Постанова № 10777984, 16.08.2010, Господарський суд Хмельницької області

Дата ухвалення
16.08.2010
Номер справи
6/227-на (6/773-на)
Номер документу
10777984
Форма судочинства
Господарське
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"16" серпня 2010 р.                                                            Справа №6/227-НА (6/773-НА)

За позовом Закритого акціонерного товариства „Реммаш-Інвест” м. Хмельницький

до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Хмельницькому № 0000732301/0/2218 та № 0000742301/0/2219 від 24.03.2008р.

За позовом Закритого акціонерного товариства „Агромаш” м. Хмельницький

до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Хмельницькому № 000842340/0/5505 та № 0000852340 від 14.07.2007р.

Суддя Танасюк О.Є.

Секретар судового засідання Рогожа С.М.

За участю представників сторін:

позивачів: Швець Р.В. - представник по довіреності № 4-055 від 10.05.2010р.

відповідача: Павлунішин С.М. –представник за довіреністю № 20229/9/10 від 27.06.09 р.

Суть спору: Позивач ( ЗАТ „Реммаш-Інвест”) звернувся до суду із адміністративним позовом, відповідно до якого просить визнати нечинними прийняті за результатами проведеної ДПІ у м. Хмельницькому перевірки (акт перевірки від 17.03.2008р. №2014/23-4/22767280) податкові повідомлення-рішення від 24.03.2008р. №0000732301/0/2218 , № 0000742301/0/2219, посилаючись на те, що викладені в акті перевірки висновки податкового органу не відповідають фактичним обставинам справи та суперечать чинному законодавству України.

Вказує на те, що у податковому повідомленні-рішення від 24.03.2008р. №0000732301/0/2218, яким позивачу визначено суму податкових зобов’язань по податку на прибуток в розмірі 1820057 грн. (в тому числі 709611 грн. штрафних санкцій), податковим органом неправомірно вказано на порушення п.п.5.2.1 п. 5.2. ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, а саме віднесення позивачем до складу валових витрат витрати по послугах на загальну суму 4441784 грн., придбання яких не пов’язано із веденням господарської діяльності товариства, оскільки не доведено факт отримання прибутку товариством від продажу товарів за участю посередників.

Таке твердження позивач вважає безпідставним, оскільки в п.п. 5.3.1 п.5.3 ст. 5 вказаного Закону визначений перелік витрат, які не включаються до складу валового доходу, а в п. 1.32 ст.1 вказаного Закону говориться про діяльність, яка має на меті не отримання прибутку, а отримання доходу. Крім того, оподатковуваний прибуток визначається у податковому звітному періоді не за окремими господарськими операціями, а за результатами діяльності підприємства у звітному (податковому) періоді, а мета отримання прибутку може бути й не досягнута з об’єктивних причин, зважаючи на ризик вказаних операцій.

При цьому, згідно поданих до податкового органу декларацій з податку на прибуток за 2006-2007р.р. підприємство є прибутковим.

Крім того, позивач посилаючись на п.1.20.5,1.20.6 вказаного Закону заперечує проти твердження відповідача про те, що підприємством завищувалась винагорода посередників за надання послуг по пошуку покупців для збуту товарів, а також перевіряючими при здійснення перевірки безпідставно розширено коло документів, якими має бути підтверджений факт надання посередницьких послуг (калькуляція наданих послуг, звіти посередників про проведену роботу, товарно-транспортні накладні). Вказує, що правилами ведення податкового обліку, визначеними в Законі України „Про оподаткування прибутку підприємств", не вимагається підтвердження витрат саме такими документами.

Вказує, що згідно п. 5.3.9 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. При цьому, позивачем були наданні договори про надання посередницьких послуг, акти виконаних робіт, квитанції про сплату коштів за посередницькі послуги приватним підприємцям, а також платіжні доручення про перерахування коштів юридичним особам.

Таким чином, вважає, що отримані послуги пов’язані із господарською діяльністю підприємства, документально оформлені згідно чинного законодавства та не потребують додаткового підтвердження будь-якими іншими документами.

Крім того, у податковому повідомленні-рішенні за №0000742301/0/2219 від 24.03.2008р. зазначено про порушення позивачем п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість", а саме: в договорах по наданню послуг, укладених між позивачем та юридичними особами в податковий кредит були включені податки на підставі отриманих позивачем податкових накладних від цих юридичних осіб, тобто дані юридичні особи суми ПДВ включили в свої податкові зобов'язання та сплатили їх державі.

В заперечення даного твердження позивач вказує, що п. 5.2.1 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" дозволяє віднесення до складу валових витрат суми будь-яких витрат, які сплачені (нараховані) протягом звітного періоду у зв'язку з продажем продукції (робіт, послуг) платника податків. Згідно з п. 7.4.1. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків у звітному періоді зв’язку із придбанням товарів (робіт, послу, вартість яких відноситься до складу валових витрат підприємства.

Оскільки податкові накладні на придбання послуг оформлені відповідно до п. 7.2.1 ст. 7 вказаного Закону, то і валові витрати, і податковий кредит з ПДВ по первинним бухгалтерським документам відображені позивачем правомірно. За таких обставин, просить суд задоволити позов із вищевикладених підстав.

Представники відповідача у поданому письмовому поясненні проти позову заперечили, посилаючись на правомірність викладених в акті перевірки висновків податкового органу. При цьому, відповідач вказує, що позивачем порушено п.п. п.1.32 статті 1, п.п. 5.2.1. п. 5.2., ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, оскільки до складу валових витрат віднесло значні суми витрат, пов'язані із нарахуванням (виплатою) винагороди суб'єктам господарської діяльності приватним підприємцям за надання посередницьких послуг, які придбані позивачем не для подальшого використання у власній господарській діяльності, а саме по пошуку покупців, реалізації товарів в асортименті та кількості визначеному ЗАТ „Реммаш - Інвест", в укладанні договорів купівлі-продажу між ЗАТ „Реммаш-Інвест" та покупцями; по організації будівельно-монтажних робіт; по проведенню розрахунків з покупцями, замовниками та постачальниками за допомогою векселів; по поверненню векселів, емітентом яких є ЗАТ „Реммаш- Інвест" .

За перевірений період надання посередницьких послуг проводилось на підставі договорів з приватними підприємцями-фізичними особами згідно вказаного переліку. При цьому, всього за період, що перевірявся, до валових витрат позивачем віднесено витрати на отримання послуг посередників на загальну суму 4441784 грн.

          Крім того, перевіркою встановлено порушення позивачем п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" - віднесення до податкового кредиту звітних періодів підприємством сум ПДВ, сплачених (нарахованих) в зв'язку з придбанням послуг, які не мали використовуватись у межах господарської діяльності платника податку (згідно договорів №5-288-01 від 01.09.2007р., укладеному з ПП „Техагробудсервіскомплект" та №4-063-20/1 від 06.01.2006р., укладеному з ЗАТ „Агромаш".

При цьому, ДПІ у м. Хмельницькому вважає, що віднесення до валових витрат суми коштів, здійснених як компенсація вартості послуг, отриманих за зазначеними договорами, а також віднесення сум податку до податкового кредиту в зв'язку із придбанням таких послуг, є неправомірними. При цьому вказує, що умовою віднесення до валових витрат суми коштів, здійснених як компенсація вартості товарів (робіт, послуг) є придбання їх для подальшого використання у власній господарській діяльності (п. 5.1.2 п. 5.1 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств").

Згідно п. 1.32 вказаного Закону передбачено, що господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Відповідач вказує на те, що аналіз актів виконаних робіт свідчить, що покупці, знайдені за допомогою посередників, й раніше були постійними покупцями позивача, а вартість послуг значно перевищувала суму прибутку, отриманого підприємством за вказаний звітний період і нараховувалась (виплачувалась) незалежно від отримання позивачем прибутку.

