Рішення № 10777262, 09.08.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09.08.10 р.                     Справа № 9/108                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Марченко О.А.

при секретарі судового засідання Гутевич С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Приватного акціонерного товариства „Бетон Нова”, с. Миронівський Донецька область

до відповідача: Приватного підприємства „Доненергомехтехкомплект”, м.Харцизьк, Донецька область

про стягнення 21600грн.00коп.

В засіданні брали участь представники сторін:

від позивача: Козачишена Л.А. – юрисконсульт (за довіреність №01-427 від 26.05.2010р.);

від відповідача: не з’явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Закрите акціонерне товариство „Бетон Нова”, с. Миронівський Донецька область, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Приватного підприємства „Доненергомехтехкомплект”, м.Харцизьк, Донецька область, про стягнення заборгованості в розмірі 21600грн.00коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на накладну №71 від 30.01.2009р., накладну на повернення №1 від 25.09.2009р., рахунок №71 від 30.01.2009р., довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей НБВ №874574 від 30.01.2009р., претензію вих.№10-1124 від 10.09.2009р.

Відповідач, який належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами господарського суду від 09.06.2010р. та 30.06.2010р. заявлені вимоги не оспорив, відзив на позов не представив, в судові засідання не з’явився, тому згідно ст.75Господарського процесуального Кодексу України, справу розглянуто за наявними матеріалами.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №6187253 Приватне підприємство „Доненергомехтехкомплект”, м.Харцизьк станом на 17.06.2010р. в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зареєстровано як юридична особа.

30.07.2010р. представник позивача через канцелярію суду надав письмові пояснення вих.№10-1003 від 29.07.2010р., відповідно до яких останній зазначає, що організаційно-правову форму Закритого акціонерного товариства „Бетон Нова”, с.Миронівський Донецька область змінено на Приватне акціонерне товариство „Бетон Нова”, с. Миронівський Донецька область.

Ухвалою від 09.08.2010р. господарський суд замінив позивача у справі №9/108 – Закрите акціонерне товариство „Бетон Нова”, с.Миронівський, Донецька область (ЄДРПОУ 32406629) на – Приватне акціонерне товариство „Бетон Нова”, с. Миронівський Донецька область (ЄДРПОУ 32406629).

Розгляд справи судом відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов’язками відповідно до ст.ст.20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив:

За твердженням позивача, між Закритим акціонерним товариством „Бетон Нова”, с. Миронівський Донецька область та Приватним підприємством „Доненергомехтехкомплект”, м.Харцизьк, Донецька область досягнуто згоди про поставку на адресу останнього продукції.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

За приписом ч.1 ст.206 Цивільного кодексу України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Крім того, ст.218 Цивільного кодексу України встановлює, що недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

За твердженням позивача, на виконання умов домовленості останнім на адресу відповідача здійснена поставка продукції на загальну суму 61200грн.00коп., що підтверджується накладною №71 від 30.01.2009р., копія якої наявна в матеріалах справи.

Для всебічного та об`єктивного розгляду справи господарський суд ухвалами від 09.06.2010р. та 30.06.2010р. зобов’язав відповідача надати письмові пояснення стосовно наявності підпису на видатковій накладній №71 від 30.01.2009р., факту отримання товарно-матеріальних цінностей за наведеною накладною, видачі довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей НБВ №874574 від 30.01.2009р. Однак вимоги суду відповідачем не виконані, відповідні пояснення не надані.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності. За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

При цьому, з урахуванням вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, суд вважає, що фактичне отримання відповідачем товару, зазначеного у накладній №71 від 30.01.2009р. підтверджується підписом представника відповідача на вищезазначеній накладній та довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей НБВ №874574 від 30.01.2009р. (копія довіреності залучена до матеріалів справи), а отже прийнятий відповідачем без заперечень.

За приписом ст.181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини (ч.2 п.1 ст.11 Цивільного кодексу України).

Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Таким чином, між сторонами виникли зобов`язувальні правовідносини у результаті фактичних дій сторін, направлених на встановлення цих правовідносин.

Отже, угода укладена між сторонами шляхом підписання вищезазначеної накладної.

Згідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Таким чином, прийнявши продукцію від позивача, у відповідача виникло зобов`язання щодо оплати отриманого товару.

За твердженням позивача, відповідачем частково повернена продукція позивачу, яка отримана за накладною №71 від 30.01.2009р. на загальну суму 39600грн.00коп., що підтверджується накладною на повернення №1 від 25.09.2009р., у зв`язку з чим за останнім виникла заборгованість в розмірі 21600грн.00коп.

На сплату отриманої продукції позивачем на адресу відповідача виставлений рахунок №71 від 30.01.2009р.

Однак докази направлення рахунку №71 від 30.01.2009р. на адресу відповідача в матеріалах справи відсутні, у зв’язку з чим суд не приймає до уваги зазначений рахунок.

Оскільки строк оплати сторонами не встановлювався, в даному випадку, суд вважає за необхідне при встановлені моменту виникнення зобов`язання відповідача щодо оплати отриманої продукції застосувати положення ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України, на підставі якої зобов`язання щодо оплати поставленого товару виникає у відповідача після спливу семиденного строку з моменту пред`явлення позивачем грошової вимоги.

Так, у зв`язку з несплатою боргу позивачем на адресу відповідача 15.09.2009р. надіслана претензія вих.№10-1124 від 10.09.2009р. (докази направлення наявні в матеріалах справи) з вимогою на протязі 7 днів сплатити отриману за накладною №71 від 30.01.2009р. продукцію на загальну суму 61200грн.00коп.

Виходячи з вищенаведеного, строк оплати продукції, отриманої за накладною №71 від 30.01.2009р. – настав.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання не допускається (ст.525 Цивільного кодексу України).

Аналогічно, ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Таким чином, позивач свої зобов`язання за домовленістю сторін виконав належним чином, здійснивши поставку відповідної продукції, що підтверджується матеріалами справи. Відповідач свої зобов`язання щодо повної та своєчасної оплати отриманої продукції не виконав, у зв`язку з чим на момент подання позовної заяви до суду у останнього виникла заборгованість у розмірі 21600грн.00коп.

Оскільки відповідачем не надано суду доказів погашення заборгованості за поставлений товар, суд робить висновок, що заборгованість в розмірі 21600грн.00коп. не погашена до теперішнього часу.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства „Бетон Нова”, с. Миронівський Донецька область про стягнення заборгованості в розмірі 21600грн.00коп. є обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача в порядку, встановленому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ч.2 п.1 ст.11, ч.ч.1, 2 ст.205, ч.1 ст.206, ст.218, ч.1 ст.509, ст.ст.525, 526, ч.2 ст.530, ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України, ст.ст.174, 181, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства „Бетон Нова”, с. Миронівський Донецька область, до відповідача, Приватного підприємства „Доненергомехтехкомплект”, м.Харцизьк, Донецька область про стягнення заборгованості в розмірі 21600грн.00коп. – задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства „Доненергомехтехкомплект” (за адресою: вул.Ломоносова, б.15, м.Харцизьк, Донецька область, 86700, код ЄДРПОУ 33505125) на користь Приватного акціонерного товариства „Бетон Нова” (за адресою: вул.Совєтська, б.42, смт.Миронівський, Донецька область, 84791, р/р 260030133784 в ВАТ „СберБанк Росії” м.Донецьк, МФО 320627, код ЄДРПОУ 32406629) суму заборгованості в розмірі 21600грн.00коп., а також витрати по сплаті державного мита в сумі 216грн.00коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн.00коп.

Видати наказ після набуття рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У судовому засіданні 09.08.2010р. оголошено повний текст рішення.

Суддя