Рішення № 107753407, 08.12.2022, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08 грудня 2022 року Справа № 280/3786/22 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернової Ж.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) до Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області (далі відповідач, Степненська сільська рада), у якій позивач просить суд:

1) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо розгляду заяви позивача від 24.01.2022 (вх.№К-21 від 07.02.2022) про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 2 га, кадастровий номер 2322188600:04:002:0182, що розташована на території Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області для введення особистого селянського господарства;

2) зобов`язати відповідача розглянути заяву позивача від 24.01.2022 (вх.№К-21 від 07.02.2022) про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 2 га, кадастровий номер 2322188600:04:002:0182, що розташована на території Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області для ведення особистого селянського господарства;

3) зобов`язати відповідача затвердити проект землеустрою та передати позивачу у приватну власність земельну ділянку площею 2 га, кадастровий номер 2322188600:04:002:0182, що розташована на території Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області для ведення особистого селянського господарства.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 20.05.2019 №8-655/15-19-СГ «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» позивачу було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області (за межами населених пунктів), за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності. Орієнтовний розмір земельної ділянки 2,0000 га. Цільове призначення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства. У подальшому було розроблено проект на відведення у власність земельної ділянки 2322188600:04:002:0182, площею 2 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства. Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області у листі від 07.06.2021 К--2069-193/0/18-21 від 07.06.2021 «Про розгляд заяви» повідомило, що земельна ділянка 2322188600:04:002:0182, площею 2 га перейшла у відання Степненської сільської ради. Позивач звернувся до відповідача із відповідною заявою від 24.01.2022 (вх.№К-21 від 07.02.2022) про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 2 га, кадастровий номер 2322188600:04:002:0182, що розташована на території Степненської сільської ради для ведення особистого селянського господарства. У встановлений законом строк відповідачем не було надано відповіді за результатом розгляду цієї заяви. Позивач звертає увагу, що отримавши заяву позивача про затвердження проекту землеустрою щодо надання у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства, відповідач у відповідності до норм Земельного кодексу України повинен був у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення проекту землеустрою та надання її у власність або прийняти рішення про відмову з наведенням відповідних мотивів. Просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 28.06.2022 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 18.07.2022 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі, а розгляд адміністративної справи призначено без виклику/повідомлення сторін.

Відповідач у поданому до суду письмовому відзиві проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень посилається на те, що 07.02.2022 позивач звернувся до Степненської сільської ради із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за кадастровим номером 2322188600:04:002:0182 у приватну власність. 24.02.2022 відбулося повномасштабне вторгнення російських військ на територію України та введено воєнний стан відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні». При запровадженні режиму воєнного стану доступ до Державного земельного кадастру та інших державних реєстрів було припинено. Запровадження воєнного стану та припинення доступу до Державного земельного кадастру унеможливлює здійснити перевірку заяви позивача та проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за кадастровим номером 2322188600:04:002:0182 на предмет їх відповідності вимогам закону та інформації в Державному земельному кадастрі для прийняття рішення за заявою позивача. Крім того, звертає увагу, що розпорядником земель державної власності у Запорізькій області є Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області. Згідно проекту землеустрою та інформації з Державного земельного кадастру, наданої позивачем, земельна ділянка за кадастровим номером 2322188600:04:002:0182 перебуває у державній власності, тому і затверджувати проект землеустрою щодо відведення цієї земельної ділянки повинен відповідний державний орган. Степненська сільська рада не є власником земельної ділянки за кадастровим номером 2322188600:04:002:0182. Відтак, Степненська сільська рада не може здійснювати повноваження власника цієї земельної ділянки, зокрема, щодо розпорядження майном та, відповідно, не може передати її у приватну власність позивача в силу приписів закону. Також відповідач посилається на те, що позивач, заявляючи позовну вимогу щодо зобов`язання Степненської сільської ради затвердити проект землеустрою та передати земельну ділянку у приватну власність позивача, фактично просить суд втрутитися у дискреційні повноваження органу місцевого самоврядування. Відтак, задоволення вказаної позовної вимоги фактично порушить закріплені законом виключні повноваження відповідача щодо затвердження (відмови у затвердженні) проекту землеустрою та щодо розпорядження земельними ділянками та зобов`яже відповідача вчинити дії поза встановленою чинним законодавством процедурою. Крім того, відповідач посилається на те, що згідно підпункту 5 пункту 27 Перехідних положень Земельного кодексу України, в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» від 24.03.2022 №2145-ІХ (далі Закон №2145-ІХ), безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється. Отже, незалежно від правового статусу земельної ділянки за кадастровим номером 2322188600:04:002:0186 (державної або комунальної власності), а ні відповідний орган виконавчої влади, а ні Степненська сільська рада не може передати її у приватну власність позивача в силу прямої заборони законом. Просить у задоволенні позову відмовити.

