Постанова № 10775563, 10.08.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2010 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-2459/10/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Головка А.Б.,

при секретарі Вовченко Т.П.,

за участю:

представника позивача - Белько І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідівдо Споживчого товариство "Крокус"про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -

В С Т А Н О В И В:

03 червня 2010 року Полтавське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідівзвернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Споживчого товариство "Крокус"про стягнення адміністративно-господарських санкцій в розмірі 2876 грн. 93 коп. та пені в розмірі 40 грн. 42 коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що у звязку із не виконанням нормативуробочого місця попрацевлаштуванню інвалідів (однієї особи) відповідачем у порушення вимог ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" не нараховано та не сплачено адміністративно господарську санкцію в розмірі 2876 грн. 93 коп. та пеню в розмірі 40 грн. 42 коп., які підлягають стягненню на користь Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з"явився, хоча у матеріалах справи наявні докази, що він належним чином повідомлений про час, дату та місце судового розгляду.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Ці ж наслідки застосовуються у разі повторного неприбуття за таких самих умов відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень.

Враховуючи, що відповідач повторно не прибув у судове засідання, про причини неприбуття суду не повідомив, клопотань про відкладення судового розгляду не подавав, суд приходить до висновку про необхідність розгляду даної справи за відсутності відповідача за наявними у справі матеріалами.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи приходить до наступних висновків.

Ст. 8 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” встановлено, що державне управління в галузі забезпечення соціальної захищеності інвалідів здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, Міністерством охорони здоров'я України та органами місцевого самоврядування. Відповідно до п. 1 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів (далі - Положення), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2002 р. N 1434, Фонд є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінпраці та підпорядковується йому. Згідно п. 9 цього Положення для реалізації покладених на Фонд завдань за погодженням з Мінпраці утворюються територіальні відділення Фонду в межах граничної чисельності його працівників.

За змістом ст. 20 України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” саме Фонду надано право на стягнення адміністративно-господарських санкції за недодержання законодавчо встановленого нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

П. 4 ст. 17 КАС України визначає, що до компетенції адміністративних судів відносяться спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Отже, даний спір підвідомчий адміністративному суду.

Судом встановлено, що 13 квітня 2010 року (вх. № 4689 ) Споживчим товариством "Крокус" подано до Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2009 рік за формою 10-ПІ.

Згідно звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2009 рік середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу становить 13 осіб. При цьому у звіті зазначено, що середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (рядок 02) становить 1 особу та кількість інвалідів-штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” (рядок 03) становить 1 особу.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" з метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Частиною 1 ст. 19 цього Закону встановлений норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, який становить чотири відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Згідно із розрахунком, наданим позивачем, кількість робочих місць, призначених для забезпечення працевлаштування інвалідів у відповідача в 2009 році відповідно до нормативу 4% становить 1 особу (13 х 0,04).

З огляду на викладене, середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність повинна становити 1 особу.

Разом з тим, із звіту вбачається, що інвалід ІІІ групи ОСОБА_2 відпрацювала у відповідача в 2009 році повний 1 місяць.

Згідно із ч. 1 ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Доказів на підтвердження факту, що відповідач інформував центр зайнятості або інші служби про створення робочого місця для інваліда та просив направити інваліда для працевлаштування, суду не надано.

Натомість, відповідно до листа Великобагачанського районного центру зайнятості № 345 від 13.05.2010 року Споживчим товариством "Крокус" не подавались до центру зайнятості дані про наявність вільних робочих місць для працевлаштування інвалідів протягом 2009 року.

Відтак, з урахуванням того, що у відповідача у 2009 році 1 інвалід відпрацював лише 1 місяць, Споживче товариство "Крокус" повинно сплатити адміністративно господарську санкцію згідно із ст. 20 Закону в розмірі 2637 грн. 19 коп. (74800 грн. : 13)= 5753 грн. 85 коп. : 2 )= 2876 грн. 93 коп. : 12) х 11.

Відповідно до частин 3, 5 ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів).

У разі несплати адміністративно-господарських санкцій або пені чи неможливості їх сплати за рішенням господарського суду їх стягнення в примусовому порядку може бути звернено на майно підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, в порядку, передбаченому законом.

Згідно із ч. 2 ст. 20 цього Закону порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Таким чином, сума пені за порушення відповідачем термінів сплати адміністративно-господарських санкцій становить 37 грн. 05 коп.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення адміністративно-господарських санкцій в розмірі 2637 грн. 19 коп. та пені в розмірі 37 грн. 05 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

В іншій частині позовні вимоги не обґрунтовані та задоволенню не підлягають, оскільки при розрахунку адміністративно-господарських санкцій та пені позивачем не було взято до уваги факт відпрацювання інвалідом ІІІ групи ОСОБА_2 у відповідача в 2009 році повного 1 місяця.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Споживчого товариство "Крокус" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені задовольнити частково.

Стягнути із Споживчого товариство "Крокус" (код ЄДРПОУ 31876886) на користь Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (м. Полтава, вул. Зигіна, 1, одержувач УДК у Великобагачанському районі, код ЄДРПОУ УДК 34698275 р/р 31218230700013 в ГУДК у Полтавській області, МФО 831019) адміністративно-господарські санкції в розмірі 2637 грн. 19 коп.(дві тисячі шістсот тридцять сім гривень девятнадцять копійок) та пеню в розмірі 37 грн. 05 коп. (тридцять сім гривень пять копійок).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 16 серпня 2010 року.

СуддяА.Б. Головко