Ухвала суду № 107774741, 07.12.2022, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер судової справи 201/6591/22

Номер провадження 1-кс/201/3620/2022

УХВАЛА

Іменем України

07 грудня 2022 року м. Дніпро

Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Наумова О.С., за участю секретаря судового засідання Моренко Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на постанову слідчого СВ ВП № 5 Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області Скалецького Д.А. від 28.10.2021р. про закриття кримінального провадження № 12021041650000909 від 06.10.2021р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

14.09.2022р. ОСОБА_1 звернулася до слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська зі скаргою на постанову слідчого СВ ВП № 5 Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області Скалецького Д.А. від 28.10.2021р. про закриття кримінального провадження № 12021041650000909 від 06.10.2021р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

В обґрунтування скарги зазначила, що у провадженні СВ ВП № 5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області перебувало кримінальне провадження № 12021046650000204 за ч.2 ст. 186 КК України та кримінальне провадження № 12021041650000865 за ч.2 ст.190 КК України. Вказані кримінальні провадження були об`єднані в одне провадження. В подальшому, а саме 06.10.2021р., кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення за ч.2 ст.190 КК України виділене в окреме провадження за № 12021041650000909.

За наслідками розгляду матеріалів кримінального провадження № 12021046650000204, Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська 01.02.2022 постановлено вирок суду, яким засуджено за вчинення злочину, передбаченого за ч.2 ст.186 КК України гр. ОСОБА_2 . Вирок набрав законної сили. У даному кримінальному провадженню ОСОБА_1 є потерпілою.

Водночас, кримінальне провадження № 12021041650000909 від 06.10.2021р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, закрите оскаржуваною постановою слідчого від 28.10.2021р. на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КК України.

З винесеною постановою не згодна, вважає її незаконною, оскільки кримінальне провадження закрите всупереч положенням ст. 9 КПК України без проведення жодної слідчої дії, без з`ясування усіх обставин, а тому постанова слідчого має бути скасована.

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14.09.2022р. скаргу на постанову слідчого повернуто заявниці, оскільки нею пропущений строк на подання скарги.

Ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду від 28.10.2022р. ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14.09.2022р., якою повернуто скаргу на постанову слідчого про закриття кримінального провадження, скасовано та направлено матеріали скарги до суду першої інстанції для прийняття процесуального рішення, у відповідності до вимог кримінального процесуального закону.

Як видно зі змісту ухвали апеляційного суду, апеляційний суд дійшов висновку про те, що заявниця не пропустила строк на оскарження постанови слідчого, з ч. 1 ст. 304 КПК України, який починається з дня отримання особою копії постанови. Адже доказів направлення ОСОБА_1 постанови слідчого від 28.10.2021р. про закриття кримінального провадження за № 12021041650000909 від 06.10.2021р. матеріали справи не містять. Разом з цим, відповідно до наявного у матеріалах листа начальника ВП №5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області за № 43.5/А-824, ОСОБА_1 була повідомлена про існування оскаржуваної нею постанови 05.09.2022р., тому слідчий суддя дійшов до передчасного висновку про необхідність повернення скарги.

ОСОБА_1 07.12.2022р. в судове засідання надала заяву, у якій просила скаргу розглядати без її участі, скаргу підтримала, просила задовольнити.

Слідчий в судове засідання не з`явився, про дату, місце та час розгляду скарги був повідомлений належним чином.

Неявка дізнавача, слідчого або прокурора не перешкоджає розгляду скарги, що відповідає положенням ч. 3 ст. 306 КПК України.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали за скаргою, зіставивши доводи скарги з вимогами закону, приходить до висновку про необхідність задоволення скарги, виходячи з такого.

Слідчим суддею встановлено, що у провадженні слідчого СВ ВП № 5 Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області Скалецького Д.А. перебувало кримінальне провадження № 12021041650000909 від 06.10.2021р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, розпочате за заявою ОСОБА_1 .

Постановою слідчого СВ ВП № 5 Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області Скалецького Д.А. від 28.10.2021р. закрите кримінального провадження № 12021041650000909 від 06.10.2021р. на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.

В оскаржуваній постанові йдеться про те, що до СВ ВП № 5 Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області надійшов рапорт слідчого, про те, що в ході досудового розслідування кримінального провадження № 12021041650000909 було виявлено, що 11.04.2021 року в період часу з 4 годин по 07:00 годин невідомими особами здійснено заволодіння чужим майно шляхом обману чи зловживанням довірою, за попередньою змовою групою осіб, що спричинило потерпілий ОСОБА_1 майнового збитку.

06.10.2021р. за вказаним фактом внесено відомості до ЄРДР № 12021041650000909 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

Об`єктивна сторона шахрайства полягає у заволодінні майном або придбанні права на майно шляхом обману чи зловживання довірою. Зловживання довірою це вид обману, що полягає у використанні винним довірливих відносин з потерпілим, заснованих на родинних службових відносинах, знайомстві, інших цивільно-правових відносинах. В результаті шахрайських дій потерпілий власник, володілець, особа у віданні або під охороною якою знаходиться майно, добровільно передає майно або на майно винній особі. Безпосередня участь потерпілого у передачі майнових благ і добровільність його дій обов`язковими ознаками шахрайства, які відрізняють його від викрадення майна та інших злочинів проти власності.

Обман чи зловживання довірою при шахрайстві застосовуються винним з метою викликати у потерпілого впевненість, про вигідність або обов`язковість передачі йому майна чи права на нього. Отже, обов`язковою умовою визнання обману чи зловживання довірою ознакою об`єктивної сторони шахрайства є використання його для заволодіння майном чи придбання права на майно.

