Єдиний державний реєстр судових рішень
ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 210/2684/22
Провадження № 2/210/1462/22
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
01 грудня 2022 року
Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді Чайкіної О.В., за участі секретаря судового засідання Тихоненко К.Є., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про відшкодування моральної шкоди у зв`язку із ушкодженням здоров`я, внаслідок професійного захворювання, -
ВСТАНОВИВ:
До Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області 01 вересня 2022 року надійшли позовні заяви ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про відшкодування моральної шкоди у зв`язку із ушкодженням здоров`я, внаслідок нещасного випадку на виробництві а також про відшкодування моральної шкоди у зв`язку із ушкодженням здоров`я, внаслідок професійного захворювання.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ від 01 вересня 2022 року визначено головуючого - суддю Чайкіну О.В. Ухвалою судді від 02 вересня 2022 року позови прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Ухвалою суду від 02 вересня 2022 року об`єднано в одне провадження цивільну справу 210/2684/22,провадження 2/210/1462/22, за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про відшкодування моральної шкоди у зв`язку із ушкодженням здоров`я, внаслідок нещасного випадку на виробництві із цивільною справою №210/2685/22, провадження 2/210/1463/22, за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про відшкодування моральної шкоди у зв`язку із ушкодженням здоров`я, внаслідок професійного захворювання. Присвоєно цивільнійсправі єдинийномер 210/2684/22 (а.с. 16,17).
На виконання вимог статтей 178, 191, 278 ЦПК України Відповідачем 28 вересня 2022 року подано відзив на позов, та надано докази його направлення стороні Позивача.
Позивач, у строк, визначений статтями 199, 278 ЦПК України, з урахуванням ухвали про прийняття позову та відкриття провадження у справі, скористався своїм правом подання відповіді на відзив, який було подано до суду його представниками 06 жовтня 2022 року, та надано докази направлення стороні Відповідача.
Крім того, представником позивача адвокатом Мотуз О.В. подано клопотання про залишення без розгляду позовних вимог про відшкодування моральної шкоди у зв`язку із ушкодженням здоров`я, внаслідок нещасного випадку на виробництві. Вимоги про відшкодування моральної шкоди у зв`язку із ушкодженням здоров`я, внаслідок професійного захворювання просить задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою суду від 01 грудня 2022 року позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди у зв`язку із ушкодженням здоров`я внаслідок нещасного випадку на виробництві - залишено без розгляду за клопотанням сторони позивача.
Сторони в судове засідання не викликались.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Клопотань про виклик у судове засідання сторін не надходило. Підстав для призначення судового засідання з ініціативи суду не вбачається. Враховуючи викладене, справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, що кореспондується з положеннями частини 5 статті 279 ЦПК України.
Стислий виклад позовних вимог та заперечень відповідача.
Позивач зазначає, що має 21 рік 05 місяців стажу в умовах впливу шкідливих факторів, з них з 13.04.1971 р. 17.04.1974 р., з 12.09.1983 р. по 01.12.1995 р., з 01.12.1995 р. по 11.12.1998 р. підземним вибухівником та підземним опрокидувальником на шахтах №1 і №2 ім. Артема ДП «Рудоуправління імені Кірова». В період з 18.11.1974 року по 01.04.1975 років роздувальником в шламово-переробному цеху КМК імені Леніна, з 06.10.1978 р. по 05.07.1979 року сортувальником, здатчиком сортопрокатного цеху 1 з-ду «Криворіжсталь». КМК імені Леніна та завод «Криворіжсталь». 11.12.1998 року позивача звільнено з роботи на підставі п.1 ст.40 Кодексу законів про працю України у зв`язку із скороченням штату працівників.
Зазначає, що в даний період роботи на підприємстві, а саме 19 грудня 1995 року з позивачем стався нещасний випадок, за фактом якого було складено акт № 2-12 про нещасний випадок, на виробництві від 21.12.1995 року.
