Рішення № 107767511, 09.12.2022, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.12.2022Справа № 910/6824/22Господарський суд міста Києва у складі: судді Васильченко Т.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи № 910/6824/22

За позовом Дочірнього підприємства «Укравтогаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Скайлайн-Хендлінг»

про стягнення 24079,28 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірнє підприємство «Укравтогаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Скайлайн-Хендлінг» про стягнення 24079,28 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, в порушення взятих на себе зобов`язань за договором купівлі-продажу стисненого природного газу (метан) з використанням пластикових карток онлайн №50092 від 17.08.2021, не в повному обсязі розрахувався за отриманий газ, у зв`язку з чим позивачем заявлено до стягнення основний борг у розмірі 15763,03 грн, пеню у розмірі 2361,77 грн, штраф у розмірі 2691,69 грн, 3% річних у розмірі 272,29 грн та інфляційні втрати у розмірі 2990,50 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.08.2022 відкрито провадження у справі № 910/6824/22 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

19.08.2022 на електронну пошту суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Скайлайн-Хендінг» надійшов відзив на позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.09.2022 відзив на позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Скайлайн-Хендлінг» повернуто без розгляду у відповідності до приписів частини 4 статті 170 ГПК України, оскільки на електронну адресу суду надійшов відзив без накладання електронного підпису.

У подальшому відповідач не подав належним чином оформленого у відповідності до приписів Господарського процесуального кодексу України відзиву на позовну заяву.

Приписами ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

17.08.2021 року між Дочірнім підприємством «Укравтогаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (далі - продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Скайлайн-Хендлінг» (далі - покупець) укладено договір купівлі-продажу стисненого природного газу (метан) з використанням пластикових карток онлайн №50092 (далі - договір), за умовами пункту 2.1 якого продавець зобов`язується передати у власність покупця продукцію (код згідно ДК 021:2015 09120000-6 Газове паливо) на автомобільних газонаповнювальних компресорних станціях (далі - АГНКС) з використанням пластикових карт, а покупець зобов`язується прийняти у власність продукцію та повністю оплатити її вартість в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Згідно пункту 2.2 договору продавець реалізує продукцію, яка відповідає ДСТУ ГОСТ 27577:2005 «Газ природний паливний компримований для двигунів внутрішнього згорання. Технічні умови».

Відповідно до пункту 3.1 договору, ціна продукції, може бути зменшена з урахуванням системи знижок, якщо такі знижки діють на момент отримання продукції. Інформація про розмір та умови отримання знижки розміщується на АГНКС та/або на сайті продавця www.ukravtogaz.com.

Пунктом 3.2 договору встановлено, що ціна продукції, що діє у мережі АГНКС на момент укладання цього договору становить 18,30 грн без ПДВ за 1 куб. м., ПДВ (20%) 3,66 грн., разом з ПДВ 21,96 грн та може змінюватися продавцем без погодження з покупцем.

У разі зміни діючої ціни на продукцію продавець не пізніше, ніж у останній робочий день, який передує дню, у якому почне діяти нова ціна на продукцію, повідомляє про таку зміну ціни покупця через мережу АГНКС шляхом розміщення відповідної інформації на інформаційних стендах АГНКС продавця та/або шляхом розміщення інформації про нову ціну на сайті продавця www.ukravtogaz.com. Продавець та покупець домовились, що у випадку зміни діючої ціни на продукцію нова ціна є обов`язковою для обох сторін за договором з моменту початку дії нової ціни на продукцію, встановленої продавцем. З моменту початку дії нової ціни на продукцію, встановленої продавцем, при отриманні покупцем (довіреною особою покупця) продукції у мережі АГНКС, грошові кошти списуються з особового рахунку покупця з урахуванням нової ціни на продукцію (пункті 3.3-3.5 договору).

Згідно пункту 3.6 договору ціна цього договору складається із загальної вартості продукції, відпущеної за цим договором.

