Вирок № 107768985, 09.12.2022, Приморський районний суд м. Одеси

09.12.2022

Справа № 522/16293/22

Провадження № 1-кп/522/2741/22

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2022 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Циб І.В.,

за участі секретаря судового засідання Маланчової В.С.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження обвинувальний акт, який надійшов до суду із заявою про визнання винуватості та з матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022163500000913 від 03.11.2022 року стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Тужилів, Калуського району, Івано-Франківської області, громадянки України, з середньою освітою, не заміжньої, тимчасово не працюючої, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України судимостей не має,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Встановлено, що 03.11.2022 року приблизно о 12 годині 30 хвилин, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебувала за адресою: АДРЕСА_2 , де у неї раптово виник протиправний умисел спрямований на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, а предметом свого протиправного посягання вона визначила мобільний телефон марки «Samsung G5» у корпусі чорного кольору, вартістю 1500 (одна тисяча п`ятсот) гривень.

Реалізуючи свій протиправний умисел спрямований на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, ОСОБА_1 отримавши від ОСОБА_2 мобільний телефон марки «Samsung G5» у корпусі чорного кольору, вартістю 1500 (одна тисяча п`ятсот) гривень, діючи умисно, з корисливих мотивів, під приводом здійснення дзвінка та не маючи намір повертати вищевказаний мобільний телефон, розуміючи наслідки свого протиправного діяння, а також бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, залишила собі мобільний телефон марки «Samsung G5» у корпусі чорного кольору, вартістю 1500 (одна тисяча п`ятсот) гривень, та в подальшому намагалась продати його малознайомому чоловіку на ім`я ОСОБА_3 , знаходячись за адресою: м. Одеса, ринок «Привоз», після чого покинула місце вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись майном, яким протиправно заволоділа, на власний розсуд.

Зазначеними навмисними діями ОСОБА_1 завдала ОСОБА_2 матеріальний збиток на суму 1500 гривень 00 копійок.

Таким чином, встановлені достатні підстави вважати винною ОСОБА_1 , у вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, за кваліфікуючими ознаками: заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство).

Так, відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 190 КК України, є кримінальним проступком.

Положеннями ч. 2, ч. 3 ст. 381 КПК України, передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

Згідно з ч. 1 ст. 382 КПК України, суд у п`ятиденний строк з дня отримання обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку, а в разі затримання особи у порядку, передбаченому частиною четвертою статті 298-2 цього Кодексу, невідкладно вивчає його та додані до нього матеріали і ухвалює вирок. А відповідно до другого речення ч. 2 ст. 382 КПК України, у вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Згідно із вимогами ч. 3 ст. 302 КПК України до обвинувального акту додано письмову заяву обвинуваченої ОСОБА_1 , складену в присутності її захисника адвоката Мельниченко В.В., щодо беззаперечного визнання ОСОБА_1 винуватості у вчиненні проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні. У даній заяві захисником підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості обвинуваченою, її згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акту без її участі.

Також, до обвинувального акту додано письмову заяву потерпілого ОСОБА_2 , відповідно до якої останній також погоджується із розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні.

Отже, враховуючи, що учасники судового провадження не оспорюють встановлені під час дізнання обставини і згодні з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні (без проведення судового розгляду, за відсутності учасників судового провадження), про що свідчать відповідні їх письмові заяви, які додані до обвинувального акту, суд, вивчивши обвинувальний акт стосовно ОСОБА_1 та додані до нього матеріали, які містять належні, допустимі, достовірні та достатні докази, оцінені судом відповідно до ст. 94 КПК України, дійшов висновку про відсутність необхідності призначати розгляд у судовому засіданні обвинувального акта, викликати для участі в ньому учасників кримінального провадження, та про наявність підстав для ухвалення вироку стосовно ОСОБА_1 у спрощеному провадженні (без проведення судового розгляду, за відсутності учасників судового провадження).

Враховуючи викладене, а також те, що вимоги КПК України виконано, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, передбаченому ст. 381-382 КПК України.

Розглянувши обвинувальний акт, перевіривши долучені до нього додатки та матеріали кримінального провадження, суд вважає доведеним те, що ОСОБА_1 вчинила кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 190 КК України.

Обвинувачена ОСОБА_1 , інтереси якої представляла захисник Мельниченко В.В., обставини вчинення кримінального поступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку беззаперечно визнає в повному обсязі, її позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.

Таким чином, суд визнає доведеним, що ОСОБА_1 вчинила кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 190 КК України, а саме: заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство).

Згідно ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне та достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень.

