Письмовими доказами дослідженими під час судового розгляду:

Протоколом огляду місця події від 21 серпня 2021 року з фототаблицями, згідно якого об`єктом огляду була ділянка місцевості за адресою: АДРЕСА_4 , тобто місце вчинення кримінального правопорушення (Т. 2 а.с. 34-37).

Довідкою КП «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова» ДОР» №646 про те, що ОСОБА_6 в приймально-діагностичному відділенні 21 серпня 2021 року була надана медична допомогу з приводу отримання травм (Т. 2 а.с. 33).

Висновком експерта № 2546е від 30 вересня 2021 року, згідно якого у ОСОБА_6 виявлені тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку 2-го ступеню з вогнищами забиття речовини головного мозку в лобній частині праворуч, субарахноїдального крововиливу, субдуральної гематоми у правій лобно-скроневій частці, що в посттравматичному періоді призвела до дислокаційного синдрому і потребувала оперативного втручання, синців в обох параорбітальних областях, субкон`юктивального крововиливу правого ока, розриву зовнішнього краю верхньої та нижньої повіки правого ока з переходом в порожнину орбіти, численних саден обличчя та голови, численних саден кінцівок, за своїм характером по ступеню тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень небезпечних для життя, що в момент заподіяння (завдання) чи в клінічному перебігу через різні проміжки часу спричиняють загрозливі для життя явища, а тілесні ушкодження у вигляді численних саден кінцівок відносяться до легких тілесні ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки.

Виявлені у ОСОБА_6 тілесні ушкодження на голові, обличчі та кінцівках, не відображають на собі характерологічні особливості та розміри травмуючого предмету, яким були нанесені, можливо лише вказати, що вони спричинені від механічної дії тупого твердого предмету (предметів), що діяв (діяли) у вищевказані анатомічні ділянки, яким могла бути і рука, нога або інші предмети з аналогічними травмуючими властивостями.

Враховуючи характер та локалізацію виявлених у ОСОБА_6 тілесних ушкоджень, ступень ознак їх загоєння та дані медичної документації, можливо вказати, що вони отримані незадовго до надходження на стаціонарне лікування в КП «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова» ДОР».

Враховуючи характер та локалізацію виявлених у нього тілесних ушкоджень, розташування їх по різним анатомічним лініям та поверхням, можливо вказати, що вони є не характерними для спричинення при падінні з висоти власного зросту (Т. 2 а.с. 51-54).

Відповіддю КП «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова» ДОР» №15/694 від 31 серпня 2021 року про те, що ОСОБА_6 перебував на лікуванні з діагнозом тяжка відкрита черепно-мозкова травма, забій головного мозку ІІІ ступеню, геморагічний забій правої лобної частки головного мозку, субарахноідальний, внутрішньошлуночковий крововилив, множинні забої обличчя (Т. 2 а.с. 55).

Протоколом проведення слідчого експерименту від 12 жовтня 2021 року за участю свідка ОСОБА_10 , з додатком відеоносієм з відеофіксацією перебігу слідчого експерименту, під час якого свідок детально показав на місці вчинення кримінального правопорушення, яким чином обвинувачений ОСОБА_3 наносив удар потерпілому (Т. 2 а.с. 78-81).

Висновком експерта №2646е від 15 жовтня 2021 року, згідно якого: локалізація та характер виявлених у ОСОБА_6 тілесних ушкоджень, механізм їх спричинення встановлений при проведені судово-медичної експертизи, не суперечать механізму, локалізації та характеру на які вказує свідок ОСОБА_10 , в ході проведення слідчого експерименту за його участі, тобто від механічних дій (ударів) руками та ногами по голові і обличчю (Т. 2 а.с. 86-87).

Дослідивши всебічно, повно й неупереджено в судовому засіданні обставини кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, та оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд вважає, що надані стороною обвинувачення докази на підтвердження обставин кримінального правопорушення зазначені судом, є належними, допустимими та достовірними, і в своїй сукупності є достатніми для прийняття рішення про вину обвинуваченого ОСОБА_3 у вчинені кримінального правопорушення за пред`явленим обвинуваченням.

