Рішення № 107758451, 30.11.2022, Новгородківський районний суд Кіровоградської області

Справа № 393/412/22

пров. 2/393/157/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2022 року смт Новгородка

Новгородківський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого - судді Подліпенця Є.О.,

при секретарі Макаренко Л.Л.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ»,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача:

-приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Солонець Т.М.;

-Новгородківський районний відділ державної виконавчої служби Південно- Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро),

представники учасників справи:

представник позивача - адвокат Заболотній П.Л.

представник відповідача - директор Велікданов С.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Новгородка, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Солонець Тамара Миколаївна, Новгородківський районний відділ державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального упраління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про захист прав споживача, визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача, адвокат Заболотній П.Л. звернувся до суду з вищезазначеним позовом вказуючи, що 01.08.2022 року державним виконавцем Новгородківського відділу державної виконавчої служби у Кропивницькому районі було винесено постанову ВП № 69537523 про відкриття виконавчого провадження, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова Компанія Управління Активами» 15621,71 грн. Виконавче провадження було відкрите на підставі виконавчого напису нотаріуса Київського міського нотаріального округу № 61592 від 22.12.2021 року. Про наявність цього виконавчого напису нотаріуса позивача не було повідомлено. Заборгованість не погоджена з відповідачем та не може вважатися безспірною, тому не може бути стягнута за виконавчим написом нотаріуса. Просив визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 61592 від 22.12.2021 року вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Т.М. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова Компанія Управління Активами» грошових коштів в розмірі 15621,71 грн та просив стягнути судові витрати.

Ухвалою судді Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 26.09.2022 року вищезазначену позовну заяву на підставі ст.185 ЦПК України було залишено без руху для надання документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 992,40 грн.

04.10.2022 року на виконання вимог вищевказаної ухвали представником позивача адвокатом Заболотнім П.Л. надіслано до суду заяву про усунення вказаних судом недоліків разом з квитанцією про сплату судового збору в розмірі 992, 40 грн.

Ухвалою судді Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 05.10.2022 року по вищевказаній цивільній справі відкрито провадження та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Крім цього, відповідачу визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Також цією ухвалою клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено та витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Солонець Т.М. засвідчені належним чином завірені копії документів поданих відповідачем, які стали підставою для видачі виконавчого напису № 61592 від 22.12.2021 року.

Копія зазначеної ухвали була надіслана сторонам.

Також відповідачу та третім особам разом з ухвалою надіслано копію позовної заяви з доданими до неї документами.

Від представника відповідача Велікданова С.К., 15.11.2022 року надійшло клопотання про врегулювання спору за участю судді.

Ухвалою Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 30.11.2022 року в задоволенні клопотання представника відповідача Велікданова С.К. про врегулювання спору за участю судді було відмовлено.

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подав.

Інших клопотань учасниками судового процесу не заявлено.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце його проведення був повідомлений належним чином. Представник позивача - адвокат Заболотній П.Л. надав до суду письмову заяву, в якій просив справу розглянути у відсутність позивача та його представника. Позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять їх задовольнити, а також просив задовольнити вимоги щодо судових витрат.

Представник відповідача Велікданов С.К. у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце його проведення повідомлявся належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомляв. Надав суду письмову заяву, в якій позовні вимоги визнав та не заперечував проти їх задоволення, та клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу в порядку ч.6 ст.137 ЦПК України. Просив судові засідання слухати за відсутності представника відповідача.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Солонець Т.М. та представник Новгородківського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального Міністерства юстиції (м. Дніпро) у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце його проведення повідомлялися належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомляли, з відповідними клопотаннями та заявами до суду не зверталися, пояснень по справі не надавали. Приватний нотаріус витребувані судом докази не надав.

Згідно ч.8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Визнаючи наявні матеріали про права та взаємини учасників справи достатніми, суд розглянув справу в порядку ч.2 ст. 247 ЦПК України без фіксування судового процесу технічними засобами, на підставі наявних у справі доказах у відсутність учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, письмові докази, розглянувши письмові заяви представників сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Так, у відповідності до положень ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 ЦК України визначені способи захисту таких прав.

Також ст. 4 ЦПК України гарантовано право особи на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до правового змісту положень ст. ст. 12, 81, 82 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Судом встановлено, що 22 грудня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Т.М. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 61592, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» за період з 20.12.2021 року по 22.12.2021 року включно, суму у розмірі: 6759 гривень 92 копійок - заборгованість за тілом кредиту; 8811 грн 79 коп - заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами; 50 гривень - плата за вчинення виконавчого напису, що становить загальну суму 15621 грн 71 коп (а.с. 17).