Вказує на те, що позивачем отримано дохід від здійснених ним будівельно-монтажних послуг в сумі 61 497,86 грн., а за здійснення послуг по організації таких робіт перерахував 116 500 грн., отримавши при цьому збитків на суму 55 002,14 тис, грн., не враховуючи вартості самих будівельно-монтажних послуг. Щодо правомірності віднесення позивачем до валових витрат суми коштів, здійснених як компенсація вартості послуг, отриманих за договорами, а також віднесення сум податку до податкового кредиту в зв'язку із придбанням таких послуг відповідач посилається на те, що термін „доходи" відповідно до "Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати'"1, затвердженого Наказом Мінфіна від 31.03.1999 N 87 - це збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу (крім зростання капіталу за рахунок внесків власників) за звітний період.

Відповідач стверджує, що при здійсненні збиткових операцій не відбувається збільшення економічних вигод, оскільки відсутнє зростання власного капіталу (навпаки, відбувається його зменшення. При цьому, посилається п. 2 ст. 3 ГК України, згідно якої господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Крім того, відповідач стверджує, що умовами договорів не визначено порядок виконання своїх обов'язків посередниками, їх функції, не обумовлено вартість послуг посередників в розрізі номенклатури, порядок відшкодування їх витрат та співвідношення із сумою винагороди, що має бути отримана за результатами виконання, не подано документальних доказів фактичного надання послуг посередниками та їх зв'язок з підготовкою, організацією продажу товарів, а також, що така діяльність направлена на отримання доходу підприємством. У актах виконаних робіт не конкретизовано зміст наданих послуг в натуральному та вартісному виразі. На підприємстві відсутні документальні підтвердження участі посередників у організації поставок та реалізації товарів покупцям: калькуляції наданих послуг, звіти посередників про проведену роботу, товарно-транспортні накладні, що б підтверджували факт перевезення товару. В ході перевірки не надані первинні документи, що підтверджують порядок зберігання товару, порядок передачі права власності на нього та участь у даних процесах посередників. Усі доручення на отримання товарно-матеріальних цінностей від ЗАТ „Реммаш-Інвест" виписані безпосередньо на представників підприємств-покупців без участі посередників.

Враховуючи вищевикладене, податковий орган вважає, що позивачем не подано документальних доказів, що послуги засвідченні актами виконаних робіт, взагалі проводились та не надано документів, що підтверджували б зв'язок понесених витрат із підготовкою, організацією продажу товарів, відсутній факт отримання прибутку підприємством від продажу товарів за участю посередників.

Таким чином, вважає, що діяльність підприємства, що не направлена на отримання доходу, відповідно до п.1.32. статті 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, не являється господарською діяльністю, а витрати, понесені в зв'язку з такою діяльністю, не можуть бути віднесені до складу валових витрат підприємства.

Крім того, відповідач стверджує, що подані для перевірки договора не були спрямовані на реальне настання юридичних наслідків, а позивач реально не отримував ніяких послуг від контрагентів за такими договорами, тому такі договори є нікчемними з посиланням на п.2 ст. 215 ЦК України. Згідно ст. 216 ЦК України нікчемний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Таким чином, віднесення позивачем до валових витрат суми коштів, здійснених як компенсація вартості послуг, отриманих за договорами, а також віднесення сум податку до податкового кредиту у зв’язку із придбанням таких послуг, відповідач вважає неправомірними. За таких обставин, просить у позові відмовити.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, дослідивши докази, судом встановлено наступне:

          01.10.2005р. №5-232-01 між ЗАТ „Реммаш-Інвест" (замовником) та ПП Гуцалюком І.В. (посередником) укладено договір про падання посередницьких послуг №5-232-01. Сторонами погоджено предмет договору: замовник доручає, а посередник приймає на себе зобов'язання по наданню посередницьких послуг по пошуку покупців, поставці та реалізації товарів в асортименті та кількості, визначеному Замовником, в укладанні договорів купівлі-продажу між замовником та покупцями на умовах передбачених цим договором, по проведенню розрахунків з покупцями, замовниками та постачальниками за допомогою векселів, поверненню векселів, емітентом яких є замовник, та пред'явленню векселів інших емітентів, в строк з 01.10.2005р. по 01.12.2005р. Орієнтовна сума договору 50000,00 грн., обов'язки замовника - оплатити послуги посередника в розмірах і в строки, зазначені в цьому договорі, обов'язки посередника - надавати послуги, передбачені цим договором, у зазначені строки.

01.10.2005р. за актом виконаних робіт №3 до договору №5-232-01 посередником надані послуги по організації поставки та реалізації товарів в кількості та асортименті, вказаному замовником, в термін з 01.01.2006р. по 30.03.2006р. Відомості про виконання договору: 1. ВАТ „Хмельницькелеватормлинпостач" реалізовано зернових культур на загальну суму 85123,70 грн. ( в т.ч. ПДВ). 2. ТОВ „Хмельницький комбінат хлібопродуктів” реалізовано зернових культур на суму 217580,00 грн. (в т.ч. ПДВ). Вказаним актом посереднику нараховано винагороду в сумі 50000,00 грн. Цей акт є підставою для проведення взаєморозрахунків.

Між ЗАТ „Реммаш-Інвест" (замовником) та контрагентами (посередниками) укладались договори про надання посередницьких послуг, а саме:

01.10.2005р. між ЗАТ „Реммаш-Інвест” та ПП Луцюк І.Ю. було укладено договір про надання посередницьких послуг №5-231-01, орієнтовна ціна договору - 50000,00 грн.

30.06.2006р. за актом виконаних робіт №5 до договору №5-231-01, посередником надані послуги по організації виконання будівельно-монтажних робіт в термін з 01.06.2006р. по 30.06.2006р., а саме: ТОВ Підприємством матеріально-технічного забезпечення „Агропромтехніка" виконано ремонтні роботи офісу та складів на загальну суму 115914,24 грн. (в т.ч. ПДВ). За вказаним актом посереднику нараховано винагороду в розмірі 50000,00 грн.

01.10.2005р. між ЗАТ „Реммаш-Інвест” та ПП Шевченко С.Є. було укладено договір про надання посередницьких послуг №5-233-01 з орієнтовною ціною 40000,00 грн.

30.06.2006р за актом виконаних робіт №4 посередником надані послуги по реалізації товарів, вказаних замовником, в термін з 01.04.2006р. по 30.06.2006р., а посереднику нараховано винагороду в сумі 40000,00 грн.

01.09.2006р. між ЗАТ „Реммаш-Інвест” та ПП Шеховцевою В.П. було укладено договір про надання посередницьких послуг №5-281-0 з орієнтовною ціною договору 290000,00 грн.

29.09.2006р. згідно акту виконаних робіт №1 посередником надані послуги по придбанню зернових культур в кількості та асортименті, вказаному в договорі для подальшої реалізації в вересні 2006 року та посереднику нараховується винагорода в сумі 290000,00 грн. (без ПДВ). Даний акт є підставою для проведення розрахунків.

          01.04.2006р. між ЗАТ „Реммаш-Інвест” та ПП Гарватом Л.Л. було укладено договір про надання посередницьких послуг №5-262-01 з орієнтовною ціною договору 135000,00 грн.

          30.06.2006р. згідно з актом виконаних робіт №1 від 30.06.2006р. посередником надані послуги по організації виконання будівельно-монтажних робіт в термін з 01.05.2006р. по 30.06.2006р., посереднику нараховується винагорода в сумі 133000,00 грн.