Згідно довідки Медико-соціальної експертної комісії від 05 грудня 1996 року позивачу первісно визначено ступінь втрати професійної працездатності на рівні 25% втрати професійної працездатності первинно, з них 20% втрати працездатності по нещасному випадку згідно акту.
Згідно довідки Медико-соціальної експертної комісії від 13 лютого 2014 року позивачу первісно визначено ступінь втрати професійної працездатності на рівні 60% втрати професійної працездатності, з них 15% втрати працездатності по нещасному випадку згідно акту безстроково.
Ступінь втрати професійної працездатності позивача у зв`язку з отриманою травмою за час роботи на підприємстві правонаступником якого є відповідач становить 20 %.
Згідно довідкиМедико-соціальноїекспертної комісіївід 20.07.2011року серії10ААА №070648 позивачу первісно визначено ступінь втрати професійної працездатності на рівні 35% втрати професійної працездатності.
Згідно довідки Медико-соціальної експертної комісії від 13 лютого 2014 року серії АВ № 0037908 позивачу первісно визначено третю групу інвалідності.
Згідно довідки Медико-соціальної експертної комісії від 13 лютого 2014 року серії АБ № 0008938 позивачу первісно визначено ступінь втрати професійної працездатності на рівні 60%, безстроково, 3 групу інвалідності при цьому зазначено про потребу позивача в забезпеченні медикаментозним лікуванням. За час роботи на шахтах №1,2 ім. Артема ДП «Рудоуправління імені Кірова» згідно довідки МСЕК становить 45% втрати працездатності.
Відповідно до виписного епікризу №2706/763, підтверджуються діагнози професійних захворювань позивача. Зазначено про скарги на зниження слуху, шум у вухах. Крім того в епікризі анамнезом життя вказані катаракта та хронічний бронхіт (копія епікризу додається).
У зв`язку з отриманою травмою порушено та порушуються нормальні життєві зв`язки позивача, він позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання. Тривалий процес лікування, позбавляє можливості позивача вести повноцінний спосіб життя. З моменту отримання травми, він постійно відчуває дискомфорт та фізичні болі кінцівки. Ще у молодому віці позивач став фізично обмеженим у побуті та на роботі через отриману травму.
Позивач та його сім`я переживають та страждають з приводу його стану здоров`я, він ледве ходить, обмежений у працездатності та у чоловічій роботі вдома. Через серйозні проблеми зі здоров`ям позивач вже більше ніж 20 років не може проводити достатньо часу із родиною, займаючись разом якимось активним відпочинком, спортом та туризмом, адже фізичний стан, фінансовий стан та постійні перебування в лікарні не дозволяють цього реалізувати. Лікування після вказаної травми не дало бажаного ефекту, больові та дискомфортні відчуття позивача так і не припинились. Останніми роками особливо загострився больовий синдром та почуття постійного дискомфорту. На даний час його самопочуття не поліпшується, негативні зміни у його житті є значними та незворотними, усвідомлення чого, завдає йому душевного болю та страждань. Перелічені негативні явища не можуть не викликати переживання, страждання, стрес, депресію.
Ступінь втрати професійної працездатності позивача у зв`язку з отриманим професійним захворюванням за час роботи на підприємстві правонаступником якого є відповідач становить 45 %.
Представник Відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що будь-яких порушень законодавства про працю та охорону праці відносно Позивача з боку підприємства, які б знаходились в причинному зв`язку з настанням професійного захворювання Відповідач не вчиняв. Відповідач вважає, що Державне підприємство «Рудоуправління ім. Кірова», де працював Позивач, не передавало свої права і обов`язки Відповідачу, отже. Відповідач не є правонаступником ДП «Рудоуправління ім. Кірова». Позивач не надає суду будь-яких належних та допустимих доказів, що б вказували на те, що він дійсно зазнає моральних страждань. Відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Фактичні обставини, встановлені судом.
