Постанова № 10774918, 20.07.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 липня 2010 р.Справа №2а-8646/10/17/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим в складі головуючого судді Папуші О.В., при секретарі Дубініній А.В. розглянувши в попередньому судовому засіданні справу

за позовом Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Джанкойська обєднана державна податкова інспекція, звернувся з адміністративним позовом до ОСОБА_1 відповідача у справі, яким просить припинити підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.07.10 року відкрито провадження у адміністративній справі та розпочато підготовче провадження, призначено попереднє судове засідання на 20.07.10 року о 10:45 год.

Сторони у судове засідання не зявились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Позивачем суду подано клопотання про розгляд справи без участі його представника через обмеження бюджетного фінансування на оплату службових відряджень, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач звернулась до суду з клопотанням про розгляд справи без її участі, проти позову не заперечує.

З огляду на заявлені сторонами клопотання справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Позивач з положень статті 4 Закону України від 4 грудня 1990 року "Про державну податкову службу" є державним органом виконавчої влади та, діючи на реалізацію своєї владної компетенції, визначеної пунктом 17 частини першої статті 11 вказаного Закону, звернувся з адміністративним позовом про скасування державної реєстрації субєкта підприємницької діяльності. Цей позов розглядається відповідно до пункту 4 частини першої статті 17 КАС України адміністративними судами як спір за зверненням субєкта владних повноважень у випадках, встановлених законом, та, згідно до частини другої статті 18 цього Кодексу, оскільки однією із сторін справи є орган державної влади, цей спір підсудний окружним адміністративним судам.

Відповідно до згаданого пункту 17 частини першої статті 11 Закону України "Про державну податкову службу" органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених Законами України, мають право звертатись до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації субєкта підприємницької діяльності. Це право надане головам державних податкових адміністрацій і начальникам державних податкових інспекцій та їх заступникам.

Позовну заяву підписано начальником Джанкойської обєднаної державної податкової інспекції Золоменковим Д.С., таким чином, звернення з позовом відповідає межам повноважень позивача та ґрунтується на законі.

Відповідно до статті 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність. Відомості щодо відповідачки, ОСОБА_1, адреса проживання: АДРЕСА_1 внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ведення якого запроваджено Законом України від 15.05.2003р. № 755-ІV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців", 17.10.2000 за №02737845Ф0030497, що підтверджено державним реєстратором Джанкойської районної державної адміністрації (а.с.05).

Положеннями статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом. Подання декларації це конституційний обовязок та повага до суспільства.

Платниками податків і зборів (обовязкових платежів) відповідно до Закону України від 25 червня 1991 року № 1251-ХІІ "Про систему оподаткування" є юридичні і фізичні особи, на яких законами України покладено обовязок сплачувати податки і збори (обовязкові платежі).

Законом України від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який є спеціальним законом з питань оподаткування та встановлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення, а саме його пунктом 1.1 статті 1, деталізовано ознаки платників податків, і визначено, що це юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус субєктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обовязок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обовязкові платежі), пеню та штрафні санкції.

Податок, відповідно до пункту 1.13 статті 1 Закону України від 22 травня 2003 року "Про податок з доходів фізичних осіб" податок з доходів фізичних осіб; оподаткування порядок, повязаний з визначенням обєкта оподаткування, обчисленням та сплатою (утриманням) податку з доходів фізичних осіб; платник податку (у відповідних відмінках) платник податку з доходів фізичних осіб.

Податок з доходів фізичних осіб плата фізичної особи за послуги, які надаються їй територіальною громадою.

Громадянин-підприємець, здійснюючи господарську діяльність, частиною шостою статті 128 Господарського кодексу України зобов'язаний своєчасно надавати податковим органам декларації про доходи, інші необхідні відомості для нарахування податків та інших обов'язкових платежів, сплачувати податки в порядку та розмірах, встановлених законом.

Податкова декларація, розрахунок (далі податкова декларація), згідно пункту 1.11 частини першої статті 1 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", це документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обовязкового платежу).

Згідно порядку подання податкової декларації та визначення суми податкових зобовязань, визначеного статтею 4 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", а саме підпункту 4.1.1 пункту 4.1 цієї статті Закону, платник податку самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку зазначає у податкові декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, коли це робить особа контролюючого органу, у тому числі й податкової інспекції, відповідальна за нарахування окремого податку або збору (обовязкового платежу), а також пунктом 4.3 цієї статті - у разі визначення суми податкового зобовязання за непрямими методами.

