Постанова № 10776358, 10.08.2010, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-3822/10/1770

10 серпня 2010 року 15год. 35хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Шевчук С.М. за участю секретаря судового засідання Бєлкіної Д.С. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

прокурор: <Текст >

позивача: представник Грибок Л.Т., Овдійчук О.О.

відповідача: представник Коритнюк В.О. третьої особи позивача: представник <Текст >третьої особи відповідача: представник <Текст >

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Закрите акціонерне товаристо "Агроресурс" <Список ><Позивач в особі >третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача <3-тя особа >

доДержавна податкова інспекція у м.Рівне третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача <3-тя особа >

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач Закрите акціонерне товариство “Агроресурс”- звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Рівне про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення №000382344/0/23-318 від 03.06.2010року.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що за підсумками податкових періодів Закритим акціонерним товариством “Агроресурс” було подано до податкового органу податкові декларації з податку на додану вартість, розрахунки сум бюджетного відшкодування ПДВ за серпень, вересень 2009року. За результатами проведеної перевірки, відповідно до акту №675/544/23-300/24175498 від 21.05.2010року, позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування за серпень 2009року в розмірі 788244грн.65коп. та за вересень 2009року в сумі 644302грн., всього разом на суму 1432543грн. 65коп. Позивач з таким зменшенням не погоджується зазначає, що відповідачем безпідставно зменшено таке бюджетне відшкодування. Представники позивача просили позов задоволити повністю, справу розглянути у встановлений 30-денний строк.

Відповідач письмових заперечень на позов не подав. Представник відповідача Державної податкової інспекції в м.Рівне проти задоволення позову заперечив, а зокрема пояснив, що обставини щодо відсутності у позивача права на бюджетне відшкодування встановлені актом перевірки від 21.05.20010року. Просив відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення повністю.

Суд виходив з наступного.

Позивач Закрите акціонерне товариство “Агроресурс”- зареєстрований як платник податку на додану вартість, що сторонами не заперечується та підтверджується актом перевірки від 21.05.2010 року №675/ 544 /24175498.

Із матеріалів справи вбачається, що Позивачем Закритим акціонерним товариством “Агроресурс” було подано Державній податковій інспекції у м.Рівне податкові декларації з податку на додану вартість за підсумками податкових періодів:

- серпень 2009року та розрахунок сум бюджетного відшкодування, відповідно до якого сума бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку, складає 845216грн.;

- вересень 2009року та розрахунок сум бюджетного відшкодування, відповідно до якого сума бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку, складає 644 302грн.

21.05.2010року ревізорами відповідача складено акт № 675/ 544 /24175498 про результати документальної невиїзної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість ЗАТ «Агроресурс»за серпень, вересень 2009року з врахуванням матеріалів зустрічних перевірок постачальників по ланцюгу та автоматизованого співставлення податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України (а.с.9-16 том 1).

Так, в ході названої перевірки ревізорами відповідача встановлено, що позивач сформував податковий кредит внаслідок проведення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) у наступних постачальників:

у серпні:

1). ТОВ «Газкомплект» від якого позивач фактично отримав комплектуючі (газові котли та кабелі в асортименті) в червні 2009року на суму 1434428,64грн, в т. ч. ПДВ 239071,44грн та в липні 2009року на суму 543876 грн. в т.ч. ПДВ 90646грн. Податок на додану вартість з названих операцій в розмірі 329717,44грн в липні 2009року віднесено до податкового кредиту. Розрахунки з названим постачальником проведено через розрахунковий рахунок у липні 2009року на суму 2056914, 85грн. в т. ч. ПДВ 342819,14грн. При цьому, в ході перевірки встановлено, що названий постачальник не є виробником поставлених позивачу товарів, а названий товар у свою чергу придбав у:

-ТОВ «Сайвик», що зареєстровано в ДПІ у Подільському районі м.Києва та по відношенню до якого внесено до Єдиного державного реєстру відомості щодо відсутності за місцезнаходженням;

- ТОВ «Інтекс- метал», що зареєстровано в ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва та має стан запит на встановлення місцезнаходження;

2). ТОВ «АВДекс»від якого позивач фактично отримав згідно договору комплектуючі (болти, гайки, шайби, дріт зварювальний та інші) в червні 2009року на суму 101126,04грн в т. ч. ПДВ 16854,34грн. та в липні 2009року на суму 489275,88грн в т. ч. 81545,98грн. Податок на додану вартість з названих операцій в розмірі 98400,32грн. в липні 2009року віднесено позивачем до податкового кредиту. Розрахунки з названим постачальником проведено через розрахунковий рахунок у липні 2009року на суму 429587грн. в т. ч. ПДВ 71597,38грн. При цьому, в ході перевірки встановлено, що названий постачальник не є виробником поставлених позивачу товарів, а названий товар у свою чергу придбав у:

-ПП «Колгри», яке зареєстроване в ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровськ та має стан 9-направлено повідомлення за формою 18-0ПП;

- ПП «Прототип СЛВ», що зареєстровано в Луцькій ОДПІ та має стан 10запит на встановлення місцезнаходження;

3). ТзОВ ДП «СВ Альтера Рівне»якому позивач відповідно до умов договору №20/05-9 від 20. 05.2009року перерахував авансовий платіж за трансформатори електричні в червні 2009року на суму 272319,60грн. в т.ч. ПДВ 45386,60грн. Податок на додану вартість з названих операцій в розмірі 45386,60грн в липні 2009року віднесено до податкового кредиту. У перевіряємому періоді трансформатори не отримано.

При цьому, в ході перевірки встановлено, що названий постачальник не є виробником трансформаторів, названі трансформатори у свою чергу придбав у ТОВ «Укрелектроімпорт», що зареєстроване у ДПІ Печерського району м.Києва, який відповідно отриманої відповіді також не є виробником трансформаторів, а придбавав їх у ТОВ «Брассвейрс», що зареєстровано в ДПІ у Шевченківському районі м.Києва та по відношенню до якого внесено до Єдиного державного реєстру відомості щодо відсутності за місцезнаходженням.

4.) ТОВ «Торгова група «Західсталь»від якого позивач фактично отримав метал (лист х/к та г/к в кількості 251,91тона) в червні 2009року на суму 516368,76грн., в т. ч. ПДВ 86061,46грн та в липні 2009року на суму 1372055,24грн. в т.ч. ПДВ 228675,85грн. Податок на додану вартість з названих операцій в розмірі 314737,31грн в липні 2009року віднесено позивачем до податкового кредиту. Розрахунки з названим постачальником проведено через розрахунковий рахунок у липні 2009року на суму 1450 000грн. в т. ч. ПДВ 241666,67грн. При цьому, в ході перевірки встановлено, що названий постачальник не є виробником поставлених позивачу товарів, а названий товар у свою чергу придбав у ТОВ фірми «Каскад», що зареєстровано в ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровськ, котрий, як зазначено в акті, також не є виробником названого товару, а придбавав його у свою чергу у інших підприємств, серед яких є ПП «КВВМПУ», що зареєстровано платником ПДВ в ДПІ у м.Маріуполь. Назване ж підприємство також не було виробником такого товару, а придбавало його в ТОВ «Український промисловий ресурс», що зареєстроване в ДПІ у Московському районі м.Харків та має стан 14-визнано банкрутом.

у вересні:

5). ТОВ «Газкомплект» від якого позивач фактично отримав комплектуючі (газові клапани та кабелі в асортименті) в серпні 2009року на суму 2026210,80грн, в т. ч. ПДВ 337701,80грн. Податок на додану вартість з названих операцій в розмірі 337701,80грн в серпні 2009року віднесено до податкового кредиту. Розрахунки з названим постачальником проведено через розрахунковий рахунок у серпні 2009року на суму 1440 000грн., в т.ч. ПДВ 240 000грн. При цьому, в ході перевірки встановлено, що названий постачальник не є виробником поставлених позивачу товарів, а названий товар у свою чергу придбав у:

-ТОВ «Сайвик», що зареєстровано в ДПІ у Подільському районі м.Києва та по відношенню до якого внесено до Єдиного державного реєстру відомості щодо відсутності за місцезнаходженням;

- ТОВ «Інтекс- метал», що зареєстровано в ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва та має стан запит на встановлення місцезнаходження.

6). ТОВ «АВДекс»від якого позивач фактично отримав згідно договору комплектуючі (болти, гайки, шайби, дріт зварювальний та інші) в серпні 2009року на суму 495329,28грн в т. ч. ПДВ 82554,88грн. Податок на додану вартість з названих операцій в розмірі 82554,88грн в серпні 2009року віднесено позивачем до податкового кредиту. Розрахунки з названим постачальником проведено через розрахунковий рахунок у серпні 2009року на суму 505 000грн. в т. ч. ПДВ 84166,66грн. При цьому, в ході перевірки встановлено, що названий постачальник не є виробником поставлених позивачу товарів, а названий товар у свою чергу придбав у:

-ПП «Колгри», яке зареєстроване в ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровськ та має стан 9-направлено повідомлення за формою 18-0ПП;

- ПП «Прототип СЛВ», що зареєстровано в Луцькій ОДПІ та має стан 10запит на встановлення місцезнаходження.

7). ПП ВТФ «Вільха»від якого позивач фактично отримав комплектуючі (газові клапани та кабелі в асортименті та лист х/к та г/к в асортименті) в серпні 2009року на суму 490016,46грн. в т.ч. ПДВ 81669,41грн. Податок на додану вартість з названих операцій в розмірі 81669,41грн. в серпні 2009року віднесено позивачем до податкового кредиту. Розрахунки з названим постачальником проведено через розрахунковий рахунок у серпні 2009року на суму 208000грн. в.ч. ПДВ 34666,67грн.. При цьому, в ході перевірки встановлено, що названий постачальник не є виробником поставлених позивачу товарів, а названий товар у свою чергу придбав у ТзОВ «Альтаїр-Д», котре зареєстроване платником ПДВ в ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровськ, куди податковим органом надіслано запит на проведення зустрічної перевірки на підтвердження взаємовідносин, відповіді на який відповідач не отримав. При цьому, в ході перевірки встановлено, що названий постачальник не є виробником поставлених позивачу товарів, а названий товар у свою чергу придбав у ТзОВ «Вега-С», що зареєстроване в ДПІ у Амур Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровськ та має стан платника 14 визнано банкрутом.

8.) ТОВ «Пегас- 7»від якого позивач фактично отримав товари (трубу, листи г/к та х/к та інші в липні 2009року на суму 117000грн., в т.ч. ПДВ в сумі 19500грн. та в серпні 2009року на суму 481775,1грн в т.ч. ПДВ 80295,85грн. Податок на додану вартість з названих операцій в розмірі 99795,85 в серпні 2009року віднесено позивачем до податкового кредиту. Розрахунки з названим постачальником проведено через розрахунковий рахунок у серпні 2009року на суму 270000грн, в.ч. ПДВ 45000грн. На адресу ДПІ у Малиновському районі м.Одеса направлено запит про проведення зустрічної перевірки ТОВ «Пегас- 7»на предмет взаємовідносин з позивачем, станом на дату завершення перевірки відповіді не отримано. При цьому, в ході перевірки встановлено, що названий постачальник не є виробником поставлених позивачу товарів, а названий товар у свою чергу придбав у ТзОВ «Союз І К», що зареєстроване платником ПДВ в ДПІ у Святошинському районі м.Київ, котрий у свою чергу придбавав товар у ТзОВ «Анкар 10», що зареєстроване в ДПІ у Деснянському районі м.Київ та має стан платника 14-визнано банкрутом.

9.) ТОВ «Торгова група «Західсталь»від якого позивач фактично отримав метал (лист х/к та г/к в кількості 193,96тона) в серпні 2009року на суму 1111706,07грн., в т. ч. ПДВ 185284,34грн. Податок на додану вартість з названих операцій в розмірі 185284,34грн в серпні 2009року віднесено позивачем до податкового кредиту. Розрахунки з названим постачальником проведено через розрахунковий рахунок у серпні 2009року на суму 1256442,08грн. в т. ч. ПДВ 209 407,01грн. При цьому, в ході перевірки встановлено, що названий постачальник не є виробником поставлених позивачу товарів, а названий товар у свою чергу придбав у ТОВ фірми «Каскад», що зареєстровано в ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровськ, котрий, як зазначено в акті, також не є виробником названого товару, а придбавав його у свою чергу у інших підприємств, серед яких є ПП «КВВМПУ», що зареєстровано платником ПДВ в ДПІ у м.Маріуполь. Назване ж підприємство також не було виробником такого товару, а придбавало його в ТОВ «Український промисловий ресурс», що зареєстроване в ДПІ у Московському районі м.Харків та має стан 14-визнано банкрутом.

