Рішення № 10777792, 16.08.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 21/8716.08.10 За позовом Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" до Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрБус"

про стягнення - 22 437,36 грн.

Суддя Шевченко Е.О.

Представники:

Від позивача Нагорна А.В. (дов. від 26.08.09р.)

Від відповідача Журиленко Є.Б. (дов. № 1 від 15.07.10р.)

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (далі по тексту позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРБУС" (далі по тексту відповідач) про стягнення 19787,93 грн. суми основного боргу, 1690,24 грн. –сума пені, 747,92 –інфляційні витрати, 211,27- 3 % річних, а також про стягнення з відповідача судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідач неналежним чином виконав зобов’язання за договором про надання комунальних послуг № 02.1.2-25-129 від 08.09.2008р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.2010р. було порушено провадження у справі № 21/87 та призначено справу до розгляду в судовому засіданні.

Відповідач в судове засідання не з»явився. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.08.10р. розгляд справи було відкладено на 16.08.10р.

Відповідач письмового відзиву на позов не надав. В судовому засіданні позов визнав.

Всебічно та повно дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

08.09.2008р. Державним підприємством "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" та Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРБУС" було укладено договір № 02.1.2-25-129. Відповідно до умов цього договору позивач надає відповідачу комунальні послуги, перелік яких визначений у п. 1.1 Договору, а відповідач зобов»язується оплатити ці послуги по цінах, розмір яких зазначений у Договорі.

Згідно з п. 6.1. Договору Договір почав діяти з дати підписання акту передачі-приймання.

Договір укладався на строк до 01.01.2009р. Відповідно до п. 6.2 Договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про його припинення протягом одного місяця після закінчення строку його дії, він вважається продовженим на кожний наступний рік.

Позивачем в період з жовтня 2009р. по квітень 2010р. надавались послуги згідно умов Договору. Відповідач починаючи з жовтня 2009р. припинив виконання своїх зобов»язань передбачених умовами Договору.

Як вбачається з матеріалів справи, на день розгляду справи заборгованість відповідача за надані позивачем комунальні послуги складає 19787, 93 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу у сумі 19 787, 93 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Також, позивачем заявлена вимога щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 1690, 24 грн., інфляційних збитків у розмірі 747, 92 грн. та 3% річних у розмірі 211, 27 грн.

Згідно ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Відповідно до ч 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня) яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Згідно ст. 229 Господарського кодексу України та ст. 625 Цивільного кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов’язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми.

Керуючись ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 36 Закону України “Про комунікації”, ст. 230 Господарського кодексу України, враховуючи несвоєчасне погашення відповідачем заборгованості, суд задовольняє позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені у сумі 1690,24 грн.

Оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних збитків ґрунтуються на законі (ст. 625 Цивільного кодексу України), а відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов’язання, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3 % річних в сумі 211,27 грн. та інфляційних збитків у сумі 747,92 грн. підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов’язані з розглядом справи покладаються при частковому задоволенні позову –на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, враховуючи те, що позовні вимоги задоволені в сторону Позивача, то судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне обслуговування судового процесу покладаються на Відповідача в повному розмірі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 43, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (08307, Київська область, м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт «Бориспіль», код ЄДРПОУ 20572069) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрБус" (01001, м. Київ, вул. Пушкінська, 20-А, код ЄДРПОУ 34926028) 19787 (дев»ятнадцять тисяч сімсот вісімдесят сім) грн. 93 коп. основного боргу; 1690 (одна тисяча шістсот дев»яносто) грн. 24 коп. пені; 747 (сімсот сорок сім) грн. 92 коп. інфляційних збитків; 211 (двісті одинадцять) грн. 27 коп. 3% річних; 224 (двісті двадцять чотири) грн. 38 коп. державного мита; 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення суду.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4.Рішення може бути оскаржене у десятиденний термін в порядку, визначеному законодавством України.

Суддя Е.О. Шевченко