Суд не враховує в якості доказу висновок експерта № 677 від 15 жовтня 2021, згідно якого на джинсових штанях, що були на обвинуваченому ОСОБА_3 в моменту вчинення кримінального правопорушення, і що були вилучені працівниками поліції протоколом огляду місця події від 27серпня 2021 року, встановлена наявність крові людини, оскільки будь-яких доказів, що дана кров належить потерпілому ОСОБА_6 стороною обвинувачення суду не надано. При цьому оцінюючи можливість використання вказаного доказу на підтвердження невинуватості обвинуваченого ОСОБА_3 , суд зазначає, що даного доказу недостатньо для розумного сумніву у невинуватості обвинуваченого, враховуючи наявність інших доказів його винуватості наданих стороною обвинувачення.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжкого злочину, особу обвинуваченого, який не працевлаштований, раніше не судимий, в реєстрі наркологічних та психіатричних хворих не перебуває, за місцем навчання характеризувався посередньо.

Стороною обвинувачення в обвинувальному акті, не зазначено обставин, які пом`якшують та обставин, які обтяжують покарання.

Не встановлено таких обставин і під час судового розгляду.

Керуючись принципамизаконності,справедливості,обґрунтованості таіндивідуалізації покарання,з урахуваннямвідсутності обставинсправи,які пом`якшуютьпокарання таякі обтяжуютьпокарання,суд вважаєза доцільнепризначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком 9 років з призначенням додаткового покарання у виді конфіскації майна обвинуваченого, оскільки враховуючи, особу обвинуваченого, призначення меншого строку покарання буде недостатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Також суд не вбачає підстав для призначення більш суворішого покарання.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_1 , згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 21 серпня 2021 року був затриманий за підозрою у вчиненні злочину 21 серпня 2021 року о 15 год. 15 хв. і був звільнений в залі суду за ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 14 вересня 2021 року, тому даний строк попереднього ув`язнення підлягає зарахуванню обвинуваченому в строк покарання у відповідність до ст. 72 КК України (Т. 2 а.с. 41-42, 73-77).

Що стосується початку відрахування строку покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , то оскільки обвинувачений на даний час під вартою не перебуває, тому строк покарання слід обраховувати з дня початку фактичного виконання даного вироку суду.

Відносно обвинуваченого ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у виді нічного домашнього арешту, строк дії якого продовжено ухвалою суду від 28 жовтня 2022 року до 26 грудня 2022 року, з покладенням на обвинуваченого обов`язків (Т. 1 а.с. 180-185, Т. 3 а.с. 81-83).

Оскільки судом, судовий розгляд завершується ухваленням вироку по справі, тому суд вважає, що ризик, який був підставою для застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого зник, і тому застосований запобіжний захід, а також покладені судом обов`язки підлягають скасуванню.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_8 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжкого злочину, особу обвинуваченого, який не працевлаштований, навчається, має статус дитини сироти, мешкає разом з піклувальником, впливу дорослих не піддається, думку піклувальника не враховує, рівень розвитку відповідає віку, раніше не судимий, не перебуває в реєстрі психіатричних хворих, але перебуває в реєстрі наркологічних хворих, за місцем навчання характеризується посередньо.

Стороною обвинувачення в обвинувальному акті, зазначено обставину, яка пом`якшує покарання вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім, обставин, які обтяжують покарання не зазначено.

Суд враховуючи вік обвинуваченого, якому на момент вчинення кримінального правопорушення було 15 років, вважає, що відносно обвинуваченого ОСОБА_8 наявна така обставина, яка пом`якшує покарання вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім.

Обставин, які обтяжують покарання відносно обвинуваченого ОСОБА_8 під час судового розгляду не встановлено.

