Ухвала суду № 107769144, 07.12.2022, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/5801/22

Провадження № 2-а/161/171/22

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

07 грудня 2022 року місто Луцьк

Суддя Луцькогоміськрайонного судуВолинської областіФілюк Т.М.,розглянувши матеріалипозовної заявиОСОБА_1 до поліцейського взводу 1 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ №297641 від 20 квітня 2022 року,-

в с т а н о в и л а :

12 травня 2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до поліцейського взводу 1 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ №297641 від 20 квітня 2022 року.

Ухвалою суддівід 16травня 2022року позовнузаяву булозалишено безруху танаданопозивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Копія ухвали про залишення позову без руху двічі надіслана позивачу ОСОБА_1 за адресою, вказаною ним в позовній заяві, однак така кореспонденція повернулась на адресу суду не врученою адресату з відміткою пошти про причини повернення «за закінченням терміну зберігання».

Станом на час винесення судом ухвали про повернення позовної заяви позивач жодним чином не повідомив суд про усунення недоліків позовної заяви і не надав про це відповідних доказів.

Відповідно до пункту 1 частини четвертоїстатті 169 Кодексу адміністративного судочинства Українипозовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Відповідно достатті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 рокусуди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У своїх рішеннях Європейський суд наголошує, що позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У своєму рішенні у справі «Пономарьов проти України» суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення статті 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони чи обмеження, зміст яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

З рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28.10.1998 р. та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 року вбачається, що право на суд не є абсолютним та воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Із зазначеного вбачається, що повернення заяви у відповідності до ст. статті 169Кодексу адміністративногосудочинства України не є порушенням права на справедливий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки не позбавляє права позивача на повторне звернення до суду із вказаним позовом.

Отже, невиконання вимог суду щодо усунення недоліків у встановлений строк тягне за собою повернення позивачу позовної заяви та доданих до неї документів.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення позивача до суду з подібним позовом після того, як перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Враховуючи наведене, позовну заяву ОСОБА_1 до поліцейськоговзводу 1роти 2батальйону Управлінняпатрульної поліціїу Волинськійобласті Департаментупатрульної поліції проскасування постанови усправі пронакладення адміністративногостягнення посправі проадміністративне правопорушенняу сферізабезпечення безпекидорожнього руху,зафіксоване нев автоматичномурежимі серіїБАВ №297641від 20квітня 2022року - слід вважати неподаною та повернути позивачу.

Керуючись ч. 4ст. 169 КАС України, -

у х в а л и л а :

Позовну заявуОСОБА_1 до поліцейського взводу 1 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ №297641 від 20 квітня 2022 року - вважати неподаною та повернути позивачу.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Дата складення повного тексту ухвали07 грудня 2022 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду Т.М.Філюк