Відтак, на підставі названих обставин, ревізорами відповідача в названому акті перевірки відображено, що по підприємствам з ланцюга постачання товарів (а зокрема: ТОВ «Сайвик», ТОВ «Інтекс- метал», ТОВ «Брайссервейрс», ПП «Колгри», ТОВ «Імпекс-метал», ПП «Прототип СЛВ», ТОВ «Український промисловий ресурс», ТзОВ «Вега С», «Анкар 10») не можливо підтвердити взаємовідносини та зокрема не можливо підтвердити включення ними до податкових зобовязань сум ПДВ по взаємовідносинах, що слідують із ланцюга постачання до ЗАТ «Агроресурс», а відповідно відповідач вважає, що суми податку на додану вартість не були сплачені до бюджету переліченими контрагентами, що перебували в ланцюгу постачання товарів.

На підставі обставин, відображених вище у названому акті перевірки та за порушення п. 1.8 ст.1, підпункту 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»N 168/97-ВР відповідачем винесено податкове повідомлення рішення № 000382344/0/23-318 від 03.06.2010року про зменшення суми бюджетного відшкодування за серпень 2009року в розмірі 788241,55грн. за вересень 2009року в сумі 644302грн.

Крім обумовленого акту перевірки, 05.11.2009року уповноваженими відповідачем особами складено довідку №1438/95923-300/24175498 про результати позапланової перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень та вересень 209року, що виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період липень, серпень 2009року (а.с. 40-61 т. 1). Відповідно до вказаної довідки (а.с.53,54 т. 1) Бюджетне відшкодування задеклароване позивачем за серпень 2009року виникло внаслідок перенесення відємного значення за липень 2009року в сумі 845216 грн., з них фактично сплачено постачальникам в липні 2009року 845216грн. Бюджетне відшкодування задеклароване позивачем за вересень 2009року виникло внаслідок перенесення відємного значення за серпень 2009року в сумі 644302грн. з них фактично сплачено позивачем постачальникам таких товарів в попередніх податкових в розмірі 644302грн.

Названі обставини, щодо сплати позивачем податку на додану вартість постачальникам товарів (робіт, послуг) у наведених розмірах та в обумовлені строки підтверджено усними поясненнями представника відповідача в ході судового розгляду справи.

Крім того, в ході судового розгляду справи, обставини щодо правомірності формування сум податкового кредиту та сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень, вересень 2009року (у розмірах, що обумовлені деклараціями (а.с. 75-111 т. 1) з ПДВ за липень 2009року, серпень, вересень 2009року (з додатками) позивач підтвердив: видатковими та податковими накладними на придбання товарів позивачем у постачальників ТОВ «Газкомплект», ТОВ «АВДекс», ПП ВТФ «Вільха», ТОВ «Пегас- 7», ТОВ «Торгова група «Західсталь», ТзОВ ДП «СВ Альтера Рівне», банківськими платіжними документами (а.с.113-233 т. 1, 1-207 т. 2. 1-229 т. 3). Обставини щодо фактичного отримання товарів від ТОВ «ДП СВ Альтера -Рівне»позивач підтвердив видатковою накладною №РН-000381 від 25.06.2009року. Обставини щодо товарності перелічених вище операцій позивач в ході судового розгляду справи, крім названих документів, підтверджував документами складського обліку, внутрішнього переміщення ТМЦ, первинними документами, щодо подальшої реалізації таких цінностей та /або їх залишку на складі позивача. Оскільки, як вбачається з названого акту перевірки та обумовленої довідки про перевірку позивача, в ході перевірки не заперечувались обставини щодо товарності операцій, у названих актах відображено обставини щодо фактичної поставки ТМЦ, то суд з огляду на їх значний обсяг вказані документи повернув представникам позивача.

Надані суду податкові накладні складені у відповідності із вимогами п. 7.2.1. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», містять всі обовязкові реквізити та видані особами зареєстрованими, як платники податку на додану вартість, підтвердженням чого є пояснення сторін, названі податкові накладні, відомості з єдиного web-сайту Державної податкової адміністрації України www.sta.gov.ua (що діє відповідно до пункту 35 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.03.2000 №79).

Товарно-матеріальні цінності в кількості та в розмірі відображеному в названому акті перевірки переліченими постачальниками: ТОВ «Газкомплект», ТОВ «АВДекс», ПП ВТФ «Вільха», ТОВ «Пегас- 7», ТОВ «Торгова група «Західсталь», ТзОВ ДП «СВ Альтера Рівне»є фактично поставленими, що підтверджується: видатковими накладними, поясненнями представників позивача, документами складського обліку, внутрішнього переміщення ТМЦ, первинними документами, щодо подальшої реалізації таких цінностей та /або їх залишку на складі позивача, висновками викладеними у названому акті перевірки та згаданої довідки №1438/95923-300/24175498 про результати позапланової перевірки позивача.

