Рішення № 107755696, 07.12.2022, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2022 року справа № 580/4884/22

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тимошенко В.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сокар Петролеум» до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

14 жовтня 2022 року до суду з позовною заявою звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Сокар Петролеум» до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якій просить визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 30.06.2022 №141/33000703, №143/33000703.

Позов мотивовано тим, що спірні податкові повідомлення-рішення, які було складено відповідачем, на думку позивача, є протиправними та підлягають скасуванню. Позивач стверджує, вчасна відправка електронних документів до контролюючого органу не залежала від його волі, оскільки пов`язана із перебоями в інтернеті та незадовільною якістю параметрів електроспоживання, тобто, без вини позивача. З приводу ППР за продаж необлікованих товарів відповідач податковою перевіркою не установив надлишків чи нестач нафтопродуктів та не дослідив первинних бухгалтерських документів щодо їх придбання. Під час прийняття ППР не ураховано передбачену законом тимчасову заборону застосування санкцій за вказані види порушень у період воєнного стану.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 19.10.2022 відкрито провадження у даній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

03.11.2022 відповідачем подано відзив на позов, в якому проти задоволення позову заперечує в повному обсязі та просить відмовити у його задоволенні. Зокрема зазначив, що . позивачем як розпорядником акцизного складу не забезпечено своєчасне подання до територіального органу ДПС електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг пального, чим порушено п.п. 230.1.3 п. 230.1 ст. 230 ПК України. Зокрема зазначив, що обов`язок щодобового звітування розпочинається саме з часу (а не дати) відповідної господарської операції. Перешкод невідкладного подання звітів щодо реалізації пального позивачем у відповідні дати не встановлено. Крім того, відсутність запису в журналі 13-ПН про надходження нафтопродуктів, за відсутності документів про його облік, підтверджує продаж необлікованого товару. З цього приводу просить урахувати висновки Касаційного адміністративного суду у справі №440/728/20.

На підставі ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи проводиться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає таке.

Відповідно до наказу відповідача від 17.05.2022 №4 його посадові особи провели фактичну податкову перевірку позивача за місцем здійснення господарської діяльності: АДРЕСА_1 , з питань дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі порядку ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, ведення касових операцій, наявності свідоцтв, ліцензій, у т.ч. виробництво, обіг та зберігання підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

У результаті фактичної податкової перевірки складений Акт від 27.05.2022 №63/33-00-07-03-РРО/38305367.

Перевіркою подання довідок про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі №1001896 (електронна форма документу 1021-0401) на підставі даних АІС «Податковий блок», «Ведення окремих реєстрів», «Реєстри ВПР», «Довідка довідок про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу)отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі» встановлено випадки неподання (несвоєчасного подання) до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального ТзОВ «Сокар Петролеум» за період з 01.04.2020 по 27.05.2022 в кількості 15 електронних документів.

Крім того, перевіркою встановлено реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку за місцем реалізації та зберігання на АЗС ТОВ «Сокар Петролеум» за адресою Львівська область, Яворівській район, с. Підрясне, вул. В.Стуса,15, що підтверджується відсутністю записів в журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою №13-НП за 09.03.2022. У журналі за формою №13-НП не відображено надходження бензину А-95 ТМ Nano в кількості 9980,00 л. за ціною реалізації 43,99 грн. за літр та дизельного пального ТМ Nano в кількісті 2995,00 л. за ціною реалізації 43,99 грн. за літр. Таким чином, встановлено надлишок товарних запасів (палива) відповідно до наданого журналу обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою №13-НП за адресою Львівська область, Яворівській район, с. Підрясне, вул. В.Стуса,15 за період з 01.04.2019 по 27.05.2022 року на загальну суму 570 770,25 грн.»

У висновку Акта вказано про виявлені порушення позивачем вимог п.11, 12 ст.3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (далі ЗУ №265/95-ВР), підп.230.1.2-230.1.3 п.230.1 ст.230 Податкового кодексу України (далі ПК України).