Керуючись принципами законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, з урахуванням наявності обставини справи, яка пом`якшує покарання та відсутності обставин справи, які обтяжують покарання, суд вважає за доцільне призначити ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі строком 8 років 6 місяців без призначення додаткового покарання у виді конфіскації майна обвинуваченого, оскільки обвинувачений є неповнолітнім і такий вид додаткового покарання як конфіскація до нього не застосовується. Суд вважає, що враховуючи, особу обвинуваченого, призначення меншого строку покарання буде недостатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів. Ознайомившись з досудовою доповіддю відносно обвинуваченого ОСОБА_8 , суд не погоджується з висновком, викладеним в досудовій доповіді про можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_8 без позбавлення волі, оскільки по перше санкція статті ч. 4 ст. 187 КК України, за якою обвинувачується ОСОБА_8 , не дозволяє застосування положень ст.ст. 75, 104 КК України та положень ст. 105 КК України, по друге суд вважає, що враховуючи посткримінальну поведінку обвинуваченого, його ставлення до вчиненого, виправлення обвинуваченого можливо лише при реальному відбуванні покарання.

Також суд не вбачає підстав для призначення більш суворішого покарання.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_8 , згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 21 серпня 2021 року був затриманий за підозрою у вчиненні злочину 21 серпня 2021 року о 15 год. 15 хв. і був звільнений за ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 23 серпня 2021 року, і тому даний строк попереднього ув`язнення підлягає зарахуванню обвинуваченому в строк покарання у відповідність до ст. 72 КК України (Т. 2 а.с. 43-44, 49).

Що стосується початку відрахування строку покарання обвинуваченому ОСОБА_8 , то оскільки обвинувачений на даний час під вартою не перебуває, тому строк покарання слід обраховувати з дня початку фактичного виконання даного вироку суду.

Відносно обвинуваченого ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у виді нічного домашнього арешту, строк дії якого продовжено ухвалою суду від 28 жовтня 2022 року до 26 грудня 2022 року, з покладенням на обвинуваченого обов`язків (Т. 1 а.с. 180-185, Т. 3 а.с. 81-83).

Оскільки судом, судовий розгляд завершується ухваленням вироку по справі, тому суд вважає, що ризик, який був підставою для застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого зник, і тому застосований запобіжний захід, а також покладені судом обов`язки підлягають скасуванню.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину, особу обвинуваченого, який не працевлаштований, навчається, має повну родину, мешкає разом з батьками та з двома молодшими братами, впливу дорослих піддається, рівень розвитку відповідає віку, раніше не судимий, в реєстрі наркологічних та психіатричних хворих не перебуває, за місцем навчання характеризується задовільно.

Стороною обвинувачення в обвинувальному акті, зазначено обставини, які пом`якшують покарання вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім, надання медичної допомоги потерпілому безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення. Обставин, які обтяжують покарання не зазначено.

Суд враховуючи вік обвинуваченого, якому на момент вчинення кримінального правопорушення було 15 років, вважає, що відносно обвинуваченого ОСОБА_3 наявна така обставина, яка пом`якшує покарання вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім. Також суд вважає, що наявна обставина, яка пом`якшує покарання надання медичної допомоги потерпілому безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення, оскільки, як встановлено під час судового розгляду, саме обвинувачений ОСОБА_3 , після вчинення кримінального правопорушення, викликав медичну допомогу потерпілому.

Обставин, які обтяжують покарання відносно обвинуваченого ОСОБА_3 під час судового розгляду не встановлено.

Керуючись принципами законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, з урахуванням наявності двох обставин справи, які пом`якшують покарання та відсутності обставин, які обтяжують покарання, суд вважає за доцільне призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі строком 5 років. На думку суду, призначення такого строку покарання буде достатньо для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Суд не знаходить підстав для застосування положень ст. 69 КК України відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , враховуючи, що обвинувачений вину визнав, але щиро не кається, при цьому наявні обставини, які пом`якшують покарання на думку суду істотно не знижують ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим ОСОБА_3 кримінального правопорушення.

