Рішення № 107754039, 08.12.2022, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/14610/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, буд. 83, м. Одеса, 65107) про зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні суду знаходиться справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі ГУ ПФУ), в якому позивач просить суд: - зобов`язати ГУ ПФУ провести перерахунок та виплату йому пенсії в сумі 7491грн, в обсязі 86% від суми грошового забезпечення, зазначеного у довідці №33/36-2474 від 02.08.2021 року Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області»; - зобов`язати ГУ ПФУ перерахувати та виплачувати пенсію у розмірі 8295грн з врахуванням індексації з березня 2022 року та виплатити різницю суми, яка підлягає виплаті з 01.04.2019 року.

Позивач зазначив, що він є пенсіонером, якій отримує пенсію відповідно до Закону України №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі Закон України №2262-ХІІ) та до 01.01.2018 року отримував пенсію у розмірі 86% грошового забезпечення.

З 01.01.2018 року пенсія перерахована виходячи з наступних сум грошового забезпечення: посадовий оклад; оклад за військове звання; процентна надбавка за вислугу років, тобто не були включені додаткові види грошового забезпечення, а також пенсія перерахована з розміру 70% грошового забезпечення.

Крім того, Державною установою «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області» виготовлена довідка №33/36-2474 від 02.08.2021 року про його розмір грошового забезпечення за березень 2019 року з визначенням всіх видів грошового забезпечення, проте ГУ ПФУ відмовило у перерахунку йому пенсії з 01.04.2019 року.

Позивач вважає, що розрахунок пенсії повинен бути здійснений з 86% від грошового забезпечення вказаного у довідці та відповідно складати 7491грн, та також індексації з березня 2022 року, та таким чином пенсія повинна складати 8295грн.

Позивач вказує, що він звернувся до відповідача щодо виплати пенсії у повному обсязі, проте отримав лист про відсутність підстав для перерахунку пенсії.

Позивач вважає, що таки дії ГУ ПФУ є протиправними та просив задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 17.10.2022 року позов залишений без руху та позивачу наданий строк на усунення недоліків позову

Ухвалою суду від 25.10.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у порядку ст.262 КАС України. Витребувані докази у відповідача.

Представник ГУ ПФУ надав відзив на позов, у якому просив відмовити у задоволенні позову та зазначив, що позивач отримував пенсію у розмірі 86% грошового забезпечення. При перерахунку пенсії на підставі постанови КМУ №102 від 28.02.2018 року на підставі наданої довідки його пенсія визначена у розмірі 70% грошового забезпечення, тобто у розмірі визначеному ст.13 Закону України №2262-ХІІ. Розмір пенсії позивача збільшився.

Справа розглянута у письмовому провадженні.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебуває на пенсійному обліку в ГУ ПФУ та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України № 2262-ХІІ. Пенсія призначена у розмірі 75% грошового забезпечення у 1996 році, та у наступному у зв`язку з внесенням змін у Закон України №2262-ХІІ пенсія виплачувалась у розмірі 86% грошового забезпечення.

На умовах та у розмірах, передбачених постановою КМУ №103, здійснено перерахунок пенсії. При проведенні перерахунку основний розмір пенсії з 01.01.2018 розрахований з грошового забезпечення, яке складено з посадового окладу, окладу за військове звання, процентної надбавки за вислугу. Таким чином, перерахунок пенсії позивачу був здійснений зі складових грошового забезпечення, встановленого постановою КМУ №103, в нього не були включені всі додаткові види грошового забезпечення та знижений розмір пенсії до 70%.

Крім того, Державною установою «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області» виготовлена довідка №33/36-2474 від 02.08.2021 року про розмір грошового забезпечення позивача за березень 2019 року для перерахунку пенсії з 01.04.2019 року, проте ГУ ПФУ не здійснило перерахунок.

Також позивач вважав, що йому повинна бути нарахована та виплачуватися індексація пенсії.

08.08.2022 року позивач звернувся до відповідача із заявою про причини нездійснення йому перерахунку пенсії та зниження відсоткового розміру пенсії з 86 до 70% грошового забезпечення та отримав відповідь від 30.08.2022 року про відсутність підстав для задоволення його заяви та перерахунку пенсії на підставі нової довідки.

Позивач вважаючи порушеними його права звернувся до суду з даним позовом.

Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню. При цьому суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що позивачу з 1996 року призначена пенсія за вислугу років у розмірі 75% відповідних сум грошового забезпечення. У подальшому з урахуванням змін, внесених в ч.2 ст.13 Закону України №2262-ХІІ пенсія позивача була перерахована та основний розмір її склав 86% грошового забезпечення.

