Рішення № 107767569, 09.11.2022, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" листопада 2022 р. м. Київ Справа № 911/1081/22

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді Христенко О.О.

за участю секретаря Гарбуз Л.В.

розглянувши справу № 911/1081/22

за позовом Фермерського господарства «Застава», смт. Бабинці Бучанського району

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аркуш Юей», м. Київ

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивач Бучанської міської ради, м. Буча

про розірвання договору оренди землі та зобов`язання повернути земельну

ділянку

представники:

від позивача: Мірошник С.Б., адвокат, ордер серії АІ № 1247761 від 05.07.2022;

Дєдковський А.П., керівник, виписка з ЄДР;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фермерське господарство «Застава» (надалі позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аркуш Юей» (надалі - відповідач) з вимогами розірвати договір суборенди землі та зобов`язати повернути земельну ділянку в придатному для використання стані.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що 09.10.2007 між ОСОБА_1 та Бородянською районною державною адміністрацією було укладено Договір оренди земельної ділянки. Відповідним договором ОСОБА_1 було передано в строкове платне користування земельну ділянку для ведення фермерського господарства. Згідно з даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_2 є засновником та керівником Фермерського господарства «Застава». Згідно з витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 301663194 від 27.05.2022 за Фермерським господарством «Застава» зареєстроване право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3221055300:03:001:0239 за зазначеним договором оренди.

21.08.2017 між Фермерським господарством «Застава» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аркуш Юей», у відповідності до п. 30 договору оренди та ч. 1 ст. 8 Закону України «Про оренду землі» за погодженням із Бородянською районною державною адміністрацією, був укладений Договір суборенди землі.

За умовами договору суборенди, між сторонами було погоджено, що суборендарем вноситься плата в розмірі 80 000,00 грн. за рік, в натуральній формі у кількості 2 000,00 кг на рік вирощеної продукції, які вносяться один раз на рік до 10 числа першого місяця року.

Однак, як зазначає позивач, починаючи з 2019 і до часу звернення позивача із даним позовом відповідач систематично порушує вимоги Земельного кодексу України, Закону України «Про оренду землі», в частині своєчасного внесення орендної плати, що завдає позивачу значних втрат.

В той же час, позивач зазначає про те, що за результатами обстеження земельної ділянки з кадастровим номером 3221055300:03:001:0239, встановлено використання земельної ділянки не за її цільовим призначенням, зокрема суборендарем допущено її засмічення поліетиленовою плівкою, росте бур`ян та знаходяться сміттєзвалища, про що 22.04.2021 дупутатом Бучанської міської ради Київської області Кобринцем А.В., в присутності свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , складено акт обстеження земельної ділянки.

Позивач зазначає, що порушення суборендарем умов договору, таких, як своєчасне внесення орендної плати та використання спірної земельної ділянки не за її цільовим призначенням, є достатньою правовою підставою для розірвання вказаного договору суборенди в судовому порядку.

Ухвалою господарського суду від 18.07.2022 відкрито провадження у справі № 911/1081/22, розгляд справи в порядку загального позовного провадження призначений у підготовчому засіданні на 31.08.2022.

Ухвалою суду від 31.08.2022 відкладено підготовче засідання на 21.09.2022; залучено до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Бучанську міську раду.

Ухвалою суду від 21.09.2022 закрито підготовче провадження у справі № 911/1081/22, справу призначено до розгляду по суті на 19.10.2022.

В судовому засіданні 19.10.2022 судом оголошено перерву з розгляду справи по суті на 09.11.2022.

В судових засіданнях 19.10.2022 та 09.11.2022 представниками позивача підтримані позовні вимоги в повному обсязі, вважаючи їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача жодного разу в засідання суду не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов до суду не надіслав. Судом перевірено та встановлено, що відповідач належним чином був повідомлений про розгляд справи за його участі.