Також суд не вбачає підстав для призначення більш суворішого покарання.

Суд погоджується з висновком викладеним в досудовій доповіді відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , що виправлення обвинуваченого можливо без реального позбавлення волі, шляхом звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, враховуючи особу обвинуваченого, а також ту обставину, що обвинувачений притягується до кримінальної відповідальності вперше, посткримінальну поведінку обвинуваченого, який викликав медичну допомогу потерпілому після вчинення кримінального правопорушення. Тому, у відповідність до ст.ст.75, 104 КК України, є всі підстави для звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням з покладенням на нього в період іспитового строку обов`язків передбачених ч. 1 ст. 76 КК України, а також у відповідність до ч. 3 ст. 76 КК України додаткового покладення на нього обов`язку виконувати заходи передбачені пробаційною програмою, вид якої буде визначений органом пробації.

Враховуючи звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, відрахування початку строку відбування покарання судом не визначається.

Відносно обвинуваченого ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у виді нічного домашнього арешту, строк дії якого продовжено ухвалою суду від 28 жовтня 2022 року до 26 грудня 2022 року, з покладенням на обвинуваченого обов`язків (Т. 1 а.с. 180-185, Т. 3 а.с. 81-83).

Оскільки судом, судовий розгляд завершується ухваленням вироку по справі, тому суд вважає, що ризик, який був підставою для застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого зник, і тому застосований запобіжний захід, а також покладені судом обов`язки підлягають скасуванню.

При вирішенні долі речових доказів, суд враховує положення ч. 9 ст. 100 КПК України, згідно якої питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

Постановою старшого слідчого СВ Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області від 27 серпня 2021 року по даному кримінальному провадженню визнано речовими доказами вилучені 27серпня 2021 року в ході огляду у ОСОБА_1 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 та ОСОБА_20 речі, а також зразки крові ОСОБА_6 і передано на зберігання до камери схову Дніпровського РУП (Т. 2 а.с. 38-39).

Враховуючи положення ст. 100 КПК України, суд вважає, що вилучені речі обвинувачених після набрання вироку суду законної сили слід повернути власникам, а зразки крові потерпілого знищити.

Потерпілий ОСОБА_6 через свого представника до початку судового розгляду пред`явив до обвинувачених цивільний позов про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням та просив стягнути солідарно з цивільних відповідачів на користь потерпілого ОСОБА_6 майнову шкоду завдану внаслідок злочинних дій обвинувачених в розмірі 35846 грн. 56 коп. та моральну шкоду завдану внаслідок злочинних дій обвинувачених в розмірі 100000 грн. 00 коп.

В судовому засіданні заявлений цивільний позов цивільний позивач та його представник підтримали, прокурор проти задоволення цивільного позову не заперечував, а обвинувачені ОСОБА_1 ти ОСОБА_8 , та їх захисники проти задоволення цивільного позову заперечували з підстав не доведення винуватості у пред`явленому обвинувачені обвинувачених.

Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник, пред`явлений цивільний позов визнали в повному обсязі і не заперечували проти його задоволення.

Суд вважає, що цивільний позов слід задовольнити повністю виходячи з такого.

Згідно ст. 1166 ЦК України - шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом.

Статтею 1177 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Відповідно до ст. 1179 ЦК України - неповнолітня особа (у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років) відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах.

Згідно ст. 1182 ЦК України - шкода, завдана спільними діями кількох неповнолітніх осіб, відшкодовується ними у частці, яка визначається за домовленістю між ними або за рішенням суду.

Відповідно до ст. 1190 ЦК України - особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

Статтею 1195 ЦК України передбачено, що фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Статтею 1168 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Заявляючи вимоги про відшкодування заподіяної майнової та моральної шкоди потерпілий просив покласти на обвинувачених саме солідарний обов`язок відшкодування заподіяної шкоди, при цьому потерпілий послався, на те, що вчиненим кримінальним правопорушенням потерпілому завдано майнової шкоди на суму 35846 грн. 56 коп., що підтверджується наявними квитанціями, які в свою чергу підтверджують факт купівлі для потерпілого лікарських засобів, необхідних для лікування наслідків злочину, а саме тяжких тілесних ушкоджень.