Сплату податку на додану вартість у складі ціни придбаних товарно- матеріальних цінностей постачальникам: ТОВ «Газкомплект», ТОВ «АВДекс», ПП ВТФ «Вільха», ТОВ «Пегас- 7», ТОВ «Торгова група «Західсталь», ТзОВ ДП «СВ Альтера Рівне», що віднесена позивачем відповідно до податкового кредиту та сум бюджетного відшкодування позивач підтвердив банківськими платіжними документами (а.с. 80 -207 т. 2, а.с. 1-229 т. 3).

Відповідно до п. 1.7, п. 2.3.2., п 2.3.4 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затв. наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 р. N 327, зареєст. в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за N 925/11205), факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. При цьому, за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства, необхідно зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення. Не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання.

В супереч обумовленому, акт перевірки, на підставі якого відповідачем винесено спірні рішення, не містить покликань на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. В акті не зазначено первинних документів, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку та інших докази, що достовірно підтверджують наявність факту викладених порушень. А висновок ревізорів «про не можливість»підтвердити взаємовідносини перелічених платників та «не можність»підтвердити включення ними до податкових зобовязань сум ПДВ по взаємовідносинах, що слідують із ланцюга постачання до ЗАТ «Агроресурс», а як наслідок висновок таких ревізорів щодо того, що суми податку на додану вартість не були сплачені до бюджету переліченими контрагентами, що перебували в ланцюгу постачання товарів, є нічим іншим ніж припущенням осіб, що проводили перевірку, котрі на момент прийняття спірного рішення не підтвердили з покликанням на первинні документи податкового та бухгалтерського обліку викладені ними в акті висновки щодо несплати податку переліченими контрагентами. Фактичні обставини щодо відсутності платника за зареєстрованим місцезнаходженням або щодо припинення його діяльності в результаті банкрутства (реалізація товару може бути і під час процедури ліквідації) не можуть вказувати на відсутність взаємовідносин перелічених платників по поставці товару та щодо не включення ними до податкових зобовязань сум ПДВ по таким взаємовідносинам. Крім того, висновки відповідача викладені у названому акті перевірки щодо придбання товару основними постачальниками по наведеному ланцюгу постачання у перелічених у акті осіб, котрі відсутні за своїм місцезнаходженням або визнані банкрутами не ґрунтуються на фактичних доказах, а є лише припущення осіб, що проводили перевірку, котрі, як пояснив представник відповідача такі обставини встановлювали на підставі співставлення даних, що задекларовані постачальниками в декларації щодо сум податкових зобовязань в розрізі контрагентів. Однак, вказане є неприпустимим, оскільки форма та зміст декларації з ПДВ та її додатків не розкриває змісту здійсненої операції платником податків з таким контрагентом, не вказує на її вид, найменування товару, роботи, послуги, що придбавалися покупцями. Відтак неможливо достеменно вказати, що товарно -матеріальні цінності придбаний позивачем у основних постачальників в подальшому по ланцюгу постачання був придбаний саме у названих в акті осіб місцезнахоодження яких невідоме або які визнані банкрутами. Тим більше, відповідач в ході перевірки не встановив, обставин щодо невідповідності показників задекларованих контрагентами (по ланцюгу постачання) у поданій ними податковому органу звітності. А відтак, висновок щодо несплати податку до бюджету є не більше ніж припущення відповідача.

Відповідно до п. 6.1. ст. 6 Закону (далі по тексту постанови іменовано - Закон N 168/97-ВР) об'єкти оподаткування, визначені статтею 3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків. Податок становить 20 відсотків бази оподаткування, визначеної статтею 4 цього Закону, та додається до ціни товарів (робіт, послуг) і складі якої і сплачується. (п.п.6.1.1. п. 6.1 ст. 6 такого закону).

Згідно підпунктами 7.7.1., «а»7.7.2 п. 7.7 названого закону, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Згідно пункту 1.7 статті 1 Закону N 168/97-ВР податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

За змістом підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону N 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Виходячи з положень підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 названого Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит, відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону N 168/97-ВР, вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Тобто, законодавцем чітко визначено, що належним чином оформлена податкова накладна є достатньою підставою для включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

При цьому, Закон N 168/97-ВР не ставить в залежність віднесення відповідних сум податків, сплачених в ціні товару, до податкового кредиту від сплати контрагентом податкового зобов'язання до бюджету.

Отже, з системного аналізу положень Закону України «Про податок на додану вартість»N 168/97-ВР вбачається, що податок на додану вартість є непрямим податком.