03.06.2022 позивач щодо Акту направив письмове заперечення №423 відповідачу.

30.06.2022 відповідач виніс оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Не погодившись із прийнятими відповідачем податковими повідомленням-рішенням позивач звернувся з вказаним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Пунктом 75.1.3 статті 75 ПК України встановлено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичної перевірки визначений статтею 80 ПК України, відповідно до положень пунктів 80.1, 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) та може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки. Пунктами 80.5, 80.7 вказаної статті передбачено, що допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб`єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

Порядок оформлення результатів перевірок передбачений статтею 86 ПК України.

Відповідно до пункту 86.1 статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати.

Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження).

У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов`язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Згідно з пунктом 86.5 статті 86 ПК України акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).

Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу.

Пунктом 86.7 статті 86 ПК України передбачено, що у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом п`яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).

Відповідно до положень пунктів 80.1, 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) та може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки.

Судом встановлено, що на підставі наказу відповідача від 17.05.2022 №4 його посадові особи провели фактичну податкову перевірку позивача за місцем здійснення господарської діяльності: АДРЕСА_1 , з питань дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі порядку ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, ведення касових операцій, наявності свідоцтв, ліцензій, у т.ч. виробництво, обіг та зберігання підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

У результаті фактичної податкової перевірки складений Акт від 27.05.2022 №63/33-00-07-03-РРО/38305367.

Щодо ППР №141/33000703 про накладення штрафу в розмірі 15000,00грн.

Відомості в описовій частині Акту щодо акцизного складу №1001896 про неподання та несвоєчасне подання позивачем довідок про фактичні залишки пального за добу підтверджуються відомостями АС Податковий блок та електронними квитанціями до відповідних довідок.

В нормах підп.230.1.3. п.230.1 ст.230 ПК України вказаний обов`язок розпорядників акцизних складів на кожному акцизному складі щоденно (крім днів, в які акцизний склад не працює) формувати дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15° С.

Дані про фактичні залишки пального та про обсяг обігу пального формуються після проведення останньої операції з обігу пального у звітній добі, але не пізніше 23 години 59 хвилин цієї доби, до початку здійснення операцій з обігу пального у добу, що настає за звітною добою, та подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не пізніше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звітною добою.

На кожному акцизному складі за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД формуються показники про:

обсяги залишків пального на початок та кінець звітної доби, що визначаються шляхом підсумовування обсягів залишків пального в кожному резервуарі на підставі показників рівнемірів-лічильників, встановлених на таких резервуарах, розташованих на такому акцизному складі;

добовий обсяг реалізованого пального, що визначається шляхом підсумовування обсягів реалізованого за звітну добу пального через кожне місце відпуску пального наливом з акцизного складу на підставі показників витратомірів-лічильників, встановлених на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на такому акцизному складі;

добовий обсяг отриманого пального, що визначається шляхом віднімання від обсягу залишків пального на кінець звітної доби обсягу залишків пального на початок звітної доби та додавання добового обсягу реалізованого пального з такого акцизного складу з додаванням обсягу втраченого пального, зазначеного в акцизних накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних, та з відніманням додаткового обсягу пального, зазначеного в заявках на поповнення обсягу залишку пального або спирту етилового, зареєстрованих у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Фактичні показники витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників щодо обсягів залишків пального та добового обсягу реалізованого пального перераховуються у літри, приведені до температури 15° С, крім показників паливороздавальних колонок та/або оливороздавальних колонок, які виконують функції витратомірів-лічильників.

Під час виходу з ладу, проведення повірки або калібрування рівнеміра-лічильника або витратоміра-лічильника визначення даних про обсяги залишків пального та обсяги обігу пального здійснюється у мірах повної місткості, які мають позитивний результат повірки, проведеної відповідно до законодавства, та/або за допомогою рулетки та метроштока або переносного (портативного) рівнеміра-аналізатора, які мають позитивний результат повірки, проведеної відповідно до законодавства. Застосування такого способу вимірювання може здійснюватися не більше 20 календарних днів поспіль (для акцизних складів, які є місцями роздрібної торгівлі пальним, на які отримано ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, - не більше 15 календарних днів поспіль) та не більше чотирьох разів протягом календарного року.