04.08.2022 від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що 27.10.2021 була прийнята постанова Кабінету Міністрів України №1113 «Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин» з метою вжиття заходів до прискорення створення, функціонування та розвитку національної інфраструктури геопросторових даних у встановленому порядку. 27.05.2021 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» від 28.04.2021 №1423-IX (далі Закон №1423-IX), згідно з яким землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів, окрім земель, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна державної власності, та (або) перебувають у постійному користуванні органів державної влади та державних підприємств. Таким чином, відповідно до Закону, землі державної власності, зокрема, сільськогосподарського призначення, перейшли в комунальну власність, і статус їх розпорядників набули відповідні органи місцевого самоврядування. Отже, в силу закону розпорядником земельної ділянки 2322188600:04:002:0182 площею 2 га, яка відповідно до Витягу з ДЗК про земельну ділянку НВ-9900409252021 від 21.05.2022 розташована на території Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області (за межами населених пунктів) є саме відповідач. З передачею земель сільськогосподарського призначення з державної власності в комунальну не відбулася зміна цільового призначення вказаних земель, а також на момент передачі спірних земельних ділянок у розпорядження органів місцевого самоврядування не змінився порядок розробки та погодження проекту землеустрою. Отже, звертаючись до відповідача із заявою про затвердження проекту землеустрою, позивачем було подано проект землеустрою, розроблений на підставі дозволу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області та погоджений у порядку, визначеному Законом України «Про землеустрій» та Земельним кодексом України. Крім того, звертає увагу, що граничний строк розгляду заяви позивача сплив 21.02.2022, а тому посилання відповідача на запровадження воєнного стану 24.02.2022 та припинення доступу до Державного земельного кадастру як на підставу бездіяльності з приводу розгляду заяви ОСОБА_1 є безпідставним.

Ухвалою суду від 08.08.2022 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін.

Ухвалою суду від 08.08.2022 відмовлено у задоволенні клопотання представника Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області про залучення як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області.

Ухвалою суду від 08.08.2022 у задоволенні клопотання представника Степненської сільської ради про залишення позовної заяви без руху відмовлено.

15.08.2022 відповідач подав заперечення на відповідь на відзив, в якому зазначив, що оскільки заява позивача надійшла 07.02.2022, то у відповідача був місячний строк до 08.03.2022 для скликання позачергової сесії та розгляду заяви позивача відповідно до регламенту сільської ради. Також Степненська сільська рада вживала заходи щодо поновлення доступу до Державного земельного кадастру, в тому числі, для розгляду заяви ОСОБА_1 від 07.02.2022, та зверталась 23.05.2022 з відповідним зверненням до Держгеокадастру. Проте, звернення відповідача не було задоволено через включення території Запорізького району Запорізької області до переліку адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких припиняється доступ користувачів до Державного земельного кадастру. Також відповідач звертає увагу, що Степненська сільська рада не відмовляла та не відмовляє ОСОБА_1 у розгляді його заяви від 07.02.2022 щодо затвердження проекту землеустрою про відведення земельної ділянки для введення особистого селянського господарства. Заява ОСОБА_1 від 07.02.2022 буде розглянута з прийняттям рішення відповідно до законодавства після поновлення Степненській сільській раді доступу до Державного земельного кадастру та зняття законодавчої заборони щодо безоплатної передачі земель державної, комунальної власності у приватну власність, запровадженої Законом №2145-ІХ. Таким чином, відсутня протиправна бездіяльність Степненської сільської ради щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 07.02.2022.

Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття рішення у справі, з огляду на наступне.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 20.05.2019 №8-655/15-19-СГ позивачу наданий дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0000 га, яка розташована на території Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області для ведення особистого селянського господарства.

06.06.2019 позивач звернувся до ФОП ОСОБА_2 (кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника №001249) із заявою про розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Степненської сільської ради (за межами населених пунктів).

На виконання вимог Закону України «Про державний земельний кадастр» земельну ділянку зареєстровано у Державному земельному кадастрі з присвоєнням кадастрового номеру 2322188600:04:002:0182, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-9900409252021 від 21.05.2021.

За замовленням позивача ФОП ОСОБА_2 було розроблено відповідний проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства (кадастровий номер 2322188600:04:002:0182).

У відповідь на заяву ОСОБА_1 від 24.05.2021 (вх. реєстраційний номер К-2069/0/17-21 від 24.05.2021) щодо затвердження документації із землеустрою, Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області у листі від 07.06.2021 №К-2069-193/0/18-21 від 07.06.2021 «Про розгляд заяви» повідомило, що земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад, сіл, селищ, міст і право державної власності, на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходить у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки. Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності положеннями Закону №1423-ІХ. З огляду на зазначене, Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області було рекомендовано позивачу звернутись до органу місцевого самоврядування.

07.02.2022 позивач звернувся із заявою від 24.01.2022 (вх.№К-21), у якій просив затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки і передати безоплатно у власність земельну ділянку загальною площею 2 га, кадастровий номер 2322188600:04:002:0186, що розташована на території Степненської сільської ради Запорізького району Запорізького області для введення особистого селянського господарства.

У якості додатків до заяви зазначено: копія проекту землеустрою; копія витягу з Державного земельного кадастру.

Як слідує із заяв по суті справи, у встановлений законом строк відповідачем не було надано відповіді за результатом розгляду вищевказаної заяви позивача.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо нерозгляду заяви позивача про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання земельних відносин регулюється Конституцією України, нормами Земельного кодексу України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Земельні відносини, що виникають при використанні надр, лісів, вод, а також рослинного і тваринного світу, атмосферного повітря, регулюються цим Кодексом, нормативно-правовими актами про надра, ліси, води, рослинний і тваринний світ, атмосферне повітря, якщо вони не суперечать цьому Кодексу (стаття 3 Земельного кодексу України, тут й надалі у редакції, чинної на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до приписів статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб.

Згідно абзацу 1 частини 1 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (частина 2 статті 116 Земельного кодексу України).

Частинами 3 та 4 статті 116 Земельного кодексу України визначено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Частиною 1 статті 121 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах, зокрема, для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Частиною 1 статті 122 Земельного кодексу України визначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Частиною 5 статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що передача земельних ділянок у власність громадянам - працівникам державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, а також пенсіонерам з їх числа провадиться після затвердження проекту землеустрою щодо приватизації земель у порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до частини 6 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно положеннями частини 7 статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Відповідно до частини 9 статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Частиною 10 статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Згідно зі статтею 25 Закону України «Про землеустрій» від 22.05.2003 №858-IV (в редакції чинної на час на час виникнення спірних правовідносин) документація із землеустрою розробляється в електронній та паперовій формах у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації.

Статтею 30 вищевказаного Закону передбачено, що погодження і затвердження документації із землеустрою проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, цим Законом.

Частиною 6 статті 123 Земельного кодексу України, визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.

