Рішення № 107749879, 28.11.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2022 року Справа № 160/14446/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Кучми К.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Департамент захисту економіки Національної поліції України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та виплати йому індексації грошового забезпечення за періоди часу: з 2001 року по 2008 рік; 2009 рік - січень, лютий, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад; 2010 рік - січень, лютий, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад; 2011 рік - серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень; 2012 рік - січень, лютий, березень, квітень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень; 2013 рік - всі місяці; 2014 рік - січень, лютий, березень.

- зобов`язати відповідача відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» здійснити розрахунок індексації його грошового забезпечення за періоди часу: 2001 року по 2008 рік; 2009 рік - січень, лютий, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад; 2010 рік - січень, лютий, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад; 2011 рік - серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень; 2012 рік - січень, лютий, березень, квітень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень; 2013 рік - всі місяці; 2014 рік - січень, лютий, березень.

- зобов`язати відповідача відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» здійснити виплату йому заборгованості з індексації грошового забезпечення відповідно до здійсненого розрахунку.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що у період з 27.07.2001 року по 06.11.2015 року позивач проходив службу в Головному управлінні МВС України в Дніпропетровській області, де отримував грошове забезпечення. Проте, відповідачем за оскаржувані періоди не було виплачено індексацію грошового забезпечення, яка є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці, та передбаченаЗаконом України «Про індексацію грошових доходів населення»і Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженогопостановою КМУ від 17.07.2003 р. №1078. Окрім того, листом відповідача про надання відповіді позивачу було відмовлено у виплаті індексації грошового забезпечення, що й стало підставою для звернення до суду з даним позовом за захистом своїх прав та майнових інтересів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.09.2022 року було відкрито провадження по даній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Департамент захисту економіки Національної поліції України.

На виконання вимог ухвали суду від третьої особи надійшли письмові пояснення, в яких зазначено, що особова справа ОСОБА_1 у 2020 році здана до Головного архівного відділу Управління режиму та технічного захисту інформації Національної поліції України, який входить до структури Центрального органу управління Національної поліції України, в зв`язку з завершенням ведення такої особової справи та ліквідацією Департаменту. Разом з тим, Департамент утворено постановою КМУ від 13.10.2015 р. №830 лише у жовтні 2015 року, а відтак третя особа не володіє ніякою інформацією стосовно виплати чи невиплати індексації грошового забезпечення позивачу у період служби з 2001 по 2014 роки. З огляду на зазначене, третя особа не погоджується твердженнями позивача про зберігання його особової справи в Департаменті.

Ухвалою суду від 31.10.2022 року заяву відповідача про продовження строку для подання відзиву на позову заяву у даній справі було задоволено, продовжено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

На адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що структуру та умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу, затвердженоУказами Президента України «Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників органів внутрішніх справ»від 04.10.1996 р. №926/96 та«Про підвищення окладів військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за військовими (спеціальними) званнями»від 29.01.1999 р. №98/99 до 31.12.2007 р. З 01.01.2008 р. була введена в діюпостанова КМУ «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №1294 від 07.11.2007 р. Враховуючи, що розмір нарахованого грошового забезпечення позивача у період з 27.07.2001 року по 17.07.2013 року перевищував розмір вартісної межі малозабезпеченості, грошове забезпечення ОСОБА_1 індексації не підлягало. Крім того, з Державного бюджету України у 2003 р. - 2008 р. на виплату індексації грошового забезпечення особам рядового та начальницького складу ГУ МВС України в Дніпропетровській області не виділялись. За період 2009 - 2015 роки індексація грошового забезпечення позивачу нараховувалась відповідно до визначених йому базових місяців та згідно з коефіцієнтом індексації. Отже відповідачем не порушувались права позивача на отримання індексації грошового забезпечення у період з 2001-2015 роки. За таких обставин, відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 25.11.2022 року було виправлено помилку в найменуванні відповідача, зазначену в ухвалах суду від 23.09.2022 р. та 31.10.2022 р., замість помилково зазначеного «Головне управління МВС України в Дніпропетровській області» зазначено вірно «Ліквідаційна комісія Головного управління МВС України в Дніпропетровській області».

Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві, враховуючи позицію відповідача, викладену у відзиві на позовну заяву, пояснення третьої особи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об`єктивному розгляді обставин справи, суд зазначає про таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в підрозділах ГУ МВС України в Дніпропетровській області на посадах середнього та старшого начальницького складу органів внутрішніх справі з 27.07.2001 року по 06.11.2015 року.

- з 27.07.2001 року по 25.12.2001 року, на посаді оперуповноваженого ВДСБЕЗ Новомосковського МВ УМВС України в Дніпропетровській області;

- з 25.12.2001 року по 20.05.2002 року, на посаді оперуповноваженого ВГБЕЗ ТВМ-5 Кіровського РВ Дніпропетровського МУ УМВС України в Дніпропетровській області;

- з 20.05.2002 року по 19.01.2004 року, на посаді оперуповноваженого ВГБЕЗ Жовтневого РВ Дніпропетровського МУ УМВС України в Дніпропетровській області;

- з 19.07.2004 року по 02.10.2006 року, на посаді оперуповноваженого ВГБЕЗ Жовтневого РВ Дніпропетровського МУ УМВС України в Дніпропетровській області;

- з 02.10.2006 року по 26.09.2007 року, на посаді оперуповноваженого відділення кримінальної розвідки в ІТТ та ДДПВП розвідувально-аналітичного центру УБОЗ УМВС України в Дніпропетровській області;

- з 26.09.2007 року по 01.08.2008 року, на посаді оперуповноваженого відділу по боротьбі з легалізацією доходів одержаних злочинним шляхом та організованими групами і злочинними організаціями у сфері економіки УБОЗ УМВС України в Дніпропетровській області;

- з 01.08.2008 року по 01.09.2008 року, на посаді оперуповноваженого відділу боротьби з організованими групами і злочинними організаціями економічної спрямованості УБОЗ УМВС України в Дніпропетровській області;

- з 01.09.2008 року по 11.08.2009 року, на посаді оперуповноваженого відділу боротьби з організованими групами і злочинними організаціями економічної спрямованості УБОЗ ГУМВС України в Дніпропетровській області;

- з 11.08.2009 року по 24.07.2010 року, на посаді оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу боротьби з організованими групами і злочинними організаціями економічної спрямованості УБОЗ ГУМВС України в Дніпропетровській області;

- з 24.07.2010 року по 18.08.2011 року, на посаді оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу боротьби з організованими групами і злочинними організаціями в пріоритетних напрямках економіки УБОЗ ГУМВС України в Дніпропетровській області;

- з 18.08.2011 року по 10.07.2015 року, на посаді оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу боротьби з легалізацією доходів організованих злочинних груп УБОЗ ГУМВС України в Дніпропетровській області;

- з 10.07.2015 року по 06.11.2015 року, на посаді старшого оперуповноваженого міжрайонного відділу №2 управління протидії злочинності в сфері економіки ГУМВС України в Дніпропетровській області;

- 06.11.2015 року був звільнений з органів внутрішніх справ за п.64 «з» у зв`язку з переходом на службу до Національної поліції України (наказ ГУМВС України в Дніпропетровській області від 06.11.2015 року за № 485 о/с).

На запит позивача щодо виплати грошового забезпечення листом заступника голови Ліквідаційної комісії ГУМВС України в Дніпропетровській області від 02.08.2022 р. повідомлено, що відповідно до вимогБюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів повинні проводити видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. Крім того, з Державного бюджету України у 2006-2008 роках кошти на виплату індексації грошового забезпечення особам рядового та начальницького складу ГУМВС України в Дніпропетровській області не виділялись, у зв`язку з чим індексація грошового забезпечення за вказаний період не продавилась. Щодо 2009-2015 років то індексація нараховувалась відповідно до базових місяців підвищення складових грошового забезпечення, відповідних коефіцієнтів індексації в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про міліцію» форми і розміри грошового утримання працівників міліції встановлюються Кабінетом Міністрів України і повинні забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування якісного особового складу міліції, диференційовано враховувати характер і умови роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності і компенсувати їх фізичні та інтелектуальні затрати.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України «Про індексацію грошових доходів населення».

Згідно з ст.1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Статтею 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Положеннями статті 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Статтею 6 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» визначено, що у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Тобто, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Таким чином, індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому, вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців як обрахункової величини одноразової грошової допомоги при звільненні.