Дані про залишки пального та про обсяг обігу пального подаються електронними засобами зв`язку у формі електронних документів, яка затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Електронні документи заповнюються автоматично шляхом передачі до них даних з витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників (під час виходу з ладу, проведення повірки або калібрування рівнеміра-лічильника або витратоміра-лічильника - заповнюються відповідальною особою розпорядника акцизного складу).

В електронних документах також зазначаються відповідальною особою розпорядника акцизного складу дані про обсяги залишків пального, що знаходяться на акцизному складі в тарі, балонах, упаковці, про добовий обсяг реалізованого пального в тарі, балонах, упаковці, а також інформація про дні, в які акцизний склад не працює.

Згідно з абзацом третім підп.230.1.4 п.230.1 ст.230 ПК України дані про фактичні залишки пального на початок та кінець доби та про фактичний обсяг обігу пального у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД, акцизних складів та розпорядників акцизних складів зіставляються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, з показниками системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Виключень щодо присічного строку подання довідок про фактичні залишки пального за добу чинне законодавство не містить. Належні та допустимі докази тривалих збоїв у роботі інтернет та системи енергоживлення щодо вказаних в Акті несвоєчасно поданих довідок відсутні. Лист ТОВ Астелнет від 12.07.2021 не є належним і достовірним доказом, оскільки його відомості виключно щодо перебоїв у наданні інтернету 09.02.2021, 30.04.2021, 02.05.2021, 22.05.2021 і не стосуються фактів цілодобового обмеження в такому доступі протягом всього періоду прострочення. Крім того, позивач у проміжках дат зі звітної доби до фактичної дати подання відповідних довідок подавав довідки за інші звітні доби. Зважаючи, щодо позивач реалізовував пальне, відповідно акцизний склад працював, його посилання на вихідні дні не враховані як необґрунтовані.

Пунктом 128.3 ст.128-1 ПК України за незабезпечення з вини розпорядника акцизного складу своєчасного подання довідок про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу отримання/відпуску та залишків пального за звітні періоди встановлена відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 1000грн за кожне порушення.

Притягнувши позивача до відповідальності за прострочення подання 15-ти довідок відповідач дотримався вказаної норми закону. Отже, вказане податкове повідомлення-рішення правомірне та відсутні підстави для його скасування.

Щодо ППР №143/33000703 про накладення штрафу в розмірі 573078,00 грн, суд зазначає таке.

Суд звертає увагу, що воно винесене в період дії запровадженого воєнного стану.

Зокрема, указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, введено в Україні воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Вказаний строк продовжено указом Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Верховна Рада підтримала продовження строку дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб. Відповідний законопроект від 12.08.2022 №7664 прийнято 15 серпня 2022 року, тобто воєнний стан продовжено до 21 листопада 2022 року.

Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (ст.1 Закону України від 12 травня 2015 року №389-VIII Про правовий режим воєнного стану).

Відповідно до вимог п.12 ст.3 ЗУ №265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку.

При цьому суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб`єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

Тобто, закон встановлює обов`язок платника надати документи щодо наявного на момент податкової перевірки товару, що підтверджують його облік. Продаж необлікованого товару не допускається.

Згідно зі ст.20 ЗУ №265/95-ВР до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які здійснюють діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

Отже, санкцію передбачено за склад порушення, що полягає у продажі товарів, що не обліковані у встановленому порядку, або ж щодо яких саме під час податкової перевірки не надано документів їх належного обліку, наявних у місці продажу.

Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, згідно з п.12 розділу II ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ ЗУ №265/95-ВР санкції за порушення вимог цього Закону не застосовуються, крім санкцій за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів.

Розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця (ст.1 ЗУ №265/95-ВР).