При здійсненні господарської операції з придбання товарів (робіт, послуг) одним платником податку (покупцем) у іншого платника названого податку (продавця), податок на додану вартість, що обраховується у ціні (вартості) придбаваємого товару (роботи, послуги) сплачується покупцем товарів не безпосередньо до бюджету, а у складі такої вартості (ціни придбання) товарів (робіт, послуг) іншому платнику постачальнику товарів.

У випадку ж подальшої реалізації придбаного товару (роботи, послуги), платник податку здійснює таку реалізацію з нову ж таки з включенням у вартість (ціну) такого товару (роботи, послуги) суми податку на додану вартість, яку отримує від покупця у складі такої ціни.

Таким чином, впродовж звітного періоду у платника ПДВ виникають операції при яких, платник фактично сплачує іншому платнику податок додану вартість у складі придбаного ним товару, та операції за яких такий платник податків фактично отримує він інших осіб податок на додану вартість у складі ціни реалізованого ним товару (роботи, послуги).

Отже при здійсненні вказаних господарських операцій, такий платник податку на додану вартість здійснює «за першою подією» (визначеною п.п. 7.3.1, п.п. 7.5.1 ст. 7 Закону N 168/97-ВР») формування сум податкових зобовязань з названого податку та сум податкового кредиту (за рахунок яких зменшується податкове зобовязання платника, що підлягає сплаті до бюджету). За рахунок різниці між такою сумою податкового зобовязання (податку на додану вартість, що фактично одержаний платником у складі ціни реалізованого ним товару (роботи, послуги)) та сумою такого податкового кредиту (податку на додану вартість, що фактично сплачений ним у складі ціни придбаного ним товару іншому платнику) :

- при позитивному значенні виникає податкове зобовязання, що підлягає сплаті до бюджету таким платником;

- при відємному значенні такої різниці виникає сума податку на додану вартість, що підлягає відповідно відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до положень пункту 1.8 статті 1 Закону N 168/97-ВР бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

При цьому, вказана норма після слів «у зв'язку з надмірною сплатою податку»не містить покликань, що саме така надмірна сплата, такого податку певним платником повинна бути безпосередньо сплаченою до бюджету. Адже вказаний закон передбачає сплату податку на додану вартість одним платником іншому, і лише різниця між такою сплатою і надходженням впливає відповідно на сплату такого податку до бюджету чи навпаки на відшкодування податку з бюджету.

Відповідно до ст. 61 Конституції України, ст. 11 Закону України «Про систему оподаткування»відповідальність особи має індивідуальний характер. При цьому, відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть безпосередньо платник податків і зборів (обов'язкових платежів), що допустили правопорушення.

Таким чином, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання зі сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження суми свого податкового кредиту.

Чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку з перевірки дотримання постачальниками товару вимог податкового законодавства зі сплати податкових зобов'язань до бюджету.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду №к -16213/08 від 23.02.2010року, постанові Верховного суду України від 09.09.2008року (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР №2362425), узагальнюючих висновках інформаційного листа ВАСУ від 20.07.2010року №1112/11/13-10, де зокрема відображено, що: «6) відсутність платника податків за місцем реєстрації не є підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування, задекларованої платником податків», «не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, що вчинене контрагентом платника податку», «операції вчинені контрагентом платника, до припинення його діяльності, не можуть розглядатись автоматично як нікчемні правочини і т. д.».

Стосовно ж покликань позивача про задоволення його скарги поданої 24.06.2010року (а.с. 62-65 т.2) на спірне рішення до ДПА в Рівненській області внаслідок не надіслання йому впродовж встановленого строку рішення про результати розгляду скарги або рішення про продовження розгляду поданої скарги, то як вбачається з матеріалів справи (а.с. 33-35 том 1) 05.07.2010року ДПА в Рівненській області винесено рішення про продовження строку розгляду такої повторної скарги, котре надіслано та вручено представнику відповідача 06.07.2010року, про що вказує доказ такого вручення відділенням поштового звязку.

Враховуючи все вищевикладене разом, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають до задоволення повністю.

Керуючись статтями <Текст >, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю. <Текст >

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення №0003852344/0/23-318 від 03.06.2010року

Присудити на користь позивача Закрите акціонерне товаристо "Агроресурс" із Державного бюджету судовий збір у розмірі 3,40грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя <Підпис >Шевчук С.М.

Повний текст постанови складено 11.08.2010року