Рішення № 10777601, 27.05.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 21/7027.05.10 з

За позовом Приватного підприємства «Згода-6»

ДоПриватного підприємства «Тасандра-Юстум»

Про звернення стягнення на предмет іпотеки

Суддя Шевченко Е.О.

Представники:

Від позивача

Від відповідача Головко О.І. –представник (дов. від 26.04.2010р.) Кривенко С.Д. - директор

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Приватного підприємства «Згода-6»(далі по тексту позивач) до Приватного підприємства «Тасандра-Юстум»(далі по тексту відповідач) про зверненням стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором від 03.02.2010р., зареєстрованим в реєстрі за №604, а саме: будівлю універсального магазину загальною площею 6037,2 кв.м., що розташована за адресою: м. Житомир, майдан Згоди, буд. 6, для задоволення грошових вимог Приватного підприємства «Згода-6»за Договором про надання поворотної фінансової допомоги від 03.02.2010р., укладеним з Приватним підприємством «Тасандра-Юстум»шляхом продажу предмету іпотеки з прилюдних торгів за початковою ціною 10206500,00 грн., а також про стягнення з відповідача судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов Договору про надання поворотної фінансової допомоги від 03.02.2010р. щодо повернення грошових коштів в сумі 10311000,00 грн., у зв’язку з чим на підставі ст. 33, 39 Закону України «Про іпотеку»позивач просить звернути стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором.

Відповідач надав суду письмовий відзив на позов, згідно якого просить відмовити в задоволенні позовних вимог, з огляду на недоведеність вини відповідача в порушенні зобов’язання.

Всебічно та повно дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03 лютого 2010р. між Приватним підприємством «Згода-6»та Приватним підприємством «Тасандра-Юстум»укладено Договір про надання поворотної фінансової допомоги, відповідно до умов якого позивач зобов’язався надати фінансову допомогу на поворотній основі відповідачеві в сумі 10311000,00 грн., а відповідач зобов’язався використати її за цільовим призначенням і повернути фінансову допомогу у визначений даним договором строк.

У відповідності до п. 1.2. Договору строк повернення фінансової допомоги до 31.03.2010р.

Згідно з п. 2.1. Договору фінансова допомога на поворотній основі надається для поповнення обігових коштів відповідача з метою купівлі нерухомого майна комерційного призначення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач перерахував відповідачеві в рахунок надання поворотної фінансової допомоги згідно Договору 10594030,00 грн. (платіжне доручення №1 від 18.02.2010р. на суму 4004890,00 грн., №2 від 19.02.2010р. на суму 6589140,00 грн.)

23.02.2010р. платіжним дорученням №40 відповідач повернув зайво отримані кошти в сумі 283030,00 грн.

Таким чином, відповідач отримав від позивача фінансову допомогу в сумі

10594030,00 грн. - 283030,00 грн. = 10311000,00 грн.

На підставі п. 1.2. Договору відповідач мав повернути грошові кошти в розмірі 10311000,00 грн. до 31.03.2010р.

Відповідач не повернув грошові кошти позивачеві, чим порушив умови Договору.

Згідно з ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів повернення грошових коштів суду не надав.

З метою забезпечення виконання відповідачем зобов’язань за Договором про надання поворотної фінансової допомоги від 03.02.2010р. між позивачем та відповідачем 03.02.2010р. було укладено Договір іпотеки будівлі універсального магазину, зареєстрований в реєстрі за №604.

Відповідно до п. 1.1., п. 1.2. Договору іпотеки відповідач передає в іпотеку позивачеві нерухоме майно, що стане його власністю після укладення цього договору, а саме – будівлю універсального магазину, загальною площею 6037,2 кв.м., яка розташована за адресою: м. Житомир, майдан Згоди, буд. 6, реєстраційний номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно: 21839701. Предмет іпотеки за цим Договором складає будівля універсального магазину, з піноблоку, позначена на плані літерою А.

Згідно з п. 1.3. Договору іпотеки документом, що підтверджує право відповідача на набуття ним у майбутньому предмету іпотеки є Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, що посвідчений Юр-Капіносом А.Є., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 03.02.2010 року за реєстровим №591.

