Рішення № 107769432, 09.12.2022, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа №173/886/22

Провадження №2/173/543/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2022 р. м. Верхньодніпровськ

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Новіченко Н.В.,

за участю секретаря судового засідання: Демяненко С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі

філії Дніпропетровське обласне управління Акціонерного товариства

«Державний ощадний банк України»

до ОСОБА_1

про стягнення 29397, 83 грн.,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії Дніпропетровське обласне управління Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (далі позивач) звернулося до Верхньодніпровського районного суду дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 (далі відповідач) в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість за основним боргом (кредитом) в сумі 22307, 96 грн., проценти за користування кредитом в сум 2756, 80 грн., пеню за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту) в сумі 13, 46 грн., пеню за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом в сумі 4, 07 грн., 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту) в сумі 393, 62 грн., 3% річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом в сумі 64, 01 грн., інфляційні втрати за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту) в сумі 3402, 55 грн., інфляційні втрати за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом в сумі 455, 36 грн. Крім того, позивач просив суд покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на те, що між ним та відповідачем на підставі заяви про приєднання було укладено договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб і відкриття поточного рахунку з використання електронного платіжного засобу, внаслідок чого Банк відкрив клієнту поточний рахунок в гривні на умовах тарифного пакету «Мій комфорт» та надав платіжну картку та ПІН-конверт до неї. Клієнту було надано кредит на споживчі потреби в національні валюті шляхом встановлення відновлювальної кредитної лінії на його картковий рахунок у сумі 23000, 00 грн. Процентна ставка за кредитом встановлювалась у розмірі 35%. Однак, відповідач порушив умови договору щодо повернення кредиту та сплати процентів, що призвело до виникнення заборгованості у розмірі 29397, 83 грн., яка складається з наступного: заборгованість за основним боргом (кредитом)22307, 96 грн.; проценти за користування кредитом 2756, 80 грн.; пеня за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту)13, 46 грн.; пеня за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом4, 07 грн.; 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу393, 62 грн.; 3% річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом64, 01 грн.; втрати від інфляції за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту)3402, 55 грн.; втрати від інфляції за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом455, 36 грн.

Позивач у судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та розгляду справи повідомлений належним чином.

Статтею 223 ЦПК України визначені наслідки неявки учасників справи у судове засідання.

Зокрема, відповідно до частини 3 статті 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

У разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення) (частина 4 статті 223 ЦПК України).

Відповідно до частини 8 статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

При цьому, згідно з частиною 4 статті 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Водночас, оскільки суд надавав можливість учасникам справи реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд не знаходить підстав для повторного відкладення розгляду справи.

Враховуючи, що у справі маються достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду справи, суд розглядає справу за відсутності відповідача та ухвалює рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України за відсутності всіх осіб, які беруть участь у справі, суд проводить розгляд цивільної справи без фіксування технічними засобами, за наявними у справі матеріалами.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення (частина 4 статті 268 Цивільного процесуального кодексу України).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

18.06.2018 року відповідач (клієнт) звернувся до позивача (банк) із Заявою про приєднання № 1414471 до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки), відповідно до п. 3.1. якої шляхом підписання цієї Заяви про приєднання до Договору відповідач беззастережно приєднується до Договору в редакції, яка на день підписання цієї Заяви на приєднання розміщена на інтернет-сторінці банку та укладає з банком Договір, складовою частиною якого є умови договору банківського рахунку, кредитного договору.

Відповідно до умов Договору банк відкриває на ім`я клієнта поточний рахунок, операції за яким можуть здійснюватися з використанням електронного платіжного засобу (картка/платіжна картка) за дебетово-кредитною схемою (п. 3.2. Заяви).

Також, згідно з п. п. 6.1., 6.2. Заяви підписанням заяви на встановлення відновлювальної кредитної лінії, яка є складовою Заяви на приєднання, відповідач ініціював одержання та погодився з умовами користування кредитом відповідно до умов Договору та підтвердив укладання між ним та банком кредитного договору. Відповідач просив надати йому кредит, метою отримання якого є задоволення споживчих потреб, в національній валюті шляхом надання відновлювальної кредитної лінії (кредиту) на його картковий рахунок у бажаному розмірі 24000, 00 грн. (максимальний розмір кредиту 250000, 00 грн.), строк кредитування 60 місяців з можливим продовженням на той самий строк.

Згідно з п. 6.6. Заяви процентна ставка є фіксованою та складає 35% річних за користування кредитними коштами у всіх випадках, крім випадку користування кредитними коштами протягом Грейс-періоду та випадку припинення трудового договору між клієнтом та організацією або розірвання договору зарплатного проекту, укладеного між банком та організацією, відрахування та/або закінчення навчання клієнта у навчальному закладі; 0,001% річних за користування кредитними коштами протягом Грейс-періоду у випадку безготівкового розрахунку за товари та послуги з використанням платіжної картки. Проценти за користування кредитом сплачуються щомісячно згідно умов розділу ХХІІ Договору.

Пунктами 6.9., 6.10 Заяви визначено, що датою укладання кредитного договору є дата підписання цієї заяви уповноваженим представником (працівником) банку, датою надання кредиту (частин кредиту) є дата використання відповідачем кредитного ліміту (кредитних коштів), але не раніше дати першого зарахування заробітної плати (умова застосовується до зарплатних карток). Про встановлення кредиту клієнт повідомляється шляхом направлення йому смс-повідомлення. Датою встановлення кредиту є дата направлення клієнту смс-повідомлення. Всі інші умови кредитного договору, в т.ч. порядок його зміни, містяться в Договорі. Відповідач усвідомлює та погоджується, що дана заява, яка є складовою частиною заяви на приєднання, договір, розміщений у вільному доступі на інтернет-сторінці банку та інші документи, які є їх невід`ємними частинами, є кредитним договором.

Підписанням цієї заяви відповідач підтвердив, що до підписання даної заяви банк надав йому як споживачу, а він ознайомився із загальною вартістю кредиту, реальною річною процентною ставкою та загальними витратами по кредиту, які викладені у таблиці обчислення загальної вартості кредиту у додатку до цієї заяви. Відповідач підтверджує факт отримання у письмовій формі паспорту споживчого кредиту (п. п. 6.11, 6.12. Заяви).

Також відповідачем було підписано паспорт споживчого кредиту та Таблицю визначення сукупної вартості кредиту.

Згідно виписки по картковому рахунку позивач виконав взяті на себе зобов`язання, надавши відповідачу кредит у розмірі 23000, 00 грн.

Проте, відповідач належним чином взяті на себе зобов`язання не виконав, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість за основним боргом (кредитом) в сумі 22 307, 96 грн., проценти за користування кредитом в сум 2 756, 80 грн., пеню за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту) в сумі 13, 46 грн., пеню за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом в сумі 4, 07 грн., 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту) в сумі 393, 62 грн., 3% річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом в сумі 64, 01 грн., інфляційні втрати за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту) в сумі 3 402, 55 грн., інфляційні втрати за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом в сумі 455, 36 грн.

У зв`язку з цим, позивач вирішив звернутися до суду з даним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу положень статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з положеннями статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі.

Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За змістом статті 1056-1 ЦК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Статтею 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Як вбачається з матеріалів справи, зобов`язання не виконані з вини відповідача.

Після підписання заяви у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема, у банку виникло зобов`язання надати кредитні кошти відповідачу, а у відповідача виникло зобов`язання оплачувати послуги банку, що виникають в результаті використання платіжних карток та повернути кредит.

Судом встановлено, що прийняті на себе зобов`язання за вказаним кредитним договором позивач виконав своєчасно і повністю, надававши кредиті ресурси в повному обсязі.

Проте, відповідач неналежним чином виконував взяті на себе зобов`язання, внаслідок чого за ним виникла заборгованість за основним боргом (кредитом) в сумі 22307, 96 грн. та за процентами за користування кредитом в сумі 2756, 80 грн., що підтверджується випискою по картковому рахунку та розрахунком заборгованості.

За таких обставини, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення пені за несвоєчасне погашення боргу (кредиту) в сумі 13, 46 грн., пені за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом в сумі 4, 07 грн., 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту) в сумі 393, 62 грн., 3% річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом в сумі 64, 01 грн., інфляційних втрат за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту) в сумі 3402, 55 грн., інфляційних втрат за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом в сумі 455, 36 грн., суд зазначає наступне.

Згідно з п. 1.24 Договору за невиконання або несвоєчасне, не в повному обсязі виконання Клієнтом зобов`язання перед Банком у розмірі та в строки, передбачені кредитним договором, Банк має право нараховувати на суми прострочених платежів та стягувати пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, за кожен день прострочення, починаючи з дня, коли відповідна сума мала бути сплачена, до дати фактичної її сплати, але не більше 15% від суми простроченого платежу.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок суд вважає його арифметично вірним та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Відповідач, у свою чергу, наданий позивачем розрахунок не спростував, контррозрахунку не подав.

За таких обставин, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до вимог частини 3 статті 12, частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Згідно з частиною 2 статті 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.

У відповідності до частини 1 статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

Положеннями частин 1 та 3 статті 83 ЦПК України унормовано, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (частина 4 статті 83 ЦПК України).

Разом з цим відповідач не скористався правом на подання відзиву на позов впродовж встановленого строку. При цьому, в матеріалах справи відсутні докази в підтвердження того, що відповідач був позбавлений можливості у порядку частини 4 статті 83 ЦПК України письмово та завчасно повідомити суд про неможливість подання у встановлений законом строк доказів та об`єктивних причини, з яких такі докази не могли бути подані у зазначений в ухвалі про відкриття провадження у справі строк.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом (частина 7 статті 81 ЦПК України).

При цьому, за приписами частини 4 статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, як і не надано належних доказів на підтвердження відсутності боргу перед позивачем.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з урахуванням наведеного.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 7, 8, 12, 13, 76, 264, 265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Дніпропетровське обласне управління Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» заборгованість за кредитом в сумі 22307 (двадцять дві тисячі триста сім) грн. 96 коп., проценти за користування кредитом в сумі 2756 (дві тисячі сімсот п`ятдесят шість) грн. 80 коп., пеню за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту) в сумі 13 (тринадцять) грн. 46 коп., пеню за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом в сумі 4 (чотири) грн. 07 коп., 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту) в сумі 393 (триста дев`яносто три) грн. 62 коп., 3% річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом в сумі 64 (шістдесят чотири) грн. 01 коп., інфляційні втрати за несвоєчасне погашення основного боргу в сумі 3402 (три тисячі чотириста дві) грн. 55 коп., інфляційні втрати на своєчасне погашення процентів за користування кредитом в сумі 455 (чотириста п`ятдесят п`ять) грн. 36 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн. 00 коп.

3. Рішення може бути оскаржено у встановленому порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його підписання. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Позивач: Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» (код ЄДРПОУ 00032129; м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 12-Г) в особі філії Дніпропетровське обласне управління АТ «Ощадбанк» (код ЄДРПОУ 09305480; м. Дніпро, пр. Гагаріна, буд. 115).

5. Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ).

Повне рішення складено 09.12.2022 року.

Суддя Н.В. Новіченко