Ухвала суду № 107755650, 05.12.2022, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

05 грудня 2022 року Справа № 580/3892/22

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Трофімової Л.В. перевірив матеріали адміністративної справи № 580/3892/22 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , НОМЕР_1 ) до Територіального управління Служби судової охорони у Черкаській області (бул. Шевченка, 245, м. Черкаси, 18001, ЄДРПОУ 43324287) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, постановив ухвалу.

31.08.2022 вх. №25759/22 ОСОБА_1 , звернувшись до Територіального управління Служби судової охорони у Черкаській області, просив (позовна заява від 29.09.2022 вх. 29390/22): визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у Черкаській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди у сумі 30 000 грн, що виплачується на період воєнного стану відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за лютий, березень, квітень, червень та липень 2022 року; зобов`язати Територіальне управління Служби судової охорони у Черкаській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду у сумі 30 000 грн, що виплачується на період воєнного стану відповідності до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за лютий, березень, квітень, червень та липень 2022 року.

Оскільки розпорядчим документом для бухгалтерії про нарахування і виплату є наказ (розпорядження.управлінське рішення) відповідної Служби судової охорони про встановлення такої надбавки, то судом, позовна заява залишена без руху для усунення недоліків шляхом: обгрунтування змісту і характеру якого саме порушеного права.

29.11.2022 вх. 37078/22 позивач надіслав (через підсистему Електронний суд) клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, позаяк справа не призначена до розгляду.

Варто зазначити, що у справах №580/3891/22 та №580/3892/22 позивачі під копірку зазначили неправдивий тотожний текст про перешкоди у розгляді справи, проте йдеться про етап усунення недоліків і на цій стадії позивач не позбавлений права відкликання позову.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або судців у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом.

З огляду на твердження позивача «про доступ до суду», суд зазначає що це право не є абсолютним. Такий підхід обумовлений необхідністю дотримання іншого, не менш важливого принципу верховенства права, а точніше, одного з його елементів принципу правової визначеності. ЄСПЛ звертав увагу на те, що «застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати, як надмірного формалізму, що може вплинути на справедливість провадження, так і надмірною гнучкості, що призведе до анулювання вимог процесуального законодавства» (рішення у справі Walchli проти Франції, заява №35787/03, п. 29, від 26.07.2007).

Позивач подав заяву про залишення позовної заяви без розгляду, проте не враховує норми КАС України ч.2 ст.240 КАС України, що заява про залишення позову без розгляду може бути подана лише до початку розгляду справи по суті, тобто за наявної ухвали про відкриття провадження.

Суд бере до уваги, що ухвалою Верховного Суду від 07.11.2022 відкрито провадження у зразковій адміністративній справі №260/3564/22 (спір виник у відносинах, що виникли унаслідок бездіяльності відповідача) за позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, Територіального Управління Служби судової охорони у Закарпатській області, за участю третьої особи - Служби судової охорони - про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії, проте позивачем не подано до суду позовної заяви в новій редакції з огляду на суб`єктний склад учасників та сформрвані позовні вимоги у контексті ознак типової справи згідно з п.21 ч.1 ст.4 КАС України: типові адміністративні справи - адміністративні справи, відповідачем у яких є один і той самий суб`єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи), спір у яких виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та у яких позивачами заявлено аналогічні вимоги.

Позивач надав позовну заяву "про стягнення заробітної плати", заяву про уточнення позовних вимог на двох аркушах і заяву про усунення недоліків на трьох аркушах, проте редакцію позовної заяви "про визнання протиправною бездіяльності" відповідно до вимог частини 1 статті 47 КАС України направив до суду щодо обставин з невиплати додаткової винагороди.