На умовах та у розмірах, передбачених постановою КМУ №103, на підставі наданої довідки про розмір грошового забезпечення, здійснено перерахунок пенсії за нормами, чинними на 01.03.2018 року. При проведенні перерахунку основний розмір пенсії визначений у розмірі 70% грошового забезпечення.

Суд вважає, що при вирішенні спірних правовідносин підлягають застосуванню в силу приписів ч.5 ст.242, ч.3 ст.291 КАС України правові висновки Верховного Суду в постанові від 04.02.2019 року по зразковій справі та в постанові від 28.01.2021 року по справі №420/40/20.

Частиною 1 статті 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до положень статті 63 Закону України №2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Верховний Суд в постанові від 04.02.2019 року по зразковій справі №240/5401/18 зазначив обставини зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права: а) позивач є особою, якій призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262-ХІІ; б) відповідачем є відповідне Головне управління Пенсійного фонду України, на обліку в якому перебуває позивач; в) предметом спору є зміна відсоткового значення розміру пенсії при здійсненні її перерахунку з 1 січня 2018 року на підставі Постанови КМУ №103 у зв`язку з підвищенням сум грошового забезпечення, що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до Постанови КМУ №704.

Правові висновки Верховного Суду в постанові від 04.02.2019 року по зразковій справі №240/5401/18 полягають у наступному.

Ст.13 Закону №2262-ХІІ регулює порядок призначення пенсій, а стаття 63 визначає підстави, умови і порядок їх перерахунку.

Зміни до ст.63 Закону №2262-ХІІ ні Законом №3668-VI, ні Законом №1166-VII у частині підстав, умов, розміру або порядку перерахунку пенсій не вносилися.

Постанова КМУ №45 і Постанова КМУ №103 також не містять жодних положень про зміну відсоткового значення розміру призначених пенсій при їх перерахунку.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що внесені Законом №3668-VI та Законом №1166-VII зміни до ст.13 Закону №2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми ст.63 Закону №2262-ХІІ, яка змін у зв`язку з прийняттям Закону№3668-VI та Закону №1166-VII не зазнала.

З урахуванням викладеного, Верховний Суд дійшов висновку, що при перерахунку пенсії позивача з 1 січня 2018 року відповідно до ст.63 Закону №2262-ХІІ на підставі Постанови КМУ №103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм ч.2 ст.13 Закону №2262-ХІІ , яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.

Велика Палата Верховного Суду, залишаючи без змін постанову від 04.02.2019 року Верховного Суду по зразковій справі №240/5401/18, в постанові від 16.10.2019 року зазначила, що погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову та підтримує висновок про те, що при перерахунку пенсії позивача з 01 січня 2018 року відповідно до ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 указаного Закону, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.

Крім того, ухвалою Верховного Суду від 02.06.2020 року відкрите провадження по справі №420/40/20 щодо подібних правовідносин.

В ухвалі суду зазначено, що рішення у цій справі може мати значення для формування єдиної судової практики у правовідносинах, аналогічних цій справі, а також наявне обґрунтування стосовно неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права.

Верховний Суд по справі №420/40/20 прийняв постанову 28.01.2021 року та зазначив, що відмінністю цієї справи №420/40/20 від зразкової є те, що у спірних правовідносинах пенсія позивачу вперше була призначена за вислугою років у розмірі 75% грошового забезпечення, а в подальшому, внаслідок законодавчих змін, механізм обчислення пенсії позивача збільшився до 90% грошового забезпечення.

Правові висновки Верховного Суду у справі №420/40/20 полягають у наступному.

В рішенні Конституційного Суду України від 22.05.2018 року №5-р/2018 зазначено, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються права і свободи людини, гарантії цих прав і свобод. Але, визначаючи їх, законодавець може лише розширювати, а не звужувати, зміст конституційних прав і свобод та встановлювати механізми їх здійснення.

Згідно зі ст.22 Конституції України права і свободи людини, закріплені Конституцією України, не є вичерпними (частина перша); конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані (частина друга); при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (частина третя).

У том ж рішенні Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення ч. 3 ст.22 Конституції України необхідно розуміти так, що при ухваленні нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих конституційних прав і свобод людини, якщо таке звуження призводить до порушення їх сутності.

Застосовуючи зазначені висновки Конституційного Суду України до цієї справи, колегія суддів констатує, що внаслідок законодавчих змін після призначення позивачу пенсії вперше (у розмірі 75% від грошового забезпечення) механізм обчислення його пенсії зріс до 90% від грошового забезпечення (такі зміни знайшли своє відображення у відповідних перерахунках пенсії і на момент виникнення спірних правовідносин позивач отримував пенсію, розраховану з 90% його грошового забезпечення). Зазначені обставини, безумовно, сприяли розширенню прав позивача і відповідали конституційним принципам, зазначеним вище.