Позивач зазначає, що з 13.04.1971 р. 17.04.1974 р., з 12.09.1983 р. по 01.12.1995 р., з 01.12.1995р. по 11.12.1998 р. працював підземним вибухівником та підземним опрокидувальником на шахтах №1 і №2 ім. Артема ДП «Рудоуправління імені Кірова». В період з 18.11.1974 року по 01.04.1975 років роздувальником в шламово-переробному цеху КМК імені Леніна, з 06.10.1978 р. по 05.07.1979 року сортувальником, здатчиком сортопрокатного цеху 1 з-ду «Криворіжсталь». КМК імені Леніна та завод «Криворіжсталь» (правонаступником на даний час є ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг») (а.с.7-8).
Позивача 11.12.1998 року звільнено з роботи на підставі п.1 ст.40 Кодексу законів про працю України у зв`язку із скороченням штату працівників.
Зазначає, що має 21 рік 05 місяців стажу в умовах впливу шкідливих факторів.
З позивачем 19 грудня 1995 року стався нещасний випадок. За фактом нещасного випадку на підприємстві було складено Акт № 2-12 про нещасний випадок, на виробництві від 21.12.1995 року. Згідно п. 11.3 Акту причиною нещасного випадку на виробництві встановлено незадовільну організацію робіт на робочому місці, яка виразилась у незастосуванні спецзасобів та обладнань (а.с.9-10).
В акті розслідування зазначено, що комісія, оглянувши місце нещасного випадку, опитавши потерпілого, свідків, ознайомившись із медичним висновком про діагноз пошкодження здоров`я потерпілого, визнала нещасний випадок таким, що пов`язаний з виробництвом (а.с.10).
Згідно довідки Медико-соціальної експертної комісії від 05 грудня 1996 року позивачу первісно визначено ступінь втрати професійної працездатності на рівні 25% втрати професійної працездатності первинно, з них 20% втрати працездатності по нещасному випадку згідно акту (а.с.11).
Згідно довідки Медико-соціальної експертної комісії від 13 лютого 2014 року позивачу первісно визначено ступінь втрати професійної працездатності на рівні 60% втрати професійної працездатності, з них 15% втрати працездатності по нещасному випадку згідно акту безстроково (а.с.12).
Крім того, по факту даних професійних захворювань позивача було складено Акт розслідування хронічного професійного захворювання (отруєння) від 17.06.2011 року (а.с.12).
П. 14 даного Акту вказує на наявність у позивача професійних захворювань:
- нейросенсорна приглухуватість другого ст. (з помірним зниженням слуху).
- ТНТ катаракта першої ст. обох очей. Захворювання професійне з 1995 року.
У п. 13 даного Акту міститься висновок про наявність шкідливих умов праці позивача: умови та характер праці підземного опрокидувальника шахти №2 імені Артема відносяться до ІІІ класу 3 ступеню шкідливості.
П. 16 вказаного акту встановлює, що професійне захворювання виникло за таких обставин: працюючи з 13.04.1971 р. 17.04.1974 р., з 12.09.1983 р. по 01.12.1995 р., з 01.12.1995 р. по 11.12.1998 р. підземним вибухівником та підземним опрокидувальником на шахтах №1 і №2 ім. Артема ДП «Рудоуправління імені Кірова» позивач виконував роботи в підземних умовах шахт в зоні працюючих машин і обладнання, які за своїми конструктивними недоліками були джерелами шуму, що перевищував ГДР. В період з 18.11.1974 року по 01.04.1975 років роздувальником в шламово-переробному цеху КМК імені Леніна, з 06.10.1978 р. по 05.07.1979 року сортувальником, здатчиком сортопрокатного цеху 1 з-ду «Криворіжсталь» позивач, за даними доповнення № 2/2-194 до санітарно-гігієнічної характеристики його умов праці №2/2-316 від 21.03.1995 року, підготованих Саксаганською райСЕС, також підпадав під вплив шуму, що перевищував ГДР.