03.11.2006р. між ЗАТ „Реммаш-Інвест” та ПП Кунак О.І. було укладено договір про надання посередницьких послуг №5-286-01, орієнтовна ціна договору становить 116500,00 грн.

30.11.2006р. у відповідності до акту виконаних робіт №1 посередником надані послуги по організації виконання будівельно-монтажних робіт в термін з 03.11.2006р. по 30.11.2006р., посереднику нараховано винагороду в сумі 116500,00 грн. (без ПДВ).

01.09.2006р. між ЗАТ „Реммаш-Інвест” та ПП Гуменюком В.А. було укладено договір про надання посередницьких послуг №5-280-01, орієнтовна ціна договору - 288000,00 грн.

          29.09.2006р. згідно акту виконаних робіт №1, посередником надані послуги по організації виконання будівельно-монтажних робіт в термін з 01.09.2006р. по 29.09.2006р., а посереднику нараховано винагороду в сумі 288000,00 грн. (без ПДВ).

25.07.2006р. між ЗАТ „Реммаш-Інвест” Масловським Г.Л. укладено договір про надання посередницьких послуг №5-276-01, орієнтовна ціна договору становить 400000,00 грн.

          31.08.2006р. у відповідності до акту виконаних робіт №1 посередником надані послуги по організації будівельно-монтажних робіт, а також по реалізації товарів в кількості та асортименті, вказаному замовником в термін з 25.07.06р. по 31.08.06р., посереднику нараховується винагорода в сумі 78501,00 грн. (без ПДВ). 07.12.2006р. за актом виконаних робіт №2 сторони передбачили, що посередником надані послуги по проведенню розрахунків з кредиторами замовника за допомогою векселів, посереднику нараховано винагороду в сумі 290000,00 грн. (без ПДВ). 28.12.2006р. між ЗАТ „Реммаш-Інвест” та ПП Бондарем А.О. було укладено договір про надання посередницьких послуг №5-283-01, орієнтовна сума договору - 320000,00 грн. 30.12.2006р. у відповідності до акту виконаних робіт №1, посередником надані послуги по організації виконання будівельно-монтажних робіт в термін з 01.12.06р. по 30.12.06р., посереднику нараховано винагороду в сумі 320000,00 грн. (без ПДВ).

01.07.2007р. між ЗАТ „Реммаш-Інвест” та ПП Колодієм В.С. №5-293-001 було укладено договір про надання посередницьких послуг, орієнтовна сума договору становить 214000,00 грн.

21.09.2007р. за актом виконаних робіт №2, посередником надані послуги по пошуку та поверненню векселя, а посереднику нараховано винагороду в розмірі 14200,00 грн. (без ПДВ), а згідно акту виконаних робіт №1 від 31.08.2007р., посередником надані послуги по організації будівельно-монтажних робіт в термін з 01.07.2007р. по 31.08.2007р., посереднику нараховано винагороду в сумі 200000,00 грн. (без ПДВ).

06.01.2006р. між ЗАТ „Реммаш-Інвест” та ЗАТ „Агромаш” було укладено договір про надання посередницьких послуг №4-063-20/1 від 06.01.2006р.

          Згідно акту виконаних робіт №2 від 31.07.2007р. до вказаного договору, посередником надані посередницькі послуги по організації виконання будівельно-монтажних робіт за період з 01.07.2007р. по 31.07.2007р., посереднику нараховано винагороду в сумі 300000,00 грн. (в т.ч. ПДВ в сумі 50000,00 грн.). вказано, що даний акт є підставою для проведення взаєморозрахунків, видано податкову накладну від ЗІ.07.2007р. №1214).

Згідно акту виконаних робіт №3 від 31.08.2007р. сторони передбачили посередницькі послуги по організації виконання будівельно-монтажних робіт, винагорода посереднику становить 400000,00 грн. (в тому числі ПДВ - 66666,67 грн.), видано податкову накладену від 31.08.2007р. №1531.

По акту виконаних робіт б/н від 30.03.2007р. сторони передбачили надання посередницьких послуг по організації виконання будівельно-монтажних робіт та по організації поставок та реалізації товарів в кількості та асортименті, вказаному замовником, в термін з 01.01.2007р. по 30.03.2007р. Винагорода посереднику визначена в розмірі 396000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 66000,00 грн.). Видано податкову накладену від 30.03.2007р. №516.

Згідно акту виконаних робіт №4 від 28.09.2007р. сторони погодили надання посередницьких послуг по організації виконання будівельно-монтажних робіт за період з 01.09.2007р. по 28.09.2007р. Винагорода посереднику встановлена в розмірі 491700,00 грн., (в тому числі ПДВ в сумі 81950,00 грн.). Видано податкову накладну від 28.09.2007р. №1391.

          Актом виконаних робіт б/н від 01.12.2006р. сторони передбачили надання посередницьких послуг по організації виконання робіт, а також організації поставок та реалізації товарів в кількості та асортименті, вказаному Замовником, в термін з 01.10.2006р. по 30.11.2006р. Вказано, що винагороду посереднику встановлено в розмірі 360000,00 грн. (в тому числі ПДВ - 60000,00 грн.). Видано податкову накладну від 01.12.2006р. №1753.

01.09.2007р. між ЗАТ „Реммаш-Інвест” та ПП „Техагробудсервіскомплект” було укладено договір про надання посередницьких послуг №5-288-02.

Згідно акту виконаних робіт від 30.11.2007р. №1 сторони погодили, що загальна сума викопаних робіт та реалізації товарів за допомогою послуг посередника в жовтні-листопаді 2007 року становить 4585444,42 грн. Винагорода посереднику становить 1090200,00 грн. (в тому числі ПДВ - 181700,00 грн.). Видано податкову накладну від 30.11.2007р. №20.

16.08.2005р. між ЗАТ „Реммаш-Інвест” та ПП Чубатим Д.В. було укладено договір про надання посередницьких послуг №5-229-01. Орієнтовна сума договору становить 40000,00 грн.

Згідно акту виконаних робіт від 30.06.2006р. №2, посередником надані послуги по проведенню розрахунків з кредиторами замовника за допомогою векселів, винагорода посереднику становить 40000,00 грн. (без ПДВ).

          В період з 11.02.2008р. по 07.03.2008р. працівниками податкового органу проведено виїзну планову перевірку з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006р. по 31.03.2007р., за результатами якої складено акт перевірки №2014/23-4/22767280 від 17.03.2008р.

          Вказаним актом перевірки встановлено недотримання вимог ЗАТ „Реммаш-Інвест" п.п.5.2.1 п. 5.2 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, а саме: до складу валових витрат віднесено витрати по послугах на загальну суму 4441784,00 грн., придбання яких не пов'язано із веденням господарської діяльності позивача, що призвело до заниження підприємством податку на прибуток на загальну суму 1110446,00 грн.

Вказаною перевіркою також встановлено, що ЗАТ „Реммаш-Інвест" недотримано вимоги п.п.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України „Про податок па додану вартість", згідно якого до податкового кредиту звітних періодів підприємством було віднесено суми ПДВ, сплачені (нараховані) у зв’язку із придбанням послуг, які не використовувались в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку та не підтверджені документально, що призвело до заниження підприємством ПДВ на загальну суму 506316,00 грн.

