Рішення № 10777716, 06.08.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 9/15506.08.10 За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю "Нісса"

До                    Товариства з обмеженою відповідальністю "Дизайн Центр “СОВА”

Про                    стягнення 738817,46 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники :

Від позивача Цимбал В.С. (дов. вих. №15/12/08 від 15.012.2008р.)

Від відповідача Редька В.П. (доруч. б/н від 14.07.2010р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Нісса” (далі по тексту –Позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Дизайн Центр “СОВА” (далі по тексту –Відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 738817,46 грн. згідно рахунків фактур на поставку витратних матеріалів для поліграфічного обладнання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2010 року порушено провадження у справі №9/155, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 24.06.2010 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.06.2010 року було задоволено заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні 24.06.2010 року підтримав позовні вимоги, вимоги ухвали суду від 03.06.2010 року виконав частково.

Відповідач у судове засідання не з’явився, вимог суду, викладених в ухвалі від 03.06.2010 року не виконав, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Ухвалою суду від 24.06.2010 року розгляд справи відкладено на 14.07.2010р.

В судове засідання 14.07.2010р. представники сторін з’явились.

Представник позивача вимоги ухвали суду від 24.06.2010р. виконав, надав витребувані документи по справі.

Представник відповідача ухвали суду від 24.06.2010р. виконав, надав витребувані документи по справі.

Представник позивача в судовому засіданні надав усні пояснення по справі, в яких підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні надав усні пояснення по справі.

Представником відповідача надано письмові заперечення по справі, в яких заперечує проти задоволення позовних вимог.

Також, представником відповідача надано клопотання про призначення почеркознавчої судової експертизи. Суд, розглянувши клопотання відповідача про призначення почеркознавчої судової експертизи по справі, відмовив у його задоволенні з підстав його необґрунтованості та недоведеності необхідності її проведення для вирішення даного спору по суті, оскільки на первинних бухгалтерських документах проставлено також відтиск печатки юридичної особи. Відповідно до ст. 41 ГПК України, для роз’ясненнія питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

З огляду на тривалий час існування правовідносин між сторонами, наявність заборгованості відповідача перед позивачем, яку він визнає, наявністю численних листів між сторонами, які підтверджують існування між сторонами правовідносин, та наявність у відповідача перед позивачем заборгованості, у суду відсутні підстави вважати, що первинні бухгалтерські документи (оглянуті в оригіналі) є підробленими.

У разі допущення посадовими особами відповідача недбальства, про що він зазначає у позовній заяві, що потягло для відповідача збитки, він має право звернутися до правоохоронних органів з відповідною заявою та відшкодувати понесені збитки у встановленому законодавством порядку з винних осіб. Доказів звернення з відповідною заявою відповідачем до суду не надано.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві та просить суд задовольнити позов.

Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва –

ВСТАНОВИВ:

02 червня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «НІССА»(далі по тексту - Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дизайн Центр «СОВА»було укладено в усній формі договір поставки.

Згідно умов досягнутих між Сторонами брав на себе зобов’язання поставити Відповідачеві витратні матеріали для поліграфічного обладнання, а Відповідач брав на себе зобов’язання прийняти дані витратні матеріали та оплатити їх по узгодженій Сторонами кількості та ціні, яка зазначена у в рахунках-фактурах.

Відповідно до положень статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Вчинення відповідного правочину підтверджується видатковими накладними №РН-0001291 від 02.06.2008р. на суму 2268,00 грн., №РН-0002741 від 03.12.2008р. на суму 117676,56 грн., №РН-0002742 від 03.12.2008р. на суму 101845.12 грн., №РН-0000051 від 20.01.2009р. на суму 119843,59 грн., №РН-0000077 від 23.01.2009р. на суму 100853,78 грн., №0000307 від 02.03.2009р. на суму 42217,37 грн., №РН-0001309 від 31.07.2009р. на суму 57515,14 грн., №РН-0001310 від 31.07.20009р. на суму 14325,78 грн., №РН-0001311 від 31.07.2009р. на суму 23547,86 грн., №РН-0002128 від 04.12.2009р. на суму 64829,18 грн., №РН-0002129 від 04.12.2009р. на суму 137265,08 грн.; товар відповідачем отримано на підставі довіреностей ЯОХ №219130 від 02.06.2008р., ЯОХ № 219511 від 03.12.2008р., ЯОХ №219591 від 20.01.2009р., ЯОХ №219599 від 23.01.2009р., ЯОХ №219685 від 02.03.2009р., № 163 від 31.07.2009р., №320 від 04.12.2009р. (належним чином засвідчені копії видаткових накладних та довіреностей додано до позовної заяви, оригінали оглянуто в судовому засіданні).