Правовий висновок Великої Палати Верховного Суду (пункт 22 цього судового рішення) у подібних правовідносинах містить дві обставини: а) при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення; б) відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.

Проте, колегія суддів вважає вірним застосування цього правового висновку лише до правовідносин, у яких відсоткове значення розміру пенсії осіб не змінювалось від моменту призначення до перерахунку у бік зниження.

Верховний Суд дійшов висновку, що до правовідносин у цій справі (та всіх аналогічних) слід застосовувати лише першу частину зазначеного правового висновку (пп. «а» п. 30 цього судового рішення) та розширити зазначений правовий висновок наступним чином: у всіх випадках при перерахунку призначеної особі відповідно до Закону 2262-ХІІ пенсії Пенсійний орган повинен застосовувати відсоткове значення розміру пенсії по відношенню до грошового забезпечення у розмірі, який особа отримувала станом на момент здійснення такого перерахунку (в межах спірних правовідносин - 90%).

Такий правовий висновок, на переконання колегії суддів, відповідає конституційним принципам щодо не допущення звуження змісту та обсягу існуючих конституційних прав і свобод людини та принципу незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів ст.59 Конституції України.

З огляду на зазначене колегія суддів дійшла висновку, що належним способом захисту порушеного права, який відповідатиме змісту спірних правовідносин, буде ефективним та забезпечить належний судовий захист у тій мірі, яка є необхідною у цьому випадку, буде зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01 січня 2018 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-ХІІ та Постанови КМУ від 30.08.2017 року №704, у порядку і розмірах, визначених постановою КМУ №103 від 21.02.2018 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» , виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням вже виплачених сум.

Таким чином, пенсія позивача ОСОБА_1 при її перерахунку повинна бути розрахована з 86% грошового забезпечення визначеного станом на час перерахунку пенсії.

Судом також встановлено, що з 01.01.2018 року пенсія перерахована виходячи з грошового забезпечення, в яке не були включені додаткові види грошового забезпечення.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 року, залишеного без змін постановою суду апеляційної інстанції від 05.03.2019 року, визнані протиправними та не чинними пункти 1, 2 постанови КМУ №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою КМУ №103.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2019 у справі №826/12704/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019, визнано протиправним та скасовано п. 3 Постанови №103, який стосується перерахунку пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції).

Державною установою «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області» виготовлена довідка №33/36-2474 від 02.08.2021 року про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за березень 2019 року з визначенням всіх видів грошового забезпечення, проте ГУ ПФУ відмовило у перерахунку йому пенсії з 01.04.2019 року.

Частинами 1,2 ст. 63 Закону №2262-ХІІ встановлено, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Згідно з правовим висновком Верховного Суду, викладеного у постанові від 12.11.2019 у справі №826/3858/18, до повноважень Кабінету Міністрів України не входить зміна структури грошового забезпечення, а приводом для перерахунку пенсій є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій, саме розмір якого, а не складові, можуть змінюватись Кабінетом Міністрів України.

Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Аналізуючи зазначені правові норми Верховний Суд в постанові від 17.12.2019 року по зразковій справі №160/8324/19, яка залишена без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020 року, зробив правовий висновок, що з 05.03.2019 - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, оскільки з цієї дати військо службовці мають право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою №704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та ст.9 Закону №2011-ХІІ. Але до моменту отримання належної довідки від відповідача у пенсійного органу не виникає обов`язку з перерахунку пенсії позивача.

Відповідно до моменту отримання відповідної довідки про розмір грошового забезпечення у відповідача не виникало обов`язку з перерахунку пенсії позивача по даній справі.

Оновлена довідка про розмір грошового забезпечення позивача була уповноваженим органом направлена до ГУ ПФУ для перерахунку пенсії та відповідно до висновків Верховного Суду по зразковій справі з моменту отримання належної довідки у пенсійного органу виникає обов`язок з перерахунку пенсії позивача.

Проте відповідач протиправно та безпідставно не здійснив перерахунок пенсії позивача.

Згідно приписів частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. При цьому під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності.

Зокрема, повноваження суду при вирішенні справи визначені статтею 245 КАС України. Відповідно до п. 4 ч. 2 цієї норми, у разі задоволення позову, суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. При цьому, у випадку, коли закон встановлює повноваження суб`єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов`язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коди ж суб`єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на заявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норм) закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення), з урахуванням встановлених судом обставин.