Таким чином, з акту перевірки слідує, що ЗАТ „Реммаш-Інвест" необгрунтовано відносило до складу валових витрат вартість послуг на загальну суму 4441784,00 грн., придбання яких не пов'язано із веденням господарської діяльності підприємства, що призвело до заниження підприємством податку на прибуток на загальну суму 1110446,00 грн. та до складу податкового кредиту звітних періодів підприємством включені суми ПДВ, сплачені (нараховані) у зв'язку із придбанням послуг, які не використовувались в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку та не підтверджені документально, що призвело до заниження підприємством ПДВ на загальну суму 506316,00 гри., саме на виконання договорів: від 16.08.2005р. №5-229-01, від 03.11.2006р. №5-286-1, від 25.07.2006р. №5-276-01, від 28.12.2006р. №5-283-01, від 01.10.2005р. №4-233-01, від 01.09.2006р. №5-281-01, від 01.09.2006р. №5-280-01, від 01.10.2005р. №5-231-01, від 0].10.2005р. №5-232-01, від 01.04.2006р. №5-2624)1, від 01.07.2007р. №5-293-001, від 01.09.2007р. №5-288-02, від 06.01.2006р. №4-063-20/1.

На підставі акту перевірки від 17.03.2008р. №2014/23-4/22767280, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.03.2008р. №0000732301/0/2218, в якому визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств 1820057,00 грн. (1110446,0 грн. основний платіж, 709611,00 грн. - штрафні санкції); податкове повідомлення-рішення від 24.03.2008р. №0000742301/0/2219, в якому визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) 759474,00 грн. (506316,00 грн. основний платіж та 253158,00 грн. - штрафні санкції.

Позивач із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями не погодився із підстав, викладених в позовній заяві, та просить суд визнати їх нечинними.

22.12.2009р. представником позивача подано заяву( № 5-022 від 21.12.2009р.) , в якій ЗАТ”Реммаш-Інвест” зазначає, що ним помилково в період з 01.01.2006р. по 31.12.2007р. до валових витрат віднесено наступні договора та акти виконаних робіт:

1.          Акт виконаних робіт № 3 до договору № 5-232-01 від 01.10.2005р. ( ПП Гуцалюк І.В.) на суму 50000грн.;

2.          акт виконаних робіт № 1 до договору № 5-281-01 від 01.09.2006р. ( Шеховцова В.П.) на суму 290000грн.;

3.          акт виконаних робіт №1 до договору № 5-280-01 від 01.09.2006р. ( Гуменюк В.А.) на суму 288000грн.;

4.          акт виконаних робіт № 1 до договору 5_283-01 від 28.12.2006р.( Бондар А.О.) на суму 320000грн.;

5.          акт виконаних робіт №1 до договору № 5-293-01 від 01.07.2007р. ( Колодій В.С.) на суму 200000грн.;

6.          акт виконаних робіт № 2 до договору № 5-293-001 від 01.07.2007р. ( Колодій В.С.) на суму 14200грн.

А тому просить залучити до матеріалів справи договора та акти виконаних робіт, які в вищезгаданих періодах не були включені до валових витрат підприємства згідно переліку:

1.          Акт виконаних робіт б/н до договору № 3 від 15.01.2006р. ПП Кожевников І.О на суму 51000грн.;

2.          Акту виконаних робіт б/н до договору № 3 від 15.01.2006р. ПП Кожевникова І.О. на суму 163500грн.;

3.          Акту виконаних робіт б/н №3 від 15.01.2006р. ПП Кожевникова І.О. на суму 126500грн.; акту виконаних робіт № 1 до договору б/н від 02.10.2006р. ПП Мороз О.В. на суму 323000грн.;

4.          Акту виконаних робіт № 1 до договору б/н від 03.07.2006р. ПП Мороз О.В. на суму 290000грн.;

5.          Акту виконаних робіт № 1 до договору б/н від 05.07.2006р. ПП Нагорний К.Б. на суму 220000грн.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені доводи та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, судом враховується наступне.

Згідно п.п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994р. (із змінами та доповненнями) валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.5.2.1 ст.5 Закону про прибуток, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв’язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг)...з урахуванням обмежень, встановлених п.п.5.3-5.7. даної статті.

Згідно п.1.31 ст.1 Закону, під продажем розуміється будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

При цьому згідно пп. 1.32 ст. 1 зазначеного Закону, господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Таким чином, вартість продукції, призначеної для подальшого продажу, відноситься до валових витрат товариства.

Враховуючи вищевикладене, судом приймається до уваги, що позивачем правомірно віднесено до складу валових витрат витрати на загальну суму 4441784,00 грн. по наданню посередницьких послуг (послуги по пошук покупців, поставці та реалізації товарів а також в укладенні договорів купівлі-продажу), відповідно до укладених з позивачем договорів.

Таким чином, висновки податкового органу, викладені в акті перевірки №2014/23-4/22767280 від 17.03.2008р. про те, що позивачем неправомірно віднесено до складу валових витрат витрати по послугах на загальну суму 4441784,00 грн., оскільки їх придбання не пов'язано із веденням господарської діяльності підприємства, і як наслідок –занижено податок на прибуток на загальну суму 1110446,00 грн., не відповідає вимогам вказаного Закону, суперечить матеріалам справи та спростовується висновком судово-економічної експертизи №4813 по справі.

Судом також враховується, що згідно п. п. 5.3.9 ст.5 вказаного Закону передбачено, що не підлягають піднесенню до складу валових витрат суми збитків платника податку, понесених у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, пов'язаним з таким платником податку особам.

Відповідно до п. 1.26 ст. 1 Закону №283/97-ВР, пов'язана особа - особа, що відповідає будь-якій з наведених нижче ознак: юридична особа, яка здійснює контроль над платником податку, або контролюється таким платником, або перебуває під спільним контролем з таким платником податку; фізична особа або члени сім'ї фізичної особи, які здійснюють контроль на/і платником податку. Членами сім'ї фізичної особи вважаються її чоловік або дружина, прямі родичі (діти або батьки) як фізичної особи, так і її чоловіка або дружини, а також чоловік або дружина будь-якого прямого родича фізичної особи або її чоловіка (дружини); посадова особа платника податку, уповноважена здійснювати від імені платника податку юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або зупинення правових відносин, а також члени її сім'ї.

При цьому, судом враховується, що згідно п. п. 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, а згідно пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціпа на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж па 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду, в тому числі, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

          Таким чином, суми ПДВ, сплачені (нараховані) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), відносяться до податкового кредиту, а Законом „Про податок на додану вартість” не передбачено необхідності коригування податкового кредиту в результаті продажу товарів (робіт, послуг) за ціною, нижчою за ціпу їх придбання та податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг).

          Згідно п.п.7.5.1 п.7.5. ст. 7 вказаного Закону передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

          Виходячи із викладеного, судом зважається на те, що чинним законодавством України, зокрема Законом України „Про податок на додану вартість” та Законом України „Про оподаткування прибутку підприємств" не передбачено коригування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ при продажу товарів за ціною, нижчою від ціни їх придбання.

          За таких обставин, викладені в акті перевірки висновки податкового органу про те, що позивачем неправомірно віднесено до податкового кредиту суми ПДВ, сплачені (нараховані) у зв’язку із придбанням послуг які не використовувались в оподатковуваних операціях та не підтверджені документально, в сумі 506316,00 грн., судом до уваги не приймаються, оскільки спростовуються матеріалами справи та висновком судово-економічної експертизи №4813 по справі.

          При цьому, в матеріалах справи наявні договора про надання посередницьких послуг, акти виконаних робіт, належним чином оформлені, загальний розмір винагороди для посередників, який необхідно сплатити ЗАТ „Реммаш-Інвест”, становить 4441784,33 грн. Крім того, суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані), у зв’язку із придбанням таких послуг підтверджуються на суму 506316,00 грн. відповідно до наявних в справі податкових накладних, які належним чином підписані та оформлені. Дане підтверджується також висновком судово-економічної експертизи №4813 по справі та не спростовується відповідачем.

          Судом в даному випадку враховується, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін. Також, до складу валових витрат відносяться суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці (п.п.5.3-5.7 ст. 5 Закону України „Про податок на додану вартість”).