Згідно п. 17 зазначеного акту причинами виникненняпрофесійного захворювання визначені наступні: робота протягом 21 року 5 місяців в умовах перевищення шуму: еквівалентний рівень 82-103 дБА при ГДР 80 дБА (а.с.12).
Згідно довідки Медико-соціальної експертної комісії від 20.07.2014 року серії 10 ААА № 070648 позивачу первісно визначено ступінь втрати професійної працездатності на рівні 35% втрати професійної працездатності (а.с.13)..
Згідно довідки Медико-соціальної експертної комісії від 13 лютого 2014 року серії АВ № 0037908 позивачу первісно визначенотретю групуінвалідності (а.с.14).
Згідно довідки Медико-соціальної експертної комісії від 13 лютого 2014 року серії АБ № 0008938 позивачу первісно визначено ступінь втрати професійної працездатності на рівні 60%, безстроково, 3 групу інвалідності при цьому зазначено про потребу позивача в забезпеченні медикаментозним лікуванням. За час роботи на шахтах №1,2 ім. Артема ДП «Рудоуправління імені Кірова» згідно довідки МСЕК становить 45% втрати працездатності (а.с.15).
Відповідно до виписного епікризу №2706/763, підтверджуються діагнози професійних захворювань позивача. Зазначено про скарги на зниження слуху, шум у вухах. Крім того в епікризі анамнезом життя вказані катаракта та хронічний бронхіт (а.с.16,17).
Нормативно-правове обґрунтування
ОСОБА_1 знаходився в трудових відносинах з Відповідачем, тому правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються главою ХІ КЗпП України.
Частинами 1 та 2 статті 153 КЗпП України визначено, що на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Згідно з частин 3-4 статті 153 КЗпП України умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці. Власник або уповноважений ним орган повинен впроваджувати сучасні засоби техніки безпеки, які запобігають виробничому травматизмові, і забезпечувати санітарно-гігієнічні умови, що запобігають виникненню професійних захворювань працівників.
Відповідно до частин 1, 3 ст.13 Закону України "Про охорону праці", роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів,а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.
Відповідно до статті 173 КЗпП України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.
Відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством (стаття 237-1 КЗпП України).
Відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (частина 3 статті 23 ЦК України).
Оскільки закон покладає обов`язок створення безпечних і нешкідливих умов праці, власник або уповноважений ним орган несе матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним із виконанням ним трудових обов`язків, а також за моральну шкоду, заподіяну потерплому внаслідок фізичного чи психічного впливу небезпечних умов праці. Власник звільняється від відшкодування шкоди, якщо доведе, що шкода заподіяна не з його вини.
Відповідно до статті 22Закону України«Про охоронупраці» роботодавець повинен організувати розслідування нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнським об`єднанням профспілок.
Згідно статті 4 Закону України «Про охорону праці» державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці; соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
Згідно з нормами Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини головним обов`язком держави (ст.3 Конституції України).
Крім того, статтею 46Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.
Водночас, пунктом 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема: виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків, чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
При заподіянні особі моральної шкоди, обов`язок по її відшкодуванню покладається на винних осіб незалежно від того, чи була заподіяна потерпілому майнова шкода та чи відшкодована вона.
Так, Актом форми П-4 розслідування хронічного професійного захворювання від 17.06.2011року встановлено та підтверджено, що факт отримання професійного захворювання позивачем відбулося при виконанні ним трудових обов`язків на підприємстві відповідача (а.с.12).
При цьому, чисельні медичні огляди та обстеження, медико-соціальні експертні комісії, відновлювальні процедури і лікування, наявність фізичного болю, що викликають складність при звичайних життєвих умовах підтверджуються чисельними медичними виписками, що містяться в матеріалах справи.
Виходячи з норм частини 1 статті 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Відповідно до частини 1 статті 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.
Згідно з частинами 1 та 5 статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, в даному випадку відповідач несе прямий обов`язок по виплаті позивачу відшкодування з приводу спричинення моральної шкоди.
