Рішення № 107769185, 08.12.2022, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/15416/22

Провадження № 2-а/161/301/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 грудня 2022 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі головуючого - судді КирилюкВ.Ф., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 Головного управління Національної поліції у Волинській області про скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

07 листопада 2022 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

В обґрунтування підстав позову позивач посилається на те, що адміністративне правопорушення, передбачені ч.5 ст.121, ст.125 КУпАП він не вчиняв, а у відповідача відсутні докази його вчинення.

Просить суд скасувати постанову відповідача від 21 жовтня 2022 року серії БАД №736503, а також визнати протиправними дії поліцейського, без конкретизації які саме.

Відповідач, Головне управління Національної поліції у Волинській області, у письмовому відзиві просить суд відмовити у задоволенні позову.

Частиною першою та другою статті 12 КАС України передбачено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Суд зауважує, що вказаний перелік порядків, за якими здійснюється судочинство в адміністративних справах, є вичерпним.

Оскільки вказана справа є незначної складності і для неї пріоритетним є швидке вирішення, суд розглянув її в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, які визначені у ст.ст. 268, 269, 271, 286 КАС України. В свою чергу вищенаведені положення КАС України не містять у собі заборони або обмежень на застосування правил, передбачених для спрощеного позовного провадження у ч.5 ст.262 КАС України, а саме щодо можливості розгляду справи без повідомлення сторін за наявними матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково, з наступних підстав.

Судом встановлено,що 21жовтня 2022року поліцейським сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №1 (м. Любомль) Ковельського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області Пастернаком Сергієм Миколайовичем була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД №736503, у який зафіксовано, що ОСОБА_1 21 жовтня 2022 року о 23 год. 12 хв. на автодорозі «Київ-Ковель-Ягодин», М-07, 503 км., керуючи автомобілем Man TXG 24/480 НОМЕР_1 , з напівпричепом Aliegl TPS 180, НОМЕР_2 , які обладнані засобами пасивної безпеки, був не пристебнутий ременем безпеки та після зупинки транспортного засобу на вимогу поліцейського, не ввімкнув аварійну світлову сигналізацію, а також під час зупинки не подав сигнали світлового покажчика повороту відповідного напрямку, чим порушив п.п.2.3 «в», 9.8, 9.2 «а» ПДР. На підставі вищевикладеного, позивача визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.121, ст.125 КУпАП з накладенням, на підставі ст.36 КУпАП, адміністративного штрафу розмірі 510,00 грн.

Позивач отримав цю постанову на руки в день її винесення, а до суду звернувся лише 07 листопада 2022 року, тобто, з пропуском десятиденного строку оскарження, передбаченого ч.2 ст.286 КАС України.

Одночасно, позивач подав клопотання про поновлення строку звернення до суду, оскільки у період з 22 жовтня 2022 року по 28 жовтня 2022 року він перебував за кордоном, а тому не міг вчасно звернутися до суду.

Оскільки до матеріалів справи дійсно додані докази перебування позивача у відрядженні за кордоном у період з 22 жовтня 2022 року по 28 жовтня 2022 року, враховуючи незначну тривалість пропуску ним строку звернення до суду, суд дійшов висновку, що такий строк пропущений позивачем з поважних причин і його слід поновити.

Надаючи правову оцінку спірній постанові, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, відповідач, підтверджуючи правомірність свого рішення про притягнення позивача до відповідальності, повинен був надати суду всі наявні у нього докази, що свідчать про вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

Оглянувши наданий відповідачем відеозапис з нагрудної камери поліцейського, а також з реєстратора патрульного автомобіля суд дійшов висновку, що на ньому не зафіксований рух позивача з не пристебнутим ременем, тобто, і порушення ним п.2.3 «в» ПДР. Фактично поліцейський підійшов до вантажного тягача ззаду та не зафіксував на камеру водія під час його перебування у кабіні. Також у суду викликає сумніви, що поліцейський, з огляду на висоту кабіни, міг взагалі побачити чи пристебнутий водій ременем безпеки.

З цих же відеозаписів видно, що позивач, коли його зупиняв патрульний автомобіль проблисковими маячками червоного та синього кольорів, подав як світловий покажчик повороту направо, так і вмикав аварійну світлову сигналізацію, тобто, ним не допущено порушень п.п. 9.2 «а», 9.9 «б» ПДР.

Суд також зазначає, що положеннями п.9.9 «б» ПДР не визначено скільки саме часу повинна бути увімкнена аварійна світлова сигналізація під час зупинки автомобіля поліцейським. Тому вмикання такої сигналізації на короткий проміжок часу, як це зафіксовано на відео з реєстратора патрульного автомобіля, не може вважатися порушенням з боку позивача. Крім того, в оскаржуваній постанові взагалі невірно кваліфіковане порушення в цій частині, а саме зазначено п.9.8 ПДР, замість належного п.9.9 «б» ПДР.

З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що в діях позивача був відсутній склад правопорушень, передбачених ч.5 ст.121, ст.125 КУпАП.

Надаючи свою правову оцінку всім доводам позивача, суд зазначає про помилковість його тверджень про незаконність дій поліцейських стосовно його зупинки, оскільки з наданого відеозапису видно, що позивач був зупинений, бо на напівпричепі була відсутня кришка від ящика. Тому, задля забезпечення безпеки дорожнього руху позивач був законно зупинений поліцейськими, як це передбачено п.п.2, 8 ч.1 ст.34 Закону України «Про Національну поліцію».

Також суд відхиляє доводи позивача про те, що оскаржувана постанова не містить у собі порядку її оскарження, оскільки у графі 8 постанови зазначено, що позивачу були роз`яснені права, передбачені ст.268 КУпАП та строк оскарження за статтею 289 КУпАП. Відповідна графа скріплена підписом позивача.

Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Оскільки відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду будь-яких об`єктивних доказів, які б підтверджували факт вчинення позивачем адміністративних правопорушень, суд дійшов висновку, що слід скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

У задоволенні позовних вимог про визнання дій поліцейського протиправними суд відмовляє, оскільки ця вимога є неконкретизованою, а права та законні інтереси позивача повністю поновлені за фактом скасування спірної постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення з реабілітуючих його особу підстав.

На підставі ст.139 КАС України, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача слід стягнути судовий збір у розмірі 496,20 грн., який ним був сплачений при зверненні до суду.

Керуючись статтями 139, 286 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області про визнання дій протиправними та скасування постанови задовольнити частково.

Скасувати постанову Головного управління Національної поліції у Волинській області про накладенняадміністративного стягненняпо справіпро адміністративнеправопорушення усфері забезпеченнябезпеки дорожньогоруху,зафіксоване нев автоматичномурежимі від21жовтня 2022року серіїБАД №736503, а провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.5 ст.121, ст.125 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управлінняНаціональної поліціїу Волинськійобласті на користь ОСОБА_1 496,20 грн. (чотириста дев`яносто шість гривень двадцять копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Позивачем у справі є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідачем у справі є Головне управління Національної поліції у Волинській області, м. Луцьк, вул. Винниченка, 11, код ЄДРПОУ 40108604.

Повне судове рішення складено та підписано 08 грудня 2022 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області В.Ф. Кирилюк