Згідно п.п.5.3.9 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Як вбачається із матеріалів справи, валові витрати позивача за період, який підлягав перевірці, підтверджені відповідними документами податкового та бухгалтерського обліку, складені та оформлені з врахуванням вимог Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України”, Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку від 24.05.1995р. №88 та не суперечать Закону України „Про податок на додану вартість”, Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”.

При цьому, судом враховується визначений чинними законами України вільний вибір громадян у здійсненні підприємницької діяльності. Зокрема, ст. 42 ГК України від 16.01.2003р. №436-ІУ передбачає, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом (ст. 43 ГК України).

За таких обставин, твердження відповідача про те, що діяльність підприємства не направлена на отримання доходу, та не являється господарською діяльністю, суперечить вимогам чинного законодавства та матеріалам справи.

          З огляду на викладені обставини та враховуючи приписи ст.71 КАС України, в силу яких в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб’єкта владних повноважень, обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, суд прийшов до висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги є законними, обґрунтованими, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Позивач ЗАТ „ Агромаш” звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень № 0000842340/0/5505 та № 0000852340/0/5506 від 12.07.2007 р., прийнятих на підставі акта перевірки № 79/23-05/23829557 від 25.06.2007 р., висновки, якого, на думку позивача, не відповідають дійсності та суперечать чинному законодавству, а тому є незаконними та потребують скасування.

Зокрема, в обґрунтуванні позовних вимог вказав, що на підставі направлення від 21.05.2007 р. за № 03522, виданого ДПІ у м. Хмельницькому з 24.05.2007 р. по 19.06.2007 р. проводилась виїзна планова перевірка ЗАТ „Агромаш" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства. Термін перевірки продовжувався на 10 робочих дні на підставі направлення ДШ у м. Хмельницькому віл 18.06.2007 р. за № 003625 та наказу ДШ у м. Хмельницькому від 18.06.2007 р. № 647.

Звернув увагу суду на те, що ЗАТ „Агромаш" 20.06.2007 р. звернулося до Хмельницького господарського суду з адміністративним позовом про визнання не чинним наказу начальника ДШ у м. Хмельницькому № 647 від 18.06.2007 р. „Про продовження терміну проведення виїзної планової перевірки ЗАТ „Агромаш" на 10 робочих днів з 19.06.2007 р. по 04.07.2007 р.”, постановою від 06.08.2007р. по справі № 6/462-НА даний позов задоволено, таким чином прийняті будь-які рішення чи акти ДПІ у м. Хмельницькому після 18.06.2007 р. стосовно перевірки ЗАТ „Агромаш", автоматично визнаються не чинними, а саме акт перевірки від 25.06.2007 р. за № 79/23-05/23829557 та податкові повідомлення-рішення №№ 0000842340/0/5505, 0000852340/0/5506 від 12.07.2007 р.

Вказує, що у податковому повідомлені-рішенні від 12.07.2007р. №0000842340/0/5505 на суму 6215076 грн. податку на прибуток податковим органом безпідставно зроблено висновок про порушення позивачем п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, оскільки віднесення до складу валових витрат витрати по послугах на загальну суму 13223333 грн. не пов’язана із веденням господарської діяльності, так як не доведено факт отримання прибутку товариством. Проте, вказаним Законом зазначено про отримання доходу, а не прибутку, який має на меті отримати підприємство.

Крім того, зазначає про неправильність висновків податкового органу, викладених в акті перевірки, про завищення позивачем винагороди посередників за надання послуг для пошуку покупців для збуту товарів, а також податковим органом розширено перелік документів, які повинні підтверджувати факт надання посередницьких послуг. При цьому, вказує, що Законом України „Про оподаткування прибутку підприємств” передбачено випадки формування фіксованих або державних цін, а в іншому випадку формуються вільні ціни. Крім того, вказаним вище Законом не передбачено підтвердження валових витрат саме тими документами, про які зазначив податковий орган.

Позивач стверджує, що для перевірки були надані належним чином оформлені договора, а також докази їх виконання, які податковим органом не прийняті до уваги як належні.

Також вказує про належність та дійсність посередницьких послуг, наданих приватними підприємцями по проведенню розрахунків з кредиторами за допомогою векселів, діяльність товариства по вищевикладених договорах підпадає під господарську діяльність за всіма ознаками, в тому числі за ознаками отримання доходу.

Позивач стверджує, що у податковому повідомленні-рішенні №0000852340/0/5506 від 12.07.2007р. податковим органом неправомірно зроблено висновок про порушення п.п.7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, а саме неправомірного включення до податкового кредиту сум по отриманих позивачем від юридичних осіб податкових накладних. Стверджує, що податкові накладні оформлені згідно п.7.2.1 ст. 7 даного Закону, тому і валові витрати, і податковий кредит відображені правомірно.

Крім того, вказує, що позивач не порушував п.п.7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, оскільки коригування податкового кредиту в сумі 14517 грн. неможливо провести саме тому, що заборгованість виникла в 2001 році, і підтвердити її відповідними документами не має можливості по причині їх знищення за строком давності.

Відповідач у письмовому запереченні від 19.12.2007 р. із позовними вимогами не погоджується та вказує про їх безпідставність. Відповідач посилається на те, що умовами договорів про надання посередницьких послуг не було визначено порядок виконання своїх обов'язків посередниками, їх функції, не обумовлено вартість послуг посередників в розрізі номенклатури, порядок відшкодування їх витрат та співвідношення із сумою винагороди, що має бути отримана за результатами виконання.

          Вказує, що позивачем не надано документальних доказів фактичного надання послуг посередниками та їх зв'язок з підготовкою, організацією продажу товарів, а також, що така діяльність направлена на отримання доходу підприємством, в актах виконаних робіт не конкретизовано зміст наданих послуг в натуральному та вартісному виразі. Стверджує, що на підприємстві відсутні документальні підтвердження участі посередників у організації поставок та реалізації товарів покупцям: калькуляції наданих послуг, звіти посередників про проведену роботу, товарно-транспортні накладні, що б підтверджували факт перевезення товару. В ході перевірки не надані первинні документи, що підтверджують порядок зберігання товару, порядок передачі права власності на нього та участь у даних процесах посередників. Усі доручення на отримання товарно-матеріальних цінностей від позивача виписані безпосередньо на представників підприємств-покупців без участі посередників.

Таки чином вважає, що позивачем не надано документальних доказів, що послуги, засвідчені актами виконаних робіт, взагалі надавались та не надано документів, що підтверджували б зв'язок понесених витрат із підготовкою, організацією продажу товарів, не доведено факт отримання прибутку підприємством від продажу товарів за участю посередників. Тому, вважає, що діяльність підприємства, що не направлена на отримання доходу, відповідно до п.1.32. статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", не являється господарською діяльністю, а витрати, понесені в зв'язку з такою діяльністю, не можуть бути віднесені до складу валових витрат підприємства.

Крім того, перевіркою встановлено порушення позивачем п.п.7.4.4. п.7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", оскільки ним не зменшено податковий кредит на суму ПДВ, сплаченого (нарахованого) в зв'язку з придбанням товару, який не використано в господарській діяльності платника, за червень 2006 року в сумі 14517 грн. Вказує, що в 2001 році у позивача виникла дебіторська заборгованість в сумі 87102 грн., в тому числі ПДВ 14517 грн., по розрахунках із ПП „Донметпром" у зв'язку із попередньою оплатою за природній газ, який підприємство не отримало. На підставі наказу господарського суду Донецької області від 26.06.2002 № 20/406 про стягнення суми заборгованості на користь Позивача, Державною виконавчою службою у м. Єнакієво винесено постанову від 06.06.2006 про неможливість стягнення боргу на користь ЗАТ „Агромаш" в зв'язку із відсутністю боржника.