Пунктом 1.5. Договору іпотеки встановлено, що за домовленістю сторін заставна (ринкова) вартість предмета іпотеки на момент укладання цього Договору становить 10311000,00грн.

Згідно оцінки від 31.03.2010р., проведеної суб’єктом оціночної діяльності ФОП Шейнертом Д.Є., вартість предмета іпотеки становить 10206500,00 грн.

Частиною 1 ст. 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.

Стаття 572 Цивільного кодексу України встановлює, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов’язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (правом застави).

Згідно з ст. 1 Закону України «Про заставу»застава –це спосіб забезпечення зобов’язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов’язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

У відповідності до ст. 19 Закону України «Про заставу»за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 590 Цивільного кодексу України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов’язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 20 Закону України «Про заставу»встановлює, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов’язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави.

У відповідності до ч. 1 ст. 591 Цивільного кодексу України реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з п. 4.1. Договору іпотеки у разі набуття позивачем права на здійснення звернення стягнення на предмет іпотеки на підставах передбачених основним договором, іпотечним договором та чинним законодавством України, позивач здійснює звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або шляхом позасудового врегулювання, будь-яким з нижче зазначених способів, обраним ним на власний розсуд:

- отримання права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання зобов’язань відповідачем за основним договором у порядку, встановленому ст. 37 Закону України «Про іпотеку»;

- продажу від свого імені предмета іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому ст. 38 Закону України «Про іпотеку», про що зробили дане застереження у Договорі.

Пунктом 4.3. Договору іпотеки сторони передбачили, що вищезазначене застереження не перешкоджає позивачеві застосовувати інші встановлені чинним законодавством України способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

У відповідності до п. 4.4. Договору іпотеки при зверненні стягнення на предмет іпотеки за рішенням суду або виконавчим написом нотаріуса, початкова вартість реалізації предмета іпотеки визначається виходячи з оцінки предмета іпотеки, проведеної обраним іпотекодержателем (позивачем по справі) суб’єктом оціночної діяльності на момент звернення стягнення на предмет іпотеки.

Таким чином, з огляду на зазначене суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі.

Державне мито та судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню відповідно до ст. 49 ГПК України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Тасандра-Юстум»(01033, м. Київ, вул. Микільсько-Ботанічна, 2, офіс 2, код ЄДРПОУ 36376394) на користь Приватного підприємства «Згода-6»(03069, м. Київ, вул. Кіровоградська, 38/58, офіс 10, код ЄДРПОУ 36885345) 10311000,00 (десять мільйонів триста одинадцять тисяч грн. 00 коп.) грн. суми боргу шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за Договором іпотеки будівлі універсального магазину від 03.02.2010р., зареєстрованого в реєстрі №604, а саме: будівлю універсального магазину загальною площею 6037,2 кв.м., що розташована за адресою: м. Житомир, майдан Згоди, буд. 6, шляхом проведення публічних торгів та направлення коштів, отриманих від реалізації предмета застави в рахунок погашення заборгованості Приватного підприємства «Тасандра-Юстум»перед Приватним підприємством «Згода-6»за Договором про надання поворотної фінансової допомоги від 03.02.2010р., встановивши початкову ціну предмета застави в розмірі 10206500,00 (десять мільйонів двісті шість тисяч п’ятсот грн. 00 коп.) грн.

3. Стягнути з Приватного підприємства «Тасандра-Юстум»(01033, м. Київ, вул. Микільсько-Ботанічна, 2, офіс 2, код ЄДРПОУ 36376394) на користь Приватного підприємства «Згода-6»(03069, м. Київ, вул. Кіровоградська, 38/58, офіс 10, код ЄДРПОУ 36885345) 25500,00 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот грн. 00 коп.) грн. витрат по сплаті державного мита; 236,00 (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Рішення може бути оскаржене у десятиденний термін в порядку, визначеному законодавством України.

5. Видати наказ після набранням рішення законної сили.

СуддяЕ.О. Шевченко