Постанова № 10775678, 17.05.2010, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-5892/09/1770

17 травня 2010 року 18год. 00хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дудар О.М., за участю секретаря судового засідання Кривчук К.І., сторін та інших осіб, які беруть участь у справі:

представник позивача: Прищепа О.С.,

представник відповідача: Чучалін В.І.,

представник третьої особи: не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції (Березнівське

відділення) <Список ><в особі >третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача< 3-тя особа >

доПриватного підприємства "Євробуд-М", , третя особа, яка не заявляє

самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з

обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Агрос УкраїнаЛТД", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача <3-тя особа >

про стягнення вартості послуг, одержаних за нікчемною угодою , -

ВСТАНОВИВ :

Костопільська міжрайонна державна податкова інспекція звернулася з адміністративним позовом до Приватного підприємства “Євробуд-М” про стягнення вартості послуг, одержаних за нікчемною угодою.

Позов обґрунтований тим, що під час проведення планової перевірки ПП “Євробуд-М” було встановлено наявність взаємовідносин з ТОВ “Торговий Дім Агрос Україна ЛТД”. Вказане товариство виконувало для ПП “Євробуд-М” субпідрядні будівельні роботи на загальну суму 1068211,20грн., в т.ч. 178035,20грн. ПДВ. Згідно з поясненнями, отриманими від директора ТОВ “Торговий Дім Агрос” Гришина Б.В., останній не має жодного відношення до створення та діяльності ТОВ “Торговий Дім Агрос Україна ЛТД”, жодних фінансово-господарських документів не підписував, субпідрядних робіт не виконував, про ПП “Євробуд-М” йому нічого не відомо, із засновником ТОВ “Торговий Дім Агрос Україна ЛТД” він не знайомий. Додатково позивач зазначає, що ТОВ “Торговий Дім Агрос Україна ЛТД” за юридичною адресою не знаходиться, фактичне місцезнаходження підприємства невідоме. Щодо даного товариства господарським судом м. Києва порушено провадження у справі про банкрутство. Вищевказане свідчить про відсутність у ТОВ “Торговий Дім Агрос Україна ЛТД” адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобовязань та відсутність фактичних дій спрямованих на виконання взятих на себе зобовязань.

Таким чином, на думку податкового органу, у ТОВ “Торговий Дім Агрос Україна ЛТД” відсутній намір на створення правових наслідків, як наслідок угода носить фіктивний характер і спрямована на отримання ПП “Євробуд-М” податкової вигоди у вигляді формування податкового кредиту та валових витрат. Враховуючи нікчемність правочинів, вчинених ПП “Євробуд-М” та ТОВ “Торговий Дім Агрос Україна ЛТД”, в силу ст.ст. 215, 228Цивільного кодексу України Костопільська МДПІ вважає, що існують підстави для застосування адміністративно-господарських санкцій, передбачених ст.208 Господарського кодексу України у вигляді стягнення в доход державного бюджету вартості послуг за нікчемними правочинами.

У судовому засіданні представник позивача підтримав адміністративний позов повністю та додав, що правочин, який вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч.1 ст.203, ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України є нікчемним, а відтак, визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Просив суд задовольнити позовні вимоги Костопільської МДПІ у повному обсязі та стягнути з відповідача на користь держави вартість послуг, одержаних за нікчемним правочином у розмірі 178035,20грн.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти позову та пояснив суду наступне. Відповідно до спеціальних законів з питань оподаткування у платника податків відсутній обовязок та не надано право перевіряти реєстраційні дані контрагентів та питання їх розрахунків з бюджетами. Відсутні такі права та обовязки і в Цивільному кодексі України та Господарському кодексі України. Податковий орган безпідставно в односторонньому порядку визнав правочини між ПП “Євробуд-М” та ТОВ “Торговий Дім Агрос Україна ЛТД” нікчемними. Вчинення договору субпідряду підтверджується належним чином оформленими первинними документами. Податковий кредит сформований ПП “Євробуд-М” на підставі податкової накладної, виписаної ТОВ “Торговий Дім Агрос Україна ЛТД”. На момент вчинення договору товариство було зареєстровано як юридична особа та як платник податку на додану вартість. На думку відповідача, Костопільською МДПІ не доведено вчинення господарського договору з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства. Протиправна мета юридичної особи може проявитися лише в свідомих, умисних діях уповноважених на те посадових осіб. Умисел посадової особи є частиною складу злочину передбаченого ст.212 Кримінального кодексу України (ухилення від оподаткування) і може встановлюватися виключно вироком у кримінальній справі щодо відповідної посадової особи. Позивачем не надано доказів притягнення посадових осіб ПП “Євробуд-М” та ТОВ “Торговий Дім Агрос Україна ЛТД” до відповідальності за ухилення від оподаткування, таким чином твердження щодо протиправності вчинення господарських зобовязань не відповідають фактичним обставинам справи.