У зв`язку з введенням указами Президента України воєнного стану на всій території України, можливістю незнаходження осіб за вказаними ними адресами, припиненням роботи АТ «Укрпошта» на тимчасово окупованих територіях України, відсутністю у суді фінансування на здійснення відправлення поштової кореспонденції, з метою належного повідомлення сторін, відповідно до приписів пунктів 6, 7 ст. 6 та ст. 169 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе повідомляти осіб про хід справи не через АТ «Укрпошта», а іншими засобами, які доступні в період воєнного стану (надсилання повідомлення на електрону пошту сторін, електронний кабінет, повідомлення на офіційному сайті суду); докази повідомлення долучати до матеріалів справи.

Так, у зв`язку з недостатніми бюджетними призначеннями на 2022 рік, відсутністю знаків поштової оплати та відсутності у суду можливості надіслання кореспонденції в паперовому вигляді, за бажанням позивача, ухвали суду від 31.08.2022, 21.09.2022 та 19.10.2022 були направлені ним на адресу відповідача, про що позивачем були надані відповідні докази.

У даному випадку, судом також береться до уваги, що відповідно до ч. 1 ст. 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Згідно ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитися із вищевказаними ухвалами у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі № 911/1081/22 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Третя особа Бучанська міська рада в судові засідання не з`являлась, письмових пояснень по справі не надала. Про розгляд даної справи у суді обізнана, оскільки третя особа Бучанська міська рада зверталась до суду із заявою від 07.09.2022 про участь у підготовчому засіданні 21.09.2022 в режимі відеконференції поза межами приміщення суду, яка ухвалою суду від 08.09.2022 була задоволена. Однак, на відеоконференцію 21.09.2022 представник третьої особи Бучанської міської ради не вийшов.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Таким чином, матеріали справи свідчать, що всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції.

Частиною 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області -

ВСТАНОВИВ:

09.10.2007 між ОСОБА_1 (орендар) та Бородянською районною державною адміністрацією (орендодавець) укладений Договір оренди земельної ділянки, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення фермерського господарства, яка знаходиться на території Бабинецької селищної ради, за межами населеного пункту смт. Бабинці (п. 1 договору оренди).

Пунктом 2 договору оренди визначено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 40,0 га, у тому числі ріллі 24,0 га, сіножаття 16,0 га.

На земельній ділянці відсутні недоліки, що можуть перешкоджати її ефективному використанню (п. 6 договору оренди).

Земельна ділянка передається в оренду для введення фермерського господарства. Цільове призначення - землі сільськогосподарського призначення (п.п. 15, 16 договору оренди).

Умовами п. 30 договору оренди визначено, що орендар має право передавати в суборенду всю або частину орендованої земельної ділянки за письмовою згодою орендодавця.

Договір укладено на 49 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п. 8 договору).

Договір оренди земельної ділянки зареєстровано у Бородянському відділі Київської регіональної філії № 8 «Центр ДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис № 040732400003 від 09.10.2007.

Так, згідно з витягом з Державного земельного кадастру передана в оренду земельна ділянка складається із ділянок площею 5,1776 га та 18,8224 га, загальною площею 24,0 га, які відносяться до групи 001 підгрупи 00 рілля, Переліку угідь згідно з Класифікацією видів земельних угідь (КВЗУ) Додатку № 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 «Про затвердження порядку ведення Державного земельного кадастру», та з ділянки площею 16,0 га, яка відноситься до групи 002 підгрупи 01 зазначеного Переліку - сіножаття.

Згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Фермерське господарство «Застава» зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, засновником та керівником Фермерського господарства «Застава» є ОСОБА_1 , про що наявний запис про реєстрацію № 13311020000000711.

Згідно витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 301663194 від 27.05.2022 за Фермерським господарством «Застава» зареєстроване право оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 3221055300:03:001:0239 за зазначеним договором оренди.

Позивач стверджує, що з моменту створення Фермерського господарства «Застава», земельна ділянка кадастровий номер: 3221055300:03:001:0239 із цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, використовується господарством для здійснення своєї діяльності.

В подальшому, 30.07.20017 ОСОБА_1 звернувся до Бородянської районної державної адміністрації із заявою, в якій просив надати дозвіл на передачу земельної ділянки, площею 40 га з кадастровим номером 3221055300:03:001:0239, яка знаходиться в оренді у ФГ «Застава», в суборенду.