Відповідно до статті 161 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Служба судової охорони є державним органом у системі правосуддя для забезпечення охорони та підтримання громадського порядку в судах. Фінансування Служби судової охорони здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Служба в межах повноважень, передбачених законом, видає накази, організовує та контролює їх виконання. Голова Служби: організовує планово-фінансову роботу в Центральному апараті Служби, її територіальних підрозділах, здійснює контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів; забезпечує організацію та ведення бухгалтерського обліку в установленому законодавством порядку, а також подання встановленої звітності Центральним апаратом та утвореними в установленому порядку територіальними підрозділами відповідно до встановлених норм законодавства; забезпечує ефективне і цільове використання коштів Державного бюджету України (Рішення ВРП від 04.04.2019 № 1051/0/15-19 зі змінами "Про затвердження Положення про Службу судової охорони").

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022. Згідно з підпунктом 2 пункту 4 вказаного Указу постановлено Кабінету Міністрів України невідкладно забезпечити фінансування та вжити у межах повноважень інших заходів, пов`язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.

Верховний Суд у справі № 580/2869/22 ЄДРСР 107632056 (предметом спору у цій справі є право на виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік) констатував: абзацом третім підпункту 2 пункту 22 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України установлено, що в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації Кабінет Міністрів України може приймати рішення щодо порядку застосування і розмірів державних соціальних стандартів та гарантій, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та фондів загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування. З метою гарантування правового порядку в Україні кожен суб`єкт приватного права зобов`язаний добросовісно виконувати свої обов`язки, передбачені законодавством, а у випадку невиконання відповідних приписів - зазнавати встановлених законодавством негативних наслідків. У той же час, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Верховний Суд у справі №140/3035/21 щодо винагороди зазначив: відмінним є предмет спору і суб`єктний склад спірних правовідносин, але пам`ятаючи про підстави їх виникнення та власне суть порушеного права, за захистом якого подавався позов (у справі № 340/1916/20) у зіставленні з підходом і мотивами суду касаційної інстанції, на яких базується згадана постанова, можна констатувати, що на застосовність правових висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 03.03.2020 у справі № 340/1916/20, до цієї справи зазначені відмінності не впливають.

Вирішуючи заявлене клопотання про залишення позову без розгляду, суд розмежовує формалізм від надмірного формалізму, задля ефективного захисту прав позивача та забезпечення права позивача доступу до суду без тиску на суд у будь-який спосіб прояву неповаги.

Згідно із частиною 2 статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. З урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема: подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, що має очевидно штучний характер. Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами (стаття 45 КАС України).

За наявної якісної підготовки позовної заяви, у т.ч. усунення недоліків - окреслення змісту і характеру порушеного права та надання додатків/доказів на підтвердження бездіяльності з невиплати ненарахованої /не призначеної суми за відсутності наказу про встановлення додаткової винагороди, формування вимог із обранням способів захисту згідно статті 5 КАС України з урахуванням дії нормативно-правових актів у часі, справу можна призначати для розгляду без виклику сторін, проте у протилежному випадку доцільно реалізувати/використати механізм залишення позову без руху для усунення недоліків з продовженням строку (див. (наприклад) обгрунтування продовження строку для усунення недоліків у справі №580/5012/22 ЄДРСР 107517213).

Процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. У разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань), виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову; збільшення або зменшення розміру позовних вимог; об`єднання позовних вимог; зміну предмета або підстав позову (висновки Верховного Суду у справі № 405/3360/17).

Вимоги про «стягнення заборгованості з виплати винагороди» та «зобов`язання нарахувати та виплатити винагороду» та «зобов`язання вилати акт розпорядчого характеру про встановлення /призначення винагороди» є різними способами захисту порушеного права, для кожного з яких встановлено окремих порядок їх реалізації.

Під порушенням права розуміється позбавлення його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 2, 5, 44, 45, 94, 121, 123, 160, 161, 169, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Продовжити строк для усунення недоліків позовної заяви за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) до Територіального управління Служби судової охорони у Черкаській області (код ЄДРПОУ 43324287) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії та/або правильно використати диспозитивне право позивача про надання клопотань у справі, що не відкрита провадженням.

Надати позивачеві для усунення недоліків позовної заяви десять днів з дати отримання копії ухвали щляхом обгрунтування змісту і характеру порушеного права позивача.

Попередити позивача про недопустимість зловживання процесуальними правами.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та не оскаржується.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Суддя Лариса ТРОФІМОВА