Вказує, що на підставі даної постанови, позивач здійснив регулювання безнадійної заборгованості з врахуванням вимог Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", а саме: зменшив витрати на придбання товарів (робіт, послуг) та збільшив витрати по врегульованій безнадійній заборгованості в сумі 72585 грн. без врахування ПДВ, коригування податкового кредиту за відповідний період в сумі 14517 грн. позивач не провів. За таких обставин, просить у позові відмовити.

Ухвалою від 19.12.2007р. зупинено провадження у адміністративній справі № 6/773-НА до набрання законної сили судовим рішенням по адміністративній справі № 6/462-НА.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.05.08р. апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому задоволено частково, постанову господарського суду Хмельницької області від 06.08.07р. у справі № 6/462-НА скасовано та прийнято нову постанову, якою в позові відмовлено.

У зв’язку із тим, що справа 6/462-НА 12.05.2008р. розглянута Львівським апеляційним адміністративним судом та судове рішення у справі набрало законної сили, суд ухвалою від 16.09.2008р. провадження у даній справі поновив та призначив судове засідання із викликом сторін.

Для вирішення спірних питань щодо документального підтвердження зазначених відповідачем в акті перевірки висновків, які стали підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень , за клопотанням позивача, ухвалою господарського суду Хмельницької області від 05.11.2008р. по адміністративній справі №6/773-НА у відповідності до ст.81 КАС України призначено судово-бухгалтерську експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідного інституту судових експертиз. При цьому, провадження у справі відповідно до п.3 ч.2 ст. 156 КАС України було зупинено.

          У зв’язку із надходженням на адресу суду висновку судово-економічної експертизи за №11352 від 24.12.2008р., разом із матеріалами справи №6/773-НА., ухвалою від 20.01.2009р. провадження у справі поновлено та призначено судове засідання із викликом сторін.

          

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, дослідивши докази, судом встановлено наступне:

          03.11.2006р. між ЗАТ „Агромаш” (замовник) та ПП „Куцак О.І. (посередником) було укладено договір про надання посередницьких послуг №4-471-01. Сторонами погоджено предмет договору –замовник доручає, а посередник приймає на себе зобов’язання по наданню посередницьких послуг по пошуку покупців, поставці та реалізації товарів в асортименті та кількості, визначеному замовником, в укладенні договорів купівлі-продажу між замовником та покупцями на умовах, передбачених цим договором, по проведенню розрахунків з покупцями, замовниками та постачальниками за допомогою векселів, емітентом яких є замовник в строк з 03.11.2006р. по 31.12.2006р. (п. 1.1 договору). Орієнтовна сума договору складає 431000,00 грн. Обов’язки замовника –оплатити послуги посередника в розмірах і в строки, які передбачені договором. (п.2.1 договору), обов’язки посередника –надавати послуги, передбачені договором у визначені строки (п.3.1 договору).

          30.12.2006р. за актом виконаних робіт №2 до договору №4-471-01 від 03.11.2006р. посередником надані послуги по реалізації товарів в кількості та в асортименті, в термін з 03.11.2006р. по 30.12.2006р. Відомості про виконання договору: ЗАТ „Реммаш-Інвест” реалізовано будматеріалів на загальну суму 296617,48 грн. (в т.ч. ПДВ)., а ПП „Техагробудсервіскомплект” реалізовано кондитерських виробів на суму 556394,23 грн. (в т.ч. ПДВ) (п.1,2 акту). Посереднику нараховується винагорода в сумі 140086,81 грн. (без ПДВ.). Цей акт є підставою для проведення розрахунків.

          01.09.2006р. між ЗАТ „Агромаш” (замовником) та ПП Гуменюк В.А. (посередником) укладено договір про надання посередницьких послуг №4-464-01, орієнтовна ціна договору –212000,00 грн.

          04.12.2006р. згідно акту виконаних робіт посередником надані послуги по проведенню розрахунків із кредиторами замовника за допомогою векселя, нараховано винагороду в сумі 35238,50 грн. (без ПДВ).

          01.04.2006р. ЗАТ „Агромаш” та ПП Чубатим О.В. укладено договір про надання посередницьких послуг, сума договору 500000 грн., згідно акту виконаних робіт від 30.06.2006р. №1, посередником надано послуги по проведенню розрахунків з кредиторами замовника за допомогою векселів, посереднику нараховано винагороду в розмірі 493593,50 грн. (без ПДВ).

          01.04.2006р. між ЗАТ „Агромаш” та ПП Слободянюк Т.О. укладено договір про надання посередницьких послуг, орієнтовна ціна договору 500000 грн. Згідно акту виконаних робіт від 30.09.2006р. №1 посередником надано послуги по поверненню векселя, емітентом якого є замовник достроково, але зі значним дисконтом., посереднику нараховано винагороду в сумі 416929,77 грн. (без ПДВ).

          25.07.2006р. між ЗАТ „Агромаш” та ПП Масловським Г.Л. було укладено договір про надання посередницьких послуг №4-460-01, орієнтовна ціна договору 381000,00 грн. , актом виконаних робіт від 28.12.2006р. №1 посереднику нараховано винагороду в розмірі 93000,00 грн. (без ПДВ).

          01.04.2006р. між ЗАТ „Агромаш” та ПП Загоруйко О.М. укладено договір №4-447-01, орієнтовна сума договору –381000 грн., згідно акту виконаних робіт №1 від 30.06.2006р. посереднику нараховано винагороду в розмірі 306000 грн. (в т.ч. ПДВ), згідно акту виконаних робіт від 30.12.2006р. №2 нараховано винагороду в сумі 190620,00 грн. (без ПДВ).

01.04.2006р. між ЗАТ „Агромаш” та ПП Гарватом Л.Л. укладено договір №4-448-01, орієнтовна сума договору 360000,00 грн., згідно акту виконаних робіт від 30.06.2006р. №2 нараховано винагороду в сумі 357000,00 грн. (без ПДВ.).

          01.04.2006р. між ЗАТ „Агромаш” та ПП Демчиком В.М. укладено договір №4-456-01, орієнтовна сума договору становить 500000,00 грн., за актом виконаних робіт від 30.09.2006р. №1 посередником нараховано винагороду в сумі 499500,00 грн. (без ПДВ).

          16.08.2005р. між ЗАТ „Агромаш” та ПП Чубатим Д.В. укладено договір №4-407-01, орієнтована сума договору –460000,00 грн., згідно акту виконаних робіт від 31.03.2006р. №3 посереднику нараховано винагороду в розмірі 460000,00 грн. (без ПДВ).

01.10.2006р. між ЗАТ „Агромаш” ПП Луцюк І.Ю. укладено договір №4-425-01, орієнтовна ціна 450000,00 грн., згідно акту виконаних робіт від 30.04.2006р. №4 посереднику нараховано винагороду в сумі 197000,00 грн. (без ПДВ), згідно акту виконаних робіт від 31.03.2006р. посереднику нараховано винагороду в сумі 253000,00 грн. (без ПДВ).

04.01.2006р. між ЗАТ „Агромаш” та ПП „ВІК” укладено договір №4-287-20, а згідно актів виконаних робіт від 31.01.2006р. №1, від 28.02.2006р. №2 посереднику нараховано винагороду відповідно в сумі 100000,00 грн. (в т.ч. 20000 грн. ПДВ), в сумі 358000,00 грн. ( в т.ч. 59666,67 грн. ПДВ).