Отже, Позивач поставив, а Відповідач прийняв товару на зальну суму 787187,46 грн.

На виконання умов досягнутих домовленостей між Сторонами та для оплати за отриманий товар, Позивачем виставлено рахунки –фактури №СФ-02/06-6 від 02.06.2008р. на суму 2268,00 грн., № СФ-21/11-5 від 21.11.2008р. на суму 117676,56 грн., № СФ-21/1121 від 21.11.2008р. на суму 101845,12 грн., № СФ-25/12-5 від 25.12.2008р. на суму 119843,59 грн., №СФ-23/0110 від 23.01.2009р. на суму 100853,78 грн., №СФ-02/03-7 від 02.03.2009р. на суму 47217,37 грн., № СФ-27/0513 від 27.05.2009р. на суму 57515,14 грн., №СФ-26/0611 від 26.06.2009р. на суму 14325,78 грн., №СФ-23/0710 від 23.07.2009р. на суму 23547,86 грн., №СФ-23/11-1 від 23.11.2009р. на суму 64829,18 грн., №СФ-23/11-2 від 23.11.2009р. на суму 137265,08 грн. (належним чином засвідчені копії додано до позовної заяви).

Оплата поставленого товару Відповідачем здійснена не у повному обсязі, а саме Відповідачем сплачено 41370,00 грн. в оплату рахунку-фактури № СФ-02/03-7 від 02.03.2009р.

Також, Позивач зазначає про те, що Відповідач оплачуючи рахунок-фактуру №07/11-6 від 07.11.2008р. (даний рахунок не є предметом спору по справі), здійснив переплату у розмірі 7000,00 грн.

Дана сума у розмірі 7000,00 грн. була зарахована Позивачем в рахунок оплати рахунку-фактури № СФ-21/11-5 від 21.11.2008р., за яким у Відповідача існує заборгованість.

Отже, заборгованість Відповідача перед Позивачем складає 738817,46 грн., доказів на спростування вказаної суми боргу суду не надано.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Передача товарів відповідачу, прийняття товару останнім та часткова оплата свідчить про виникнення між сторонами відносин які регулюються положеннями закону що виникають з договору поставки, а згідно ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару. Договір є обов’язковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України.

Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Листом №202 від 02.02.2009 року Відповідач визнав наявність заборгованості перед Позивачем станом на 02.02.2009р. у розмірі 555003,00 грн. та просив Позивача розстрочити виплату боргу до 20.06.2009р. згідно наданого Відповідачем графіку, у зв’язку із зв’язку із погіршенням економічної ситуації (належним чином завірена копія листа додана до матеріалів справи).

За ствердженням Позивача, Відповідач не виконав взяті на себе зобов’язання, щодо погашення суми боргу, кошти не сплатив.

16.02.2010 року Позивача звернувся до Відповідача з вимогою вих. № 16/02/10-1 від 16.02.2010р. про погашення боргу в сумі 738817,46 грн. в тижневий строк з моменту отримання даної претензії.(копія претензії додана до матеріалів справи).

16.03.2010 року Відповідач направив на адресу Позивача лист №03-3/10 від 16.03.2010р. на вимогу №16/02/10-1 від 16.02.2010р., в якому просить Позивача поставитись з розумінням до складної економічної ситуації на підприємстві та розстрочити сплату суми боргу.

Посилання Відповідача викладені у запереченнях на позовну заяву, щодо неспівпадіння підписів осіб на яких виписано довіреність та якими отримувався товар, судом не приймаються та визнаються безпідставними, необґрунтованими, такими що спростовуються матеріалами справи, виходячи з наступного.

Згідно із п. 3 ст. 8 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.99р. № 996-XIV (зі змінами та доповненнями) відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом установленого терміну, але не менше ніж три роки, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Твердження відповідача про неспівпадіння підписів осіб на дорученнях свідчить лише про неналежне ведення підприємством - відповідача бухгалтерського обліку та в даному випадку неналежне оформлення первинних документів і в свою чергу не може бути підставою для несплати за фактично поставлений підприємству товар. Наполягання на вказаних обставинах при виникненні спору, свідчить про неповагу до суду, оскільки недотримання порядку заповнення довіреності самим відповідачем не свідчить про безпідставність заявлених позивачем вимог про стягнення коштів за поставлений товар.

При вирішенні спору, суд визнає представлені до матеріалів справи видаткові накладні належними доказами поставки відповідачу товарів.