Суд по даній справі дійшов правового висновку про неправомірність дій ГУ ПФУ щодо не здійснення перерахунку пенсії позивача за оновленою довідкою позивача та обов`язок ГУ ПФУ здійснити перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019 року за оновленою довідкою № 33/36-2474 від 02.08.2021 року, виданої Державною установою «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Одеській області» про розмір грошового забезпечення за березень 2019 року з урахуванням висновків суду, враховуючи, що відповідно до п.9 Постанови №45 Пенсійний фонд України та його головні управління мають право перевіряти правильність складення довідок, тобто вказані дії відповідача є його дискреційними повноваженнями. Розрахунок вислуги років та визначення розміру грошового забезпечення чи окремих його складових для обчислення/перерахунку пенсії здійснює уповноважений орган, проте дискреційними повноваженнями відповідача є перевірка правильності складання довідки та її складових. Пункт 9 Постанови №45 співвідноситься з повноваженнями ГУ ПФУ, визначеними в Положенні про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженому постановою правління Пенсійного фонду від 22.12.2014 року №28-2, зокрема щодо проведення планових та позапланових перевірок документів для оформлення пенсії, виданих підприємствами, установами та організаціями, а також поданих відомостей про застрахованих осіб, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсійні виплати.

Таким чином, відповідач допустив протиправну бездіяльність, а пенсія позивача підлягає перерахунку з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні, з 01.04.2019 року позивачу на підставі нової довідки про розмір грошового забезпечення № 33/36-2474 від 02.08.2021 року, виданої Державною установою «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Одеській області» у розмірі 86% грошового забезпечення.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача у відзиві на позов на пропущення позивачем строку звернення до суду, оскільки представник відповідача не заявив відповідного клопотання з цього приводу в установленому процесуальному законодавством порядку. Крім того, Верховний Суд у постанові від 12.11.2019 у справі №826/3858/18 зазначив, що перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Крім того, відзив відповідача не містить будь-яких мотивів щодо відсутності підстав для перерахунку пенсії позивача на підставі оновленої довідки, а також індексації його пенсії. Відповідач не надав доказів того, що позивачу здійснена індексація його пенсії на підставі постанови КМУ №118.

16.02.2022 року Кабінетом Міністрів України прийнята постанова №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», згідно з абз.1 п.2 якої установлено, що з 1 березня 2022 року розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13,21 і 36 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2021 року включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений абзацем другим пункту 1 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.

Абзацом 4 п.2 постанови КМУ №118 встановлено, що підвищення пенсії, передбачене цим пунктом, враховується під час подальших перерахунків пенсії відповідно до ч.4 ст.63 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.

Таким чином, пенсія позивача повинна бути проіндексована на підставі постанови КМУ №118.

Статтями 72-76 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи викладене, оцінивши достовірність та достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, відповідно до свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Частиною 1 ст.6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд вважає для повного захисту порушених прав позивача вийти за межі позовних вимог з урахуванням положень ч.5 КАС України щодо способу захисту порушених прав та задовольнити їх шляхом визнання протиправними дій та бездіяльності відповідача щодо зниження розміру пенсії до 70% грошового забезпечення, нездійснення перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки, не здійснення індексації пенсії та зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з 01.01.2019 року у розмірі 86% грошового забезпечення, здійснити перерахунок у розмірі 86% грошового забезпечення на підставі оновленої довідки та здійснити індексацію пенсії на підставі постанови КМУ №118.

Відповідно до ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд вважає, що з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань підлягають стягненню на користь позивача судові витрати у сумі 992,40 грн.

Керуючись статтями 2,3,6,7,8,9,12,139,241-246 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, буд. 83, м. Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20987385) про зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення ОСОБА_1 розміру пенсії з 86 % до 70 % суми грошового забезпечення при проведенні перерахунку пенсії з 01.01.2018 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2018 року у розмірі 86% грошового забезпечення, врахованого для обчислення пенсії станом на 01.03.2018 року.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не проведення з 01.04.2019 року перерахунку пенсії ОСОБА_1 за оновленою довідкою № 33/36-2474 від 02.08.2021 року, виданої Державною установою «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Одеській області» про розмір грошового забезпечення за березень 2019 року та щодо не проведення з 01.03 2022 року індексації пенсії ОСОБА_1 на підставі постанови Кабінетом Міністрів України №118 від 16.02.2022 року «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні, здійснити перерахунок та виплату основного розміру пенсії у розмірі 86% грошового забезпечення з 01.04.2019 року ОСОБА_1 на підставі нової довідки № 33/36-2474 від 02.08.2021 року, виданої Державною установою «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Одеській області» про розмір грошового забезпечення за березень 2019 року та провести індексації пенсії ОСОБА_1 з 01.03 2022 року на підставі постанови Кабінетом Міністрів України прийнята постанова №118 від 16.02.2022 року «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році».

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 992,40грн.

Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.

Суддя Е.В. Катаєва