Преамбула до Загальної Декларації прав людини закріплює положення про те, що визнання гідності, властивої всім членам людської сім`ї, і рівних та невід`ємних їх прав є основою свободи, справедливості та загального миру. Преамбула до Міжнародного пакту про економічні, соціальні та культурні права проголошує, що всі права людини «випливають із властивої людській особі гідності».
Рішенням Конституційного Суду України від 27.01.2004 року у справі № 1-9/2004 (справа про відшкодування моральної шкоди Фондом соціального страхування), моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання.
Висновки за результатами розгляду матеріалів справи
На суд покладено обов`язок під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Загальними вимогами процесуального права визначено обов`язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всім доказам, якими суд керувався при вирішенні позову.
Суд не бере до уваги доводи зазначені у відзиві, що ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» не є правонаступником шахти №2 ім. Артема ДП «РУ ім.. Кірова», на якому працював ОСОБА_1 , з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 01.07.1975 року промислове об`єднання «Кривбасруда» (згідно з постановою РадиМіністрів УРСРвід 18.04.1975року за№194 та наказом по Мінчормету СРСР від 12.06.1975 року за №430) реорганізовано у виробниче об`єднання, до складу якого увійшли всі рудоуправління на правах виробничих структурних одиниць.
Станом на 01.01.1978 року до складу ВО «Кривбасруда» входило 10 рудоуправлінь. Рудоуправління «Інгулець» наказом Міністерства чорної металургії УРСР від 01.09.1977 року передано до складу Інгулецького гірничо-збагачувального комбінату.
01.01.1988 року на виконання наказів Мінчормету СРСР від 16.11.1987 року за №1015 і ГПО «Южруда» від 13.10.1987 року за №2 на базі рудоуправлінь імені: Леніна, Р. Люксембург, ХХ партз`їзду, Фрунзе, Дзержинського, Ілліча створено три виробничі одиниці РУ ім. Леніна, РУ ім. ХХ партз`їзду, РУ ім. Дзержинського.
Так, у 1989 році Рудоуправління ім. Кірова вийшло зі складу ВО «Кривбасруда» та стало самостійною юридичною особою Рудоуправління ім. Кірова ДВО «Південруда» ММ УРСР, яке в наступному підпорядковувалось Мінпромполітики України.
Відповідно до спільного наказу Мінпромполітики України та Фонду держмайна №65/322 від 22.02.1999 року Рудоуправління ім. Кірова Мінпромполітики України перейменоване у Дочірнє підприємство «Державне рудоуправління ім. Кірова» ДАК Укрудпром.
28 грудня 2000 року на підставі спільного наказу Мінпромполітики України та Фонду держмайна Дочірнє підприємство «Державне рудоуправління ім. Кірова» ДАК Укрудпром реорганізоване у Державне рудоуправління імені Кірова.
30.03.2001 року Державним комітетом Промислової політики України було видано Наказ №135 від 30.03.2001 року «Про створення робочої групи з питань приєднання окремих виробничих потужностей РУ ім. Кірова до складу Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь», згідно якого на робочу комісію було покладено обов`язки щодо розгляду питань, пов`язаних з передачею основних фондів та виробничих потужностей державного підприємства «Рудоуправління імені Кірова» до Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь», в тому числі й питань дебіторської та кредиторської заборгованості, заборгованості рудоуправління з нарахованих регресних позовів, заробітної плати та інших виплат.
Згідно з п.п. 1.1.-2.2 наказу Державного комітету Промислової політики України № 165 від 19.04.2001 року «Про подальшу реструктуризацію РУ «ім. Кірова»» майно державного підприємства «Рудоуправління імені Кірова» передане на баланс Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь» для збільшення його статутного фонду та створення на його базі шахтоуправління з підземного видобутку руди на правах структурного підрозділу комбінату та проведена інвентаризація РУ ім. Кірова по всіх статтях балансу станом на 01.04.2001 року.