03.04.2006р. між ЗАТ „Агромаш” та ПП „Техагробудсервіскомплект” було укладено договір про надання посередницьких послуг № 4-458-01. згідно актів виконаних робіт від 30.06.2006р. №1, від 31.08.2006р. №2, від 30.09.2006р. №3, від 31.10.2006р. №4, від 30.11.2006р. №5, від 30.12.2006р. №6 посереднику було нараховано винагороду відповідно в розмірах: 2120000,00 грн., 720000,00 грн., 964000,00 грн., 1256000,00 грн., 840000,00 грн., 400000,00 грн.

01.03.2005р. між ЗАТ „Агромаш” та ЗАТ „Реммаш-Інвест” було укладено договір про надання посередницьких послуг №5-002-40/1, згідно акту виконаних робіт від 31.07.2006р. №2 посереднику нараховано винагороду в сумі 252000,00 грн.

05.01.2007р. між ЗАТ „Агромаш” та ПП „Техагробудсервіс” укладено договір про надання посередницьких послуг №4-458-03, згідно актів виконаних робіт від 31.01.2007р. №1, від 28.02.2007р. №2, від 31.03.2007р. №3 посереднику нараховано винагороду в розмірах відповідно 880000,00 грн., 717000,00 грн., 1104000,00 грн.

01.01.2007р. між ЗАТ „Агромаш” та ПП Масловським Г.О. укладено договір №4-460-02, згідно акту виконаних робіт від 31.01.2007р. №3 посереднику нараховано 366611,24 грн.

01.01.2007р. між ЗАТ „Агромаш” та ПП Бондарем А.О. укладено договір №4-469-02, згідно акту виконаних робіт від 31.03.2007р. №2 посереднику нараховано винагороду 448549,76 грн.

01.10.2005р. між ЗАТ „Агромаш” та ПП Гуцалюком І.В. укладено договір №4-423-01, згідно акту виконаних робіт від 31.03.2006р. №2 посереднику нараховано винагороду в сумі 250000,00 грн.           01.09.2006р. між ЗАТ „Агромаш” та ПП Шеховцовою В.П укладено договір №4-463-01, орієнтована сума договору 210000,00 грн., та 03.11.2006р. між ПП Бондарем А.О. укладено договір №4-469-01 на суму 410000,00 грн.

          В період з 24.05.2007р. по 19.06.2007р. працівниками податкового органу проведено виїзну планову перевірку з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006р. по 31.03.2007р., за результатами якої складено акт перевірки №79/23-05/23829557 від 25.06.2007р.

          Вказаним актом встановлено наступні порушення, а саме: п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.5.1997р. №283/94-ВР (із змінами та доповненнями), а саме: до складу валових витрат віднесено витрати по послугах на загальну суму 13223333,00 грн., придбання яких не пов’язане із веденням господарської діяльності підприємства, що призвело до заниження підприємством податку на прибуток на загальну суму 3305833,00 грн., 25%-прибуток платників податку, який оподатковується за ставкою 25% від об’єкта оподаткування.

          Крім того, встановлено недотримання ЗАТ „Агромаш” вимог п.п.7.4.1, п.7.4.4 п. 7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. №168/97-ВР (із змінами та доповненнями), а саме: до податкового кредиту у звітних періодах позивачем було віднесено суми ПДВ, сплачені (нараховані) в зв’язку із придбанням послуг, які не використовувались в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності платника податку та не підтверджені документально, що привело до заниження ПДВ на суму 1678284,00 грн.

          Таким чином, з акту перевірки слідує, що ЗАТ „Агромаш” необгрунтовано відносило до складу валових витрат вартість послуг на загальну суму 13223333,00 грн., придбання яких не пов’язано із веденням господарської діяльності позивача, що призвело до заниження підприємством податку на прибуток на загальну суму 3305833,00 грн.; та до складу податкового кредиту звітних періодів підприємством включені суми ПДВ, сплачені (нараховані) в зв'язку з придбанням послуг, які не використовувались в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку та не підтверджені документально, що призвело до заниження підприємством ПДВ на загальну суму 1663767,00 гри., саме на виконання умов договорів: від 01.04.2006р. №4-372-02, від 16.08.2005р. №4-407-01, від 01.04.2006р. №4-395-02, від 03.11.2006р. №4-471-01, від 01.04.2006р. №4-447-01, від 25.07.2006р. №4-4604)1, від 01.01.2007р. №4-460-02, від 03.01.2006р. №4-469-01, від 01.01.2007р. №4-469-02, від 01.04.2006р. №4-448-01, від 01.10.2005р. №4-424-01, від 01.09.2006р. №4-463-01, від 01.09.2006р. №4-464-01, віл 01.10.2005р. №4-425-01, від 01.04.2006р. №4-456-01, від 03.04.2006р. №4-458-01, від 04.01.2006р. №4-287-20, від 01.03.2005р. №5-002-40/1, від 05.01.2007р. №4-458-03, від 01.10.2005р. №4-423-01.

На підставі акту перевірки №79/23-05/23829557 від 25.06.2007р. податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.07.2007р. №0000842340/0/5505, в якому визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств 6215076,00 грн. (3305833,00 грн. основний платіж, 2909243,00 грн. - штрафні санкції; податкове повідомленням-рішенням від 12.07.2007р. №0000852340/0/5506, в якому визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) 2517426,00 грн. (1678284,00 грн. основний платіж та 839142,00 грн. - штрафні санкції.

Позивач із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями не погодився із підстав, викладених в позовній заяві, та просить суд визнати їх нечинними.

Позивачем ЗАТ „ Агромаш” подано заяву 22.12.2009р. ( вих.№ 4-100 від 21.12.2009р.) в якій позивач повідомляє, що в період з 01.01.2006р. по 31.03.2007р. ним до валових витрат помилково включено наступні договора та акти виконаних робіт:

1.          Акт виконаних робіт № 2 до договору № 4-423-01 від 01.10.2005р. ПП Гуцалюк І.В. на суму 250000грн.;

2.          Акт виконаних робіт № 1 до договору № 4-456-01 від 01.04.2006р. ПП Демчик В.М. на суму 499500грн.;

3.          Акт виконаних робіт № 1 до договору № 4-464-01 від 01.09.2006р. ПП Гуменюк В.А. на суму 35238,50грн.;

4.          Акт виконаних робіт № 2 до договору № 4-469-02 від 01.01.2007р. ПП Бондар А.О. на суму 448549,76грн.

А тому ЗАТ”Агромаш” просить суд залучити до матеріалів справи договори та акти виконаних робіт, які в вищевказаний період не були включені до валових витрат підприємства згідно переліку:

1.          Акт виконаних робіт б/н до договору № 1 від 04.01.2006р. ПП Кожевников І.О. на суму 251000грн.;

2.          Акт виконаних робіт б/н до договору № 2 від 15.01.2006р. ПП Кожевников І.О. на суму 34500грн.;

3.          Акт виконаних робіт № 1 до договору б/н від 01.07.2006р. ПП Мороз О.В. на суму 464500грн.;акт виконаних робіт № 2 до договору б/н від 06.11.2006р. ПП Мороз О.В. на суму 35300грн.;

4.          Акт виконаних робіт № 1 до договору б/н від 15.01.2007р. ПП Мороз О.В. на суму 448600грн.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені доводи та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, судом враховується наступне.

Згідно п.п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994р. (із змінами та доповненнями) валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.5.2.1 ст.5 Закону про прибуток, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв’язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг)...з урахуванням обмежень, встановлених п.п.5.3-5.7. даної статті.

Згідно п.1.31 ст.1 Закону, під продажем розуміється будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

При цьому згідно пп. 1.32 ст. 1 зазначеного Закону, господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Таким чином, вартість продукції, призначеної для подальшого продажу, відноситься до валових витрат товариства.