01.08.2022 року на підставі заяви представника ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» про примусове виконання рішення, державним виконавцем Новгородківського відділу державної виконавчої служби у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Пісковою Н.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 69537523, якою постановлено відкрити виконавче провадження з виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Солонець Т.М. за №61592 виданого 22.12.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 заборгованості в сумі 15621,71 грн. на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ», код ЄДРПОУ 35017877, адреса: Київська обл., м.Ірпінь, вул. Стельмаха, буд. 9А, офіс 203 (а.с. 14,18).

Стороною позивача зазначено, що про наявність виконавчого напису нотаріуса позивача ОСОБА_1 не було повідомлено. Заборгованість не погоджена з відповідачем та не може вважатися безспірною, тому вона не може бути стягнута за виконавчим написом нотаріуса.

Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до п. 19 частини 1 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.

При цьому, стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

У відповідності до ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Главою 16 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012р. №296/5 передбачено порядок вчинення виконавчих написів.

Згідно п. 1.1 даної Глави, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Згідно п. 1.2 Інструкції, перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 1 Переліку документів за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999р. №1172, для одержання виконавчого напису надаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди, документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Відповідно до ст. 89 Закону України «Про нотаріат» у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім`я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис; найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення; розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред`явлення виконавчого напису до виконання.

Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.

Пунктом 3.1 Інструкції визначено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Крім того, пункт 3.3 Інструкції передбачає, що якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку.

Пунктом 3.5 Інструкції передбачено, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Як передбачено ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Відповідно до п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» при вирішенні справ пов`язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею відповідно до Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.

Пунктом 8 зазначеної вище постанови передбачено, що суд при вирішенні питання про обґрунтованість повинен виходити з того, що нотаріальні дії повинні вчинятись у суворій відповідності з встановленими для даного органу чи особи компетенцією і порядком їх вчинення.

У п. 10 «Узагальнення судової практики розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні» від 07.02.2014 року Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз`яснено, що однією з об`єктивних причин оскарження виконавчих написів є поверхневий підхід нотаріуса до вирішення питання про можливість вчинення виконавчого напису у кожному конкретному випадку. Поза увагою нотаріуса часто лишається те, що стягувачі, звертаючись за вчиненням виконавчого напису, необґрунтовано завищують суми своїх вимог, включаючи до їх складу всі санкції, комісії, винагороди, або звертаються про стягнення спірного боргу. Тому судами під час розгляду таких справ має бути враховано пред`явлені банками розрахунки заборгованості за кредитними договорами, суми, які зазначені у письмових вимогах та виконавчих написах нотаріусів, з`ясовано всі обставини у справі, зокрема чи є за боржником сума боргу. При цьому судам слід особливу увагу приділяти спірності сум у частині зазначення різних сум у письмовій вимозі та у виконавчому написі.

Відповідно до Постанови Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі за № 6-887цс17 суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Крім того, вказані висновки узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 15 січня 2020 року у справі №305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19).

Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Так, належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Такими доказами можуть бути, зокрема, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо.

Суду не надано первинних документів, оформлених відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», тому суд позбавлений можливості перевірити суму нарахованої заборгованості, враховуючи що позивач заперечує вказаний у виконавчому написі розмір заборгованості.

Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого. Така правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі № 310/9293/15 (ЄДРСР № 71825964).

В той же час варто зауважити, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі №826/20084/14-ц визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», а саме в частині змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.».

Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

Тобто, на день вчинення виконавчого напису, редакція переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів передбачала можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору.

Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі №757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а наданий нотаріусу кредитний договір не посвідчений нотаріально, отже не міг бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Оскаржений виконавчий напис був вчинений приватним нотаріусом 22.12.2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі N 826/20084/14.

Суду не надано оригінал кредитного договору, за яким позивачем (боржником) допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, а тому суд не має доказів того, що договір, який надавався нотаріусу для вчинення виконавчого напису був посвідчений нотаріально, що з врахуванням і цієї обставини, яка встановлена в судовому засіданні, дає правові підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису та подання стягувачем неналежних документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Зазначена позиція підтверджується зокрема Постановою ВС КЦС від 15.04.2020 р. по справі № 158/2157/17.

Відповідно до ч.4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

З огляду на вищевказані обставини, а також враховуючи те, що представник відповідача до початку розгляду справи по суті подав заяву про визнання позову, яка не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд приходить до висновку про те, що позов про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню підлягає задоволенню.