П.п 3.1.-3.2 розділу 3 вказаного Наказу було передбачено створення комісії з прийому-передачі основних фондів та інших статей балансу РУ ім. Кірова на баланс Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь»; забезпечення прийому-передачі основних фондів та інших статей балансу РУ ім. Кірова станом на 01.05.2001 року, які передаються до Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь».
Відповідно до Додатку № 1 до Наказу № 165 від 19.04.2001 року «Укрупнений перелік об`єктів та виробничих потужностей РУ ім. Кірова, що підлягають передачі на баланс Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь», шахта «імені Артема», на якій працював позивач на момент отримання ним професійного захворювання, відійшла до Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь».
Згідно ст.37 ЦК України, в редакції 1963 року, при злитті і поділі юридичних осіб (права і обов`язки) переходять до нововиниклих юридичних осіб. При приєднанні юридичної особи до іншої юридичної особи її майно (права та обов`язки) переходять до останньої.
Відповідно до ч.1 ст.5 Закону СРСР «Про державне підприємство (об`єднання)» (в редакції, що діяла станом на 09.01.1990 року) об`єднання, незалежно від територіального розташування структурних одиниць і самостійних підприємств, що входять до його складу, функціонує як єдиний виробничо-господарський комплекс, забезпечує органічне поєднання інтересів розвитку галузей і територій. Воно здійснює свою діяльність на основі єдиного плану і балансу.
Тобто, на момент передачі до складу Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь» майна державного підприємства «Рудоуправління імені Кірова», до якої відносилась шахта «імені Артема» закон передбачав перехід прав та обов`язків від однієї юридичної особи до іншої з моменту переходу майна особи від однієї особи до іншої, а тому ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», як правонаступник Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь».
З огляду на вищезазначене, суд погоджується з твердженнями позивача про те, що відповідач ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» є правонаступником шахти ім. Артема РУ імені Кірова та особою, що несе відповідальність по відшкодуванню моральної шкоди позивачу.
Акт, складений за фактом отримання Позивачем професійного захворювання підприємством Відповідача не оскаржувався.
Відповідачем не скористався обов`язком доведення відсутності своєї вини, та не надав до суду доказів, які б доводили відсутність вини підприємства.
Посилання відповідача у відзиві на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.03.2021 року(яке набрало законної сили 29.03.2021 року) по справі № 904/144/21, суд не приймає до уваги, з огляду на наступне.
В справі № 904/144/21 вирішувався спір щодо стягнення з ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" заборгованості в сумі 79 800 грн. 00 коп. за простим векселем серії АА 0418283 від 10.04.2001 року.
Вексель - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов`язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю). Векселі можуть бути прості або переказні та існують виключно у документарній формі (стаття 14 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок").
Відносини, пов`язані з обігом векселів в Україні, регулюються Конвенцією, якою запроваджено Уніфікований законпро переказнівекселі тапрості векселі (надалі "Уніфікований закон", з урахуванням застережень, передбачених у додатку II до неї), Конвенцією про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Конвенцією про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів (підписані в Женеві 07.06.1930), а також Законами України від 05.04.2001 № 2374-ІІІ "Про обіг векселів в Україні" (стаття 2 якого містить застереження стосовно дії окремих положень Уніфікованого закону на території України), від 23.02.2006 №3480-ІV "Про цінні папери та фондовий ринок", від 06.07.1999 № 826-ХІV "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі", від 06.07.1999 № 827-ХІV "Про приєднання України до Женевської Конвенції 1930 року про врегулюванню деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі", від 06.07.1999 № 828-ХІV "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів" у редакції, чинній на відповідний момент.
