Рішення № 1077721, 08.10.2007, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" жовтня 2007 р. Справа № 16/3896

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Спаських Н.М.

при секретарі: Волна С.В., за участю представників сторін:

позивача: Белозьоров С.І. - директор; Попов А.І. - за довіреністю;

відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом Приватної виробничо-комерційної фірми "Оніка" до приватного підприємця ОСОБА_1 про розірвання договору, заборону вчинення певних дій та стягнення 200,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до уточнених позовних вимог ( а.с. 29) позивачем пред'явлено позов про розірвання договору № 2-Н про тимчасове розташування металевої будівлі між сторонами по справі, усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом зобов'язання відповідача у 10-денний строк звільнити земельну ділянку від металевої будівлі і металевого павільйону за адресою м. Черкаси, вул. Ярославська (біля речового ринку) та стягнути з відповідача борг за розташування металевої будівлі в сумі 200,00 грн. за період з 01 квітня по 01 серпня 2007 року. В судовому засіданні представники позивача позов підтримали та просять його задовольнити.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи рекомендованим листом в судове засідання жодного разу не з'явився, поважних причин його неявки в останнє засідання суду не повідомив, заперечень проти позову суду не надав.

Суд вважає можливим розглядати справу без представника відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши наявні в справі матеріали, суд вважає, що позов підлягає до повного задоволення, виходячи з наступного:

За доводами позивача, що підтверджено також і фотознімкам ( а.с. 18), по вул. Ярославскій 11 (біля речового ринку) відповідачем розміщено металеву будівлю та торговий павільйон на земельній ділянці, що виділена позивачу по справі. При цьому договірні відносини між сторонами оформлено лише з приводу металевої будівлі. Відповідач не сплачує орендну плату та не бажає звільняти земельну ділянку, що порушує права позивача.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради від 28.02.2006 року № 221 позивачу було дозволено встановити 10 торгових кіосків для торгівлі продовольчими та промисловими товарами по вул. Ярославській біля речового ринку в межах земельної ділянки на території автостоянки, яка надана позивачу в тимчасове довгострокове користування строком на 15 років на підставі рішення виконкому Черкаської міської ради № 140 від 24.02.2000 року та № 590 від 20.07.1999 року.

Рішенням Черкаської міської ради від 05.07.2007 року № 2-886 земельну ділянку по вул. Ярославській біля речового ринку позивачу було надано в оренду до 20.07.20048 року площею 1800 кв.м. , з яких 590 кв.м. під розміщення 10 торгових кіосків під торгівлю продовольчими і непродовольчими товарами ( без права передачі земельної ділянки в суборенду).

Позивачем також укладено договір на право тимчасового користування землею від 27.06.2000 року з виконкомом Черкаської міської ради трок на 15 років.

За доводами позивача, 01 січня 2006 року між сторонами по справі було укладено договір № 2-Н про тимчасове розташування металевої будівлі, згідно якого відповідач отримала місце для тимчасового розташування металевої будівлі на фундаменті площею 41 кв. м. в межах земельної ділянки позивача за адресою вул. Ярославська, 11. Строк дії договору -- 1 рік з правом пролонгації за згодою сторін та з оформленням додаткової угоди ( п.6.2).

За надане місце відповідач повинен сплачувати позивачу 50,00 грн. щомісячно до 5 числа місяця передоплатою (п. 2.5 та 3.1. договору). За доводами позивача, відповідач 01 січня 2007 року земельну ділянку не звільнила, та продовжила користуватися місцем під розміщення будівлі. До квітня 2007 року відповідач сплачувала орендну плату, а після чого безмотивно припинила її вносити.

Суд вважає, що оскільки позивач в січні 2007 року не заперечив проти продовження користування відповідачем місцем для розміщення будівлі, не заявив позов про звільнення ділянки, то у відповідності до ст. 764 ЦК України договір № 2-Н між сторонами слід вважати поновленим на строк одного року. Пред'явленим позовом про розірвання цього договору позивач підтверджує висновок суду з даного питання.

Пунктом 6.6. договору передбачено, що якщо інше не передбачено договором чи законодавством, договір може бути розірвано лише за згодою сторін.