Покупець здійснює оплату продукції, отриманої у розрахунковому періоді, який дорівнює 7 (сім) облікових (газових) діб, протягом 3 (трьох) банківських днів, що йдуть за відповідним розрахунковим періодом, але не пізніше 14 (чотирнадцятого) числа місяця, що слідує за місяцем отримання продукції. Обліковою (газовою) добою вважається період часу з 07:00 (за київським часом) дня до 07:00 (за київським часом) наступного дня. Покупець здійснює оплату відпущеної продукції шляхом перерахування коштів (у гривнях) на IBAN продавця, який зазначений у цьому договорі, з обов`язковим зазначенням в призначенні платежу номеру договору та його дати, назви продукції - стиснений природний газ (метан) (пункти 4.1 та 4.2 договору).

Відповідно до пункту 4.3 договору, оплата продукції здійснюється покупцем згідно договору або рахунку-фактури.

Датою здійснення оплати вважається дата зарахування грошових коштів на особовий рахунок покупця (пункт 4.4 договору).

Відповідно до пункту 4.6 договору, весь облік відпущеної (реалізованої) покупцю продукції, а також контроль за вчасністю платежів ведеться продавцем засобами обчислювальної техніки за допомогою програмного забезпечення, інформаційної бази та статистичних даних. На кожного покупця відкривається особовий рахунок та реєстр проведених операцій: на особовому рахунку здійснюються операції з надходження та витрат коштів; в реєстрі проведених операцій фіксуються об`єми відпущеної покупцю продукції. Стан особового рахунку змінюється на час надходження інформації з АГНКС про здійснення операцій відпуску продукції покупцю.

Підставою для визначення та проведення фінансових взаєморозрахунків між покупцем і продавцем за фактично відпущену продукцію у розрахунковому періоді є дані фіскальних чеків, які підтверджують відпуск продукції продавцем покупцю протягом розрахункового періоду. На підтвердження фактично відпущеної продавцем покупцю продукції у звітному місяці продавцем один раз на місяць, останньою датою місяця, оформлюється акт приймання-передачі на всю отриману покупцем протягом такого звітного місяця продукцію за формою, що розміщена на сайті продавця www.ukravtogaz.com (пункт 4.7 договору).

За умовами пунктів 6.3-6.5 договору отриманий обсяг продукції за звітний місяць визначається кількістю фактично реалізованої продукції, відпуск якої зареєстрований касовим апаратом, із зазначенням відповідного номеру пластикової картки, на підставі даних касових апаратів. Сторони для оформлення передачі продукції щомісячно, у порядку, передбаченому цим договором підписують акт приймання-передачі продукції. Право власності на продукцію переходить від продавця до покупця в момент реєстрації відпуску продукції на касовому апараті.

Пунктами 7.1.1 та 7.1.5 договору передбачено, що продавець зобов`язаний: щомісячно, протягом 5-ти робочих днів місяця, наступного за звітнім місяцем, у якому покупець отримував продукцію за цим договором, надати покупцю належним чином оформлені акти приймання-передачі продукції у двох примірниках, на всю отриману покупцем протягом такого звітного місяця продукцію та відправити за адресою покупця, вказаною у цьому договорі; видавати покупцю або довіреній особі покупця фіскальний чек. Відсутність претензії з боку покупця або довіреної особи покупця щодо ненадання їй фіскального чеку є підтвердженням з боку покупця отримання зазначеного документа.

Згідно з пунктами 8.1.1 та 8.1.2 договору покупець зобов`язаний: наступного робочого дня після отримання актів приймання-передачі продукції за звітній місяць та актів зміни ціни до актів приймання-передачі продукції (у разі отримання покупцем знижки), підписати їх та по одному примірнику повернути продавцю, але не пізніше 15-го числа місяця, наступного за звітнім місяцем; у разі, якщо покупець у встановлений строк не поверне продавцю без аргументованої причини підписаний зі свого боку та завірений печаткою примірник акта приймання-передачі продукції, відповідний акт приймання-передачі продукції вважається узгодженим та прийнятим покупцем.

Відповідно до пунктів 13.1 та 13.2 договору він набуває чинності з дати підписання та діє до 31 грудня 2021 року. У випадку, якщо за тридцять календарних днів до дати закінчення строку дії договору жодна із сторін не отримає від іншої сторони письмового повідомлення про бажання припинити дію договору, строк дії договору продовжується на кожний наступний календарний рік.

Доказів припинення дії договору сторонами під час розгляду справи суду не надано, а отже він є діючим і приймається судом.

Як встановлено судом, на виконання умов договору позивачем передано, а відповідачем прийнято стиснений природний газ (метан) за період з серпня 2021 року по січень 2022 року на загальну суму 231265,11 грн, яка за мінусом знижки у вигляді кредитового авізо у розмірі 12900,61 грн, становить 218364,50 грн, що підтверджується актами приймання-передачі продукції №217 від 31.08.2021 року на суму 26875,95 грн, яка з урахуванням акту зміни ціни до акту №217 приймання-передачі продукції від 06.09.2021 року становить 24526,14 грн, знижка складає 2349,81 грн; №275 від 30.09.2021 року на суму 80261,46 грн, яка з урахуванням акту зміни ціни до акту №275 приймання-передачі продукції від 30.09.2021 року становить 69710,66 грн, знижка складає 10550,80 грн; №185 від 31.10.2021 року на суму 44377,24 грн; №140 від 31.10.2021 року на суму 34672,45 грн; №107 від 30.11.2021 року на суму 15176,70 грн; №79 від 31.12.2021 року на суму 14138,28 грн, які підписані уповноваженими представниками сторін без заперечень і зауважень та скріплено печатками, а також фіскальними чеками від 27.01.2022 року на суму 11992,80 грн і на суму 3770,23 грн, які у відповідності до приписів пункту 4.7 договору є підставою для визначення та проведення фінансових взаєморозрахунків між покупцем і продавцем за фактично відпущену продукцію у розрахунковому періоді.

Про належне виконання позивачем своїх зобов`язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов договору купівлі-продажу стисненого природного газу (метан) з використанням пластикових карток онлайн № 50092 від 17.08.2021 року.

Позаяк, відповідач, в порушення взятих на себе зобов`язань за договором купівлі- продажу стисненого природного газу (метан) № 50092 від 17.08.2021 року, розрахунок за отриманий природний газ (метан) в повному обсязі не здійснив, сплативши лише 202601,47 грн., про що свідчить наявна у матеріалах справи виписка по рахунку за період з 17.08.2021 року по 21.06.2022 року, у зв`язку з чим виник борг в сумі 15763,03 грн, що і стало підставою звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами статей 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу, а відповідно до частини 1 статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Зобов`язання в силу вимог статей 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у ст. 193 Господарського кодексу України.

В силу вимог ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 4.1 договору встановлено, що покупець здійснює оплату продукції, отриманої у розрахунковому періоді, який дорівнює 7 (сім) облікових (газових) діб, протягом 3 (трьох) банківських днів, що йдуть за відповідним розрахунковим періодом, але не пізніше 14 (чотирнадцятого) числа місяця, що слідує за місяцем отримання продукції. Обліковою (газовою) добою вважається період часу з 07:00 (за київським часом) дня до 07:00 (за київським часом) наступного дня.

При цьому, судом враховано, що не складення сторонами акту приймання-передачі на всю отриману покупцем протягом звітного періоду січень 2022 року продукцію, за змістом пункту 4.1 договору не звільняє відповідача від обов`язку здійснити оплату за фактично отриману протягом розрахункового періоду продукцію, факт отримання якої підтверджується фіскальними чеками. Приписами пункту 4.7 договору сторонами узгоджено, що підставою для визначення та проведення фінансових взаєморозрахунків між покупцем і продавцем за фактично відпущену продукцію у розрахунковому періоді є дані фіскальних чеків, які підтверджують відпуск продукції продавцем покупцю протягом розрахункового періоду.

Втім, як встановлено судом, відповідач у встановлені договором строки оплату за стиснений природний газ (метан) у період з серпня 2021 року по січень 2022 року в повному обсязі не здійснив.

Тоді як, частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Порушенням зобов`язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт виконання позивачем в повній мірі зобов`язань за договором купівлі-продажу стисненого природного газу (метан) з використанням пластикових карток онлайн №50092 від 17.08.2021 року та факт порушення відповідачем своїх зобов`язань в частині оплати отриманої продукції підтверджений матеріалами справи, її фактичними обставинами та не спростований відповідачем, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 15763,03 грн.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки. Приписами ст. 230 ГК України також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання, він зобов`язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов`язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності, зокрема, сплати пені, штрафу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.