Розглядаючи справу 904/144/21 господарський суд встановив, що ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" є неналежним відповідачем, оскільки ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" не є правонаступником векселедавця (Шахти ім. Артема Державного підприємства "Рудоуправління ім. Кірова"). Цим же рішенням встановлено, що в рамках реструктуризації "РУ ім Кірова" відповідно до наказу Державного комітету промислової політика України від 19.04.2001 за № 165 шахта ім. Артема (як підрозділ) для збільшення статутного капіталу КДГМК "Криворіжсталі" не передавалась; відповідно до додатку № 1 вказаного наказу передавались виробничі потужності Шахти ім. Артема.
Згідно з частиною 4 статті 82ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Однак, вказане рішення не є преюдиційним до справи, що розглядається в цьому провадженні, оскільки не стосується прав та обов`язків сторін в частині трудових відносин.
Посилання відповідача у відзиві на судові рішення у справі № 212/2526/16-ц, при розгляді якої судом апеляційної інстанції з наданих сторонами доказів, не установлено факт правонаступництва ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» по відношенню до Криворізького державного підприємства «Рудоуправління імені Кірова», відхиляються судом, оскільки, при розгляді цієї справи суд вважає встановленим, що на момент передачі до складу Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь» майна державного підприємства «Рудоуправління імені Кірова» закон передбачав перехід прав та обов`язків від однієї юридичної особи до іншої з моменту переходу майна особи від однієї особи до іншої, а тому ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», як правонаступник Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь», являється також правонаступником шахти "Північна" (Сєверная).
Суд не бере до уваги посилання відповідача на висновок науково-правової експертизи від 04.03.2021 року № 126/33-е, який затверджений заступником директора Інституту держави та права імені В.М.Корецького НАН України з наукової роботи, академіком Національної академії правових наук України, доктором юридичних наук, професором, заслуженим юристом України О.В. Скрипнюком та відповідно до якого ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» не має нести відповідальність за діяльність РУ ім Кірова, оскільки між підприємствами, під час реструктуризації РУ ім Кірова, не відбулось правонаступництва, оскільки статтею 114ЦПК України передбачено, що учасники справи мають право подати до суду висновок експерта у галузі права щодо змісту норм іноземного права згідно з їх офіційним або загальноприйнятним тлумаченням, практикою застосування і доктриною у відповідній іноземній державі. Висновок експерта у галузі права не може містити оцінки доказів, вказівок про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яке рішення має бути прийнято за результатами розгляду справи.
Дана позиція також підтверджується постановою Дніпровського апеляційного суду від 21.10.2021року у справі №210/2164/21, де зазначено, що висновок науково-правової експертизи від 04.03.2021 року № 126/33-е, який затверджений заступником директора Інституту держави та права імені В.М.Корецького НАН України з наукової роботи, академіком Національної академії правових наук України, доктором юридичних наук, професором, заслуженим юристом України О.В. Скрипнюком та відповідно до якого ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» не має нести відповідальність за діяльність РУ ім Кірова, оскільки між підприємствами, під час реструктуризації РУ ім Кірова, не відбулось правонаступництва, оскільки статтею 114ЦПКУкраїни передбачено, що учасники справи мають право подати до суду висновок експерта у галузі права щодо змісту норм іноземного права згідно з їх офіційним або загальноприйнятним тлумаченням, практикою застосування і доктриною у відповідній іноземній державі. Висновок експерта у галузі права не може містити оцінки доказів, вказівок про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яке рішення має бути прийнято за результатами розгляду справи.
Відповідно до статті 115 ЦПК України, висновок експерта у галузі права не є доказом, має допоміжний (консультативний) характер і не є обов`язковим для суду. Суд може посилатися в рішенні на висновок експерта у галузі права як на джерело відомостей, які в ньому містяться, та має зробити самостійні висновки щодо відповідних питань.
З наведеного вбачається, що висновки мають виключно консультативний характер і не є обов`язковими для суду а також не є доказом у справі.
Вказаний висновок також узгоджується з висновками, викладеними в Постанові Верховного Суду від 16 грудня 2020 року у справі № 760/20904/16-ц, провадження № 61-11762ск19.
