Рішення № 107745275, 22.11.2022, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.11.2022Справа № 918/1056/20

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Архімед";

до Рівненської обласної ради;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Комунальний заклад "Рівненський обласний центр з надання соціальних послуг" Рівненської обласної ради;

про зобов`язання вчинити певні дії.

Суддя О. В. Мандриченко

Секретар судового засідання І.П. Рябий

Представники:

Від позивача: не з`явилися;

Від відповідача: не з`явилися;

Від третьої особи: не з`явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У листопаді 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Архімед" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Рівненської обласної ради, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Комунального закладу "Рівненський обласний центр з надання соціальних послуг" Рівненської обласної ради з позовом (з урахуванням уточнень) про зобов`язання вчинити дії щодо визнання протиправною бездіяльності Рівненської облради, яка полягає у неприйнятті рішення за результатами розгляду заяви ТОВ "Компанія Архімед" про включення об`єкта права комунальної власності до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації від 08.05.2020 та зобов`язання відповідача включити майно до переліку приватизації.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.07.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2021, у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 22.02.2022 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Архімед" задоволено частково, постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2021 у справі № 918/1056/20 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.05.2022, справа № 918/1056/20 передана для розгляду судді Мандриченку О. В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.05.2022 прийнято справу № 918/1056/20 до свого провадження та призначено підготовче засідання на 05.07.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.09.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу № 918/1056/20 до судового розгляду по суті 04.10.2022.

У судових засіданнях 04.10.2022 та 01.11.2022 оголошувалися перерви.

До господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Архімед" надійшла заява про розгляд справи за відсутності позивача.

Представники учасників справи у судове засідання 22.11.2022 не з`явилися, про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Судом враховано, що в силу вимог п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням п. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей ст. 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

З огляду на наведене та з урахуванням того, що неявка представників учасників справи не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

22.11.2022 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

29.08.2017 між Комунальним закладом "Рівненський обласний центр з надання соціальних послуг" Рівненської обласної ради (далі - третя особа), як орендодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Архімед" (далі - позивач), як орендарем укладено договір оренди майна, що є спільною власністю територіальних громад Рівненської області (далі - договір), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно, загальною площею 209,1 кв.м., розміщене на 1 поверсі будівлі, що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Словацького, 10 та перебуває на балансі Комунального закладу "Рівненський обласний центр з надання соціальних послуг" Рівненської обласної ради, об`єкт оренди - гаражі, передається з метою цільового призначення, вартість майна визначена шляхом проведення незалежної оцінки і становить 451 125,00 грн станом на 31.07.2017 (п.п.1.1, 1.2).

Згідно з п.2.2 договору передача майна в оренду не тягне за собою виникнення у орендаря права власності на це майно. Майно залишається спільною власністю територіальних громад Рівненської області, а орендар володіє і користується ним протягом строку оренди.

Орендар зобов`язаний протягом дії договору до передачі об`єкта оренди орендодавцю по акту за свій рахунок проводити необхідний поточний ремонт об`єкта оренди. Орендар не має права без згоди постійної комісії обласної ради з економічних питань та комунальної власності проводити переобладнання, перепланування, ремонт об`єкта оренди, вести будівельні роботи на прибудинковій території. Будівельні роботи на об`єкті оренди виконуються тільки на підставі проектно-кошторисної документації, розробленої та затвердженої в установленому чинними нормативними актами порядку та при наявності дозволу на ведення будівельних робіт, отриманого в установленому порядку. Всі невідокремлені поліпшення майна, здійснені орендарем без згоди орендодавця є спільною власністю територіальних громад Рівненської області і їх вартість відшкодуванню не підлягає (п.п.4.2, 4.3, 4.4, 4.6 договору).

При проведенні орендарем ремонту чи переобладнання приміщень (з дозволу постійної комісії обласної ради з економічних питань та комунальної власності), орендар несе матеріальну відповідальність за якість проведених робіт та за всі пошкодження, що викликані цими роботами. Орендар зобов`язується реконструкцію, технічне переоснащення, поліпшення та капітальний ремонт приміщення, що орендується здійснювати лише за згоди органу управління майном. Орендар зобов`язується проводити за власний рахунок поточний ремонт орендованого приміщення (п.п.5.4, 5.5, 5.11 договору).