Згідно висновку експерта № 2546е від 30 вересня 2021 року, умисними діями обвинувачених потерпілому завдано тяжких тілесних ушкоджень.

З виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № Е 6958 знаходився на лікуванні у відділені нейрохірургії №2 КП «ДОКЛМ» ДОР», потерпілий перебував на лікуванні з 21серпня 2021 року по 15 жовтня 2021 року. При цьому 05 вересня 2021 року потерпілому було проведено операцію, а також при виписці потерпілого з лікарні йому було призначено прийом ліків (Т.1 а.с. 126).

Окрім цього у зв`язку з отриманими травмами потерпілий проходив огляд невропатолога 18жовтня 2021 року та 15 листопада 2021 року, за наслідками яких, потерпілому було встановлено план лікування (Т. 1 а.с. 127, 128).

З 12 січня 2022 року потерпілому встановлено другу групу інвалідності, що підтверджується довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією №154774 (Т. 1 а.с. 170).

З досліджених в судовому засіданні чеків на купівлю ліків з`ясовано, що потерпілий витратив на придбання ліків та лікування - 35846 грн. 56 коп. (Т. 133-169).

Суд оцінивши досліджені докази, а також з`ясувавши позицію сторін цивільного позову, вважає, що в судовому засіданні знайшли своє підтвердження ті обставини, що спільними злочинними діями обвинувачених заподіяно майнову шкоду потерпілому, яка дорівнює 35846 грн. 56 коп., і яка підтверджена належними та допустимими доказами.

В своєму позові потерпілий зазначає, що внаслідок протиправних дій відповідачів позивачем понесені значні моральні втрати, які призвели до позбавлення можливостей реалізації своїх звичок і бажань, які б він міг би реалізувати не витрачаючи часу на підготовку заяв та судових позовів, перебування у лікарні, відвідування установ органів державної влади, щоб добитися належного захисту порушених прав. Життєві зв`язки ОСОБА_6 були суттєво порушені і для їх нормалізації та відновлення необхідно затратити багато додаткових зусиль. Після отриманої травми та струсу головного мозку у ОСОБА_6 з`явилися часті головні болі, яких раніше не було, він став скоріше втомлюватися, у нього порушився сон, пам`ять, він став переживати психологічні труднощі при спілкуванні із оточуючими людьми, переживати страх та відчай, у зв`язку з цим у його житті сталися негативні зміни.

Виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що під час судового розгляду знайшов своє підтвердження факт заподіяння потерпілому моральної шкоди спільними діями обвинувачених, і визначаючи її розмір суд враховуючи, що діями обвинувачених було заподіяно потерпілому тілесні ушкодження, вважає, що 100000 грн. 00 коп., це саме той розмір, який є достатнім для відшкодування заподіяних потерпілому моральних страждань.

Враховуючи, що від спільних умисних дій обвинувачених потерпілому заподіяно шкоду, тому суд вважає, що вимога потерпілого про покладення на обвинувачених солідарного обов`язку відшкодувати шкоду є обґрунтованою.

Також суд враховує ступінь вини обвинувачених в заподіянні тілесних ушкоджень потерпілому, який є рівним, майновий стан обвинувачених, а саме, те, що обвинувачений ОСОБА_1 є працездатним, фізично здоровим, не працевлаштований за власним бажанням, а обвинувачені ОСОБА_8 та ОСОБА_3 навчаються, отримують стипендію, тому цивільний позов потерпілого підлягає задоволенню повінстю, а саме з відповідачів слід солідарно стягнути на користь потерпілого: 35846 грн. 56 коп. в рахунок відшкодування майнової шкоди заподіяної кримінальним правопорушенням і 100000 грн. 00 коп. в рахунок відшкодування моральної шкоди заподіяної кримінальним правопорушенням.

