Рішення № 107767769, 30.11.2022, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2022 року Справа № 915/754/21(915/1318/21)

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О., за участі секретаря судового засідання Матвєєвої А.В., розглянувши матеріали справи

за позовом: Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне об`єднання" (55001, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, вул. Паркова, 5, код ЄДРПОУ 31537375)

до відповідача: Комунального підприємства "Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство" (55001, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, вул. Дружби народів, 8, код ЄДРПОУ 31948866, електронна адреса:kptvkg@meta.ua),

про: стягнення збитків,

за участі представників учасників справи:

від позивача: Cалагор О.А.

від відповідача: не з`явився,

В С Т А Н О В И В:

30.08.2021 Комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційне об`єднання" звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою № 1346 від 28.08.2021 (вх. № 13010/21 від 30.08.2021) до Комунального підприємства "Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство" про стягнення збитків за порушення зобов`язання щодо надання позивачу або ж податковому органу податкових накладних за договорами № 304/120 від 01.09.2016 та № 5/12 від 01.01.2018 на послуги з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньо будинкових систем у розмірі 1957366,74 грн.

Позов обґрунтовано тим, що відповідач, порушуючи статтю 201 Податкового кодексу України, не оформив податкові накладні та не зареєстрував їх в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 1095 днів, що призвело до того, що позивач як покупець був змушений вилучити з господарського обороту не лише гроші для оплати ПДВ, на підставі якого не змогло вчасно отримати податковий кредит. Протиправний характер поведінки відповідача полягає у порушенні ним податкового законодавства в частині обов`язку надати податкові накладні у зв`язку з наданням послуг за Договором з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньо будинкових систем та зареєструвати їх в Єдиному реєстрі податкових накладних. Збитками є сума податкового кредиту у розмірі ПДВ, сплаченого позивачем при одержанні послуг відповідно до Договору та не отриманого позивачем внаслідок протиправної поведінки (бездіяльності) відповідача в розмірі 1957366,74 грн.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.08.2021, справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/1318/21 та визначено головуючим у справі суддю Ржепецького В.О.

Ухвалою суду від 06.09.2021 позовну заяву залишено без руху з підстав недотримання позивачем вимог п. 3, 7, 8 ч. 3 ст. 162, ч. 2 ст. 164 ГПК України, встановлено позивачеві 10-денний строк з дня отримання ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 05.10.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Судом постановлено справу розглядати за правилами за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 08 листопада 2021 року о 10:00 год., встановлено сторонам процесуальні строки для подання до суду заяв по суті справи.

08.11.2021 судове засідання у справі не відбулося у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого у справі судді.

12.11.2021 на адресу суду надійшло клопотання Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне об`єднання" №1821 від 09.11.2021 про розгляд справи №915/1318/21 в межах справи №915/754/21 про банкрутство Комунального підприємства "Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство".

Ухвалою від 29.11.2021 судом постановлено справу №915/1318/21 розглядати в межах справи №915/754/21 про банкрутство Комунального підприємства "Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство" (55000, Миколаївська обл., м.Южноукраїнськ, вул. Дружби Народів, 8, ідентифікаційний код 31948866) та присвоїти їй номер 915/754/21(915/1318/21), продовжити строк підготовчого провадження у справ на 30 днів та підготовче засідання у справі призначити на 23 грудня 2021 року о 10:00 год.

23.12.2021 судом постановлено протокольну ухвалу про відкладення розгляду справи на 25.01.2022 року об 09 год. 50 хв

25.01.2022 судове засідання у справі не відбулося у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді.

Ухвалою суду від 28.01.2022 судове засідання у справі призначено на 16 лютого 2022 року о 10:10 год.

Ухвалою суду від 16.02.2022, яку занесено до протоколу судового засідання було закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 15 березня 2022 року о 11:00 год.

Судове засідання для розгляду справи по суті, призначене на 15 березня 2022 року о 11:00 год., не відбулося у зв`язку з обставинами, які зумовили загрозу життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду в умовах військової агресії Російської Федерації проти України.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 24.02.2022, який на даний час продовжено до 19 лютого 2023 року включно.

25.07.2022 відповідно до розпорядження Голови Верховного Суду від 25.07.2022 № 41 було відновлено територіальну підсудність судових справ Господарського суду Миколаївської області.

Ухвалою суду від 18.08.2022 судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 21 вересня 2022 року о 12:00 год.

05.09.2022 відповідачем подано до господарського суду відзив на позовну заяву, яким відповідач просить суд у задоволені позову відмовити.