Відповідно до Закону №1423-ІХ, який набрав чинності 27.05.2021, статтю 186 Земельного кодексу України, яка передбачає порядок погодження і затвердження документації із землеустрою, викладено у новій редакції.

Так, відповідно до пункту 6 частини 3 статті 186 Земельного кодексу України проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Згідно з частиною 7 статті 186 Земельного кодексу України Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування, інші суб`єкти, визначені цією статтею, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання документації із землеустрою безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про її погодження або про відмову в погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері. Строк дії таких висновків є необмеженим.

Як передбачено частиною 8 статті 186 Земельного кодексу України, підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

Аналіз зазначених вище норм дає підстави для висновку, що у разі отримання зацікавленою особою погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки наступним етапом у процедурі отримання земельної ділянки у власність є затвердження відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Рішення про затвердження проекту землеустрою приймається у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. При цьому, за результатами розгляду проекту землеустрою уповноважений орган може прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою або про залишення клопотання про передачу земельної ділянки у власність без розгляду.

Судом встановлено, що позивач скористався своїм правом на розроблення проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки, погодив його у встановленому порядку, та надав відповідачу на затвердження.

Однак, будь - яких рішень (про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність, відмову у такій передачі) Степненською сільською радою прийнято не було.

Таким чином, суд погоджується з доводами позивача про допущення відповідачем бездіяльності щодо неприйняття рішення за заявою позивача про затвердження проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 18.02.2021 по справі №400/3273/18.

При цьому, суд відхиляє доводи відповідача пов`язані з наслідками військової агресії Російської Федерації проти України (припинення доступу користувачів до Державного земельного кадастру на території Запорізької області тощо), оскільки події, що є предметом спору у даній адміністративній справі, відбулись до 24.02.2022 дня початку військової агресії Російської Федерації проти України (заява позивача подана 07.02.2022; граничний строк розгляду заяви у відповідності до приписів статті 118 Земельного кодексу України 21.02.2022).

Щодо доводів відповідача про те, що згідно з проектом землеустрою та інформації з Державного земельного кадастру, наданої позивачем, спірна земельна ділянка перебуває у державній власності, тому і затверджувати проект землеустрою щодо відведення цієї земельної ділянки повинен відповідний державний орган Головне управління Держгеокадастру у Запорозькій області, суд зазначає таке.

Згідно з пунктом 24 Перехідних положень Земельного кодексу України (доповнено згідно із Законом №1423-IX) з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель:

а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук);

б) оборони;

в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення;

г) зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

ґ) під будівлями, спорудами, іншими об`єктами нерухомого майна державної власності;

д) під об`єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності;

е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.

Отже, землі державної власності, зокрема сільськогосподарського призначення, перейшли в комунальну власність, і статус їх розпорядників набули відповідні органи місцевого самоврядування. Розпорядником земельної ділянки 2322188600:04:002:0186 площею 2 га, яка відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-9900409792021 від 21.05.2021 розташована на території Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області (за межами населених пунктів) є саме відповідач.

Щодо посилання відповідача на те, що Степненська сільська рада не може передати земельну ділянку за кадастровим номером 2322188600:04:002:0186 у приватну власність позивача, оскільки підпунктом 5 пункту 27 Перехідних положень Земельного кодексу України, в редакції Закону №2145-ІХ передбачено, що безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється, суд зазначає таке.

Оскаржувана бездіяльність у цій справі мала місце у лютому 2022 року, та має ознаки триваючого правопорушення, водночас Закон №2145-ІХ, яким внесені відповідні зміни до Земельного кодексу України, набрав чинності 07.04.2022.

Вирішуючи спори, суд повинен досліджувати правомірність дій, рішень суб`єкта владних повноважень на момент їх вчинення (прийняття) та не може обґрунтовувати юридичну правильність (правомірність) таких дій, рішень із урахуванням подій, які сталися, або могли статися у майбутньому.