В силу положень ч. 2 п. 15 Інструкції про порядок видачі, повернення і використання довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996р. № 99 відповідальність за своєчасне та повне оприбуткування одержаних за виданими довіреностями цінностей покладається на посадових осіб, яким надано право підписувати довіреності, а також на особу, яку призначено для виписування і реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей.

Жодних доказів що товари отримані відповідачем на підставі довіреностей серії ЯОХ №219130 від 02.06.2008р., ЯОХ № 219511 від 03.12.2008р., ЯОХ №219591 від 20.01.2009р., ЯОХ №219599 від 23.01.2009р., ЯОХ №219685 від 02.03.2009р., № 163 від 31.07.2009р., №320 від 04.12.2009р. підприємством не оприбутковувались суду не представлено.

Відповідно до п. 9 Інструкції про порядок видачі, повернення і використання довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996р. № 99 при позбавленні довіреної особи права на одержання цінностей за виданою йому довіреністю, строк дії якої ще не минув, довіреність у такої особи вилучається. У разі анулювання довіреності, за якою отримуються цінності частинами або розрахунки за які здійснюються у порядку планових платежів чи доставка яких здійснюється централізовано-кільцевими перевезеннями, підприємство, що видало довіреність, негайно повідомляє постачальника про анулювання відповідної довіреності. З моменту отримання такого повідомлення відпуск цінностей за анульованою довіреністю припиняється. За відпуск цінностей за анульованими довіреностями відповідальність несе постачальник, а втрати від цього відшкодовуються у встановленому порядку.

Відповідачем не представлено жодного належного доказу, який би підтверджував, що за видатковими накладними №РН-0001291 від 02.06.2008р. на суму 2268,00 грн., №РН-0002741 від 03.12.2008р. на суму 117676,56 грн., №РН-0002742 від 03.12.2008р. на суму 101845.12 грн., №РН-0000051 від 20.01.2009р. на суму 119843,59 грн., №РН-0000077 від 23.01.2009р. на суму 100853,78 грн., №0000307 від 02.03.2009р. на суму 42217,37 грн., №РН-0001309 від 31.07.2009р. на суму 57515,14 грн., №РН-0001310 від 31.07.20009р. на суму 14325,78 грн., №РН-0001311 від 31.07.2009р. на суму 23547,86 грн., №РН-0002128 від 04.12.2009р. на суму 64829,18 грн., №РН-0002129 від 04.12.2009р. на суму 137265,08 грн. підприємством товар не отримувався, не надано доказів, що довіреності серії ЯОХ №219130 від 02.06.2008р., ЯОХ № 219511 від 03.12.2008р., ЯОХ №219591 від 20.01.2009р., ЯОХ №219599 від 23.01.2009р., ЯОХ №219685 від 02.03.2009р., № 163 від 31.07.2009р., №320 від 04.12.2009р. підприємством не виписувались чи були відкликаними до моменту отримання товару за накладними, а проведена часткова оплату товару свідчить про визнання факту поставки та прийняття такого товару.

Враховуючи наведене, та встановлений факт проведення неповного розрахунку з позивачем за поставлені товари згідно вказаних видаткових накладних, обов’язок по оплаті яких виник у відповідача згідно надісланого листа-вимоги, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також, судом встановлено що позивачем при сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу було надлишково сплачено 47,20 грн. платіжним дорученням №834 від 17.05.2010р.

Сума надлившково сплачених коштів у розмірі 47,20 грн. підлягає поверненню з Державного бюджету України на користь Позивача.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, державне мито у сумі 7388,18 грн., витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. підлягають стягненню з Відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.33,49, 82-85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дизайн Центр «СОВА»(01013,м. Київ, вул. Деревообробна, 5, ЄДРПОУ 30178963) з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нісса»(03040,м. Київ, вул. Молодогвардійська, 20, ЄДРПОУ 32102973) 738817 (сімсот тридцять вісім тисяч вісімсот сімнадцять) грн. 46 коп. суми основного боргу, витрати по сплаті державного мита у сумі 7388 (сім тисяч триста вісімдесят вісім) грн. 18 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нісса»(03040,м. Київ, вул. Молодогвардійська, 20, ЄДРПОУ 32102973) 47 (сорок сім) грн. 20 коп. зайво сплачених коштів витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу сплачених платіжним дорученням №834 від 17.05.2010р.

4. Рішення може бути оскаржене в десяти денний термін з моменту підписання у визначеному законодавством порядку.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                             Бондаренко Г.П.

Рішення підписано 11.08.10р.