Як вище судом зазначалось, відповідно до Закону України «Про охорону праці» та ст. 153 КЗпП України, саме на власника підприємства покладається обов`язок щодо створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Власник або уповноважений ним орган повинен впроваджувати сучасні засоби техніки безпеки, які запобігають виробничому травматизмові.
З письмових матеріалів справи достовірно встановлено, що відповідачем не було достатньо створено безпечні умови праці, а тому він також несе відповідальність, включаючи і компенсації за заподіяну позивачу моральну шкоду. Відповідачем не доводився факт відшкодування ним позивачу моральної шкоди.
Суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до відповідача є обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства.
З письмових матеріалів справи встановлено, що позивач переносить моральні страждання, оскільки позбавлений можливості реалізувати свої звички та бажання, постійно відчуває задишку та біль у грудях, необхідність у постійних медичних оглядах, лікуванні, що призводить до зниження якості життя та зменшення благ, які Позивач мав до моменту отримання професійного захворювання та втрати професійної працездатності.
При визначенні розміру відшкодування, суд враховує роз`яснення, що містяться в п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", згідно чого розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.
Так, обговорюючи розмірвідшкодування позивачуморальної шкоди,виходячи ззасад розумності,виваженості тасправедливості,суд враховує,характер таобсяг йогодушевних та фізичнихстраждань,тривалість перенесенихстраждань;зміни вжитті викликанівтратою професійноїпрацездатності тадо моментузвернення досуду,ступінь втратипрацездатності танаявність третьоїгрупи інвалідностібезстроково,вважає заможливе стягнутиз відповідачав рахуноквідшкодування моральноїшкоди,грошові коштив сумі145000,00гривень.
При зверненні до суду із позовом позивач звільнений від сплати судового збору на підставі положення п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Зі змісту положень п.3 ч. 3 ст. 175, п.1.ч.1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається сумою грошових коштів, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Позивач подав позов про стягнення про відшкодування моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок ушкодження його здоров`я та визначив її у грошовому вимірі, тому позовна вимога є майновою.
Такий висновок міститься в Постанові Верховного Суду від 28 листопада 2018 року справа № 761/11472/15-ц.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Так, відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п.1 ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.
Відтак, відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір», пропорційно до задоволених вимог, суд стягує з відповідача з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» в дохід держави судовий збір в сумі 1450,00грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 43, 46 Конституції України, ст.ст. 4, 12, 13, 76-83, 141,259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про відшкодування моральної шкоди у зв`язку із ушкодженням здоров`я, внаслідок професійного захворювання задовольнити частково.
Стягнути зПублічного акціонерноготовариства «АрселорМітталКривий Ріг»(кодЄДРПОУ 24432974,50095,Дніпропетровська область,м,Кривий Ріг,вул.Криворіжсталі,буд.1)на користь ОСОБА_1 ,(р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ),суму моральноїшкоди,у зв`язкуіз ушкодженнямздоров`я,внаслідок нещасноговипадку навиробництві атакож відшкодуванняморальної шкодиу зв`язкуіз ушкодженнямздоров`я,внаслідок професійногозахворювання урозмірі 145000,00(стосорок п`ятьтисяч)гривень без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» (код ЄДРПОУ 24432974, 50095, Дніпропетровська область, м, Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, буд. 1) на користь держави судовий збір у розмірі 1450 грн. (одна тисяча чотириста п`ятдесят гривень).
Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до п.15 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи можуть ознайомитись з судовим рішенням на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень. Веб-адреса сторінки: http://reyestr.court.gov.ua.
Повний текст рішення складено 5 грудня 2022 року.
Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:
- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
- відповідач: «АрселорМіттал Кривий Ріг» (код ЄДРПОУ 24432974, 50095, Дніпропетровська область, м, Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, буд. 1).
Повний тест рішення складено та підписано 01 грудня 2022 року.
Суддя: О. В. Чайкіна
Судове рішення № 107755385, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу було прийнято 01.12.2022. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 210/2684/22. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: