ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
11.08.10 Справа№ 14/95
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельно-фінансова група «Прайд», м.Київ
До відповідача: Приватного підприємства «Гал-інвекс», с.Угри Городоцького району Львівської області
Про стягнення 20773,85 грн.
Суддя Кітаєва С.Б.
Секретар Хороз І.Б.
Представники сторін:
від позивача - не з»явився
від відповідача –не з»явився
Права та обов”язки, передбачені ст.ст.20,22 ГПК України позивачу в ході розгляду справи судом роз»яснено. Заяви про відвід судді від сторін не надходили.
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговельно-фінансова група «Прайд», м.Київ, подало на розгляд до господарського суду Львівської області позовну заяву про стягнення з відповідача: приватного підприємства «Гал-інвекс», с.Угри Городоцького району Львівської області, 20773,85 грн. заборгованості, в тому числі : 17808,17 грн. основного боргу; 264,93 грн –3 % річних, 890,41 грн –інфляційних нарахувань, 1810,34 грн пені; просить відшкодувати судові витрати по справі
Ухвалою від 16.06.2010 року господарський суд Львівської області порушив провадження у справі за зазначеною позовною заявою та призначив розгляд справи на 07.07.2010 року.
Позивач ухвалу про порушення провадження у справі отримав 21.06.10р., про що свідчить поштове повідомлення за № 4742011, а відповідач - 19.06.10р. (поштове повідомлення № 4742003).
Позивач забезпечив в судове засідання явку повноважних представників; підтвердив Витягом з ЄДР Серія АБ №347474 включення відповідача , приватного підприємства «Гал-інвекс»до ЄДРПОУ, місцезнаходження боржника за адресою : Львівська область, Городоцький район, с.Угри, вул..Вербова, буд.51, яка відповідає адресі, зазначеній у позовній заяві; надав розрахунок суми основного боргу ( Вих.№2065 від 29.06.2010 р) та ціни позову (Вих.№2064 від 29.06.2010 р); підтвердив, що сума боргу 17808,17 має місце на час розгляду справи (Вих.№2063 від 29.06.2010 р).
Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, відзиву та витребовуваних документів не надав, заперечень на позов не висловив, з клопотаннями (заявами) до суду не звертався.
За таких обставин, з метою недопущення порушення змагальності і рівності сторін перед законом та судом, створення сторонам необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи, а також для правильного вирішення спору, суд вважав за необхідне відкласти розгляд справи.
Ухвалою від 07.07.10р. розгляд справи відкладено на 11.08.10р та повторно зобов»язано сторони виконати вимоги ухвали про порушення провадження у справі та надати витребовувані документи.
В судове засідання 11.08.2010 року сторони явку повноважних представників не забезпечили. Станом на 11.08.2010 року від відповідача до суду не поступив відзив на позовну заяву, відповідач не висловив заперечень на позов, із заявами чи клопотаннями до суду не звертався.
Додаткові від позивача документи, заяви тощо, станом на 11.08.2010 року до суду не надходили.
Відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов»язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об»єктивного дослідження всіх обставин справи.
Відповідно до ч.1 ст.69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.
Враховуючи строки , в які повинен бути вирішеним спір у даній справі, суд не вбачає за можливе відкласти розгляд справи в черговий раз.
Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Під час розгляду справи судом встановлено.
05 серпня 2009 року ТзОВ «Торговельно-фінансова група «Прайд»( позивач) та приватне підприємство «Гал-інвекс»( відповідач) уклали Дилерський договір №05/08-09,відповідно до п.1.1 якого протягом терміну дії даного Договору, Продавець (позивач) передає, а Покупець (відповідач) приймає та оплачує товар зазначений у видатковій накладній.
Відповідно до умов п.1.2 договору –найменування товару, його асортимент, сортимент, види та ціна товару визначаються у видатковій накладній, що є невід»ємною частиною цього договору.
Загальна кількість товару, що поставляється за цим Договором, визначається сумою кількостей всього товару по всіх видаткових накладних, які є невід»ємною частиною даного договору.