Здійснюючи розподіл процесуальних витрат, суд з врахуванням положень ст. 124 КПК України, яка передбачає, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати, вважає, що витрати потерпілого на правову допомогу в розмірі 20000 грн. 00 коп. стягненню не підлягають, оскільки дані витрати документально не підтверджені.

Відповідно до акту №4971-21 від 29 вересня 2021 року витрати на залучення експерта для надання висновку експерта №4971-21 від 29 вересня 2021 року складають 343 грн. 22 коп., які підлягають стягненню в рівних частках з обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_8 (Т. 2 а.с. 95).

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у пред`явленому обвинувачені у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України та призначити йому покарання у виді дев`яти років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

Строк покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту початку його фактично виконання.

Зарахувати в строк покарання ОСОБА_1 строк попереднього ув`язнення з 21 серпня 2021 року по 14 вересня 2021 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати на залучення експерта для проведення судової експертизи в розмірі 171 (сто сімдесят одну) грн. 61 (шістдесят одну) коп.

Запобіжний захід застосований ухвалою Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 25 березня 2022 року у виді домашнього арешту та покладені судом обов`язки відносно ОСОБА_1 скасувати.

Визнати ОСОБА_2 винуватим у пред`явленому обвинувачені у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України та призначити йому покарання у виді восьми років шести місяців позбавлення волі без конфіскації майна.

Строк покарання ОСОБА_2 рахувати з моменту початку його фактично виконання.

Зарахувати в строк покарання ОСОБА_2 строк попереднього ув`язнення з 21 серпня 2021 року по 23 серпня 2021 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати на залучення експерта для проведення судової експертизи в розмірі 171 (сто сімдесят одну) грн. 61 (шістдесят одну) коп.

Запобіжний захід застосований ухвалою Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 25 березня 2022 року у виді домашнього арешту та покладені судом обов`язки відносно ОСОБА_2 скасувати.

Визнати ОСОБА_3 винуватим у пред`явленому обвинувачені у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та призначити йому покарання у виді п`яти років позбавлення волі.

На підставі ст.ст. 75, 104 КК України від відбування призначеного покарання ОСОБА_3 звільнити з випробуванням, встановивши іспитовий строк два роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 в період іспитового строку такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Додатково покласти на ОСОБА_3 , у відповідність до ч. 3 ст.76 КК України, обов`язок виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою вид якої буде визначений органом пробації.

Запобіжний захід застосований ухвалою Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 25 березня 2022 року у виді домашнього арешту та покладені судом обов`язки відносно ОСОБА_3 скасувати.

Речові докази: речі вилучені 27 серпня 2021 року в ході огляду у ОСОБА_1 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 та ОСОБА_20 , які зберігаються в камері схову Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області повернути власникам; зразки крові потерпілого, які зберігаються в камері схову Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області знищити.

Цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди завданої вчиненням кримінального правопорушення задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , який мешкає: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , який мешкає: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , ОСОБА_3 , який мешкає: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 на користь ОСОБА_6 , який мешкає: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 в рахунок відшкодування майнової шкоди заподіяної вчиненням кримінального правопорушення 35846 (тридцять п`ять тисяч вісімсот сорок шість) грн. 56 (п`ятдесят шість) коп., та в рахунок відшкодування моральної шкоди заподіяної вчиненням кримінального правопорушення 100000 (сто тисяч) грн. 00 (нуль) коп., а всього 135846 (сто тридцять п`ять тисяч вісімсот сорок шість) грн. 56 (п`ятдесят шість) коп.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Солонянський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим, захисникам, прокурору, представнику потерпілих, потерпілій ОСОБА_4 та направити потерпілому ОСОБА_6 , законним представникам.

Головуючий: суддя Стрельников О.О.

Судді: Щербина Н.О.

Тітова О.О.