За умовами п.п.10.1, 10.5 договору цей договір набирає чинності з моменту підписання сторонами договору. Договір діє з 29.08.2017 по 31.07.2020. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

До Комунального закладу "Рівненський обласний центр з надання соціальних послуг" Рівненської обласної ради звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Архімед" листом № 07-02/18 від 07.02.2018 про надання згоди на проведення відновлювальних робіт на орендованих ним приміщеннях (гаражах) загальною площею 209,1 кв.м., що знаходиться за адресою : м. Рівне, вул. Словацького, 10.

До Рівненської обласної ради (далі - відповідач) від Комунального закладу "Рівненський обласний центр з надання соціальних послуг" Рівненської обласної ради надійшов лист № 93/2 від 06.03.2018, в якому останнє не заперечує проти проведення Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Архімед" відновлювальних робіт на орендованих позивачем приміщеннях та керуючись п. 4.3. договору перенаправляє вказаний лист на адресу відповідача для надання подальшої згоди Рівненської обласної ради на проведення вказаних робіт.

Як вбачається з рекомендацій Постійної комісії з економічних питань та комунальної власності Рівненської обласної ради № 41 від 08.05.2018, питання щодо надання згоди на проведення відновлювальних робіт рекомендовано перенести на довивчення.

Відповідно до протоколу №18 засідання Постійної комісії з економічних питань та комунальної власності Рівненської обласної ради від 05.10.2018 з питання порядку денного: про повторний розгляд звернення Комунального закладу "Рівненський обласний центр з надання соціальних послуг" Рівненської обласної ради щодо надання згоди Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія Архімед" на проведення відновлювальних робіт на орендованих ним приміщеннях (гаражах) загальною площею 209,1 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Словацького, 10, погоджено Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія Архімед" проведення відповідних робіт на орендованих ним приміщеннях (гаражах) Комунального закладу "Рівненський обласний центр з надання соціальних послуг" Рівненської обласної ради загальною площею 209,1 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Словацького, 10, що додаткового підтверджується рекомендаціями засідання Постійної комісії з економічних питань та комунальної власності Рівненської обласної ради №5 від 05.10.2018.

Як вбачається з технічного експертного звіту про обстеження гаражів та проведені будівельні роботи виконані для покращення фізичного (технічного) стану орендованого комунального майна (гаражів) на вул. Словацького, 10, складеного Товариством з обмеженою відповідальністю "Вулф інжинірінг компані" станом на 10.03.2020 на замовлення Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Архімед", за результатами проведеного обстеження гаражів на вул. Словацького, 10 залежно від стану несучих та огороджуючих конструкцій відносяться до стану категорії 3 - непридатний для нормальної експлуатації, а ремонтні роботи, які були проведені у лютому 2020 року ідентифікуються, як невід`ємні поліпшення, відокремлення яких призведе до погіршення експлуатаційних характеристик, фізичного та технічного стану будівлі, вартість виконаних робіт склала 200 905,00 грн, в т.ч. єдиний податок.

Згідно висновку про вартість майна - невід`ємних поліпшень орендованого нерухомого майна-гаражів площею 209,1 кв.м, що розташовані за адресою: м. Рівне, вул. Словацького, 10, який складений 10.03.2020 Рівненською товарною біржою на замовлення позивача, ринкова вартість невід`ємних поліпшень орендованого нерухомого майна станом на 10.03.2020 складає 186 430,00 грн.

08.05.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Архімед" звернулося до Рівненської обласної ради із заявою №08-05/20 від 08.05.2020 про включення до Переліку об`єктів комунальної власності, що підлягають приватизації окремого майна - гаражів площею 209,1 кв.м, що розташовані за адресою: м. Рівне, вул. Словацького, 10.

Відповідно до протоколу №29 засідання Постійної комісії з економічних питань та комунальної власності Рівненської обласної ради від 27.07.2020 з питання порядку денного: про звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Архімед" щодо включення до Переліку об`єктів комунальної власності, що підлягають приватизації окремого майна - гаражів площею 209,1 кв.м, за адресою: м. Рівне, вул. Словацького, 10, яке обліковується на балансі Комунального закладу "Рівненський обласний центр з надання соціальних послуг" Рівненської обласної ради інформацію взято до відома, погоджено включення до Переліку об`єктів комунальної власності, що підлягають приватизації окремого майна - гаражів площею 209,1 кв.м, за адресою: м. Рівне, вул. Словацького, 10, яке обліковується на балансі Комунального закладу "Рівненський обласний центр з надання соціальних послуг" Рівненської обласної ради, виконавчому апарату обласної ради підготувати проект рішення щодо включення до Переліку об`єктів комунальної власності, що підлягають приватизації , шляхом викупу окремого майна - гаражів площею 209,1 кв.м, за адресою: м. Рівне, вул. Словацького, 10, яке обліковується на балансі Комунального закладу "Рівненський обласний центр з надання соціальних послуг" Рівненської обласної ради, рекомендовано голові обласної ради внести дане питання на розгляд сесії обласної ради, що підтверджується рекомендаціями засідання Постійної комісії з економічних питань та комунальної власності Рівненської обласної ради від 27.05.2020 №33.