Ціна за товар, який постачається Дилеру Продавцем, сплачується на умовах відстрочки платежу протягом 30 календарних днів з моменту доставки товару до складу перевізника в місто, в якому знаходиться Дилер. ( п.9.1 договору).
Позивач стверджує, що виконуючи умови договору він, відповідно до видаткових накладних №5282 від 15.10.2009 р, №5281 від 15.10.2009 р, №5279 від 15.10.2009 р, №5278 від 15.10.2009 р, №5283 від 15.10.2009 р, №5906 від 12.11.2009 р, №5907 від 12.11.2009 р , №4415 від 08.09.2009 року передав відповідачу товар на суму 19193,76 грн , в т.ч з ПДВ. ( копії накладних долучені позивачем до позовних матеріалів, оригінали оглядались в судовому засіданні 07.07.2010 року). Однак, на момент звернення позивача з даним позовом до суду відповідач не розрахувався з позивачем за товар, отриманий по видаткових накладних №5282 від 15.10.2009 р, №5281 від 15.10.2009 р, №5279 від 15.10.2009 р, №5278 від 15.10.2009 р, №5283 від 15.10.2009 р, №5906 від 12.11.2009 р, №5907 від 12.11.2009 р , а товар , отриманий по видатковій накладній №4415 від 08.09.2009 року , оплачено відповідачем частково в розмірі 968,23 грн, а також отриманий за цією видатковою накладною товар був частково , на суму 417,36 грн, повернутий позивачу. Відтак, сума основного боргу складає 17808,17 грн, в т.ч. з ПДВ.
Відповідно до вимог п.9.1 Договору , відповідач мав оплатити товар протягом 30 календарних днів з моменту доставки товару до складу перевізника в місто, в якому знаходиться відповідач. Останній товар згідно видаткової накладної був отриманий відповідачем 12.11.2009 року. Позивач стверджує, що оплатити суму основного боргу відповідач мав до 12.12.2009 року.
Відповідно до ст.625 ЦК України позивачем нараховано відповідачу за період з 12.12.2009 р (день , коли мало бути виконано зобов»язання згідно умов п.9.1 Договору) по 11.06.2010 року (день подачі позову), а всього за 181 день прострочення , 3 % річних в сумі 264,93 грн за формулою : 17808,17 грн ( сума основної заборгованості) х 3 % (відсоток річних) /365 (днів у році) х 181 (день заборгованості) =264,93 грн., та інфляційні нарахування за той же період на суму 890,41 грн.
Покликаючись на п..13.1 договору, відповідно до якого за несвоєчасну оплату товару позивачу, відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що розраховується від суми заборгованості за кожен день прострочення зобов»язання, та враховуючи вимоги ч.6 ст.232 ГК України позивач нарахував відповідачу за період з 12.12.2009 р по 11.06.2010 року ( за 181 день прострочення) 1807,40 грн. пені, вимогу про стягнення якої заявив у даному позові.
Відповідач відзиву, заперечень на позов, доказів проведення розрахунку з позивачем суду не надав.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, при прийнятті рішення суд виходив з наступного.
У відповідності до ст.509 ЦК України (ст.173 ГК України) зобов»язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов»язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов»язку.
У відповідності до ст.11 ЦК України, цивільні права та обов»язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов»язки.
Статтею 174 ГК України визначено, що господарські зобов»язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, а також з угод не пе6редбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов»язує настання правових наслідків у сфері господарювання.
Згідно ст.175 ГК України майнові зобов»язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов»язання або одностороння зміна його умов не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до вимог ст.526 ЦК України ( ст.193 ГК України) зобов»язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов»язання, відповідно до ст.610 ЦК України , є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов»язання (неналежне виконання).
Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов»язанні встановлений строк (термін) його виконання , то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Якщо строк (термін) виконання боржником обов»язку не встановлений або визначений моментом пред»явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов»язок у семиденний строк від дня пред»явлення вимоги, якщо обов»язок нешайного виконання не випливаєє із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.ст.33,34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести і підтвердити належними доказами ті обставини, на яких грунтуються її вимоги чи заперечення на позов.
Письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. До обставин, на яких позивач обґрунтовує свої вимоги, відносять обставини, які становлять предмет доказування у справі. Предмет доказування –це сукупність обставин, які необхідно встановити для правильного вирішення справи. У предмет доказування включаються факти матеріально-правового характеру, що є підставою вимог позивача та заперечень відповідача. У предмет доказування включається також факт приводу до позову, який являє собою обставини, що підтверджують право на звернення до суду, тобто факти порушення суб”єктивного права чи охоронюваного законом інтересу позивача.
Відповідач обставин, на яких грунтуються заявлені позивачем вимоги не заперечив та не спростував належними і допустимими доказами.
На виконання умов договору від 05.08.2009 року №05/08-09 по перелічених вище видаткових накладних відповідач отримав від позивача товару на загальну суму 19193,76 грн , в т.ч. з ПДВ.
Відповідач зазначене не заперечив, доказів зворотнього суду не надав і не повідомив.
Відповідач частково, що підтверджується наданими позивачем банківськими документами перерахував позивачу кошти за отриманий товар ( зокрема: 968,23 грн в рахунок часткової оплати по накладній №4415 від 08.09.2009 р), та на суму 417,36 грн. повернув позивачу товару , який попередньо отримав по видатковій накладній №4415 від 08.09.2009 року. Таким чином, сума основного боргу складає 17808,17 грн., в т.ч. з ПДВ.
Вимога про стягнення 17808,17 грн. основного боргу обґрунтована; заперечень щодо заявленої до стягнення суми боргу, чи доказів її погашення відповідач не надав, відтак в цій частині заявлені позивачем вимоги підлягають до задоволення.
Пунктом 13.1 договору за несвоєчасну оплату товару позивачу відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що розраховується від суми заборгованості за кожен день прострочення зобов»язання. Оскільки, згідно з ч.6 ст.232 ГК України нарахування пені припиняється через шість місяців від дня, коли зобов»язання мало бути виконано, позивачем правомірно нараховано пеню за 181 день прострочення виконання зобов»язання, за період : з 12.12.2009 року ( день, коли мало бути виконано зобов»язання згідно умов п.9.1 договору) по 11.06.2010 р ( дата виготовлення позовної заяви) та розраховано в сумі 1807,40 грн.
Вимога про стягнення пені підлягає до задоволення.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов»язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов»язання (неналежне виконання). Згідно із ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов»язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов»язання, на вимогу кредитора зобов»язаний, зокрема, сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індекса інфляції за весь час прострочення. Інфляційні підлягають до стягнення в сумі 890,41 грн, відповідно до проведеного позивачем розрахунку.
Вимога про стягнення 3 % річних підлягає до задоволення частково, в сумі 257,86 грн, виходячи із наступного розрахунку :
3% річних /365 днів (середньостатистична кількість днів у році)=0,008 % в день, загальна сума боргу 17808,17 грн, кількість дгнів прострочення складає –181 день ( з 12.12.2009 р (день, коли мало бути виконано зобов»язання згідно умов п.9.1 договору) по 11.06.2010 р ( дата виготовлення позовної заяви). Із врахуванням зазначеного :0,008%х17808,17 грнх181 дн/100%=257,86 грн
Позов підлягає до задоволення частково..
Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України, пропорційно за задоволених вимог.
На підставі наведеного, керуючись ст..ст..1, 2, 21,32,33,34,36,43,49,82,84,85, 116 ГПК України
В И Р І Ш И В:
1. Позовні вимоги задоволити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства «Гал-інвекс»( вул..Вербова,51, с.Угри, Городоцький район, Львівська область, код ЄДРПОУ 35578001) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельно-фінансова група «Прайд»( 02660 м.Київ, вул..Крайня,1, код ЄДРПОУ 33298041) 17808,17 грн. основного боргу , 257,86 грн. –3 % річних, 890,41 грн. інфляційних, 1807,40 грн. пені, 207,64 грн держмита та 235,88 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.
Суддя
Судове рішення № 10777848, Господарський суд Львівської області було прийнято 11.08.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 14/95. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: