Постанова № 10776477, 10.08.2010, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ № 2а-3552/10/2370 10.08.2010 р. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Лічевецького І.О.,

при секретарі Левчуку А.С.,

за участю представників: позивача Дорош М.Г. за довіреністю; відповідача не зявився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у Черкаському районі до приватного підприємства «Янич»про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

ДПІ у Черкаському районі звернулась до суду з адміністративним позовом про стягнення з ПП «Янич»324 грн. 85 коп., посилаючись на наявність у відповідача податкового боргу із сплати податку на прибуток підприємств.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Відповідач заперечень проти позову не надав, в судове засідання свого представника не направив.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.

ПП «Янич»зареєстроване як субєкт підприємницької діяльності Черкаською райдержадміністрацією Черкаської області 2 жовтня 1997 р. (ідентифікаційний код 25206665).

Відповідно до статті 14 Закону України «Про систему оподаткування»від 25 червня 1991 року № 1251-XII (надалі за текстом «Закон № 1251-ХІІ») податок на прибуток підприємств віднесений до загальнодержавних податків і зборів.

Згідно підпункту 2.1.1. пункту 2.1. статті 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР (надалі за текстом «Закон № 334/94-ВР») платниками податку з числа резидентів є суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами.

За змістом пунктів 16.4 статті 16 та 22.13. статті 22 Закону № 334/94-ВР податок за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду. Платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну. Форми декларацій з цього податку встановлюються центральним податковим органом за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, що відповідає за проведення податкової політики.

Законом який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-III (надалі за текстом «Закон № 2181-III»).

Стаття перша Закону № 2181-III визначає податкове зобов'язання, як зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України

Відповідно до пункту 1.3. статті 1 названого Закону податковий борг (недоїмка) це податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Підпунктом 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 Закону № 2181-III встановлено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року; календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним. Якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків) згідно з відповідним законом з питань оподаткування, така декларація подається у строки, визначені цим пунктом для такого базового податкового періоду. Для цілей підпункту 4.1.4 цього пункту під терміном "базовий податковий період" слід розуміти перший податковий період звітного року, визначений відповідним законом з питань оподаткування, зокрема календарний квартал для цілей оподаткування прибутку підприємств.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 4 грудня 1990 року № 509-XII органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.

Згідно актів перевірки: № 608/15-079 від 09.09.2009 р. та № 171/15-079 від 25.05.2010 р. відповідачем не подано податкові декларації з податку на прибуток підприємств, відповідно за І півріччя 2009 р. та І квартал 2010 р.

Відповідно до підпункту 17.1.1. пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181-III платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

З огляду на викладені вище положення Закону № 2181-III та на підставі даних актів перевірки позивачем прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0012031500/0 від 14.09.2009 р. та № 0002931500/0 від 25.05.2010 р., якими визначено зобовязання відповідача щодо сплати штрафів в загальній сумі 340 грн.

Податкове повідомлення-рішення № 0012031500/0 отримане відповідачем 22.09.2009 р. про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення. Податкове повідомлення-рішення № 0002931500/0 отримано особисто директором підприємства 25.05.2010 р.

Відповідач вищезгадані податкові повідомлення-рішення не оскаржив.

За даними облікової картки платника, станом на березень 2009 р. за відповідачем обліковувалась переплата по сплаті податку на прибуток підприємств в розмірі 15 грн. 15 коп., що враховано позивачем при розрахунках суми позову.

З урахуванням вищевикладеного недоїмка ПП «Янич»складає 324 грн. 85 коп.

Позивачем вживались заходи щодо примусового стягнення податкового боргу, шляхом направлення першої та другої податкових вимог, прийняття рішення про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу. Вжиті заходи не забезпечили погашення податкового боргу.

Пункт 11 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 4 грудня 1990 року № 509-XII передбачає право органів державної податкової служби застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

У світлі цих обставин, суд приходить до висновку, що у позивача є підстави для примусового стягнення з відповідача за рішенням суду 324 грн. 85 коп. в рахунок погашення податкового боргу та знаходить позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини четвертої статті 94 КАС України судові витрати, здійснені позивачем субєктом владних повноважень, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159, 162 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства «Янич»(Черкаська область, Черкаський район, с. Думанці, вул. Леніна, 132, ідентифікаційний код 25206665) в доход бюджету через державну податкову інспекцію у Черкаському районі (м. Черкаси, вул. Енгельса, 157, ідентифікаційний код 34503239) податковий борг в сумі 324 (триста двадцять чотири) грн. 85 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова складена в повному обсязі 13 серпня 2010 р.

СуддяІ.О.Лічевецький