19.09.2022 на адресу суду надійшло клопотання позивача про відмову у прийняті до розгляду відзиву відповідача. Позивач просить суд розглядати справу за наявними матеріалами.

При вирішенні питання щодо прийняття до розгляду відзиву відповідача судом враховано наступне.

Частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Однією з основних засад засадами (принципів) господарського судочинства відповідно до пункту 11 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України є неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Положеннями частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Частинами 1-3 статті 161 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі (частина 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до приписів ст. 169 ГПК України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Положеннями статті 178 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати: 1) суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; 2) позивачу, іншим відповідачам, а також третім особам - копію відзиву та доданих до нього документів. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 05.10.2021 було відкрито провадження у даній справі та встановлено сторонам процесуальні строки для подання суду заяв по суті спору.

Зокрема, відповідачеві було встановлено 15-денний строк від дня отримання цієї ухвали для надання суду відзиву на позов, оформленого згідно вимог ст. 165 ГПК України, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Відповідач своїм правом у визначений судом строк на подання відзиву на позов, оформленого згідно вимог ст. 165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, не скористався.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Разом з тим, частинами першою, другою статті 119 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Таким чином, пропущений процесуальний строк може бути поновлений лише за заявою учасника справи у разі, якщо суд визнає наведені причини пропуску цього строку поважними, в той час як продовжити встановлений процесуальний строк суд має право також із власної ініціативи, однак у цьому разі відповідне продовження строку може мати місце лише до його закінчення.

У судовому засіданні 21.09.2022 відповідачем заявлено усне клопотання про поновлення строку на подання відзиву та приєднання відзиву до матеріалів справи.

Представник відповідача пояснила, що строк на подання відзиву було пропущено у зв`язку захворюванням на COVID-19 та початком воєнних дій.

Судом враховано, що провадження у справі було відкрито ухвалою суду від 05.10.2021 та встановлено відповідачеві 15-денний строк з дня отримання ухвали для подання суду відзиву. КП ТВКГ отримано зазначену ухвалу 18.10.2021, ще в жовтні 2021 року відповідач мав подати відзив. Даний строк закінчився задовго до початку воєнних дій, отже посилання на ці обставини є необґрунтованим. Посилання на обставини, пов`язані з пандемією COVID-19 самі по собі не є перешкодою для реалізації стороною такого процесуального права як подання відзиву, яке можна реалізувати із застосуванням засобів програмного забезпечення. А з урахуванням тривалості пропущення відповідного процесуального строку, ці обставини не можуть свідчити про поважність причин його пропуску.

Враховуючи зазначене, суд постановив ухвалу не приймати до розгляду відзив у зв`язку з пропуском строку на його подання та неповажністю причин його пропуску.

Отже, суд дійшов висновку про відсутність підстав для прийняття до розгляду відзиву відповідача від 02.09.2022.

21.09.2022 судове засідання у справі відкладено на 20.10.2022 о 10:30 год.

17.10.2022 відповідачем подано до господарського суду письмові пояснення до судових дебатів.

Відповідач позовні вимоги не визнає, просить у задоволені позову відмовити.

Заперечення відповідача обґрунтовано посиланням на те, що позивачем не надано доказів використання всіх передбачених податкових законодавством способів для реалізації свого права на віднесення сум податку до податкового кредиту, у зв`язку з чим, на думку відповідача, відсутній причинний зв`язок між неотриманою позивачем сумою податкового кредиту та діями відповідача. Крім того, відповідач зазначає, що позивач звернувся до господарського суду з позовом після спливу строків позовної давності.

Судове засідання для розгляду справи, призначене на 20 жовтня 2022 року о 10:30, не відбулося у зв`язку з тим, що протягом часу, визначеного судом для проведення даного засідання, у період з 10:30 по 11:00 у Миколаївській області тривала повітряна тривога.

Ухвалою суду від 24.10.2022 судове засідання для розгляду справи призначено на 30.11.2022 об 11:00 год.

Ухвалою суду від 28.11.2022 задоволено клопотання позивача, судом доручено Южноукраїнському міському суду Миколаївської області забезпечити участь представника позивача у судовому засіданні в режимі відео конференції.

28.11.2022 відповідачем подано до суду клопотання про перенесення розгляду справи.

Представник позивача залишає вирішення цього питання на розсуд суду.

При вирішенні клопотання відповідача судом враховано наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки (п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України).

Відкладення розгляду справи є правом суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (ст. 202 ГПК України).