Згідно протоколу пленарного засідання 32 сесії Рівненської обласної ради 7 скликання від 05.06.2020 з питання порядку денного №35 про приватизацію об`єктів малої приватизації голосували в цілому: за - 18, проти - 0, не голосували - 35, рішення не прийнято.

Листом від 29.09.2020 №01-26/84 у відповідь на запит про отримання публічної інформації від 23.09.2020 Рівненська обласна рада повідомила, що приватизація держаного та комунального майна здійснюється згідно положень Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна", яким не передбачено затвердження органами місцевого самоврядування програм приватизації, порядку приватизації, порядку подання форм заяв на приватизацію тощо.

06.10.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Архімед" звернулося до відповідача із запитом про хід розгляду заяви позивача щодо включення до Переліку об`єктів малої приватизації об`єкта права комунальної власності - гаражів площею 209,1 кв.м, за адресою: м. Рівне, вул. Словацького, 10 та прийняте з цього приводу рішення.

Листом у відповідь від 07.10.2020 №12-2187/01 Рівненська обласна рада повідомила позивача про включення зазначеного питання до порядку денного пленарного засідання 32 сесії Рівненської обласної ради 05.06.2020, однак за результатами розгляду вказаного питання рішення прийнято не було.

06.10.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Архімед" звернулося до третьої особи із запитом про чинність договору оренди майна, що є спільною власністю територіальних громад Рівненської області від 29.08.2017 та виконання позивачем своїх зобов`язань за цим правочином.

Листом у відповідь від 12.10.2020 № 414 третя особа повідомила про те, що вказаний договір є чинним, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Архімед" належним чином виконує умови цього договору та вчасно сплачує орендну плату, заборгованість відсутня.

Як стверджує позивач у позовній заяві, Рівненською обласною радою було допущено протиправну бездіяльність, яка виразилася у ненаданні передбаченої Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" форми рішення за результатами розгляду заяви позивача про включення об`єкта права комунальної власності до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації 08.05.2020, що спричинило порушення законних прав та інтересів позивача, гарантованих і передбачених законодавством України.

Крім того, за твердженнями позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Архімед", як орендар за договором оренди майна, що є спільною власністю територіальних громад Рівненської області від 29.08.2017, укладеним з Комунальним закладом "Рівненський обласний центр з надання соціальних послуг" Рівненської обласної ради, як орендодавцем, виконало всі умови, обумовлені ч. 2 ст. 18 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна", а отже отримало право на приватизацію об`єкта оренди - гаражів, шляхом викупу.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, серед іншого, зауважив, що прийняття рішення за результатами розгляду відповідної заяви є правом, а не обов`язком Рівненської обласної ради, а питання про включення об`єктів права комунальної власності до переліку об`єктів, що підлягають приватизації відноситься до виключних повноважень відповідної ради, тобто є її дискреційними повноваженнями, а тому суд не може підміняти відповідний орган місцевого самоврядування у вирішенні зазначеного питання.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ч.2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 129 Конституції України унормовано, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1-4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.

Правові, економічні та організаційні основи приватизації державного і комунального майна та майна, що належить Автономній Республіці Крим, регулюються Законом України від 18.01.2018 №2269-VIII "Про приватизацію державного і комунального майна" (далі - Закон) у відповідній редакції, що діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин.

За змістом ст. 1 Закону, викуп - це спосіб продажу об`єкта приватизації одному покупцю; приватизація державного або комунального майна (далі - приватизація) - платне відчуження майна, що перебуває у державній або комунальній власності, на користь фізичних та юридичних осіб, які відповідно до цього Закону можуть бути покупцями;

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону до об`єктів державної і комунальної власності, що підлягають приватизації, належать усі об`єкти права державної і комунальної власності, крім тих, приватизація яких прямо заборонена цим Законом та іншими законами України.