Відповідно до частини підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податку звільняється від обовязку подавати декларацію за звітний (податковий) період протягом поточного року у разі, якщо його податкові зобовязання були відображені у річній податковій декларації на поточний рік відповідно до закону з питань окремого податку, збору (обовязкового платежу).

Підстав для звільнення відповідача від надання податкової звітності протягом року сторонами суду не наведено.

Податковий орган, згідно положень підпункту 1.12 пункту 1.1 статті 1, підпункту 2.1.4 пункту 2.1 статті 2 Закону України "Про порядок погашення платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", є контролюючим державним органом, який у межах своєї компетенції з питань сплати та нарахування податків і зборів (обовязкових платежів), не віднесених до компетенції інших державних органів, здійснює контроль за своєчасністю, достовірністю та повнотою нарахування податків і зборів (обовязкових платежів) та погашення податкових зобовязань чи податкового боргу.

Невиїзною документальною перевіркою відповідача з питань не подання податкової звітності до органу державної податкової служби більше трьох років проведеною уповноваженими особами Джанкойської ОДПІ встановлено, що відповідачка не подає податкову звітність з 09.02.01, тобто більше трьох років, про що складено акт № 1896 від 18.06.10 (а.с.08,09).

Довідкою про взяття на облік платника податків від 17.06.10 № 485 (а.с.07) позивач підтвердив узяття на облік відповідача 17.10.2000 за № 183.

Довідкою від 18.06.10 № 2942/9/19-00 Джанкойська ОДПІ підтвердила, що відповідачка не має заборгованості із сплати податків, зборів (обовязкових платежів).

Відкритих рахунків в установах банків відповідачка станом на 18.06.10 не має, що підтверджено листом про надання інформації за підписом заступника начальника Джанкойської ОДПІ від 18.06.10 № 2795/9/29-0 (а.с.11)

Дослідивши матеріали у справі, надані позивачем на підтвердження заявлених вимог, а саме: аркуші справи №№ 06,07,08,09,10,11, суд, враховуючи, що відповідно до функцій, покладених на позивача статтею 10 Закону України від 04.12.1990р. № 509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні" з обліку платників податків та контролю за їх податкову дисципліну та приходить до висновку, що позивач є єдиним уповноваженим державним органом, до компетенції якого віднесено надання підтверджень щодо реєстрації особи платником податку, форми сплати податку та обліком обсягу податкових зобовязань, та надаючи досліджені довідки та інформацію він діяв у межах своєї компетенції. Ознак його упередженості під час їх формування не вбачається, тому ці матеріали, з огляду на статті 60, 70 КАС України є належними доказами у справі та вони приймаються судом до уваги для встановлення наявності або відсутності обставин, що обґрунтовують позовні вимоги.

Дослідивши докази у їх сукупності та враховуючи, що пунктом 5 частини першої статті 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" суд є уповноваженим на постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, тому суд, оцінивши їх, приходить до такого висновку.

Підставами для постановлення судом рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця відповідно до частини другої статті 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб-підприємців" є неподання цією особою протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону. Згідно положень частини третьої цієї статті фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.

Суд вважає доведеним позивачем належними доказами настання обставин, внаслідок яких виникають підстави для вжиття судом обмеження щодо права позивача на зайняття підприємницької діяльності. Відповідач більше року податкову звітність до податкових органів не надає, боргових зобовязань зі сплати податків і зборів (обовязкових платежів) не має, позовні вимоги не заперечує.

З огляду на викладене, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

У справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, відповідно до частини четвертої статті 94 КАС України, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 121, 160, 163, 186, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Припинити підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, зареєстрованої Джанкойською районною державною адміністрацією АР Крим 17 жовтня 2000 року, за адресою: 96186, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня її складання у повному обсязі, у разі неподання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили після закінчення 20-ти денного строку після подання заяви про апеляційне оскарження.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанову може бути оскаржено до Севастопольського апеляційного адміністративного суду протягом 10-ти денного строку, від дня її складання в повному обсязі шляхом подання заява про апеляційне оскарження через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10-ти денного строку, встановленого для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя підпис О.В. Папуша