Призначаючи обвинуваченій ОСОБА_1 покарання, суд керується положеннями ст. 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання та враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до кримінального проступку, особу винної, обставини, що пом`якшують покарання та відсутність обтяжуючих покарання обставин.

Призначаючи обвинуваченій ОСОБА_1 покарання, суд враховує її особу, яка є громадянкою України, зареєстрована та проживає в м. Одеса, не заміжня, відомості про перебування останньої на обліку у лікаря на наркологічному та психіатричному обліку, в матеріалах провадження відсутні, в силу ст. 89 КК України судимостей не має, та те, що вона обвинувачується у вчиненні кримінального проступку.

Даних про те, що ОСОБА_1 має на утриманні неповнолітніх дітей або інших осіб, в матеріалах кримінального провадження відсутні.

В обвинувальному акті зазначено, що по даному кримінальному провадженню потерпілому ОСОБА_2 , завдано матеріальну шкоду в сумі 1500 гривень, яку в ході досудового розслідування відшкодовано, шляхом повернення мобільного телефону марки «Samsung G5» у корпусі чорного кольору, потерпілому.

Цивільний позов в межах даного кримінального провадження від потерпілого поданий не був.

Як обставина, що пом`якшує покарання обвинуваченої ОСОБА_1 , суд враховує те, що вона щиро розкаялась у вчиненні кримінального проступку.

Обставини, які обтяжують покарання, судом не встановлені.

За вчинення проступку, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 190 КК України, передбачено покарання у виді штрафу від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від двохсот до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років.

Відповідно до абз. 4 п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003 року, призначаючи покарання у виді штрафу або виправних робіт і визначаючи розмір та строки відповідного покарання, суди мають враховувати майновий стан підсудного, наявність на його утриманні неповнолітніх дітей, батьків похилого віку тощо.

Таким чином, з урахуванням майнового стану обвинуваченої, того факту, що вона офіційно не працевлаштована, суд доходить висновку, що покарання у виді штрафу в даному конкретному випадку буде надмірним тягарем для обвинуваченої та не відповідатиме меті покарання.

А покарання у виді виправних робіт не може бути призначено даній особі, оскільки вона офіційно не працевлаштована.

Покарання у виді обмеження волі є найбільш тяжким порівняно з іншими видами покарання, передбаченими ч. 1 ст. 190 КК України.

Відповідно ст. 56 КК України, громадські роботи полягають у виконанні засудженим у вільний від роботи чи навчання час безоплатних суспільно корисних робіт, вид яких визначають органи місцевого самоврядування. Громадські роботи встановлюються на строк від шістдесяти до двохсот сорока годин і відбуваються не більш як чотири години на день. Громадські роботи не призначаються особам, визнаним особами з інвалідністю першої або другої групи, вагітним жінкам, особам, які досягли пенсійного віку, а також військовослужбовцям строкової служби.

Враховуючи обставини кримінального проступку, особу обвинуваченої, яка офіційно не працевлаштована, тому виплатити штраф або виконувати виправні роботи не матиме змоги, наявність пом`якшуючої покарання обставини та відсутність обтяжуючих покарання обставин, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_1 покарання, передбачене санкцією ч. 1 ст. 190 КК України, яке суд вважає достатнім для попередження нових злочинів, а саме у виді громадських робіт, оскільки, на думку суду, її виправлення можливе без ізоляції від суспільства.

Підстав, які б перешкоджали призначенню особі саме такого виду покарання у виді громадських робіт, судом не встановлено.

Запобіжний захід ОСОБА_1 за даним кримінальним провадженням, не обирався.

Питання щодо речових доказів судом вирішується в порядку вимог ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати на залучення експертів у зв`язку з проведенням експертиз відсутні та цивільний позов не заявлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 50, 56, 65, 190 КК України, ст. 100, 302, 367-371, 373, 374, 376, 381-382, 395, 532 КПК України,

УХВАЛИВ:

Визнати винною ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.

Призначити ОСОБА_1 покарання за ч. 1 ст. 190 КК України у виді 200 (двохсот) годин громадських робіт.

Запобіжний захід ОСОБА_1 за даним кримінальним провадженням, не обирався.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся. Судові витрати за вказаним кримінальним провадженням, відсутні.

Речові докази по кримінальному провадженню:

- мобільний телефон марки «Samsung G5» у корпусі чорного кольору вважати повернутими власнику ОСОБА_2 .

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження та на нього може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня проголошення вироку через Приморський районний суд м. Одеси до Одеського апеляційного суду.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Копію вироку надіслати учасникам судового провадження не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення.

Суддя Приморського районного

суду м. Одеси І.В. Циб