Зауважив, що санкції, передбачені ст.208 Господарського кодексу України за своєю суттю є адміністративно-господарськими і, відповідно, можуть бути застосовані виключно в строк, передбачений ст.250 Господарського кодексу України. Податковим органом під час звернення до суду було пропущено вищезазначений строк.

Просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

29 вересня 2009 року до участі у справі за клопотанням позивача залучено як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Агрос УкраїнаЛТД".

Представник третьої особи в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи третя особа повідомлялася судом належним чином, у звязку з чим суд вважає з можливе розглядати справу на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, повно і всебічно зясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю з огляду на наступне.

Судом встановлено, що працівниками Костопільської МДПІ проведено планову виїзну перевірку Приватного підприємства "Євробуд-М" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007р. по 30.06.2008р., за наслідками якої складено акт №1066/23/32600531 від 02.12.2008р. (а.а.с.9-55).

Під час проведення планової документальної перевірки було встановлено, що у червні 2007р. ПП “Євробуд -М” було укладено договір на виконання субпідрядних робіт з ТОВ “Торговий Дім Агрос Україна ЛТД”. Виконання вказаних робіт підтверджується наявними в матеріалах справи копіями актів приймання виконаних робіт (а.а.с.93-96, 101-104, 110-113, 119-122, 128-131, 135-138, 142-145, 151-154, 157-160) та податковою накладною №2906.7 від 29.06.2007р. на загальну суму 1068211,20грн., в т.ч. ПДВ 178035,20грн. (а.а.с.60).

Як вбачається з акту про визнання договору втраченим від 02.09.2008 р., договір на виконання субпідрядних робіт, укладений між ПП “Євробуд-М” та ТОВ “Торговий Дім Агрос Україна ЛТД”, було втрачено (а.с.59).

Розрахунки по вказаних договірних зобовязання проведено в повному обсязі.

Згідно з поясненнями, отриманими ст. о/у ВПМ Сарненської МДПІ УПМ ДПА в Рівненській області ст. лейтенантом податкової міліції Гамузою В.І. від гр.Гришина Бориса Вікторовича, встановлено, що гр. Гришин Б.В. (1976 року народження, проживає в м. Києві, у 2002 році перед першою судимістю втратив паспорт) до реєстрації та діяльності ТОВ “Торговий Дім Агрос Україна ЛТД” не має жодного відношення. Гр.Гришин Б.В. ніколи не займався підприємницькою діяльністю чи будівництвом. Згідно з поясненнями, гр.Гришину Б.В. нічого не відомо про ПП “Євробуд -М” та гр.ОСОБА_6 (засновника ТОВ “Торговий Дім Агрос Україна ЛТД”).

Відповідно до ч.5 ст.203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Як визначено ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.207 Господарського кодексу України господарське зобовязання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосубєктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Вказану норму слід застосовувати з урахуванням того, що за змістом ч.1 ст.228 Цивільного кодексу України вказаний правочин спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, незаконне заволодіння майном держави, учинений з метою яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства є таким, що порушує публічний порядок, а отже нікчемний (не створює юридичних наслідків).

При цьому податковий орган зобовязаний довести наявність протиправної мети вчинення господарських зобовязань, яка полягає у свідомому завданні шкоди охоронюваним інтересам держави та суспільства. Вказана мета є субєктивною ознакою, притаманною фізичним особам. Юридичні особи діють через органи управління, реалізовують протиправну мету через фізичних осіб, що входять до складу органiв управління. Таким чином, наявність протиправної мети юридичної особи може проявлятися виключно в умисних діях відповідних посадових осіб.

Умисел за своєю суттю є кримінально-правовою категорією та являється складовою частиною субєктивної сторони злочину (ст.24 Кримінального кодексу України).

Відповідно до ч.4 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Вказану норму слід застосовувати з урахуванням того, що відповідно до ч.4 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обовязковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Податковим органом не надано суду вироків у кримінальних справах щодо посадових осіб, якими встановлено вчинення останніми умисних дій спрямованих на ухилення від сплати податків або завдання іншої шкоди охоронюваних інтересам держави та суспільства.

Таким чином, стверджуючи про укладення спірних договорів з метою, завідомо суперечною інтересам держави, Костопільська МДПІ не надала доказів того, що такий договір був направлений на ухилення вiд сплати податкiв, i в результаті укладення та виконання цього договору державі спричинені збитки.

Наявність пояснень посадових осіб ТОВ “Торговий Дім Агрос Україна ЛТД” без надання їм оцінки в порядку кримінального судочинства не є достатнім доказом на підтвердження протиправності мети вчинення господарських зобовязань між ПП “Євробуд-М” та ТОВ “Торговий Дім Агрос Україна ЛТД” на підставі договору субпідряду.

Згідно з ч.1 ст.18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців” від 15.05.2003р. №755-IV якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

На момент укладення та вчинення договору з ПП «Євробуд-М» ТОВ “Торговий Дім Агрос Україна ЛТД” знаходилося в єдиному державному реєстрі та перебувало на обліку у податковому органі. Крім того товариство було зареєстроване платником податку на додану вартість. Таким чином, на момент вчинення господарських зобовязань приватного підприємства “Євробуд-М” з Товариством з обмеженою діяльністю “Торговий Дім Агрос Україна ЛТД” володіло необхідним обсягом право- та дієздатності.

Твердження Костопільської МДПІ щодо відсутності у ТОВ “Торговий Дім Агрос Україна ЛТД” адміністративно-господарських можливостей, необхідних для виконання договорів субпідряду, не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються належними та допустимими доказами. Крім того, третя особа не позбавлена права через цивільно-правові договори залучати інших субєктів господарювання для виконання передбачених договором субпідрядних робіт.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що твердження Костопільської МДПІ щодо нікчемності правочину між ПП “Євробуд-М” та ТОВ “Торговий Дім Агрос Україна ЛТД” є необґрунтованими та такими, що не підтверджуються документально.

Додатково слід зазначити, що санкції, передбачені ст.208 Господарського кодексу України, не можуть застосовуватися за сам факт несплати податків (зборів, інших обовязкових платежів) однією зi сторін договору. За таких обставин, правопорушенням є несплата податків, а не вчинення правочину. Для застосування санкцій, передбачених частиною першою ст.208 Господарського кодексу України, необхідним є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави i суспільства. Частиною першою ст.208 цього Кодексу передбачено застосування санкцій лише судом. Це правило вiдповiдає нормі статті 41 Конституції України, згідно з якою конфiскацiя майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязi та порядку, встановлених законом.

Оскільки санкції, передбачені частиною першою статтi 208 Господарського кодексу України, є конфiскацiйними, стягуються за рiшенням суду в доход держави за порушення правил здiйснення господарської дiяльностi, то такi санкцiї не є цивільно-правовими, а є адмiнiстративно-господарськими як такi, що вiдповiдають визначенню частини першої ст.238 Господарського кодексу та можуть застосовуватись лише протягом строкiв, встановлених статтею 250 цього кодексу.

Відповідно до ст.250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до субєкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим субєктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Як вбачається з матеріалів справи, правочин було вчинено та виконано в червні 2007року. З позовом про стягнення адміністративно-господарських санкцій Костопільська МДПІ звернулася у серпні 2009 року, тобто з пропуском строків застосування вказаних санкцій, визначених ст.250 Господарського кодексу України.

Зважаючи на вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги Костопільської МДПІ є необґрунтованими, відтак до задоволення не підлягають. <Текст >

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції до Приватного підприємства "Євробуд-М", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Агрос УкраїнаЛТД", про стягнення вартості послуг, одержаних за нікчемним правочином у сумі 178035,20грн. відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10-ти днів з дня складання постанови в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Дудар О.М.

Постанова складена в повному обсязі 21.05.2010 року