Враховуючи те, що відповідач не позбавлений права скористатись правом участі у судовому засіданні за допомогою представника. Суд бере до уваги, що протягом розгляду справи судом було надано відповідачеві достатньо часу для реалізації своїх прав на захист, відповідачем подано до суду змістовні письмові пояснення, які містять клопотання про застосування строку позовної давності. Крім того, відповідач не посилається у своєму клопотання на виключні обставини, які унеможливлюють його участь у справі, зокрема, обставини введення воєнного стану, карантину та т.і.

Отже, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про перенесення розгляду справи.

Представником позивача у судовому засіданні підтримано позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у заявах по суті справи.

30.11.2022 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об?єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

01.09.2016 між комунальним підприємством "Житлово-експлуатаційне об`єднання" (далі - замовник, позивач) та комунальним підприємством "Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство" (далі - виконавець, відповідач) укладено договір про технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньо будинкових систем: гарячого водопостачання, холодного водопостачання, водовідведення, центрального опалення, зливової каналізації №304/120 від 01.09.2016 (далі - Договір №304/120 від 01.09.2016), за умовами якого замовник доручав виконавцю надання послуг по складовій «Технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньо будинкових систем: гарячого водопостачання, холодного водопостачання, водовідведення, централізованого опалення, зливової каналізації» тарифу «Утримання будинків і споруд та прибудинкових територій» (п. 1.1., 1.2).

Надання виконавцем визначених Договором послуг належне та якісне технічне обслуговування та поточний ремонт, внутрішньо будинкових систем: гарячого водопостачання, холодного водопостачання, водовідведення, централізованого опалення, зливової каналізації житлових будинків) мало здійснюватися відповідно до п.п. 17 та 18 затвердженої рішенням виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради від 20.04.2016 №106 структури, періодичності та строків надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які надаються у багатоквартирних житлових будинках та спорудах, що обліковуються на балансі КП ЖЕО».

Орієнтовна ціна Договору №304/120 від 01.09.2016 складала 512754,30 грн на місяць з ПДВ (відповідно до Додатку № 3) з урахуванням щомісячного коригування, в зв`язку зі списанням будинків з балансу КП ЖЕО при створенні ОСББ (п. 3.1.).

Договір та додатки до нього підписано та скріплено печатками сторін.

По закінченню терміну дії Договору № 304/120 від 01.09.2016, на виконання рішення Южноукраїнської міської ради № 299 від 25.08.2016 року «Про передачу функцій по технічному обслуговуванню та поточному ремонту внутрішньо будинкових систем гарячого і холодного водопостачання, водовідведення, централізованого опалення і зливної каналізації у багатоквартирних житлових будинках, що знаходяться у комунальній власності територіальної громади міста Южноукраїнська», між комунальним підприємством "Житлово-експлуатаційне об`єднання" (далі - замовник, позивач) та комунальним підприємством "Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство" (далі - виконавець, відповідач) укладено новий Договір №5/12 від 01.01.2018 (далі - Договір №5/12 від 01.01.2018) з аналогічним предметом договору.

Орієнтовна ціна Договору №5/12 від 01.01.2018 складала 471562,86 грн. на місяць з ПДВ (відповідно до Додатку № 1,2,3) з урахуванням щомісячного коригування, в зв`язку зі списанням будинків з балансу КП ЖЕО при створенні ОСББ тощо, що передбачено п. 3.1. Договору.

У відповідності до умов Договору №304/120 від 01.09.2016 впродовж періоду з 01.02.2017 року по 31.12.2017 року, виконавцем були надані послуги з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньо будинкових систем: гарячого водопостачання, холодного водопостачання, водовідведення, централізованого опалення, зливової каналізації, що підтверджується підписаними сторонами актами виконаних робіт, а саме: №14/06 за січень 2017 р.; №16/06 та №17/06 за лютий 2017 р.; №17/06 та №18/06 за березень 2017 р.; №19/06 та №20/06 за квітень 2017 р.; №21/06 та №22/06 за травень 2017 р.; №27/06 та №28/06 за червень 2017 р.; №31/06, №32/06 та №33/06 за липень 2017 р.; №36/06, №37/06 та №38/06 за серпень 2017 р.; №41/06, №42/06 та №43/06 за вересень 2017 р.; №44/06, №45/06 та №46/06 за жовтень 2017 р.; №54/06, №55/06 та №56/06 за листопад 2017 р.; №57/06, №58/06 та №59/06 за грудень 2017 р.

На виконання умов Договору №304/120 від 01.09.2016 комунальним підприємством "Житлово-експлуатаційне об`єднання" було сплачено за надані з 01.02.2017 року по 31.12.2017 року послуги кошти в сумі 4518529,75 грн, що підтверджується платіжними дорученнями доданими до позову.