У відповідь Бородянською районною державною адміністрацією наданий лист № 3-24-1811 від 16.08.2017, в якій остання вказував на те, що п. 30 договору оренди унормовано правовідносини по передачі земельної ділянки в суборенду та повідомила про те, що умови договору суборенди повинні обмежуватись умовами договору оренди.

Так, 21.08.2017 між ОСОБА_1 (орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аркуш Юей» (суборендар) укладений Договір суборенди землі, за умовами п. 1 якого орендар надає, а суборендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку (земельні ділянки), що розташована за адресою: 07800, Київська область, Бородянський район, Бабинецька селищна рада, площею 40,0 гектарів;

цільове призначення - для ведення фермерського господарства;

кадастровий номер - 3221055300:03:001:0239;

земельна ділянка перебуває в оренді на праві договору оренди земельної ділянки від 09.10.2007, укладеному між Бородянською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 , зареєстрованого у Бородянському районному відділі Київської регіональної філії № 8 «Центр ДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 09.10.2007 за № 04073240003;

договір оренди земельної ділянки укладений строком до 20.08.2024 з правом пролонгації, з правом передачі в піднайм (суборенду);

право оренди земельної ділянки зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Згідно п. 2 договору суборенди в суборенду передається земельна ділянка загальною площею 40,0 га, в т.ч. 24 га - рілля та 16 га - сіножатті.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки - 412 172,26 грн. (п. 5 договору суборенди).

Пунктом 6 договору суборенди між сторонами засвідчено відсутність недоліків на земельній ділянці, яка передається в суборенду, що може перешкоджати її ефективному використанню.

Умовами п. 8 договору визначено, що договір укладений на 7 років (у разі оренди земельної ділянки (земельних ділянок) сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва фермерського господарства, особистого селянського господарства строк оренди не може бути меншим як сім років). Після закінчення строку дії договору суборендар має переважне право поновити його на новий строк.

Орендна плата вноситься суборендарем у розмірі 80 000,00 грн., 2 000 кг вирощеної продукції на рік . Орендна плата вноситься один раз на рік до 10 числа першого місяця (п. 11 договору суборенди). Розмір орендної плати переглядається 1 раз на 7 років. (п. 13 договору суборенди).

Земельна ділянка передається в суборенду для ведення сільськогосподарської діяльності. Цільове призначення земельної ділянки - землі сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства (п.п. 15, 16 договору суборенди).

Умови збереження стану об`єкту оренди - не гіршому стані, як отримали (п. 17 договору суборенди).

Умовами п.п. 36, 37, 38 договору суборенди визначено, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. Дія договору припиняється у разі закінчення строку його дії, придбання орендарем земельної ділянки у власність, викуп земельної ділянки або примусове відчуження земельної ділянки, ліквідації юридичної особи суборендаря, в інших випадках, визначених законом. Дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою, за рішенням суду на вимогу однієї із сторін в наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та в наслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки (орендованих земельних ділянок), яке істотно перешкоджає її (їх) використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Розірвання договору в односторонньому порядку допускається за умови не виконання умов договору суборенди (п. 39 договору суборенди).

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 95596507 від 28.08.2017 здійснено реєстрацію передачі ТОВ «Аркуш Юей» в суборенду земельної ділянки площею 40,0 га з кадастровим номером 3221055300:03:001:0239.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що відбулася передача у суборенду земельної ділянки сільськогосподарського призначення (кадастровий номер 3221055300:03:001:0239) загальною площею 40,0 га , в т.ч. 24 га - рілля та 16 га - сіножатті, яка первісно надавалася в оренду для ведення фермерського господарства Дєдковському Анатолію Павловичу, який є засновником та керівником Фермерського господарства «Застава».