Порядок проведення розрахунків зазначений у нормах відповідного розділу ІІ ЗУ №265/95-ВР статті 2-10. Отже, відповідач має право застосовувати санкції за порушення вимог ст.3, яка встановлює обов`язок платника вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку та надавати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів.

Порядок приймання і відпуску нафтопродуктів на автозаправних станціях визначений нормами розділу 10 Інструкції №281.

Так, відповідно до п.10.1 Інструкції №281 облік руху нафтопродуктів на АЗС здійснюється в одиницях об`єму.

Згідно з п.10.2.1 п.10.2 Інструкції №281 приймання нафтопродуктів, що надійшли автомобільним транспортом від постачальників, здійснюється працівниками автозаправної станції за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки) за даними товарно-транспортних накладних у разі наявності паспорта якості та копії сертифіката відповідності. Приймання нафтопродуктів здійснюється відповідно до вимог робочої інструкції оператора АЗС та інструкції з охорони праці, які повинні бути затверджені керівником підприємства, якому належить АЗС.

Відповідно до норм підп.10.2.2 п.10.2 Інструкції №281 одержані результати вимірювань густини і температури нафтопродукту зазначаються у ТТН та журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою №13-НП (додаток 13). Сторінки журналу необхідно пронумерувати, прошнурувати і скріпити печаткою суб`єкта підприємницької діяльності.

Відповідно до підп.10.2.10 п.10.2 Інструкції №281 на підставі ТТН та акта приймання (у разі його наявності) оператор АЗС має оприбуткувати прийнятий нафтопродукт за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки), тобто зробити необхідні записи в журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою №13-НП. Дані про оприбутковані нафтопродукти заносяться до змінного звіту АЗС за формою №17-НП (додаток 14).

Порядок відпуску нафтопродуктів визначений нормами п.10.3 Інструкції №281 в залежності від виду її оплати.

Згідно з вимогами підп.10.3.1 п.10.3 Інструкції №281 щодо порядку відпуску нафтопродуктів за готівку розрахунки під час відпуску нафтопродукту власникам автотранспорту за готівку здійснюються на АЗС з використанням РРО, які відповідають технічним вимогам до їх застосування та внесені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій згідно з Положенням про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 року №1315.

Облік такої реалізації нафтопродуктів відповідно до підп.10.3.1.3 п.10.3 Інструкції №281 ведеться через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений до фіскального режиму роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій кожною АЗС, яка здійснює розрахунки із споживачами готівкою. Відпуск нафтопродуктів за готівку відображається у Змінному звіті АЗС за формою №17-НП.

Відповідно до підп.10.3.2.1 п.10.3 Інструкції №281 відпуск нафтопродуктів за безготівковим розрахунком за відомостями здійснюється АЗС на підставі договорів, укладених між підприємством та споживачем. Відпуск нафтопродуктів відображається у відомості на відпуск нафтопродуктів за формою №16-НП (додаток 16).

Кількість відпущеного нафтопродукту фіксується у відомості, яка ведеться безпосередньо на АЗС, що підтверджується підписами оператора АЗС та водія.

Заправлення за талонами згідно з підп.10.3.3.2 п.10.3 Інструкції №281 та відпуск нафтопродуктів за платіжними картками згідно з підп.10.3.4.2 п.10.3 Інструкції №281 відображаються у змінному звіті АЗС за формою №17-НП.

Облік нафтопродуктів на АЗС визначений нормами розділу 16 Інструкції №281.

Зокрема, матеріально відповідальні особи АЗС ведуть облік руху нафтопродуктів за марками і видами (для дизельного палива в залежності від масової частки сірки) нафтопродуктів у змінному звіті за формою №17-НП, який складається у двох примірниках. Перший примірник разом з первинними документами здається до бухгалтерської служби, а другий - залишається у матеріально відповідальної особи.