До об`єктів малої приватизації належать, зокрема, єдині майнові комплекси державних і комунальних підприємств, їх структурних підрозділів, у тому числі єдині майнові комплекси та їх структурні підрозділи, що передані в оренду, крім єдиних майнових комплексів державних і комунальних підприємств, що належать до об`єктів великої приватизації; окреме майно. Окремим майном вважається рухоме та нерухоме майно державних або комунальних підприємств (у тому числі будівлі, споруди, нежитлові приміщення), майно, що залишилося після закінчення процедури ліквідації державних або комунальних підприємств, визнаних банкрутами; майно підприємств, що ліквідуються за рішенням органу, уповноваженого управляти державним або комунальним майном; майно державних або комунальних підприємств, що не були продані як єдині майнові комплекси; державне або комунальне майно, що не увійшло до статутного капіталу господарських товариств та перебуває на обліку господарських товариств, створених унаслідок приватизації або корпоратизації (п.1, 2 ч. 2 ст. 5 Закону).

Відповідно до ч. 5 ст. 7 Закону, повноваження органів місцевого самоврядування у сфері приватизації визначаються законами України і правовими актами органів місцевого самоврядування.

За змістом ст. 10 Закону, порядок приватизації державного і комунального майна передбачає, зокрема, формування та затвердження переліків об`єктів, що підлягають приватизації; опублікування переліку об`єктів, що підлягають приватизації, в офіційних друкованих виданнях державних органів приватизації, на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України, на офіційних сайтах місцевих рад та в електронній торговій системі; прийняття рішення про приватизацію; прийняття місцевою радою рішення про приватизацію об`єкта комунальної власності.

Перелік об`єктів комунальної власності, що підлягають приватизації, ухвалюється місцевою радою. Включення нових об`єктів до цього переліку здійснюється шляхом ухвалення окремого рішення щодо кожного об`єкта комунальної власності (ч. 4 ст. 11 Закону).

Заяви про включення об`єктів права комунальної власності до переліків об`єктів, що підлягають приватизації, подаються покупцями до органів приватизації територіальних громад і розглядаються ними в порядку, встановленому відповідними місцевими радами. (абз. 2 ч. 7 ст. 11 Закону).

За змістом ст. 13 Закону, приватизація державного або комунального майна здійснюється шляхом, зокрема, викупу об`єктів приватизації.

Відповідно до ст. 18 Закону, приватизація об`єктів державної та комунальної власності, переданих в оренду, здійснюється шляхом продажу на аукціоні або шляхом викупу, якщо виконуються умови, передбачені частиною другою цієї статті. Орендар одержує право на викуп орендованого майна (будівлі, споруди, нежитлового приміщення) за ціною, визначеною за результатами його незалежної оцінки, якщо виконується кожна з таких умов: орендарем здійснено поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від відповідного об`єкта без заподіяння йому шкоди, в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, визначеної суб`єктом оціночної діяльності для цілей оренди майна; орендар отримав письмову згоду орендодавця на здійснення невід`ємних поліпшень, які надають йому право на приватизацію майна шляхом викупу; невід`ємні поліпшення виконані в межах трирічного строку з дати визначення ринкової вартості майна для цілей укладання договору оренди або для цілей продовження договору оренди; здійснення і склад невід`ємних поліпшень, у тому числі невід`ємний характер поліпшень, підтверджені висновком будівельної експертизи, а вартість невід`ємних поліпшень, підтверджених висновком будівельної експертизи, визначена суб`єктом оціночної діяльності; орендар належно виконує умови договору оренди, відсутня заборгованість з орендної плати; договір оренди є чинним на момент приватизації. Надання згоди орендодавця на здійснення невід`ємних поліпшень здійснюється в порядку, визначеному Фондом державного майна України або представницьким органом місцевого самоврядування. Орендар, який виконав умови, передбачені частиною другою цієї статті, має право на приватизацію об`єкта шляхом викупу. У разі якщо органами приватизації прийнято рішення про приватизацію на аукціоні з умовами щодо компенсації орендарю невід`ємних поліпшень, вартість таких поліпшень компенсується покупцем. Ціна продажу об`єкта приватизації зменшується на суму компенсації невід`ємних поліпшень. Якщо покупцем об`єкта приватизації стає орендар, вартість невід`ємних поліпшень зараховується йому під час остаточного розрахунку за об`єкт приватизації. Договір оренди зберігає чинність для нового власника приватизованого майна, а в разі якщо покупцем переданого в оренду об`єкта державного майна є орендар, дія відповідного договору припиняється з дня, за яким об`єкт оренди переходить у його власність.

Отже для правильного вирішення спору у справі, що розглядається, слід установити наявність чи відсутність умов, передбачених ст.18 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" щодо приватизації об`єктів державної або комунальної власності, переданих в оренду.