Звертаючись до суду із відповідним позовом, позивач стверджує про систематичне порушення відповідачем умов договору суборенди землі, зокрема, несвоєчасну сплату орендних платежів, у зв`язку з чим у відповідача наявна заборгованість, крім того, позивач звертає увагу на те, що відповідачем здійснюється використання спірної земельної ділянки не за її цільовим призначенням, відбувається її засмічення, що є підставами для розірвання договору суборенди.

Так, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1 Закону України «Про фермерське господарство» фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону; фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім`ї, відповідно до Закону.

За змістом ст. 31 Земельного кодексу України землі фермерського господарства можуть складатися із: 1) земельних ділянок, що належать громадянам України - членам фермерського господарства на праві власності, користування; 2) земельних ділянок, що належать фермерському господарству на праві власності, користування.

Стаття 124 Земельного кодексу України передбачає такий порядок передачі земельних ділянок в оренду: передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу місцевого самоврядування згідно з його повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу (ч.1); передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених ч.ч. 2, 3 ст. 134 цього Кодексу (ч.2).

Відповідно до ч. 9 ст. 93 Земельного кодексу України відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно ст. 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону України «Про оренди землі»).

За змістом ст. 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди (ч.ч. 1-3 ст. 21 цього Закону).

Частинами 1, 2 та 5 статті 8 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця (крім випадків, визначених законом). Якщо протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду. Умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому. Право суборенди земельної ділянки підлягає державній реєстрації.

Згідно ст.ст. 24, 25 Закону України «Про оренду землі» орендар земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі, а орендодавець має право вимагати від орендаря безпосереднього використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди землі та безпосереднього внесення орендної плати.

Також, згідно ч. 6 ст. 93 ЗК України орендована земельна ділянка або її частина може за згодою орендодавця, крім випадків, визначених законом, передаватися орендарем у володіння та користування іншій особі (суборенда).

Згідно ч. 1 ст. 284 Господарського кодексу України істотними умовами договору оренди є зокрема, орендна плата з урахуванням її індексації.

Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму; плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно п. в) ч. 1 ст. 96 ЗК України землекористувачі зобов`язані, зокрема, своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Систематична несплата земельного податку або орендної плати, з урахуванням положень ст. 141 ЗК України є підставою для припинення права користування земельною ділянкою.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Як зазначає позивач, починаючи з 2019 і до часу звернення позивача із даним позовом відповідач систематично порушує вимоги Земельного кодексу України, Закону України «Про оренду землі» та договору суборенди землі в частині своєчасного внесення суборендної плати, що завдає значних втрат позивачу.

Позивач надав виписки з банківського рахунку Дєдковського А.П., з яких вбачається перерахування коштів відповідачем за суборенду земельної ділянки, а саме: 20 000,00 грн. 26.04.2018, 20 000,00 грн. 11.07.2018, 10 000,00 грн. 27.07.2018, 12 500,00 грн. 07.07.2020, 15 000,00 грн. 29.07.2020, 15 000,00 грн. 22.08.2020, 2 000,00 грн. - 21.09.2020, 8 050,00 грн. - 05.05.2021.

Позивачем надано розрахунок, з якого вбачається, що відповідно до п. 9 договору суборенди землі від 21.08.2017 відповідач повинен сплачувати 80 000,00 грн. в рік орендних платежів, за п`ять років сума орендних платежів становить 400 000,00 грн., відповідачем сплачено 137 000,00 грн., заборгованість з суборендних платежів ТОВ «Аркуш Юей» становить 263 000,00 грн.

Відповідач не спростував наявність у нього заборгованості по орендних платежах за договором суборенди земельної ділянки від 21.08.2017, доказів сплати орендних платежів в повному обсязі ОСОБА_1 або ФГ «Застава» не надав, власного контррозрахунку по орендних платежах до суду не надав.

Не отримуючи вчасно та в повному обсязі орендну плату за передану в суборенду відповідачу земельну ділянку, позивач був позбавлений того, на що розраховував при укладені договору суборенди земельної ділянки від 21.08.2017.

Таким чином, систематичне порушення відповідачем строків сплати орендної плати свідчить про істотне порушення відповідачем договору суборенди та є самостійною підставою для розірвання договору суборенди земельної ділянки від 21.08.2017.

Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Окрім того, відповідно до пункту а) ч. 1 ст. 96 ЗК України землекористувач зобов`язаний забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки.

За статтею 35 Закону України «Про охорону земель» власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані в тому числі забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 37 Закону України «Про охорону земель» власники та землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок зобов`язані здійснювати заходи щодо охорони родючості ґрунтів, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами України. Використання земельних ділянок способами, що призводять до погіршення їх якості, забороняється.

Згідно ч. 1 ст. 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про землеустрій» цільове призначення земельної ділянки це допустимі напрями використання земельної ділянки відповідно до встановлених законом вимог щодо використання земель відповідної категорії та визначеного виду цільового призначення.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення.

Згідно ч.ч. 1 та 2 ст. 22 ЗК України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

До земель сільськогосподарського призначення належать: сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) (а); несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо.

Позивач зазначає, що внаслідок застосування поліетиленової плівки та труб при вирощуванні полуниці ТОВ «Аркуш Юей» не утилізувало дані матеріали, а залишило їх на орендованій земельній ділянці.

Матеріали справи містять акт депутата Бучанської міської ради на звернення заявника про встановлення факту обстеження земельної ділянки від 22.04.2021, складеного в присутності свідків ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 . Так, в ході обстеження земельної ділянки з кадастровим номером 3221055300:03:001:0239 було встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 3221055300:03:001:0239 надана ОСОБА_1 в оренду; земельна ділянка з кадастровим номером 3221055300:03:001:0239 була передана в суборенду ТОВ «Аркуш Юей»; земельна ділянка з кадастровим номером 3221055300:03:001:0239 не використовується за цільовим призначенням, оскільки покрита поліетиленовою плівкою та заростає бур`яном; також на вказаній земельній ділянці знаходяться сміттєзвалища та багато інших відходів.

За ч.ч. 1 та 2 ст. 20 ЗК України при встановленні цільового призначення земельних ділянок здійснюється віднесення їх до певної категорії земель та виду цільового призначення. При зміні цільового призначення земельних ділянок здійснюється зміна категорії земель та/або виду цільового призначення.

Віднесення земельних ділянок до певної категорії та виду цільового призначення земельних ділянок здійснюється щодо земельних ділянок, якими розпоряджаються Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, - за рішенням відповідного органу.

Системний аналіз положень наведених норм дозволяє дійти висновку, що земельні ділянки, віднесені до однієї і тієї ж категорії, можуть використовуватися за різними видами цільового призначення, які характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями, видом господарської діяльності тощо, та визначені у класифікації.

Судом встановлено, що спірна земельна ділянка передавалася в суборенду з цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства (п. 1 договору суборенду). Цільове призначення земельної ділянки: рілля та сіножаті (п. 2 договору суборенди).

Земельна ділянка передається в суборенду для ведення сільськогосподарської діяльності. Цільове призначення земельної ділянки - землі сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства (п.п. 15, 16 договору суборенди).

Разом з цим, матеріалами справи підтверджується факт нецільового використання відповідачем земельної ділянки, з кадастровий номер 3221055300:03:001:0239, про що зокрема свідчить акт депутата Бучанської міської ради на звернення заявника про встановлення факту обстеження земельної ділянки від 22.04.2021, яким зафіксовано засмічення земельної ділянки.

Наведене свідчить про порушення відповідачем умов п. 17 договору суборенди, що закріплює обов`язок орендаря зберігати земельну ділянку у стані не гіршому, як отриманому, при цьому, як пунктом 6 договору суборенди між сторонами засвідчено відсутність недоліків на земельній ділянці, яка передається в суборенду, що може перешкоджати її ефективному використанню.

Встановлені обставини відповідачем не спростовано.

За умовами п.п. 38, 39 договору суборенди, розірвання договору в односторонньому порядку допускається за умови не виконання умов договору суборенди. Дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою, за рішенням суду на вимогу однієї із сторін в наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором.