Бухгалтерські служби підприємств перевіряють та приймають змінні звіти з доданими до них первинними документами (ТТН, талони, відомості встановленої форми, супровідні відомості за інкасацією готівки та інші), перевіряють правильність перенесення показників лічильників ПРК, ОРК з попередньої зміни, звіти про обсяг реалізації і форми оплати за РРО, визначення фактичних залишків нафтопродуктів у резервуарах АЗС за результатами вимірювання, відображених у формі №17-НП, та надходження готівки. Зроблені під час перевірки змінних звітів виправлення засвідчуються підписами операторів АЗС, керівника АЗС та головного бухгалтера або за його дорученням іншим працівником бухгалтерської служби підприємства.

На підставі перевірених змінних звітів та первинних документів бухгалтерська служба підприємства нафтопродуктозабезпечення складає місячну накопичувальну відомість та обігові відомості, у яких відображаються:

кількість завезених на АЗС нафтопродуктів за марками і видами (для дизельного палива залежно від масової частки сірки) та цінами;

закупівельна вартість та вартість реалізації завезених нафтопродуктів;

кількість та вартість нафтопродуктів, реалізованих споживачам за готівку, у тому числі сума ПДВ;

кількість та вартість нафтопродуктів, реалізованих споживачам за безготівковими розрахунками згідно з відомостями, за талонами та платіжними картками;

результати інвентаризації нафтопродуктів та готівки.

Порядок приймання-передавання зміни для обліку нафтопродуктів на АЗС визначений у п. 10.4 Інструкції №281.

Зокрема, на АЗС здійснюється оперативне кількісне контролювання, результати якого використовуються для ведення обліку, звіряння кількості отриманих і відпущених нафтопродуктів. Кількісний облік нафтопродуктів на АЗС здійснюється за формою змінного звіту АЗС №17-НП.

Під час приймання-передавання зміни оператори АЗС:

визначають залишки нафтопродуктів на кінець зміни з урахуванням залишків на початок зміни (цей залишок переноситься з графи "обліковий залишок попередньої зміни"), надходження нафтопродуктів за зміну, які підтверджено відповідними документами, та кількості відпущених за зміну нафтопродуктів за сумарними показниками лічильників усіх ПРК, ОРК (обліковий залишок);

вимірюють загальний рівень нафтопродуктів і рівень підтоварної води в кожному резервуарі та за результатами вимірювань визначають об`єм нафтопродуктів (фактичний залишок);

роздруковують на РРО фіскальний звітний чек і визначають обсяг виконаних розрахункових операцій, що заносяться до фіскальної пам`яті;

передають залишок готівки;

перевіряють наявність та фіксацію у місцях, передбачених експлуатаційним документом, свинцевих пломб з відбитком повірочного тавра та відповідність відбитку цих тавр у формулярах на ПРК, ОРК.

У разі встановлення розбіжності фактичної і облікової кількості нафтопродуктів у резервуарі в границях відносної похибки методу вимірювання маси згідно з ГОСТ 26976 зміна передається і приймається за обліковим залишком нафтопродукту. Перевищення фактичного залишку на кінець зміни над обліковим залишком на кінець зміни понад допустиме граничне відхилення фіксується у змінному звіті. У разі перевищення розбіжності фактичної і облікової кількості нафтопродуктів у резервуарі понад зазначених норм керівництво повинно вжити заходів щодо проведення позачергової інвентаризації. До встановлення обставин перевищення фактичного залишку на кінець зміни над обліковим залишком на кінець зміни понад допустиме граничне відхилення обліковий залишок не корегується.

Після завершення зміни оператором АЗС складається змінний звіт АЗС за формою №17-НП у двох примірниках, з яких один з доданими ТТН здається до бухгалтерської служби, а другий - залишається на АЗС.

Отже, у разі виявлення розбіжностей в обліку кількості нафтопродуктів понад гранично допустимі норми відповідний суб`єкт господарювання зобов`язаний провести інвентаризацію для з`ясування обставин перевищення залишків, виявлених під час чергової зміни.

Основною метою інвентаризації нафтопродуктів згідно з підп.13.3 п.13 Інструкції №281 є:

виявлення фактичної наявності нафти та нафтопродуктів за марками і видами, а також суми готівки на АЗС;

зіставлення фактичної наявності нафти та нафтопродуктів за марками і видами з даними бухгалтерського обліку;

виявлення нестандартних нафтопродуктів;

перевірка дотримання умов та порядку зберігання нафти та нафтопродуктів, а також готівки на АЗС.