Як зазначає позивач у позовній заяві, ним були виконані всі передбачені ч.2 ст.18 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" умови, які надають йому право на викуп орендованого майна, як орендарю за договором оренди майна, що є спільною власністю територіальних громад Рівненської області від 29.08.2017, укладеним між позивачем та Комунальним закладом "Рівненський обласний центр з надання соціальних послуг" Рівненської обласної ради, як орендодавцем, об`єктом оренди за яким є нерухоме майно - гаражі, загальною площею 209,1 кв.м, розміщене на 1 поверсі будівлі, що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Словацького, 10 та перебуває на балансі Комунального закладу "Рівненський обласний центр з надання соціальних послуг" Рівненської обласної ради, з огляду на те, що орендарем були здійснені поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від відповідного об`єкта без заподіяння йому шкоди, в розмірі 42,31% ринкової вартості майна, визначеної суб`єктом оціночної діяльності для цілей оренди майна, вартість невід`ємних поліпшень, підтверджених висновком будівельної експертизи, визначена суб`єктом оціночної діяльності, орендар належним чином виконує свої зобов`язання за договором оренди, договір оренди є чинним.

В той же час, як вже вказувалось судом, у договорі оренди майна, що є спільною власністю територіальних громад Рівненської області від 29.08.2017, укладеним між позивачем як орендарем та Комунальним закладом "Рівненський обласний центр з надання соціальних послуг" Рівненської обласної ради, як орендодавцем містяться положення про те, що орендар зобов`язаний протягом дії договору до передачі об`єкта оренди орендодавцю по акту за свій рахунок проводити необхідний поточний ремонт об`єкта оренди, орендар не має права без згоди постійної комісії обласної ради з економічних питань та комунальної власності проводити переобладнання, перепланування, ремонт об`єкта оренди, вести будівельні роботи на прибудинковій території, всі невідокремлені поліпшення майна, здійснені орендарем без згоди орендодавця є спільною власністю територіальних громад Рівненської області і їх вартість відшкодуванню не підлягає, при проведенні орендарем ремонту чи переобладнання приміщень (з дозволу постійної комісії обласної ради з економічних питань та комунальної власності), орендар несе матеріальну відповідальність за якість проведених робіт та за всі пошкодження, що викликані цими роботами, орендар зобов`язується реконструкцію, технічне переоснащення, поліпшення та капітальний ремонт приміщення, що орендується здійснювати лише за згоди органу управління майном, проводити за власний рахунок поточний ремонт орендованого приміщення.

Як встановлено судом, відповідно до протоколу №18 засідання Постійної комісії з економічних питань та комунальної власності Рівненської обласної ради від 05.10.2018 з питання порядку денного: про повторний розгляд звернення Комунального закладу "Рівненський обласний центр з надання соціальних послуг" Рівненської обласної ради щодо надання згоди Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія Архімед" на проведення відповідних робіт на орендованих ним приміщеннях (гаражах) загальною площею 209,1 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Словацького, 10, погоджено Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія Архімед" проведення відновлювальних робіт на орендованих ним приміщеннях (гаражах) Комунального закладу "Рівненський обласний центр з надання соціальних послуг" Рівненської обласної ради загальною площею 209,1 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Словацького, 10, що додаткового підтверджується рекомендаціями засідання постійної комісії з економічних питань та комунальної власності Рівненської обласної ради від 05.10.2018 №5.

Однак, у згаданих рекомендаціях засідання Постійної комісії з економічних питань та комунальної власності Рівненської обласної ради від 05.10.2018 №5 та протоколі №18 засідання Постійної комісії з економічних питань та комунальної власності Рівненської обласної ради від 05.10.2018 відсутнє письмове погодження на здійснення Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Архімед" невід`ємних поліпшень, які надають орендарю право на приватизацію майна шляхом викупу, у зв`язку з чим суд вказує, що уповноваженим органом відповідача розглянуто лист позивача про надання згоди на проведення відновлювальних робіт об`єктів нерухомого майна, яке передано позивачеві за договором оренди, та перенаправленого його до Рівненської обласної ради для надання подальшої згоди.

Тобто судом встановлено, що позивач не звертався до третьої особи за наданням згоди на здійснення невід`ємних поліпшень на орендованих ним приміщеннях (гаражах) загальною площею 209,1 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Словацького, 10, що є порушенням припису ч. 2 ст. 18 Закону.

08.05.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Архімед" звернулося до Рівненської обласної ради із заявою №08-05/20 від 08.05.2020 про включення до Переліку об`єктів комунальної власності, що підлягають приватизації окремого майна - гаражів площею 209,1 кв.м, що розташовані за адресою: м. Рівне, вул. Словацького, 10.

