Рішення № 10777733, 11.08.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/32311.08.10 За позовомАкціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»

ДоВідкритого акціонерного товариства «Укрзв’язокбуд»

Простягнення 8297,96 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь:

Від позивача: Півень Д.О., дов. № ДО7-2010/03/02-1 від 02.03.2010 р.

Від відповідача: Домбик І.Е. –дов. № СВ-1/5-259/1 від 27.07.2010 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»до Відкритого акціонерного товариства «Укрзв’язокбуд»»про стягнення 7867,04 грн. основного боргу, 37,90 грн. інфляційних нарахувань, 50,17 грн. трьох відсотків річних та 342,85 грн. пені у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором № 8353077 від 01.09.2004 р. про постачання теплової енергії у гарячій воді.

Ухвалою суду від 08.07.2010 р. було порушено провадження у даній справі № 37/323 та призначено її розгляд на 11.08.2010 року, зобов’язано сторін надати певні документи.

Представник позивача у судовому засіданні 11.08.2010 р. позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, на виконання вимог ухвали суду від 08.07.2010 р. надав витребувані документи.

Представник відповідача у даному судовому засіданні надав платіжне доручення, з якого вбачається, що відповідачем було погашено суму основного боргу.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»(постачальник) та Акціонерним товариством відкритого типу по будівництву, монтажу і експлуатації засобів телекомунікації радіо і телебачення «СВЕМОН»був укладений договір № 8353077 від 01.09.20004 р. про постачання теплової енергії у гарячій воді, відповідно до умов якого енергопостачальна організація постачає теплову енергію у вигляді гарячої пари на потреби: опалення та вентиляцію –в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та в обсягах згідно з додатками до договору.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором енергопостачання.

У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов’язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

28.07.2007 року між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»та Відкритим акціонерним товариством «Укрзв’язокбуд», яке є правонаступником Акціонерного товариства відкритого типу по будівництву, монтажу і експлуатації засобів телекомунікації радіо і телебачення «СВЕМОН», було укладено додаткову угоду до договору № 8353077 від 21.09.2004 р. на постачання теплової енергії у гарячій воді, якою внесено зміни в існуючий договір, шляхом викладення п.1 договору в новій редакції, якою змінено сторону договору з Акціонерного товариства відкритого типу по будівництву, монтажу і експлуатації засобів телекомунікації радіо і телебачення «СВЕМОН»на Відкрите акціонерне товариство «Укрзв’язокбуд».

Пунктом 2.3.1 договору № 8353077 від 01.09.2004 р. передбачено, що споживач зобов’язується додержуватися кількості спожитої теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у додатку 1 до договору, не допускаючи їх перевищення, своєчасно оплачувати вартість спожитої теплової енергії.

Відповідно до пункту 4 додатку № 1 до вищевказаного договору, дата зняття абонентом показників приладів обліку –по 30 (31) число поточного місяця; надання звіту в МВРТ №7 –не пізніше двох робочих днів наступного за звітнім місяцем. При відсутності звіту розрахунок виконується згідно максимальних договірних навантажень.

Згідно з п 5.1. договору № 8353077 від 01.09.2004 р. визначення кількості спожитої енергії проводиться по приладах обліку та розрахунковим способом.

В додатку 4 до договору № 8353077 від 01.09.2004 р. визначено порядок розрахунків за теплову енергію.

Пунктом 5 зазначеного додатку передбачено, що абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує у районному відділі теплозбуту табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період та акт звірки на початок розрахункового(один примірник оформленого акту звірки абонент повертає в РВТ).

Відповідно до п.3 додатку № 4 до договору, відповідач оплачує вартість, використаної теплової енергії не пізніше 28 числа поточного місяця.

Відповідно до п. 4 даного додатка до договору, відповідач оплачує вартість використаної теплової енергії не пізніше 15 числа слідуючого за розрахунковим.

Позивач пояснив, що ним належним чином виконувалися зобов’язання за договором № 8353077 від 01.09.2004 р., тоді як відповідач свої зобов’язання за зазначеним договором належним чином не виконав, внаслідок чого за період з 01.03.2010 р. до 01.06.2010 р. у нього виникла заборгованість за використану теплову енергію в розмірі 7867,04 грн., що підтверджується довідкою про розрахунок основного боргу.

Враховуючи наведене, позивач у своїй позовній заяві просив суд стягнути з відповідача стягнення 7867,04 грн. основного боргу, 37,90 грн. інфляційних нарахувань, 50,17 грн. трьох відсотків річних та 342,85 грн. пені у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором № 8353077 від 01.09.2004 р. про постачання теплової енергії у гарячій воді.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач у судовому засіданні 11.08.2010 р надав платіжне доручення № 513 від 06.08.2010 р., з якого вбачається, що відповідачем була погашена сума основного боргу у розмірі 7867,04 грн.

Таким чином, основний борг у розмірі 7867,04 грн. був погашений після звернення позивача з даним позовом до суду, то провадження в цій частині підлягає припиненню у зв’язку з відсутністю предмету спору.

Відповідно до пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення 7867,04 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію підлягає припиненню в зв’язку з відсутністю предмету спору.

Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»в особі Структурного підрозділу «Енергозбут Київенерго»просить суд також стягнути з відповідача 37,90 грн. інфляційної складової боргу та 50,17 грн. трьох відсотків річних у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов’язання за договором № 8353077 від 01.09.2004 р.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов’язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов’язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов’язання в сумі 7867,04 грн., з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню 37,90 грн. інфляційних нарахувань та 50,17 грн. річних відсотків.

Також позивач просить стягнути з відповідача 342,85 грн. пені за порушення договірного зобов’язання, посилаючись на пункт п. 7 додатку 4 до договору № 8353077 від 01.09.2004 р., яким передбачено, що за несвоєчасне внесення платежів на початок кожного розрахункового періоду нараховується пеня в розмірі 0,5 % за кожний день до моменту його повного погашення, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Зокрема сплата неустойки.

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання за кожний день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»від 22.11. 1996 р. із змінами і доповненнями, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нараховується пеня.

У зв’язку з тим, що своє підтвердження знайшло несвоєчасне виконання відповідачем зобов’язання стосовно сплати суми основного боргу у розмірі 7867,07 грн., то з відповідача підлягає стягненню 342,85 грн. пені.

Враховуючи вищевикладене, позов Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» в особі Структурного підрозділу «Енергозбут Київенерго»підлягає задоволенню частково.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст. ст. 192, 193, 230, 231, 232, 275 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2. Провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 7867,04 грн. основного боргу припинити.

3.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Укрзв’язокбуд»(03150, м. Київ, вул. Братиславська, буд. 6-А, ідентифікаційний код 01190534) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго”(01001, пл. Івана Франка, 5, м. Київ, ідентифікаційний код 00131305) в особі Структурного відокремленого підрозділу “Енергозбут Київенерго”(вул. Мельникова, 31, м. Київ, 04050, ідентифікаційний код 26187763) 342 (триста сорок дві) грн. 85 коп. пені, 37 (тридцять сім) грн. 90 коп. інфляційної складової боргу, 50 (п’ятдесят) грн. 17 коп. трьох відсотків річних, 102 (сто дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.           Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4.          Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя                                                                                 Гавриловська І.О.