Згідно з пунктом 1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 (далі - Порядок №1078), підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Приписами пункту 2 Порядку №1078 передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру.

До вказаної постанови внесено зміни постановою КМУ №913 від 11.07.2007 року та включено осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби до переліку категорій осіб, яким здійснюється індексація грошового забезпечення.

Також, у рішенні Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року у справі №9-рп/2013 за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначено, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги. Тому системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті.

З урахуванням вищевикладеного, суд робить висновок, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а тому підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті.

Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 20 листопада 2019 року по справі № 620/1892/19.

Крім того, обґрунтовуючи правомірність своїх дій щодо невиплати позивачу індексації грошового забезпечення, відповідач посилається на відсутність коштів, передбачених на виплату індексації грошового забезпечення.

Відповідно до статті 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1952 року кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У справі «Кечко проти України» Європейський суд з прав людини встановив, що мало місце порушення статті 1 Протоколу №1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи припинити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне законодавство передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними (п.23 рішення від 08.11.2005, заява №63134/00).

Так, реалізація особою права, яке пов`язане з отриманням коштів і базується на спеціальних і чинних, на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не залежить від бюджетних асигнувань, відсутність яких не може бути підставою для порушення прав громадян.

У зв`язку з тим, Європейський суд з прав людини не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Суд зазначає, що обмежене фінансування жодним чином не впливає на наявність чи відсутність у позивача права на нарахування індексації грошового забезпечення, що є предметом спору у цій справі.

З матеріалів справи видно, що з липня 2001 року по грудень 2008 року індексація грошового забезпечення позивачу не нараховувалась.

Так, відповідно до довідки ГУМВС України в Дніпропетровській області про розмір та складові грошового забезпечення позивача, нарахування індексації грошового забезпечення відбулось у наступних місяцях:

-у січні, лютому, березні, квітні, грудні 2009 року;

-у березні, квітні, травні, грудні 2010 року;

-у січні, лютому, березні, квітні, травні, червні, липні 2011 року;

-у травні, червні, липні 2012 року;

-у квітні, травні, червні липні, серпні, вересні, жовтні, листопаді, грудні 2014 року.

Отже, аналіз довідки за 2009 рік дає підстави для висновку, що відповідачем у березні 2009 року нарахована індексація за січень 2009 року у розмірі 29,44 грн. та за лютий 2009 року у розмірі 44,15 грн.

Тобто не знайшло підтвердження вимоги позивача щодо бездіяльності відповідача відносно не нарахування індексації за січень та лютий 2009 року.

Крім того, не підлягають задоволенню позовні вимоги за період з січня 2001 року по червень 2001 року, оскільки відповідно до послужного списку та довідки про періоди служби в органах внутрішніх справ, позивач вперше призначений на посаду - 27.07.2001 року.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за періоди часу: з липня 2001 року по 2008 рік; 2009 рік - травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад; 2010 рік - січень, лютий, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад; 2011 рік - серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень; 2012 рік - січень, лютий, березень, квітень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень; 2013 рік - всі місяці; 2014 рік - січень, лютий, березень та зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за вищезазначені періоди часу.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст.9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування у спорі покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

В силу ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Приймаючи до уваги вище наведене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовної заяви з викладених вище підстав.

Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору на підставі Закону України Про судовий збірз відповідача судові витрати, відповідно до статті 139 КАС України,не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 262 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Дніпропетровській області щодо не нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за періоди часу: з липня 2001 року по 2008 рік; 2009 рік - травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад; 2010 рік - січень, лютий, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад; 2011 рік - серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень; 2012 рік - січень, лютий, березень, квітень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень; 2013 рік - всі місяці; 2014 рік - січень, лютий, березень.

Зобов`язати Ліквідаційну комісію Головного управління МВС України в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за періоди часу: з липня 2001 року по 2008 рік; 2009 рік - травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад; 2010 рік - січень, лютий, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад; 2011 рік - серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень; 2012 рік - січень, лютий, березень, квітень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень; 2013 рік - всі місяці; 2014 рік - січень, лютий, березень.

У задоволенні решти позовної заяви відмовити.

Судовий збір не стягується.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.295 КАС України.

Суддя К.С. Кучма