Згідно з підп.13.17 п.13 Інструкції №281 виявлені під час інвентаризації та інших перевірок розбіжності фактичної наявності нафти і нафтопродуктів з даними бухгалтерського обліку регулюються в такому порядку:

нестача нафти і нафтопродуктів у межах затверджених норм природних втрат уключається до інших витрат операційної діяльності;

якщо різниця між кількістю нафти або нафтопродуктів, установлена під час інвентаризації, і даними бухгалтерського обліку за вирахуванням втрат у межах норм природних втрат не перевищує граничної величини відносної похибки методу вимірювання маси нафти та нафтопродуктів кожного резервуара згідно з ГОСТ 26976, то нестача не стягується з матеріально відповідальної особи, а надлишки їй не оприбутковуються; фактично наявною кількістю нафти та нафтопродуктів визнається кількість за даними бухгалтерського обліку;

відносна похибка методу вимірювання маси згідно з ГОСТ 26976 застосовується для фактичного залишку маси нафти та нафтопродуктів, які містяться у резервуарах і технологічних трубопроводах, визначених інвентаризацією;

нестача нафти і нафтопродуктів, яка за сумою перевищує норми природних втрат та границі відносної похибки методу вимірювання маси згідно з ГОСТ 26976, відшкодовується матеріально відповідальними особами в розмірі збитків, розрахованих, виходячи з останньої ціни реалізації з ПДВ. Надлишки, які перевищують похибку вимірювання, оприбутковуються за складським та бухгалтерським обліком за ціною останнього надходження згідно з партіонним обліком. У разі, якщо винних осіб не встановлено, вартість нестач відносять на збитки підприємства, організації.

Надлишки нафтопродуктів, розфасованих до тари, та надлишки готівки, установлені під час інвентаризації, відповідно до підп.13.20 п.13 Інструкції №281 підлягають оприбутковуванню.

Результати інвентаризації після затвердження керівником підприємства протоколу засідання постійно діючої інвентаризаційної комісії відповідно до підп.13.22 п.13 Інструкції №281 відображаються за бухгалтерським обліком у тому місяці, у якому завершено інвентаризацію.

У межах заявлених спірних правовідносин інвентаризація позивачем на виконання вказаних норм не проведена. У журналі 13-НП не вказано надходження бензинуА-95 ТМ Nano в кількості 9980,00 л за ціною реалізації 43,99 грн за літр та дизельного пального Nano в кількості 2995л за ціною реалізації 43,99 грн за літр.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду в справі №823/31/17 щодо аналогічних спірних обставин між тими ж сторонами в постанові 09 квітня 2021 року зазначає про обґрунтованість висновку, що співставлення даних обліку звітів АЗС за формою №16-НП та №17-НП, даних РРО з фактичними вимірюваннями залишків пального в резервуарах, тобто визначення різниці між кількістю нафтопродуктів, які надійшли на АЗС та кількістю реалізованих нафтопродуктів є належним та правомірним способом перевірки наявності неоприбуткованих нафтопродуктів. При цьому, якщо різниця показників є меншою ніж кількість фактично наявного в резервуарах пального, то має місце реалізація товарів, які не обліковані у встановленому порядку.

Оскільки порушення, за яке ст.20 ЗУ №265/95-ВР встановлює відповідальність платника, відповідачем доведене, висновки податкового органу підтверджені вказаними вище доказами, суд дійшов висновку про правомірність та відсутність підстав для скасування вказаного вище податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, у задоволенні яких слід відмовити.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.

Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до ч.1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, то судові витрати, які підлягають відшкодуванню, не стягуються на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 12, 14, 72, 76, 90, 241-246, 255, 262, 295 КАС України, суд

вирішив:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили з моменту її підписання, однак може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Валентина ТИМОШЕНКО