У відповідності до умов Договору №5/12 від 01.01.2018, впродовж періоду з 01.01.2018 року по 19.11.2018 року, виконавцем були надані послуги з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньо будинкових систем: гарячого водопостачання, холодного водопостачання, водовідведення, централізованого опалення, зливової каналізації, що підтверджується підписаними сторонами актами виконаних робіт, а саме: №61/06, №62/06 та №63/06 за січень 2018 р.; №68/06, №69/06 та №70/06 за лютий 2018 р.; №73/06, №74/06 та №75/06 за березень 2018 р.; №77/06, №78/06, №79/06 та №80/06 за квітень 2018 р.; №86/06 та №87/06 за травень 2018 р.; №90/06 та №91/06 за червень 2018 р.; №92/06 та №93/06 за липень 2018 р.; №96/06 та №97/06 за серпень 2018 р.; №102/06 та №103/06 за вересень 2018 р.;№104/06 та№105/06 за жовтень 2018 р.;№108/06 та №109/06 за листопад 2018 р.

На виконання умов Договору № 5/12 від 01.01.2018 комунальним підприємством "Житлово-експлуатаційне об`єднання" було сплачено (за надані в січні-листопаді 2018 року послуги) кошти в сумі 6534827,38 грн. що підтверджується платіжними дорученнями доданими до позову.

Проте, виконавцем не було здійснено оформлення податкових накладних та не зареєстровано їх в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Тим самим, як стверджує позивач, відповідач позбавив позивача права на віднесення сум сплаченого ПДВ по даній операції до складу податкового кредиту, і в результаті КП ЖЕО зазнало втрат (збитків) у вигляді не отриманого податкового кредиту.

01.03.2018 між комунальним підприємством "Житлово-експлуатаційне об`єднання" та комунальним підприємством "Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство" укладено Договір № 3/2019 від 01.03.2019 року про реструктуризацію заборгованості за Договором № 5/12 від 01.01.2018р, з відповідним графіком погашення заборгованості, що міститься у Додатку №1 до Договору.

Відповідно до Акту звірення взаєморозрахунків станом на 05.04.2021 року, сторони погодили та підписали з обох сторін залишок загальної заборгованості позивача перед відповідачем за Договором № 5/12 від 01.01.2018р. в сумі 614 283,97 грн.

З метою досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача з листами за №1688 від 19.07.2018 року, № 931 від 22.04.2019 року та № 722 від 05.04.2021 року з вимогою термінової реєстрації податкових накладних на виконані послуги, а також надати податкові накладні на паперових носіях за період з лютого місяця 2017 року по квітень 2019 року, однак відповіді відповідачем надано не було.

Предметом спору у даній справі є майнова вимога про стягнення з відповідача на користь позивача збитків у розмірі не отриманого податкового кредиту в розмірі 1957366,74 грн.

Статтею 16 ЦК України передбачено право особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Одним з способів захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, відшкодування збитків (п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки (пункти 6.15 та 6.16 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 925/1196/18).

Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає (п.14 постанови Верховного Суду від 03.08.2018 у справі №917/877/17).

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. Необхідним елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що порушення боржником зобов`язання є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такого порушення. Так, відшкодуванню підлягають збитки, які стали безпосереднім, і, що особливо важливо, невідворотнім наслідком порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань, тобто мають бути прямими.

Отже, при заявлені вимог про стягнення збитків позивачем повинно бути доведено факт порушення відповідачем зобов`язань перед позивачем, наявність та розмір збитків, а також наявність причинного зв`язку між ними. В свою чергу, відповідач має довести відсутність його вини у заподіянні збитків позивачу.

Аналогічні за змістом висновки викладені у постанові Верховного суду від 12.03.2018 р. у справі № 918/216/17.

Так, згідно з абз. 10, 14, 17 п. 201.10 ст. 201 ПК України, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що обов`язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем, хоча невиконання цього обов`язку може завдати покупцю збитків. Таким чином, належним способом захисту для позивача може бути звернення до контрагента з позовом про відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення контрагентом за договором обов`язку щодо складення та реєстрації податкових накладних (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2019 року у справі №908/1568/18, постанова Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 серпня 2018 року у справі №917/877/17).

У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених п. 201.1 ст. 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг. Протягом 15 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою контролюючий орган зобов`язаний провести документальну позапланову перевірку зазначеного продавця для з`ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов`язань з податку за такою операцією.

Підпунктом 78.1.9 п. 78.1 ст. 78 ПК України встановлено, що документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, у випадку подання щодо платника податку скарги про порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування у разі ненадання таким платником податків пояснень та документального підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначається інформація зі скарги.

