Ухвала суду № 107760433, 05.12.2022, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/7974/22 1-кс/335/2876/2022

05 грудня 2022 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Крамаренко І.А., за участі секретаря судового засідання Деркач А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Запоріжжя клопотання слідчого СВ ВП №1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області Пантюшенка Д.А., погоджене прокурором Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя Іванніковою А.І., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, освіта середня, офіційно не працевлаштованого, одруженого, має на утриманні двох дітей, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 30.09.1997 Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя, за ч. 2 ст. 141 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки. Відповідно до ст. 46-1 КК України, відстрочено виконання вироку на 1 рік 6 місяців;

- 19.05.1999 Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 229-6 КК України до покарання у вигляді позбавленні волі строком 2 роки 6 місяців. 22.06.2001 умовно-дострокове звільнений з Бердянської ВК;

- 12.11.2002 Шевченківським районним судом м. Запоріжжя за ч. 3 ст. 185, ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 309, 70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком 3 роки 6 місяців. Відповідно до ст. 71 КК України, частково приєднано покарання вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 19.05.1999, строком 3 роки 8 місяців, початок строку 14.01.2002;

- 01.11.2005 Оріхівським районним судом Запорізької області за ст. 391 КК України до покарання у вигляді позбавленні волі строком на 6 місяців. На підставі ст. 71 КК України, частково приєднано покарання вироком Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 12.11.2002, строком 8 місяців, початок строку 27.04.2005;

- 03.03.2008 Заводським районним судом м. Запоріжжя за ч. 5 ст. 186, ч. 4 ст. 187, ч. 5 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 263 ст. 70 КК України до покарання у вигляді позбавленні волі строком 9 років 6 місяців;

- 31.03.2014 Ладижинським районним судом Вінницької області за ст. 391 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяців. Згідно ст. 71 КК України, частково приєднано покарання вироком Заводського районного суду м. Запоріжжя від 03.03.2008, строком 2 роки 8 місяців. 08.02.2016 звільнений з Вільнянської ВК;

- 22.03.2017 Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя за ч. 1 ст. 125 КК України, провадження закрито, у зв`язку з відмовою від обвинувачення на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України;

- 22.02.2018 направлено до Комунарського районного суду м. Запоріжжя, обвинувальний акт за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч.3 ст. 199, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 199 КК України;

- 29.06.2018 направлено до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя, обвинувальний акт за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України;

- 19.10.2022 до Запорізького районного суду Запорізької області направлено обвинувальний акт за ст. 128 КК України,

підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження: прокурора Іваннікової А.І., захисника Гороховця М.О., підозрюваного ОСОБА_1 , -

ВСТАНОВИВ:

З наданих суду матеріалів вбачається, що у провадженні СВ Відділу поліції № 1 Запорізького РУП Головного управління Національної поліції в Запорізькій області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022082060001289 від 13 жовтня 2022 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 12 жовтня 2022 року, приблизно о 20 годині 15 хвилин, ОСОБА_1 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 та продовжений згідно Указу Президента №757/2022, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та розуміючи настання суспільно-небезпечних наслідків, знаходячись у магазині «Пивасов», що розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Матросова, буд. 25, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно, шляхом вільного доступу, з прилавку магазину викрав майно, що належить ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: мобільний телефон фірми «IPhone XS Max», у корпусі чорного кольору, об`ємом пам`яті 64 GB, ринкова вартість якого відповідно до висновку експерта становить 12 650 гривень 00 копійок, після чого залишив приміщення магазину разом з викраденим майном та у подальшому розпорядився ним на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, що кваліфікується, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена посторно, в умовах воєнного стану.

Посилаючись на наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зазначаючи, що менш м`які запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, слідчий звернувся до суду з клопотанням, у якому просить суд застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 .

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримала, просить його задовольнити. Зазначила, що підозра пред`явлена ОСОБА_1 є обгрунтованою, наявні ризики передбачені п.п. 1,2,3 ч. 1 ст. 177 КПК України. ОСОБА_1 неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів, три обвинувальних акта відносно останнього направлено до судів для розгляду. ОСОБА_1 вчинив тяжкий злочин, у зв`язку з чим може переховуватися від органів досудового розслідування. Також, ОСОБА_1 обізнаний про місце проживання потерпілої, свідків, у зв`язку з чим, може негативно впливати на них. ОСОБА_1 не має джерела доходів, що дає підстави вважати, що останній може вчиняти інші кримінальні правопорушення. ОСОБА_1 вчинив інкримінуємий злочин під час перебування під цілодобовим домашнім арештом. Просила застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів. Вважає, що застосування більш м`якого запобіжного заходу у даному випадку не доцільне.