Враховуючи вищевикладене, судом приймається до уваги, що позивачем правомірно віднесено до складу валових витрат витрати на загальну суму 13223333,00 грн. по наданню посередницьких послуг (послуги по пошук покупців, поставці та реалізації товарів а також в укладенні договорів купівлі-продажу), відповідно до укладених з позивачем договорів.

Таким чином, висновки податкового органу, викладені в акті перевірки №79/23-05/23829557 від 25.06.2007р., про те, що позивачем неправомірно віднесено до складу валових витрат витрати по послугах на загальну суму 13223333,00 грн., оскільки їх придбання не пов'язано із веденням господарської діяльності підприємства, і як наслідок –занижено податок на прибуток на загальну суму 3305833,00 грн., не відповідає вимогам вказаного Закону, суперечить матеріалам справи та спростовується висновком судово-економічної експертизи №11352 по справі.

Судом також враховується, що згідно п. п. 5.3.9 ст.5 вказаного Закону передбачено, що не підлягають піднесенню до складу валових витрат суми збитків платника податку, понесених у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, пов'язаним з таким платником податку особам.

Відповідно до п. 1.26 ст. 1 Закону №283/97-ВР, пов'язана особа - особа, що відповідає будь-якій з наведених нижче ознак: юридична особа, яка здійснює контроль над платником податку, або контролюється таким платником, або перебуває під спільним контролем з таким платником податку; фізична особа або члени сім'ї фізичної особи, які здійснюють контроль на/і платником податку. Членами сім'ї фізичної особи вважаються її чоловік або дружина, прямі родичі (діти або батьки) як фізичної особи, так і її чоловіка або дружини, а також чоловік або дружина будь-якого прямого родича фізичної особи або її чоловіка (дружини); посадова особа платника податку, уповноважена здійснювати від імені платника податку юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або зупинення правових відносин, а також члени її сім'ї.

При цьому, судом враховується, що згідно п. п. 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, а згідно пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціпа на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж па 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду, в тому числі, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

          Таким чином, суми ПДВ, сплачені (нараховані) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), відносяться до податкового кредиту, а Законом „Про податок на додану вартість” не передбачено необхідності коригування податкового кредиту в результаті продажу товарів (робіт, послуг) за ціною, нижчою за ціпу їх придбання та податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг).

          Згідно п.п.7.5.1 п.7.5. ст. 7 вказаного Закону передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

          Виходячи із викладеного, судом зважається на те, що чинним законодавством України, зокрема Законом України „Про податок на додану вартість” та Законом України „Про оподаткування прибутку підприємств" не передбачено коригування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ при продажу товарів за ціною, нижчою від ціни їх придбання.

          За таких обставин, викладені в акті перевірки висновки податкового органу про те, що позивачем неправомірно віднесено до податкового кредиту суми ПДВ, сплачені (нараховані) у зв’язку із придбанням послуг які не використовувались в оподатковуваних операціях та не підтверджені документально, в сумі 1678284,00 грн., судом до уваги не приймаються, оскільки спростовуються матеріалами справи та висновком судово-економічної експертизи №11352 по справі.

          При цьому, в матеріалах справи наявні договора про надання посередницьких послуг, акти виконаних робіт, належним чином оформлені, загальний розмір винагороди для посередників, який необхідно сплатити ЗАТ „Агромаш”, становить 13223332,91 грн. Крім того, суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані), у зв’язку із придбанням таких послуг підтверджуються на суму 1663766,67 грн. відповідно до наявних в справі податкових накладних, які належним чином підписані та оформлені. Дане підтверджується також висновком судово-економічної експертизи №11352 по справі та не спростовується позивачем.

          Судом в даному випадку враховується, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін. Також, до складу валових витрат відносяться суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці (п.п.5.3-5.7 ст. 5 Закону України „Про податок на додану вартість”).

Згідно п.п.5.3.9 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Як вбачається із матеріалів справи, валові витрати позивача за період, який підлягав перевірці, підтверджені відповідними документами податкового та бухгалтерського обліку, складені та оформлені з врахуванням вимог Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України”, Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку від 24.05.1995р. №88 та не суперечать Закону України „Про податок на додану вартість”, Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”.

При цьому, судом враховується визначений чинними законами України вільний вибір громадян у здійсненні підприємницької діяльності. Зокрема, ст. 42 ГК України від 16.01.2003р. №436-ІУ передбачає, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом (ст. 43 ГК України).

За таких обставин, твердження відповідача про те, що діяльність підприємства не направлена на отримання доходу, та не являється господарською діяльністю, суперечить вимогам чинного законодавства та матеріалам справи.

З огляду на викладені обставини та враховуючи приписи ст.71 КАС України, в силу яких в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб’єкта владних повноважень, обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, суд прийшов до висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги є законними, обґрунтованими, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.6, 14, 71, 86, 94, 104, 105, 158-163, 167, 254-259, п.п.3, 6-7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Закритого акціонерного товариства „Реммаш-Інвест” м. Хмельницький до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Хмельницькому №0000732301/0/2218, № 0000742301/0/2219 від 24.03.2008р. задоволити.

Визнати нечинними податкове повідомлення-рішення від 24.03.2008р. №0000732301/0/2218, на суму 1820057,00 грн. податку на прибуток, в тому числі 1110446,0 грн. основний платіж, 709611,00 грн. штрафні санкції та податкове повідомлення-рішення від 24.03.2008р. №0000742301/0/2219 на суму 759474,00 грн. податку на додану вартість, в тому числі 506316,00 грн. основний платіж та 253158,00 грн. штрафні санкції.

Позов Закритого акціонерного товариства "Агромаш", м. Хмельницький до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому, м. Хмельницький про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень №0000842340/0/5505 та №0000852340/0/5506 від 12.07.2007 р., задоволити.

Визнати нечинними податкові повідомлення-рішення №0000842340/0/5505 від 12.07.2007р. на суму 6215076,00 грн. податку на прибуток, в тому числі 3305833,00 грн. основний платіж, 2909243,00 грн. штрафні санкції; податкове повідомленням-рішенням від 12.07.2007р. №0000852340/0/5506 на суму 2517426,00 грн. податку на додану вартість, в тому числі 1678284,00 грн. основний платіж та 839142,00 грн. штрафні санкції.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства „Агромаш” (м. Хмельницький, вул. Володимирська,109) 3,40 грн. (три гривні 40 коп.) та на користь Закритого акціонерного товариства „Реммаш-Інвест” (м. Хмельницький, вул. Володимирська,109) 3,40 грн. (три гривні 40 коп.) судового збору.

Згідно ст.ст. 185-186 КАСУ сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.

Згідно ст. 254 КАСУ Постанова, якщо інше не встановлено КАСУ, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. { Частина третя статті 254 в редакції Закону N 2453-VI ( 2453-17 ) від 07.07.2010 - щодо набрання чинності зміни див. п.1 розділу XII "Прикінцеві положення" Закону N 2453-VI від 07.07.2010 }

Суддя                                                                      

Повна постанова складена 18.08.2010р.

Віддруковано 4 прим.:

1-          в матеріали справи;

2,3 –позивачам;

4 - відповідачу.

Часті запитання

Який тип судового документу № 10777984 ?

Документ № 10777984 це Постанова

Яка дата ухвалення судового документу № 10777984 ?

Дата ухвалення - 16.08.2010

Яка форма судочинства по судовому документу № 10777984 ?

Форма судочинства - Господарське

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 10777984 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 10777984, Господарський суд Хмельницької області

Судове рішення № 10777984, Господарський суд Хмельницької області було прийнято 16.08.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.

Судове рішення № 10777984 відноситься до справи № 6/227-на (6/773-на)

Це рішення відноситься до справи № 6/227-на (6/773-на). Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 10777983
Наступний документ : 10777986