Враховуючи викладене, вбачається, що права позивача в разі нездійснення відповідачем реєстрації податкових накладних підлягають захисту шляхом подання позивачем, разом з податковою декларацією, за відповідний звітний податковий період, заяви зі скаргою на дії відповідача. У цьому випадку податковим органом здійснюється перевірка дотримання вимог податкового законодавства та вживаються заходи щодо усунення виявленого порушення.

Виходячи з положень статей 173, 174 Господарського кодексу України вбачається, що відсутність реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є порушенням з боку відповідача правил здійснення господарської діяльності - невиконанням господарського зобов`язання, адже обов`язок зі складання та реєстрації податкових декларацій виникає у відповідача саме на підставі податкового законодавства.

Відповідно до положень абзацу 15 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України порушення відповідачем порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних не позбавляє позивача права на включення спірної суми до податкового кредиту, а обумовлює її нарахування необхідністю додання до податкової декларації за звітний податковий період заяви зі скаргою на відповідача з доданням певного пакету документів.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 12.03.2018 р. у справі № 918/216/17.

Таким чином, враховуючи, що зі змісту пунктів 201.10, 201.11 статті 201 Податкового кодексу України вбачається, що зазначеними нормами визначений конкретний механізм захисту прав покупця (відповідача) на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту, тому ті чи інші порушення позивачем порядку оформлення та реєстрації податкових накладних, не позбавляли відповідача права на включення спірної суми до податкового кредиту.

В матеріалах справи відсутні докази подання позивачем заяв або скарг до контролюючого органу щодо обставин порушення відповідачем положень щодо порядку оформлення податкових накладних. Представником позивача в судовому засіданні 30.11.2022 підтверджено, що позивач з такими заявами (скаргами) не звертався.

Той факт, що позивач ухилився від реалізації свого права на отримання ПДВ в обсязі дій, необхідних відповідно до порядку, визначеного наведеними вище положеннями закону, свідчить про відсутність в його правовідносинах з відповідачем такого елементу господарського правопорушення як безпосередній зв`язок між діями порушника та шкодою, позаяк завдання цієї шкоди залежало не тільки від дій або бездіяльності відповідача, про які йдеться в позові, і якої можна було б уникнути якби позивачем було застосовано положення пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України.

Крім того, з наведеного витікає, що необхідним елементом для стягнення збитків є - доведеність протиправних дій відповідача, саме доведення факту порушення правил складання та реєстрації у встановлений спосіб податкових накладних, зазначений факт повинен бути підтверджений належними та допустимими доказами, якими, зокрема, може бути акт (довідка) перевірки, рішення відповідного контролюючого органу, складеного за результатами перевірки. Дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.03.2020 р. у справі № 911/224/19.

В матеріалах справи відсутні належні докази, що підтверджують протиправність дій відповідача, а саме факту порушення відповідачем правил складання та реєстрації у встановлений спосіб податкових накладних, якими є акти (довідки) перевірки, рішення відповідного контролюючого органу, складені за результатами перевірки, які б у встановлений законом спосіб підтверджували факт та характер допущеного відповідачем порушення в податкових правовідносинах.

Статтями 73, 74 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як слідує з положень ст. 77, 78 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, позивачем не доведено наявності всіх складових правопорушення як умови для відповідальності відповідача у недоотриманні податку позивачем в очікуваний час, оскільки позивачем не доведено безпосереднього зв`язку між діями відповідача та завданням шкоди, а також не надано належних в розумінні наведених норм чинного законодавства доказів неправомірної поведінки відповідача.

На підставі вищенаведеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволені позову.

Стосовно заяви відповідача про застосування позовної давності суд зазначає наступне.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частини третя та четверта статті 267 ЦК України).

Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовної вимоги. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє у задоволенні позову через його необґрунтованість. Лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла, і про це зробила заяву інша сторона спору, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем (див., зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 367/6105/16-ц).

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України, у резолютивній частині рішення зазначаються, зокрема відомості про розподіл судових витрат.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 219, 220, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.В задоволені позову відмовити.

2.Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

3.Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Сторони та інші учасники справи:

позивач: Комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційне об`єднання" (55001, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, вул. Паркова, 5, код ЄДРПОУ 31537375),

відповідач: Комунальне підприємство "Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство" (55001, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, вул. Дружби народів, 8, код ЄДРПОУ 31948866, електронна адреса:kptvkg@meta.ua).

Повний текст судового рішення складено та підписано судом 09.12.2022.

Суддя В.О.Ржепецький