Відповідно до вимог ст. 651 ЦК України істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст. 31 Закону України "Про оренду землі", який є спеціальним законом з питань регулювання відносин оренди земельних ділянок, встановлено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Стаття 32 Закону України "Про оренду землі" регулює порядок припинення договору оренди землі шляхом його розірвання. Так, згідно вказаної статті, на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

За ч. 1 ст. 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря: використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання норм і правил. Водночас, за ч. 2 ст. 25 вказаного Кодексу на орендаря земельної ділянки покладено обов`язок виконувати встановлені щодо об`єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі.

Пунктом «ґ» ст. 141 ЗК України передбачено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

За пунктом «а» ст. 143 ЗК України примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

В силу наведених норм на орендаря покладено обов`язок забезпечити цільове використання орендованої земельної ділянки, при цьому, в разі доведення факту не цільового використання даної земельної ділянки, наявні достатні підстави для дострокового припинення орендних правовідносин сторін у судовому порядку за вимогою власника цієї земельної ділянки.

У разі встановлення порушень, передбачених ст. 143 ЗК України, зокрема, коли земельна ділянка використовується не за цільовим призначенням, визначеним умовами договору, та у спосіб, що суперечить екологічним вимогам, суди мають правові підстави для задоволення вимог про розірвання договору оренди на підставі ст. 32 Закону України «Про оренду землі».

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься в справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За частиною 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За загальним правилом обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред`явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Відповідно до положень ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

За статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За частиною 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Виходячи з аналізу фактичних обставин та матеріалів справи в їх сукупності та керуючись наведеними приписами закону, суд констатує наявність достатніх правових підстав для дострокового припинення Договору суборенди землі від 21.08.2017 шляхом його розірвання, з огляду на те, що матеріалами справи підтверджується факт нецільового використання орендованої земельної ділянки з кадастровим номером 3221055300:03:001:0239 та систематичної несплати орендних платежів.

Таким чином, оскільки відповідно до положень Закону України «Про оренду землі» правовою підставою користування земельною ділянкою, кадастровий номер 3221055300:03:001:0239, є письмовий правочин, Договір суборенди землі від 21.08.2017, то внаслідок розірвання цього правочину в судовому порядку, у відповідача відсутні підстави для подальшого користування спірною земельною ділянкою.

За приписами статті 34 Закону України «Про оренду землі» у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Таким чином, орендар має обов`язок після припинення дії договору оренди повернути об`єкт оренди орендодавцю, якому кореспондує право орендодавця вимагати повернення об`єкта оренди.

Враховуючи вищевикладене, позов Фермерського господарства «Застава» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аркуш Юей» про розірвання договору суборенди та повернення земельної ділянки в придатному для використання стану підлягає задоволенню в повному обсязі.

Судовий збір відповідно до ст.ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 123, 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Розірвати Договір суборенди земельної ділянки від 21.08.2017 з кадастровим номером 3221055300:03:001:0239, укладений між ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аркуш Юей» (04208, м. Київ, проспект Георгія Гонгадзе, 5-А, офіс 2, код ЄДРПОУ 40403905).

3. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Аркуш Юей» (04208, м. Київ, проспект Георгія Гонгадзе, 5-А, офіс 2, код ЄДРПОУ 40403905) звільнити земельну ділянку з кадастровим номером 3221055300:03:001:0239 та повернути її Фермерському господарству «Застава» (07832, Київська область, Бучанський район, смт. Бабинці, вул. Козацька, 47, код ЄДРПОУ 34357956), засновником якого є ОСОБА_1 , привівши її у придатний для використання стан шляхом звільнення та очищення земельної ділянки від сміття.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аркуш Юей» (04208, м. Київ, проспект Георгія Гонгадзе, 5-А, офіс 2, код ЄДРПОУ 40403905) на користь Фермерського господарства «Застава» (07832, Київська область, Бучанський район, смт. Бабинці, вул. Козацька, 47, код ЄДРПОУ 34357956) 4 962 (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст підписано - 08.12.2022.

Суддя О.О. Христенко