Підозрюваний ОСОБА_1 у судовому засіданні щиро розкаявся та зазначив, що у момент скоєння злочину, перебував у стані алкогольного сп`яніння. Зранку, після скоєного, повернув добровільно викрадений мобільний телефон та вибачився. Просив не застосовувати відносно нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Захисник підозрюваного адвокат Гороховець М.О. у судовому засіданні проти клопотання слідчого заперечував. Зазначив, що необхідно врахувати те, що ОСОБА_1 самостійно повернув потерпілій викрадений мобільний телефон. ОСОБА_1 має на утриманні дружину та двох дітей. Також, на його утриманні знаходиться батько похилого віку. ОСОБА_1 завжди на зв`язку та не збирається переховуватися від органів досудового розслідування. Просив обрати запобіжний захід не пов`язаний з обмеженням волі.

Вивчивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що 13 жовтня 2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за № 12022082060001289, за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

30.11.2022 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у скоєні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 185 КК України, а виходячи лише з фактичних даних, що містяться у долучених до клопотання матеріалах кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_1 до вчинення злочину за викладених у клопотанні обставин. Тобто, стороною обвинувачення надано суду докази на підтвердження підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінуємого йому злочину.

При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування щодо особи запобіжного заходу. Так, під час судового розгляду слідчий суддя з`ясував, про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого злочину, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Слідчий суддя, також вважає встановленим та доведеним стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України: переховуватися від органів досудового слідства та суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків у даному кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування до особи одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України, а саме тримання під вартою.

У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілу, свідків у даному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Згідно з ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, у заподіянні якого підозрюється особа.

Органом досудового розслідування ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, санкція якої передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років (тяжкий злочин). Вивченням даних про особу підозрюваного, слідчим суддею встановлено, що він має місце реєстрації та проживання, раніше неодноразово судимий, інкримінуємий злочин вчинив у стані алкогольного сп`яніння, перебуваючи під цілодобовим домашнім арештом, на розгляді у судах перебувають інші кримінальні провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів передбачених ст. 128, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 199, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 199, ч. 2 ст. 309 КК України, одружений, має двох дітей, з якими фактично не проживає, офіційно не працевлаштований.

Слідчий суддя, на виконання вищезазначених вимог закону враховує тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 за інкримінований злочин, конкретні обставини вчинення злочину, сам характер скоєння, його соціальний рівень свідомості та ставлення до скоєного, що посилюється корисливим мотивом, і вважає доцільним з метою запобігання визначеним ч. 1 ст. 177 КПК України, ризикам застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки інший, менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, виходячи з наступного.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».

Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише у передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.

У кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Отже, слідчим суддею встановлено, що інший, менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, що випливають зі змісту ст. 177 КПК України, і тримання підозрюваного під вартою у повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ у справі «Летельє проти Франції».

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи те, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 вчинений без застосування насильства чи погрози його застосування, не спричинило загибель людини, запобіжний захід у вигляді застави раніше не обирався, злочин не є особливо тяжким, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину встановлюється розмір застави від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Визначаючи розмір застави, суд виходить з вимог ст.ст. 178, 182 КПК України, враховує матеріальне становище підозрюваного, тяжкість злочину та специфіку злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , у зв`язку з чим, слід визначити заставу у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (із розрахунку 2 481,00 гривень), оскільки внесення застави саме у такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, суд вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов`язки, а саме: не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; прибувати до слідчого, прокурора або суд за першою вимогою.

Виходячи з вимог ст. 219 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне визначити строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_1 до 30 січня 2023 року включно, який рахувати з 05 грудня 2022 року, в межах строку досудового розслідування.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193 - 197, 202, 205, 219, 309 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ ВП №1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області Пантюшенка Дениса Андрійовича, погоджене прокурором Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя Іванніковою Альоною Іванівною, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, з 05 грудня 2022 року до 30 січня 2023 року включно, з утриманням у ДУ «Запорізький слідчий ізолятор».

Одночасно встановити розмір застави у межах 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 49 620 (сорок дев`ять тисяч шістсот двадцять) гривень 00 копійок, яка може бути внесена протягом строку дії даної ухвали на депозитний рахунок: Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області: отримувач коштів: ТУ ДСА України в Запорізькій області, номер розрахунку (IBAN) UA: 378201720355249002000001205, ДКСУ м. Київ, код отримувача ЄДРПОУ 26316700, МФО 820172, призначення платежу застава ОСОБА_1 , номер справи (провадження), суд, в якому розглядається справа).

Після внесення застави і звільнення з-під варти покласти на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України:

- не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- прибувати до слідчого, прокурора або суд за першою вимогою.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити на строк до двох місяців з моменту звільнення з-під варти, в межах строку досудового розслідування.

Уповноваженій службовій особі місця ув`язнення після внесення застави, перевірки документа, що підтверджує її внесення негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 чи іншому заставодавцю відмінному від підозрюваного, обов`язки, що покладаються у зв`язку з застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави та наслідки його невиконання.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Визначити строк дії ухвали до 30.01.2023 включно.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги не зупиняє виконання, ухвала підлягає негайному виконанню.

Слідчий суддя: І.А.Крамаренко