Щодо розподілу наявних судових витрат по справі у виді судового збору, що сплатив позивач при подачі позову слід зазначити наступне.

Так, відповідно ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Також, відповідно положень ч.1 ст. 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Таким чином, на підставі ст.ст. 141, 142 ЦПК України, враховуючи, що позивач при зверненні до суду поніс судові витрати, а саме сплатив судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 992,40 грн, а відповідач до початку розгляду справи по суті позов визнав, в зв`язку з чим позовні вимоги були задоволенні у повному обсязі, суд вважає, що позивачу слід повернути з державного бюджету 50 відсотків сплаченого ним судового збору при подані позовної заяви в розмірі 496,20 грн, а решту суми судового збору слід стягнути з відповідача на його користь.

Крім того, представник позивача в позовній заяві просив стягнути з відповідача судові витрати в розмірі 5000 грн - гонорар адвоката, які є судовими витратами на правову допомогу. Представник відповідача Велікданов С.К., 15.11.2022 надіслав до суду клопотання про зменшення розміру витрат на правову допомогу в порядку ч.6 ст.137 ЦПК України, так як вартість адвокатських послуг є значено завищеною порівняно з іншими витратами на адвокатські послуги в аналогічних справах та є неспівмірними у порівняні з обсягом виконаних робіт, складності справи та ринковим цінам на адвокатські послуги в аналогічних справах. Просив зменшити розмір витрат на правничу допомогу з 5000 грн на 1907 грн.

Частиною 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Згідно ч.ч. 3,4 ст. 137 ЦПК України витрати на правничу допомогу мають бути підтверджені належними доказами та бути співмірними із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Аналіз вищезазначених положень ЦПК України дає підстави вважати, що розмір таких витрат визначається на підставі доказів, підтверджуючих понесені стороною витрати та доказів, що підтверджують відповідність цих витрат фактично виконаній адвокатом роботі.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Враховуючи вищевикладене, а також беручи до уваги, що іншою стороною частково визнано суму понесених витрат на правову допомогу суд вважає, що потрібно стягнути з відповідача на користь позивача 1907 грн витрат на правову допомогу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 4, 12, 13, 19, 76-83, 95, 141, 158, 223, 258, 259, 263-265, 268, 352, 354, 355 ЦПК України, Законом України «Про нотаріат», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Солонець Тамара Миколаївна, Новгородківський районний відділ державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про захист прав споживача, визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис від 22 грудня 2021 року вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Тамарою Миколаївною та зареєстрований в реєстрі за № 61592 щодо стягнення з ОСОБА_1 29.05.1988 року зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» місцезнаходження: Київська область місто Ірпінь вулиця Стельмаха, будинок 9А офіс 203 ЄДРПОУ 35017877 за період з 20.12.2021 року по 22.12.2021 року включно, суму у розмірі: 6759 гривень 92 копійок - заборгованість за тілом кредиту; 8811 грн 79 коп - заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами; 50 гривень - плата за вчинення виконавчого напису, що становить 15621 грн 71 коп.

Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» місцезнаходження: Київська область місто Ірпінь вулиця Стельмаха, будинок 9А офіс 203 ЄДРПОУ 35017877 на користь ОСОБА_1 29.05.1988 року зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 судовий збір у розмірі 496,20 грн.

Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» місцезнаходження: Київська область місто Ірпінь вулиця Стельмаха, будинок 9А офіс 203 ЄДРПОУ 35017877 на користь ОСОБА_1 29.05.1988 року зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 витрати на правову допомогу у розмірі 1907 грн.

Повернути ОСОБА_1 29.05.1988 року зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , з державного бюджету 50 відсотків судового збору від суми 992,40 гривень, що дорівнює 496 гривень 20 копійок з р/р UA558999980313121206000011535, Одержувач: ГУК у Кіров.обл./тг с-щеНовг./22030101, код одержувача 37918230, Банк одержувача КАЗНАЧЕЙСТВО УКРАЇНИ (ЕЛ.АДМ.ПОДАТ.), призначення платежу: *;101; НОМЕР_1 ;22030101 Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050) ОСОБА_1 , сплачений ним при подані позову згідно квитанції 0.0.2694915752.1 від 04.10.2022 року

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів.

Датою ухвалення рішення є дата складання повного судового рішення.

Повне рішення складене 05.12.2022 року.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя Є. ПОДЛІПЕНЕЦЬ