Ухвала суду № 107746959, 07.12.2022, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/6008/22

Провадження № 2-з/202/117/2022

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

07 грудня 2022 року м. Дніпро

Суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Слюсар Л.П., розглянувши заяву представника позивача АТ КБ «ПриватБанк» - Будьоного Віталія Сергійовича про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кравченко Олександр Олексійович, приватний виконавець Бурхан-Крутоус Лілія Анатоліївна, про визнання недійсним договору дарування,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Індустріального районного суду м. Дніпропетровська знаходиться цивільна справа за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кравченко Олександр Олексійович, приватний виконавець Бурхан-Крутоус Лілія Анатоліївна, про визнання недійсним договору дарування.

06 грудня 2022 року від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій просив суд: накласти арешт на нежитлові будівлі, Опис: А-2 адміністративна будівля загальною площею 431,1 кв.м.; Б-2 інструмент, кладові загальною площею 328,8 кв.м.; В-2 будівля відділу гл. Механіка загальною площею 431,1 кв.м.; Г-1 склад (тимч.); Г1-1 прибудова (тимчасова); Д-2 будівля загальною площею 102,8 кв.м.; №1-8 огорожа; №1-ІІ-мостіння. Адреса: АДРЕСА_1 Реєстраційний номер майна 2620409912020 Номер об`єкта в РПВН 3259628 та будівля, літ А-1 сортувальний пункт-фруктосховище і споруд. Опис об`єкта: Загальна площа (кв.м.): 3010.2, Опис: А-1 сортувальний пункт -фруктосховище загальною площею 3010,2 кв.м.; Б-ТП; Г-туалет; Д-навіс; №1,7-огорожа; №8-градирня; 1- мостіння; Е-вартова (тимч.), Адреса: АДРЕСА_2 .

В заяві про забезпечення позову зазначено, що позовні вимоги позивача обґрунтовані тим, що відповідачами буловчинено фіктивнийправочин -укладено договірдарування міжблизькими родичами,які визнаютьсяпозивачем недійснимита єпредметом позову,хоча справжнямета цьогоправочину убезпечитимайно ОСОБА_1 від майбутнього звернення стягнення на це майно у межах виконавчого провадження щодо примусового виконання рішення суду про стягнення із відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості, яке було ухвалено судом ще до вчинення спірного правочину.

Тобтомета позову повернутинерухомість,яка булавідчужена ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , оскільки за рахунок цього майна можуть бути задоволені вимоги позивача у відповідному виконавчому провадженні.

У зв`язку з цим, позивач вважає, що є всі підстави для забезпечення пред`явленого позову.

Частиною 1статті 153ЦПК України визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дати надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Вивчивши подані матеріали, доходжу висновку про те, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст.149ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст.149ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Статтею 150 ЦПК України передбачено види забезпечення позову.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Відповідно до ч. 1 ст.81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 6 Постанови ПленумуВСУ №9від 22грудня 2006року «Пропрактику застосуваннясудами цивільногопроцесуального законодавствапри розглядізаяв прозабезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п. 4 роз`яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Постановляючи ухвалу про забезпечення позову, необхідно враховувати, що прийняття такого рішення доцільне лише в разі достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Заявник в своїй заяві зазначає, що відповідачами буловчинено фіктивнийправочин -укладено договоридарування міжблизькими родичами,які визнаютьсяпозивачем недійснимита єпредметом позову,оскільки справжнямета цихправочинів убезпечитимайно ОСОБА_1 від майбутнього звернення стягнення на це майно у межах виконавчого провадження щодо примусового виконання рішення суду про стягнення із відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості, яке було ухвалено судом ще до вчинення спірного правочину. Як доказ позивачем надано суду копію Постанови Дніпровського апеляційного суду від 07 червня 2022 року у справі №201/2121/19 за позовом АК КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, якою позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково та стягнено із відповідача заборгованість за кредитним договором від 15 січня 2008 року № DNR0G40000004482 в розмірі 605053 грн. 12 коп., та як вбачається із постанови суду кошти за вказаним кредитним договором надавалися на придбання житлової квартири, а не нежитлових приміщень, на які просить позивач накласти арешт, тому виходячи зі змісту позовної заяви, предмету спору, заявленого клопотання та наведеного обґрунтування для вжиття заходів забезпечення позову, суд не вбачає підстав для задоволення заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову.

Керуючись: ст.149-153 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви представника позивача АТ КБ «ПриватБанк» - Будьоного Віталія Сергійовича про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд.1Д, код ЄДРПОУ 14360570) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 ), треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кравченко Олександр Олексійович (49038, м.Дніпро, вул. Привокзальна, буд. 3, прим. 17), приватний виконавець Бурхан-Крутоус Лілія Анатоліївна (49027, м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка, буд. 6, оф. 6), про визнання недійсним договору дарування відмовити.

Ухвала може бути оскарженадо Дніпровського апеляційного суду через Індустріальний районний суд, шляхом подачі протягом 15-ти днів з дня її проголошення апеляційної скарги.

Суддя Л.П. Слюсар