Відповідно до протоколу №29 засідання Постійної комісії з економічних питань та комунальної власності Рівненської обласної ради від 27.07.2020 з питання порядку денного: про звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Архімед" щодо включення до Переліку об`єктів комунальної власності, що підлягають приватизації окремого майна - гаражів площею 209,1 кв.м, за адресою: м. Рівне, вул. Словацького, 10, яке обліковується на балансі Комунального закладу "Рівненський обласний центр з надання соціальних послуг" Рівненської обласної ради інформацію взято до відома, погоджено включення до Переліку об`єктів комунальної власності, що підлягають приватизації окремого майна - гаражів площею 209,1 кв.м, за адресою: м. Рівне, вул. Словацького, 10, яке обліковується на балансі Комунального закладу "Рівненський обласний центр з надання соціальних послуг" Рівненської обласної ради, виконавчому апарату обласної ради підготувати проект рішення щодо включення до Переліку об`єктів комунальної власності, що підлягають приватизації , шляхом викупу окремого майна - гаражів площею 209,1 кв.м, за адресою: м. Рівне, вул. Словацького, 10, яке обліковується на балансі Комунального закладу "Рівненський обласний центр з надання соціальних послуг" Рівненської обласної ради, рекомендовано голові обласної ради внести дане питання на розгляд сесії обласної ради, що підтверджується рекомендаціями засідання Постійної комісії з економічних питань та комунальної власності Рівненської обласної ради від 27.05.2020 № 33.

Згідно протоколу пленарного засідання 32 сесії Рівненської обласної ради 7 скликання від 05.06.2020 з питання порядку денного №35 про приватизацію об`єктів малої приватизації голосували в цілому: за - 18, проти - 0, не голосували - 35, рішення не прийнято.

Судом враховано позицію Верховного Суду, яка викладена у постанові від 22.09.2020 у справі № 906/967/19 де зазначено, що надання орендодавцем згоди орендарю уже після здійснення останнім невід`ємних поліпшень орендованого майна свідчить про подальше схвалення радою невід`ємних поліпшень, як і виконання робіт щодо невід`ємних поліпшень орендованого майна до прийняття рішення про приватизацію цього майна, не суперечать положенням, зокрема, Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна".

Однак суд зазначає, що відповідно до п. 5.5 договору, орендар зобов`язується реконструкцію, технічне переоснащення, поліпшення та капітальний ремонт приміщення, що орендується здійснювати лише за згоди органу управління майном.

Так, як вбачається з матеріалів справи, Постійна комісія з економічних питань та комунальної власності Рівненської обласної ради рекомендаціями засідання постійної комісії № 33 від 27.05.2020 вирішила погодити включення до Переліку об`єктів комунальної власності, що підлягають приватизації окремого майна - гаражів площею 209,1 кв.м, за адресою: м. Рівне, вул. Словацького, 10, яке обліковується на балансі Комунального закладу "Рівненський обласний центр з надання соціальних послуг" Рівненської обласної ради, виконавчому апарату обласної ради підготувати проект рішення щодо включення до Переліку об`єктів комунальної власності, що підлягають приватизації , шляхом викупу окремого майна - гаражів площею 209,1 кв.м, за адресою: м. Рівне, вул. Словацького, 10, яке обліковується на балансі Комунального закладу "Рівненський обласний центр з надання соціальних послуг" Рівненської обласної ради, рекомендувати голові обласної ради внести дане питання на розгляд сесії обласної ради.

Тобто, остаточне рішення про погодження включення до Переліку об`єктів комунальної власності, що підлягають приватизації окремого майна - гаражів площею 209,1 кв.м, за адресою: м. Рівне, вул. Словацького, 10, яке обліковується на балансі Комунального закладу "Рівненський обласний центр з надання соціальних послуг" Рівненської обласної ради має прийняти саме відповідач у справі на відповідній сесії.

Однак, згідно протоколу пленарного засідання 32 сесії Рівненської обласної ради 7 скликання від 05.06.2020 з питання порядку денного №35 про приватизацію об`єктів малої приватизації голосували в цілому: за - 18, проти - 0, не голосували - 35, рішення не прийнято.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що Рівненською обласною радою не було в подальшому схвалено проведення позивачем невід`ємних поліпшень орендованих ним приміщеннях (гаражах) загальною площею 209,1 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Словацького, 10.

Також не було схвалено проведення Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Архімед" невід`ємних поліпшень і орендодавцем, оскільки таке право у Комунального закладу "Рівненський обласний центр з надання соціальних послуг" Рівненської обласної ради відсутнє відповідно до умов п. 5.5 договору оренди.