Статтями 626, 627 вказаного Кодексу передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Свобода договору означає право громадян або юридичних осіб вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у наданій сторонам можливості за взаємною згодою визначати умови такого договору, змінювати ці умови також за взаємною згодою або утримуватись від пропозицій про їх зміну.

Пунктом 9.1 договору сторони погодили, що за порушення строку оплати продукції покупець сплачує продавцю за кожний день прострочення пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми грошових коштів, щодо оплати яких було допущено прострочення, а за прострочення оплати понад 10 (десять) календарних днів покупець додатково сплачує продавцю штраф у розмірі 7% від суми грошових коштів, щодо оплати яких було допущено прострочення.

При цьому, одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.05.2018 у справі №910/6046/16.

Відтак, оскільки відповідач допустив прострочення оплати за договором, йому на підставі наведених вище норм чинного законодавства та пункту 9.1 договору нараховано та заявлено до стягнення пеню в розмірі 2361,77 грн та за порушення понад 10 днів штраф в розмірі 2691,69 грн.

Окрім того, оскільки відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, позивачем нараховано та заявлено до стягнення інфляційні втрати в сумі 2990,50 грн та 3% річних в сумі 272,29 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, штрафу та 3% річних у межах заявленого періоду, суд дійшов висновку про те, що він є арифметично вірним, обґрунтованим та здійснений у відповідності до приписів чинного законодавства, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Водночас за результатом перевірки наданого позивачем розрахунку інфляційних втрат, судом встановлено, що позивачем не дотримано механізму їх розрахунку та допущені помилки у визначені періоду прострочення виконання грошового зобов`язання, яке складає неповний місяць.

Так, Цивільний кодекс України, як основний акт цивільного законодавства, не передбачає механізму здійснення розрахунку інфляційних втрат кредитора у зв`язку із простроченням боржника у виконанні грошового зобов`язання.

Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» визначено індексацію грошових доходів населення як встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг (стаття 1 Закону).

З метою реалізації Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок), пунктом 1 якого передбачено, що він визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (пункти 1-1, 4 Порядку).

Отже, при розрахунку інфляційних втрат у зв`язку із простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007.

Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 ЦК України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п`ятий пункту 4 Порядку).

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19 та від 20.11.2020 у справі №910/13071/19.

Статтею 625 ЦК України передбачено право особи отримати компенсацію інфляційних збитків за весь період прострочення. Якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику - "дефляція", то це не змінює його правової природи і не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою КМУ №1078 від 17.07.2003.

Водночас, при застосуванні механізму розрахунку інфляційних втрат, якщо прострочення виконання грошового зобов`язання становить неповний місяць, слід враховувати, що якщо сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.11.2020 у справі №910/13071/19.

З урахуванням вказаної методики розрахунку інфляційних втрат, судом встановлено, що обґрунтованим є розмір інфляційних втрат за прострочення оплати у заявлений позивачем період в сумі 2415,13 грн, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково; в іншій частині цих вимог належить відмовити.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги, як і не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, який відповідав би приписам ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Приймаючи до уваги наведене вище у сукупності, заважаючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Згідно з пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 13, 14, 73, 74, 76-80, 129, 165, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Дочірнього підприємства «Укравтогаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Скайлайн-Хендлінг» про стягнення 24079,28 грн задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Скайлайн-Хендлінг» (03055, м. Київ, вул. Шулявська, буд. 5; ідентифікаційний код 38742485) на користь Дочірнього підприємства «Укравтогаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (03134, м. Київ, вул. Григоровича-Барського, буд. 2; ідентифікаційний код 36265925) основний борг у розмірі 15763 (п`ятнадцять тисяч сімсот шістдесят три) грн 03 коп., пеню у розмірі 2361 (дві тисячі триста шістдесят одна) грн 77 коп., штраф у розмірі 2691 (дві тисячі шістсот дев`яносто одна) грн 69 коп., 3% річних у розмірі 272 (двісті сімдесят дві) грн 29 коп., інфляційні втрати у розмірі 2415 (дві тисячі чотириста п`ятнадцять) грн 13 коп. та судовий збір в розмірі 2421 (дві тисячі чотириста двадцять одна) грн 72 коп.

3. Видати наказ позивачу після набрання рішенням суду законної сили.

4. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено та підписано 09.12.2022.

СуддяТ. В. Васильченко