Суб`єктивна сторона шахрайства характеризується прямим умислом і корисливим мотивом. Психічне ставлення винного до завданої ним потерпілому значної шкоди може бути як умисним, так і необережним.

В ході досудового розслідування встановлено відсутність складу злочину передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

Суддя слідчий зазначає, що завданнями кримінального провадження, відповідно до ст. 2 КПК України, є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу та щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

На підставі ч. 2 ст. 9 КПК України керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно та неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Згідно з ч. 1 ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених випадках, - на потерпілого.

Статтею 93 КПК України встановлено, що сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

У свою чергу, слідчий, дізнавач, прокурор під час досудового розслідування, зобов`язаний детально та всебічно перевірити доводи особи, що подала таку заяву.

Зокрема, якщо слідчим, дізнавачем закрито провадження за відсутністю в діях особи складу злочину чи самої події, то він має звернути увагу на те, що б така постанова у обов`язковому порядку містила детальний виклад обставин, за яких заявник вважав, що особою (особами) вчинено злочин, а у разі, якщо особі (особам) ставилося в вину декілька протиправних діянь, які підпадають під ознаки різних статей кримінального закону, то чи містить вона висновки щодо відсутності вини особи (осіб) у вчиненні кожного з них.

Практика Європейського суду з прав людини щодо проведення ефективного офіційного розслідування кримінальних справ є сталою та вказує на те, що згідно з мінімальними критеріями ефективності, які Суд визначив у своїй практиці, таке розслідування має бути незалежним, безстороннім і підлягати громадському контролю, а компетентні органи повинні діяти зі зразковою ретельністю та оперативністю. Розслідування має бути ретельним. Це означає, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з`ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень. Вони повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, включаючи, зокрема, показання свідків та висновки судових експертиз тощо. Будь-який недолік розслідування, який підриває його здатність встановлення причини … або винних осіб, створюватиме небезпеку недотримання цього стандарту (див. рішення у справі «Мута проти України», «Карабет та інші проти України»).

А в рішенні ЄСПЛ у справі «Бучинська проти України» Суд констатував факт того, що не може дійти висновку, що органи влади зробили усе від них залежне для забезпечення оперативного та всебічного вжиття заходів для збору доказів, встановлення місцезнаходження та притягнення до відповідальності винних (див. рішення у справі «Бучинська проти України» заява № 35493/10 від 30.04.2015, п. 49), бо за потреби зростаючих високих стандартів у сфері захисту прав людини та основоположних свобод, неминуче вимагається більша рішучість при оцінці порушень основоположних цінностей демократичного суспільства (див. рішення у справі «Сельмуні проти Франції, заява № 235803/94, параграф 95, «Нечипорук і Йонкало проти України», заява № 42310/04, параграфи 148, 149), оскільки тягар доведення можна покласти на органи влади, адже саме вони мають надати задовільні та переконливі пояснення (див. рішення у справі «Салман проти Туреччини, заява № 21986/93, п. 100, «Нечипорук і Йонкало проти України», заява № 42310/04, параграф 150).

Відповідно до вимог п. 2 ч. 5 ст. 110 КПК України, постанова слідчого повинна бути вмотивованою та містити відомості про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення КПК України, однак дані вимоги кримінально процесуального закону слідчим не були виконані, оскільки постанова про закриття кримінального провадження не містить мотивів прийняття такого рішення та їх обґрунтування.

Постанова про закриття кримінального провадження повинна містити достатні відомості, які б свідчили про те, що усім обставинам справи у порядку ст. 94 КПК України було надано необхідну правову оцінку в сукупності, що свідчить про те, що встановлена, на даний час, органом досудового розслідування сукупність доказів, якою обґрунтовуються зроблені ним висновки, не може вважатися такою, що не залишає місце сумнівам, а наявність останніх (сумнівів) не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18.01.1978р. у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011р. (ч. 2 ст. 8, ч. 5 ст. 9 КПК України).

Проте, суддя слідчий вважає, що органом досудового розслідування не було дотримано вимог ст. ст. 9, 91, 110 КПК України, оскільки висновки щодо обставин, які обумовлюють закриття провадження у справі були зроблені передчасно, без належної перевірки обставин, викладених у заяві ОСОБА_1 , без проведення жодних слідчих дій, не надавшивідповідної оцінкидоказам,які булиздобуті підчас проведеннядосудового розслідуванняу всійїх сукупності табез збираннядоказів,на яківказував заявниця.

Слідчий суддя вважає за доцільне, з урахуванням принципу диспозитивності (ст. 26 КПК України), не перебираючи на себе дискреційні повноваження слідчого, які передбачають самостійність слідчого у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень забороняється (ч. 5 ст. 40 КПК України), звернути увагу на де-які обставини, що вказують на неповноту слідства, але які не є вичерпними і їх усунення не позначатиме зворотнє.

Приймаючи до уваги вищевикладене, приходжу до висновку, що слідчим під час досудового розслідування у кримінальному провадженні не були дотримані вимоги чинного кримінально-процесуального закону щодо всебічності та повноти, що в свою чергу робить необґрунтованою відповідну постанову, яка на підставі цього підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 91, 93, 94, 110, 303 - 307 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на постанову слідчого СВ ВП № 5 Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області Скалецького Д.А. від 28.10.2021р. про закриття кримінального провадження № 12021041650000909 від 06.10.2021р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України задовольнити.

Постанову слідчого СВ ВП № 5 Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області Скалецького Д.А. від 28.10.2021р. про закриття кримінального провадження № 12021041650000909 від 06.10.2021р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України скасувати.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя О.С. Наумова