А тому, суд приходить до висновку, з огляду на докази, що містяться в матеріалах справи, що позивачем не виконано всіх передбачених ч.2 ст.18 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" умов, відповідно відсутні підстави для задоволення позовних вимог позивача про зобов`язання Рівненської обласної ради включити нерухоме майно, гаражі площею 209,1 кв.м, що розташоване за адресою: Рівненська обл, м. Рівне, вул. Словацького, 10 та яке перебуває на балансі Комунального закладу "Рівненський обласний центр з надання соціальних послуг" Рівненської обласної ради до Переліку об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Рівненської області, що підлягають приватизації шляхом ухвалення окремого рішення щодо цього об`єкта комунальної власності та зобов`язання Рівненської обласної ради здійснити приватизацію (відчуження) об`єкта малої приватизації - гаражів площею 209,1 кв.м, що розташовані за адресою: Рівненська обл, м. Рівне, вул. Словацького, 10, що перебувають на балансі Комунального закладу "Рівненський обласний центр з надання соціальних послуг" Рівненської обласної ради шляхом викупу орендарем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Архімед", який здійснив невід`ємні поліпшення орендованого майна на суму 186430,00 грн, що складає 42,31% від ринкової вартості об`єкта в сумі 451 125,00 грн, визначеної для цілей оренди.

Щодо тверджень відповідача про те, що питання про включення об`єктів права комунальної власності до переліку об`єктів, які підлягають приватизації відноситься до виключних повноважень відповідної ради, тобто є її дискреційними повноваженнями, суд вважає за необхідне вказати наступне.

Поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Пунктами 1.6, 2.4 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2010 №1380/5 передбачено, що дискреційні повноваження - сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Дискреційні повноваження можуть закріплюватися в нормативно-правових актах, проектах нормативно-правових актів такими способами:

1) за допомогою оціночних понять, наприклад: "за наявності поважних причин орган вправі надати …", "у виключних випадках особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може дозволити…", "рішення може бути прийнято, якщо це не суперечить суспільним інтересам…" тощо;

2) шляхом перерахування видів рішень, що приймаються органом (особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування), не вказуючи підстав для прийняття того чи іншого рішення або шляхом часткового визначення таких підстав;

3) шляхом надання права органу (особі, уповноваженій на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) при виявленні певних обставин (настанні конкретних юридичних фактів) приймати чи не приймати управлінське рішення залежно від власної оцінки цих фактів;

4) за допомогою нормативних приписів, що містять лише окремі елементи гіпотези чи диспозиції правової норми, що не дозволяють зробити однозначний висновок про умови застосування нормативного припису або правові наслідки застосування такого припису.

З наведеного слідує, що дискреційними є повноваження органів державної влади та місцевого самоврядування обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може". У такому випадку дійсно суд не може зобов`язати орган державної влади та місцевого самоврядування обрати один з правомірних варіантів поведінки, оскільки який би варіант реалізації повноважень не обрав відповідач, кожен з них буде правомірним, а тому це не порушує будь-чиїх прав.

Відповідач стверджує про відсутність у нього обов`язку по прийняттю рішення про викуп орендованого майна в контексті положень ч. 3 ст. 18 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" та вважає, що повноваження органу приватизації в цьому питанні є дискреційними.

Згідно з ч. 3 ст. 18 Закону передбачено, що орендар, який виконав умови, передбачені частиною другою цієї статті, має право на приватизацію об`єкта шляхом викупу. У разі якщо органами приватизації прийнято рішення про приватизацію на аукціоні з умовами щодо компенсації орендарю невід`ємних поліпшень, вартість таких поліпшень компенсується покупцем. Ціна продажу об`єкта приватизації зменшується на суму компенсації невід`ємних поліпшень. Якщо покупцем об`єкта приватизації стає орендар, вартість невід`ємних поліпшень зараховується йому під час остаточного розрахунку за об`єкт приватизації.

Тобто, наведені приписи ч. 3 ст. 18 Закону взагалі не регулюють дискреційних повноважень органу приватизації, а лише закріплюють право орендаря на приватизацію об`єкта шляхом викупу за умови виконання ним ряду встановлених у Законі умов.

З наведених вище підстав, суд відхиляє твердження відповідача, викладені останнім у відзиві на позов та відмовляє позивачу у задоволенні позовних вимог про зобов`язання відповідача вчинити дії саме з міркувань, наведених судом.

Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Рівненської обласної ради, яка полягає у неприйнятті рішення за результатами розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Архімед" про включення об`єкта права комунальної власності до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації від 08.05.2020 суд зазначає наступне.

Бездіяльність - це триваюча пасивна поведінка суб`єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов`язаний був і міг вчинити.

В той же час, як вже вказувалось судом, 08.05.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Архімед" звернулося до Рівненської обласної ради із заявою №08-05/20 від 08.05.2020 про включення до Переліку об`єктів комунальної власності, що підлягають приватизації окремого майна - гаражів площею 209,1 кв.м, що розташовані за адресою: м.Рівне, вул.Словацького, 10.

Згідно протоколу пленарного засідання 32 сесії Рівненської обласної ради 7 скликання від 05.06.2020 з питання порядку денного №35 про приватизацію об`єктів малої приватизації голосували в цілому: за - 18, проти - 0, не голосували - 35, рішення не прийнято.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, , що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.

Статтею 3.3 регламенту Рівненської обласної ради сьомого скликання передбачено, що рішення обласної ради приймаються лише з питань, внесених до порядку денного засідання ради, за винятком випадків, встановлених ст.2.13 регламенту.

За змістом ст. 3.13 регламенту Рівненської обласної ради сьомого скликання, пропозиція або проект рішення, які не отримали необхідної кількості голосів на підтримку, вважаються відхиленими. Таке відхилення проекту рішення, пропозиції заносяться до протоколу засідання ради. Рішення (крім процедурного або зазначеного в цьому регламенті окремо) вважається прийнятим, якщо на засіданні за нього проголосувала більшість від загального складу ради.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів, проект рішення про приватизацію об`єктів малої приватизації не набрав необхідної кількості голосів, внаслідок чого рішення прийнято не було про що, відповідно до регламенту відповідача, зазначено у протоколі пленарного засідання 32 сесії Рівненської обласної ради 7 скликання від 05.06.2020, а отже твердження позивача про бездіяльність відповідача є безпідставними.

Крім того, суд зазначає, що завданням суду при здійсненні правосуддя в силу положень ст.2 Закону України "Про судоустрій України" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією та законами України, прав і законних інтересів юридичних осіб.

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються з положеннями ст. 20 Господарського кодексу України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Наведеними положеннями визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним. Тобто, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

В той же час, надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту слід зважати і на його ефективність. Це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Відтак, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, а таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту, що і унормовано в положеннях ст. 4, 5 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

В даному випадку, позивач просить суду визнати незаконною бездіяльність Рівненської обласної ради, яка полягає у неприйнятті рішення за результатами розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Архімед" про включення об`єкта права комунальної власності до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації від 08.05.2020.

Проте, при зверненні до суду з вимогами про визнання незаконною бездіяльності Рівненської обласної ради, яка полягає у неприйнятті рішення за результатами розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Архімед" про включення об`єкта права комунальної власності до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації від 08.05.2020, позивачем не доведено суду належними та допустимими доказами обставин порушення певних прав та законних інтересів позивача, які могли б бути відновлені саме із застосуванням обраного способу захисту. Заявлена позивачем у позові вимога про визнання незаконною бездіяльності Рівненської обласної ради, яка полягає у неприйнятті рішення за результатами розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Архімед" про включення об`єкта права комунальної власності до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації від 08.05.2020 не призводить до поновлення прав позивача та, у разі її задоволення, не може бути виконана у примусовому порядку, оскільки відсутній механізм виконання такого рішення.

По суті, заявлена позивачем вимога про визнання незаконною бездіяльності відповідача спрямована не на захист порушеного права позивача, а на встановлення певного юридичного факту.

Як зазначалося вище, порушення цивільного права чи цивільного інтересу хоча і підлягають судовому захисту й у спосіб, не передбачений законом, зокрема ст. 16 Цивільного кодексу України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Отже, підсумовуючи викладене, враховуючи наведені норми законодавства та фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині визнання незаконною бездіяльності Рівненської обласної ради, яка полягає у неприйнятті рішення за результатами розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Архімед" про включення об`єкта права комунальної власності до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації від 08.05.2020.

За таких обставин, приймаючи до уваги наведене вище у сукупності, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Архімед" до Рівненської обласної ради не підлягають задоволенню.

Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (№ 37801/97 від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (№49684/99, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019 Верховного Суду по справах №910/13407/17 та №915/370/16.

З огляду на вищевикладене, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як законодавчо необґрунтовані та безпідставні.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 (двадцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 08.12.2022.

Суддя О.В. Мандриченко