Подібний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №826/23192/15 та від 01.11.2019 у справі №333/6481/16-а.

Що стосується доводів відповідача про те, що заява позивача від 07.02.2022 буде розглянута після поновлення доступу до Державного земельного кадастру та зняття законодавчої заборони щодо безоплатної передачі земель державної, комунальної власності у приватну власність, запровадженої Законом №2145-ІХ, суд зазначає, що розгляд заяви про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки поза межами строків, визначених статтею 118 Земельного кодексу України, а тим більше без конкретизації таких строків, чинним законодавством не передбачена і створює ситуацію невизначеності щодо вирішення даного питання.

Решта доводів відповідача не спростовують того факту, що Степненською сільською радою не було виконано передбаченого чинним законодавством обов`язку щодо прийняття відповідного рішення про затвердження/відмову у затвердженні проекту землеустрою чи залишення без розгляду клопотання про затвердження проекту землеустрою.

Надаючи оцінку позовним вимогам позивача в частині зобов`язання відповідача розглянути заяву позивача про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та затвердити проект землеустрою та передати у приватну власність спірну земельну ділянку, суд зазначає таке.

Відповідно до пунктів 4 та 10 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), у разі задоволення адміністративного позову суд може визнати бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язати вчинити певні дії або визначити інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні (частина 4 статті 245 КАС України).

За висновками Європейського Суду з прав людини, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005, заява №38722/02).

Отже, «ефективний засіб правого захисту» в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.

Положення Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи №R (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, що були прийняті 11.03.1980 Комітетом Міністрів, передбачають, що під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Отже, дискреція - це елемент управлінської діяльності, пов`язаний з владними повноваженнями та їх носіями - органами державної влади та органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не слід ототожнювати лише з формалізованими повноваженнями, вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. Попри те, що на законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб`єкта владних повноважень відсутнє, у судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тому, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує останнього вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні. Натомість, застосування такого способу захисту прав, свобод та інтересів позивача як зобов`язання суб`єкта владних повноважень прийняти конкретне рішення, є правильним тоді, коли останній розглянув клопотання заявника та прийняв рішення, яким відмовив у його задоволенні.

Застосування судом способу захисту у цій адміністративній справі, про який просить позивач, шляхом зобов`язання відповідача затвердити проект землеустрою та передати земельну ділянку у власність позивача вимагає з`ясування того, чи виконано позивачем визначені законом умови, необхідні для надання цього.

Разом з тим, зважаючи на неприйняття відповідачем жодного з можливих рішень, зокрема, ні про затвердження проекту землеустрою, ні про відмову у його затвердженні та допущення протиправної бездіяльності шляхом, фактично, нездійснення розгляду заяви позивача від 24.01.2022 (вх.№К-21 від 07.02.2022) про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки з кадастровим номером 2322188600:04:002:0182 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.01.2022 (вх.№К-21 від 07.02.2022).

Такий спосіб захисту порушеного права позивача відповідає позиції Верховного Суду, яка міститься у постанові від 31.03.2021 у справі №823/104/18.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Підсумовуючи вищенаведене, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, що виникли між сторонами у цій справі, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову.

Позивач звільнений від сплати судового збору в силу приписів Закону України «Про судовий збір», розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст.2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області (70432, Запорізька область, Запорізький район, с.Степне, вул.Першотравнева, 50; код ЄДРПОУ 05383342) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області, яка виразилась у не розгляді заяви ОСОБА_1 від 24.01.2022 (вх.№К-21 від 07.02.2022) про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 2 га, кадастровий номер 2322188600:04:002:0182, що розташована на території Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області для ведення особистого селянського господарства.

Зобов`язати Степненську сільську раду Запорізького району Запорізької області розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.01.2022 (вх.№К-21 від 07.02.2022) про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 2 га, кадастровий номер 2322188600:04:002:0182, що розташована на території Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області для ведення особистого селянського господарства.

В іншій частині позову відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ж.М. Чернова