У відповідності до ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Позивач просить розірвати договір між сторонами з підстав того, що відповідач ухиляється від внесення плати за договором протягом 4х місяців. Дана обставина є істотним порушенням з боку відповідача, оскільки мета укладення договору на тимчасове розташування будівлі є в т.ч. і отримання коштів від відповідача за користування майном. Орендна плата по договору (50,00 грн.) є поміркованою і не є невигідною для відповідача по справі. Умови договору погоджені обома сторонами і у відповідності до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідач не вніс плати по договору між сторонами від 01.01.2006 року за чотири місяці - з 01 квітня по 01 серпня 2007 року в загальному розмірі 200,00 грн. ( 50,00 грн. х 4) і доказів про вчасне погашення цього боргу відповідач суду не надав.

В порядку ст. 188 ГПК України позивач двічі направляв позивачу пропозицію про розірвання договору ( а.с. 15 та 33), які були залишені без розгляду та задоволення.

Оскільки істотність порушення прав позивача доводиться матеріалами справи, то вимогу про розірвання договору слід задовольнити, а договір між сторонами від 01.01.2006 року розірвати.

Оскільки внесення плати за договором від 01.01.2006 року в розмірі 50,00 грн. щомісячно було погоджено за згодою обох сторін, розмір плати не мінявся, то у відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений договором строк.

Доказів внесення плати за договором в сумі 200,00 грн. за період квітня - липня 2007 року відповідач суду не надав, а тому ця сума підлягає до стягнення з відповідача по справі у примусовому порядку.

Позивач також вказує, що відповідач без договору розмістив на його земельній ділянці також і торгівельний павільйон, за який кошти не сплачуються взагалі.

Позивач, як орендар земельної ділянки просить усунути перешкоди в користуванні своїм майном та зобов'язати відповідача по справі звільнити належну йому земельну ділянку та демонтувати металеву будівлю та торгівельний павільйон.

Дана вимога підлягає до повного задоволення, виходячи з такого:

Суд вважає за можливе застосувати до правовідносин сторін положення ЦК про захист права власності ( глава 29) за аналогією, оскільки користувач майном має такі ж права на захист своїх інтересів, як і власник майна.

У відповідності до ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави, заволоділа ним. Позивач має право заявляти позов про усунення перешкод в користуванні майном.

У відповідності до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки, виникають, зокрема із договорів та інших право чинів. Стосовно торгівельного павільйону між сторонами не виникло прав та обов'язків, оскільки докази протилежного у справі відсутні.

При розірванні договору відповідач повинна звільнити займану нею земельну ділянку від металевої будівлі, а також демонтувати торгівельний павільйон, оскільки угода між сторонами про його розміщення між сторонами відсутня. Це також підтверджується і положеннями ст. 785 ЦК України. Рішення суду після набуття ним чинності підлягає до безумовного виконання, а тому встановлювати конкретні строки його виконання відповідачем суд не вважає за доцільне.

При прийнятті даного рішення суд враховує і те, що у відповідності до п. 2 рішення Черкаської міської ради від 05.07.2007 року № 2-886, земельна ділянка по вул. Ярославській надавалася позивачу без права передачі її в суборенду.

Укладений сторонами договір від 01.01.2006 року та допущення розміщення відповідачем на земельній ділянці позивача металевої будівлі та павільйону містить в собі елементи суборенди земельної ділянки, а тому ці відносини сторін є незаконними і такими, що суперечать умовам виділення земельної ділянки позивачу.

На підставі викладеного, позовні вимоги підлягають до повного задоволення.

У відповідності до ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути 187,00 грн. державного мита ( за розгляд майнових та немайнових вимог) і 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись статтями 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати договір № 2-Н про тимчасове розташування металевої будівлі від 01 січня 2006 року, укладений між сторонами по справі.

3. Усунути позивачу перешкоди в користуванні майном та зобов'язати суб'єкта підприємницької діяльності-фізичну особу ОСОБА_1 звільнити земельну ділянку ПВКФ "Оніка" по вул. Ярославській,11 (біля речового ринку) та демонтувати металеву будівлю і торгівельний павільйон.

4. Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності-фізичну особу ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1 на користь Приватної виробничо-комерційної фірми "Оніка" , ідентифікаційний код 30070648, м. Черкаси, вул. Смілянська, 87, кв. 30, -200,00 грн. боргу за квітень-липень 2007 року по договору від 01.01.2006 року, 187,00 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду протягом 10 днів.

СУДДЯ Н.М. Спаських